Вышла Історія Русинів на Спішу – по словацькы і по русиньскы

Музей Спіша в Спішскій Новій Всі выдав в роцї 2020 публікацію Історія Русинів на Спiшу. Книжка є выслїдком роботы тіму авторів, Мартіна Фурманїка, Юрая Павліса, Марії Станёвой Міхалковой і Мірослава Штєвіка. Публікація є роздїлена до штирёх главных капітол, пописує історію трёх періодів (до року 1848,  рокы 1848 – 1918 і рокы 1918 – 2020) і самотных жытелїв – Русинів Спіша з етноґрафічного погляду. Одборна і шырока верейность так має можность обознамити ся нелем з вызначныма історічныма особностями і подїями в данім реґіонї, але і з інформаціями о природных подмінках в реґіонї, способі жывота, о ремеслах і домашнїй выробі, ці о тіпічных їдлах, котры ся готовили при розлічных вызначных святах. . В книжцї суть описаны родинны звыкы і обычаї (при народжіню дїтины, свадьбі ці погробі) ці календарьны свята як Фашенґы, Великдень, Русаля, Ріство… Тото вшытко є доповнене богатов образовов прилогов.

Публікація так представлює комплексну характерістіку жывота  міноріты Русинів на Спішу, котра є навыше доступнов і про шырокый округ чітателїв – Історія Русинів на Спішу была выдана в двох языках –  в русиньскім і в словацькім.

Публікація вышла з помочов фінанцованя Фонду на підпору културы народностных меншын, а таксамо вдяка спонзорам – Кошіцькому самосправному краю, Музею Спіша в Спішскій Новій Всі, селам: Орябина, Великый Липник, Порач, Завадка, Словінкы і Ґрекокатолицькому архієпіскопству у Пряшові.

(ФУРМАНЇК, М. і  кол. 2020. Історія Русинів на Спішу. Музей Спіша в Спішскій Новій Всі. ISBN 978-80-85173-35-2, 256 c.)

(FURMANIK, M. a kol. 2020. Dejiny Rusínov na Spiši. Múzeum Spiša v Spišskej Novej Vsi. ISBN 978-80-85173-34-5, 256 s.)

Вышов цїнный Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка (2021)

Дістав ся нам до рук  Repertoárový zborník Foklornej skupiny Starinčanka / Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка (вышов зачатком рока 2021) авторкы Мґр. Анны Фундаковой, котра єдночасно співать в тій ґрупі. Она написала тексты, нотоґрафію, записы текстів русиньскых народных співанок із реперотоару Старинчанкы, котры суть написаны по русиньскы латиніков і азбуков, а є їх рівна стовка. Языкова управа і одборна сполупраца є дїлом сына Анны Фундаковой – Мґр. Осифа Фундака, котрый єдночасно допроваджать співацьку ґрупу гров на акордеонї.

Книжка зачінать Передсловом, де ся, окрем іншого, пише, же „зборник є выслїдком 34-рочного дїятельства ґрупы жен, котрыспоює любов ід фолклору і родній грудї.‟ Дале ся пише і таке: „На тім місцю хочу высловити щіре подякованя за сполупрацу при приправі зборника главно умелецькій ведучій ФҐ Старинчанка, панї Іренї Малінчаковій і членкам фоклорной ґрупы.‟

Далшов частёв є Історія ФҐ Старинчанкы, де ся пише: „Фоклорна ґрупа Старинчанка є єднов із найстаршых безперервно дїючіх фоклорных ґруп в окресї Снина. Єй взник ся датує        од року 1987, коли была заложена Женьска співацька ґрупа Старинчанка. Основов єй дїятельства є захованя і розвиваня духовной і културной дїдовизны семох асанованых (позн. ред.: русиньскых) сел на вышнїм току рїкы Ціроха з прічіны будованя водной гати Старина. Свої домы мусили охабити жытелї сел Дара, Стружніця, Руське, Смулник, Старина, Велика Поляна і Звала.‟ Зато тот зборник є цїнным, же захопив про далшы ґенерації Русинів 100 русиньскых народных співанок із даной области, котры бы ся по роках, може, і забыли. Шкода, же вступны тексты не суть написаны двойязычно, нелем по словацькы, але і по русиньскы азбуков. По нотовім і текстовім записї співанок з репертоару Старинчанкы, є на концю Образова прилога.

Вірю, же тот зборник заінтересує вшыткых, котры ся занимають русиньскым фоклором, главно народныма співанками Русинів Словакії.

-аз-

Інформація о книжцї была оріґіналнї публікована на сторінцї АКР в СР.

Вышла книжка 30 років Театрa Александра Духновіча. Выбер із репертоара

В роцї 2020 вышла книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к.н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. 30 років Театра Александра Духновіча. Выбер із репертоара (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020).Цїлём выданой публікації было указати роботу Театра Александра Духновіча як популарізатора світовой драматурґії в русиньскым языку, тым тыж повказати на можности русиньского языка, до котрого мож переложыти хоцьякы творы світовой класікы. Вшыткы тоты творы суть до днешнёго дня в архіві ТАД в режійній подобі.

