Značka: TAG

Минулого тыждня в Будапештї Мґр. Гавриіл Бескид, окрем іншых, быв на меджінародній научній конференції під назвов Світова русиністіка днесь: вопросы теорії і практікы оцїненый Преміёв Антонія Годинкы за вызначный вклад до русиньского возродного руху і русиністікы, котру перевзяв в ёго менї Мґр. Петро Медвідь. До рук Г. Бескида ся дістало наслїдно тото оцїнїня за помочі Мґр. Петра Крайняка, а в тім тыждню сьме ся дізнали, же 22. септембра 2022 у Пряшові дотовкло сердце єдного зо славных сынів роду Бескидів. 

+ + +

Гавриіл Бескид ся народив 28. септембра 1929 року в Кошіцях в родинї Евґенія Бескида і Марты, родженой Холошняёвой. Цїле своє дїтинство пережыв в русиньскім селї Леґнава, Старолюбовняньского окресу, яке гранічіть з Лемками в Польщі, де ёго отець быв ґрекокатолицькым священиком 35 років. Там выходив основну школу. Ёго учітелями были Варфоломій (єден з директорів „Українського національного театру“ в Пряшові, днесь театра Александра Духновіча) і Клара Баволярёвы. Скончів Штатну руську ґімназію в Пряшові і Высоку школу педаґоґічну в Братїславі. Учів у Леґнаві, в Малім Липнику, на Середнїй педаґоґічній школї Клемента Ґотвалда, на Дванадцятьрочній середнїй школї, на Електотехнічній і Стройницькій  школї в Пряшові, скады і одышов до пензії в 1991 роцї). По нїжній револуції ся актівно запоїв до русиньского руху, наперед у звязи з Руськым домом, дале як бадатель і розшырователь  бескидіаны  і карпатьской русиньской літературы  вцїлїм.

Од 2001 року выходить дуже хосенна публікація Русиньскый народный календарь, якых до 2005 року вышло пять. Гавриіл Бескид быв єден із плодных сполупрацовників тых важных публікацій. Находиме ёго статї на розлічны актуалны темы, присвячены ку главным історічным датам окремых років. Ту ся мож дочітати о Ґрекокатолицькій руській ґімназії, о Ґрекокатолицькій руській учітельскій семінарії, о културных обществах Русинів од другой половины 19. стороча, о вызнамных особностях Руського клубу і Общества А. Духновіча в Пряшові. Многы статї Мґр. Гавриіла Бескида ся обявили і в загранічных русиньскых выданях: Бесіда, Вседержавный русиньскый вістник, Podkarpatská Rus і інде. Ёго мено находиме в Encyclopedia of Rusyn History and Culture меджі 24 сполупрацовниками, яку выдав професор Павел Роберт Маґочі і професор Іван Поп в 2003 роцї в Торонтї в Канадї. Сам є зоставителём своёй першой книжкы а то Николай Бескид на благо Русинів, яка вышла у 2005 роцї у выдавательстві Валерія Падяка в Ужгородї. Якраз тоты публікації привели Гавриїла Бескида к членству в Сполку русиньскых писателїв, на котрого членьскы громады реґуларно ходив (докы му то здравя дозволяло) і все выступав з пропозіціями на злїпшіня роботы сполку.

Актівіты Г. Бескида ся не огранічують лем на публікачну роботу. У 2002 роцї быв ініціатором научного семінаря – 120 років од народжіня Николая Бескида, як і одкрытя памятной таблы історікови, в Леґнаві і в Болдоґкеваралї в Мадярьску, орґанізовав бісїду з писателём Підкарпатя Василём Сочком-Боржавином, семінарь на тему 80 років Общества А. Духновіча в Пряшові і ряд іншых актівіт. Г. Бескид выступав на вызнамных русиньскых форумах, як делеґат Світовых конґресів Русинів у Будапештї, в Ужгородї і в Пряшові,  Криніцї, Сіґетї, на научных семінарях в Мадярьску, в Ужгородї і інде. На сердцю му лежав проблем занедбаных гробів нашых културных великанів, як: Юлій Ставровскый-Попрадов, Михал Бескид, Іреней Ханат, Корнелій Добряньскый в Чертіжнім, якы требало обновити, як і реалізовати памятну комнату спомянутым людём, і писателёви Василёви Зозулякови.

Такых благородных дїл на контї Г. Бескида бы ся нашло і веце, наприклад, меджінародный семінарь ку 105. рочніцї од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова, реалізація проєктів Русиньского културно-освітнёго общества Александра Духновіча в Пряшові, якого быв председом, в непослїднїм рядї актівіты навколо принавернутя Руського дому в Пряшові Руському клубу 1923, котрый довгы рокы вів як председа  і цїлый ряд іншых хосенных дїл на благо Русинів.

Дякуєме за вшытко. Вічная память!

Гавриіл Бескид быв таксамо актівным навщівником (а дакількораз ай выступаючім – позваным гостём) на семінарах карпаторусиністікы, котры ся одбывали на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ (другый справа).

-кк-