Kategória: Актуалности

Музей Спіша в Спішскій Новій Всі выдав в роцї 2020 публікацію Історія Русинів на Спiшу. Книжка є выслїдком роботы тіму авторів, Мартіна Фурманїка, Юрая Павліса, Марії Станёвой Міхалковой і Мірослава Штєвіка. Публікація є роздїлена до штирёх главных капітол, пописує історію трёх періодів (до року 1848,  рокы 1848 – 1918 і рокы 1918 – 2020) і самотных жытелїв – Русинів Спіша з етноґрафічного погляду. Одборна і шырока верейность так має можность обознамити ся нелем з вызначныма історічныма особностями і подїями в данім реґіонї, але і з інформаціями о природных подмінках в реґіонї, способі жывота, о ремеслах і домашнїй выробі, ці о тіпічных їдлах, котры ся готовили при розлічных вызначных святах. . В книжцї суть описаны родинны звыкы і обычаї (при народжіню дїтины, свадьбі ці погробі) ці календарьны свята як Фашенґы, Великдень, Русаля, Ріство… Тото вшытко є доповнене богатов образовов прилогов.

Публікація так представлює комплексну характерістіку жывота  міноріты Русинів на Спішу, котра є навыше доступнов і про шырокый округ чітателїв – Історія Русинів на Спішу была выдана в двох языках –  в русиньскім і в словацькім.

Публікація вышла з помочов фінанцованя Фонду на підпору културы народностных меншын, а таксамо вдяка спонзорам – Кошіцькому самосправному краю, Музею Спіша в Спішскій Новій Всі, селам: Орябина, Великый Липник, Порач, Завадка, Словінкы і Ґрекокатолицькому архієпіскопству у Пряшові.

(ФУРМАНЇК, М. і  кол. 2020. Історія Русинів на Спішу. Музей Спіша в Спішскій Новій Всі. ISBN 978-80-85173-35-2, 256 c.)

(FURMANIK, M. a kol. 2020. Dejiny Rusínov na Spiši. Múzeum Spiša v Spišskej Novej Vsi. ISBN 978-80-85173-34-5, 256 s.)

Дістав ся нам до рук  Repertoárový zborník Foklornej skupiny Starinčanka / Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка (вышов зачатком рока 2021) авторкы Мґр. Анны Фундаковой, котра єдночасно співать в тій ґрупі. Она написала тексты, нотоґрафію, записы текстів русиньскых народных співанок із реперотоару Старинчанкы, котры суть написаны по русиньскы латиніков і азбуков, а є їх рівна стовка. Языкова управа і одборна сполупраца є дїлом сына Анны Фундаковой – Мґр. Осифа Фундака, котрый єдночасно допроваджать співацьку ґрупу гров на акордеонї.

Книжка зачінать Передсловом, де ся, окрем іншого, пише, же „зборник є выслїдком 34-рочного дїятельства ґрупы жен, котрыx споює любов ід фолклору і родній грудї.‟ Дале ся пише і таке: „На тім місцю хочу высловити щіре подякованя за сполупрацу при приправі зборника главно умелецькій ведучій ФҐ Старинчанка, панї Іренї Малінчаковій і членкам фоклорной ґрупы.‟

Далшов частёв є Історія ФҐ Старинчанкы, де ся пише: „Фоклорна ґрупа Старинчанка є єднов із найстаршых безперервно дїючіх фоклорных ґруп в окресї Снина. Єй взник ся датує        од року 1987, коли была заложена Женьска співацька ґрупа Старинчанка. Основов єй дїятельства є захованя і розвиваня духовной і културной дїдовизны семох асанованых (позн. ред.: русиньскых) сел на вышнїм току рїкы Ціроха з прічіны будованя водной гати Старина. Свої домы мусили охабити жытелї сел Дара, Стружніця, Руське, Смулник, Старина, Велика Поляна і Звала.‟ Зато тот зборник є цїнным, же захопив про далшы ґенерації Русинів 100 русиньскых народных співанок із даной области, котры бы ся по роках, може, і забыли. Шкода, же вступны тексты не суть написаны двойязычно, нелем по словацькы, але і по русиньскы азбуков. По нотовім і текстовім записї співанок з репертоару Старинчанкы, є на концю Образова прилога.

Вірю, же тот зборник заінтересує вшыткых, котры ся занимають русиньскым фоклором, главно народныма співанками Русинів Словакії.

-аз-

Інформація о книжцї была оріґіналнї публікована на сторінцї АКР в СР.