Книжка представлює субор выбраных текстів з репертоара ТАД в Пряшові, котры репрезентують можности русиньского языка в текстах світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії. В книжцї суть публікованы світознамы творы як Гамлет (В. Шекспір), Село Степанчіково (Ф. М. Достоєвскый), Дядя Ваня (А. П. Чехов), Америка (Ф. Кафка), Непробудженый (М. Кукучін), Сконана кавалерія (Дю. Папгаргаї), Прінцовы галушкы або Угорьскый Сімпліціссімус (В. Турок) ці Адолф Івановіч Добряньскый (К. Горак).

Книга презентує екзістенцію світовой класікы нелем в світовых языках, але тыж і в русиньскім языку, популарізує світову драматічну творчость в русиньскім языку, як і оріґіналну русиньску драматічну творчость.

В публікації ся находить вступна часть єдного з едіторів, доц. Мґр. Валерія Падяка, к.н., в котрій пише о актівітах і значіню Театра Александра Духновіча в Пряшові, о еволуції карпаторусиньской драматурґії за послїднїх 30 років. Ядром публікації суть творы світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії.

Тота публікація є інтересна про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію, таксамо є і добрым штудійным матеріалом про літератів і штудентів русиньского языка і културы.

Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Книга: Театер Александра Духновіча: 30 років. Выбер із репертоара. (Divadlo Alexandra Duchnoviča: 30 rokov. Výber z repertoára)

Едіторы: Валерій Падяк, Міхал Павліч

Рік выданя: 2020

ISBN 978-80-555-2656-0

Чісло сторінок: 400

ВЫШЛА ДАЛША ЦЇННА КНИЖКА ТВОРІВ АНАТОЛІЯ КРАЛИЦЬКОГО

Далша цїнна книжка творів Анатолія Кралицького є на світї. Книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к. н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. з назвов Анатолій Кралицькый: Князь Лаборець. Выбраны творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020) надвязує на книжку выдану в роцї 2019 (Анатолій Кралицькый: Творы, 2019).

Кралицького тексты были за ёго жывота публікованы на сторінках розлічных журналів ці антолоґій, но свою цїложывотну продукцію ся му не подарило позберати і уцїлено выдати. Концём 20. стороча ся науковцям подарило выдати лем часть з Кралицького прозаічных текстів в окремых выданях.

 

Цїлём выданой публікації є популарізовати творчость А. Кралицького як єдного з найталентованїшых представителїв будительского напряму в карпаторусиньскій літературї 20. стороча. Публікація ся складать з 32 выбраных текстів писателя А. Кралицького, котра репрезентує автора нелем як прозаіка, але і перекладателя, публіцісту а автора статей о історії ґрекокатолицькых монастырїв.

У 2020 роцї Фонд на підпору културы народностных меншын – Kultminor – підпорив выданя далшой книгы творів А. Кралицького. Новый зборник выходить під назвов «Князь Лаборець: Выбраны творы» і репрезентує творы писателя главно народно-патріотічного напряму. Помеджі характерны творы як «Князь Лаборець», «Федор Петрюк» ці «Не ходи, Грицю, на вечерниці!» і др., нове выданя презентує ряд інтересных, але забытых прозовых творів писателя. Многы із них были опублікованы іщі за жывота писателя, веце ся не перевыдавали і суть унікатнов «terra incognita» писателёвого творчого наслїдства. Іде о тексты «Свято-Юрский монастырь в Лівадії», «Желізной волі человік», «Распятие пред судом», «Село Выдренувка», «Прометей» і др.

В публікації ся находить вступна часть єдного з едіторів, доц. Мґр. Валерія Падяка, к. н., в котрій пише о жывотї і творчости А. Кралицького, роздїлює авторів творчій період на дакілько частей, оцїнює тыж роботу іншых літературных науковцїв, котры ся занимали творчостёв А. Кралицького.

Публікація ся складать з частей: 1. Вступна часть доц. Мґр. В. Падяка, к. н., 2. Дїло А. Кралицького: части Проза, Переклады і адаптація,  З історії Чіну св. Василія Великого, Публіцістіка, 3. Додаткы.

Тота публікація є інтересна про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію, таксамо як і штудійный матеріал про літератів і штудентів русиньского языка і културы.

Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Книга: Анатолій Кралицькый: Княз Лаборець. Выбраны творы.

Едіторы: Валерій Падяк, Міхал Павліч

Рік выданя: 2020

ISBN 978-80-555-2657-7

Почет сторінок: 400

Вышов першый том зборника русиньскых народных співанок Яна Калиняка

Конець рока 2020 є богатый на книжкы русиньской літературы. О то векшу радость мать чоловік, кедь ся му на столї зявить зборник русиньской народной творчости. Збірку русиньскых народный співанок выдав Ян Калиняк в рамках Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свиднику.

Укажка із вступу автора:

Русиньска народна музика є єден з історичных културных проявів Русинів, котры жыють уж довгы стороча на теріторії карпатьскых гор в сусідстві на западї зо Словаками, а на выходї з Українцями. Русины у своїй домовинї вытворили своєродну тіпічну русиньску матеріалну і духовну културу. Русиньска народна співанка є історічный, неухопимый на дотык, духовный, музичный народный поклад, зложеный зо слов, мелодії і рітму. Без мелодії і рітму не є співанкы. Про історію збираня і публікованя русиньской народной музикы ся много і подробно пописало у публікаціях, котры сьме поужыли як жрідла інформацій. Зознам поужытой літературы, Зознам співанок подля абецеды і подля Розподіловника, Словник діалектных слов, як і Зознам сел, в котрых были співанкы записаны на Словенску, в Польску і Сербії, буде опублікованый в посліднім томі. Народный спів ся зо жывота сучасного чоловіка вытрачать, бо на співаня є уж мало жывотных прилежітости. Вольный час намісто властного співаня ся заповнює слуханём ці позеранём аудіовізуалной технікы. На жаль тратять ся уж публікації, в котрых суть записаны народны русиньскы співанкы. Русиньскы писомности ці іншоязычны писомности о Русинах ся тратять, без їх централной русиньской евіденції, без можности і перспективы на даяку цілену захрану про наступны русиньскы поколїня. Русинам хыбує інтерес о вытворїня стабілного штатного народностного центра на документацію і захрану писомных документів і тлачовин різного тіпу о Русинах. Далшым проблемом і недостатком сучасного русинства є страта зналості писаня і чітаня азбукы. Школьскый проєкт „Духновичів Пряшів‟ ся не робить в школах за учелом довгодобого закладаню класів русиньского языка, але в Театрі Александра Духновича в Пряшові, лем про красу рецітації в русиньскім языку, але там нє є жадна шанца на заложіня класы русиньского языка в матерскій, ані в закладній школї. 

Нашым цїлём є позбирати іші доступны выданя записів русиньской народной музикы, зробити тематичну і складово-штруктуралну класіфікацію народных співанок і выдати їх про шыроку русиньску громаду азбуков. Множство позбераного пісемного матеріалу собі выжадує выданя вецетомного зборника Русиньскых народных співанок. Тот зборник зоставуєме як документ о розвої і бывалій екзістенції русиньской музичной културы Русинів, зато поужываме азбуку. Орфоепію і орфоґрафію писаня азбуков в зборнику Том 1 поужываме таку, яка є кодіфікована в правилах правопису. (…) 

Автор: Ян Калиняк

Назва: Русиньскы народны співанкы. Том 1 (2020)

Выдав: Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свиднику, 2020

Чісло сторінок: 368 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89755-79-0

Вышов малый зборник стишків про найменшых автора Владиміра Семана – Veršovanky pro ďity po zavacky/Вершованкы про дїти по завадьскы

Што є мале, то є міле. А то саме мож повісти о книжцї Владиміра Семана, Veršovanky pro ďity po zavacky, котры была выдана властным накладом в роцї 2020. Можеме лем сконштатовати, же хоць быв рік 2020 такый, якый быв, але мінімално про літературу про дїти і молодеж ту маєме три шумны справы – книжкы Марії Шмайдовой, Людмілы Шандаловой а теперь і Владиміра Семана.

До чітаня, приятелї!

 

 

 

 

 

 

Укажка з кнжкы (в діалектї села Завадка): 

Myšky

Spŕičaly se ďvi myšky,
čo lípše – novinky či knyžky?
Na novinoch inakši papeŕ,
To by povjily i maty.

Jedňuj už tekla slynka,
zakusila do žeľiska.
Druhjuj se bars pačily verši,
fše čitala ostatňi i perši.

Nerozumňily sobji myšky,
nejednak mysľily na knyžky,
jedna hvaŕila lem o jidžiňu,
druha pri knyžkach sidžiňu.

Ket jem odhodyl od ňih,
dofo jem čul, dofo, lem śmyh.

 

Автор: Владимір Семан

Назва: Viršovanky pro ďity po zavacky (2020)

Выдав: Vladimír Seman, vlastným nákladom, 2020

Чісло сторінок: 38 с.

Язык: русиньскый (латиніка, в діaлектї)

ISBN: 978-80-570-2396-8

Вышла нова книжка стишків Людмілы Шандаловой – Напю ся водічкы

Кінцём рока 2020 вышла нова збірка поеткы Людмілы Шандаловой з назвов Напю ся водічкы. Шандалова є прімарно авторков літературы про дїти і молодеж, так є то і в припадї нововыданой книжкы, котра є збірков 36 стишків духовной поезії про дїти в русиньскім языку. Книжка із вкуснов мінімалістічнов ґрафіков вышла во выдавательствї tota agentura в роцї 2020. Веце ся о збірцї мож дочітати на сторінцї выдавательства. 

Здрой фотоґрафій з вебсторінкы tota agentura. 

1 2 3 9