Злата медайла про доцента Василя Ябура

Днесь быв оцїненый Златов медайлов Пряшівской універзіты за міморядный вклад до научно-педаґоґічной роботы на Пряшівскій універзітї і за розвой Інштітуту русиньского языка і културы доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., єден з кодіфікаторів русиньского языка на Словакії, член Сполку русиньскых писателїв Словакії. Медайлу му передав на славностнім верейнім засїданю Академічного сенату  Пряшівской універзіты ректор ПУ – Доктор гоноріс кавза проф. ПгДр. Петер Коня, ПгД.

Сердечно ґратулуєме!

Жывотный юбілей русиньской писателькы Марії Шмайдовой

Марія Шмайдова, членка Сполку русиньскых писателїв ся 8. фебруара 2024 дожыла вызначного жывотного юбілея.

Мґр. Марія Шмайдовa, народжена 8. фебруара 1964, родачка зо Свідника, жыє в селї Потічкы Стропківского окресу. По высокошкольскых штудіях свій професіоналный жывот засвятила реґіоналному школству. Любов к дїтём єй привела до записованя короткых приповідок зо жывота тых найменшых – передшколаків і молодшых школаків. Великов іншпіраціёв єй были властны внучата Тімонко, Біанка, Ганка, Танїчка, Максіміліан, Валентіна і Флора. Выслїдком было выданя єй першой книжкы У дїдка на дворї, яку выдав Сполок русиньскых писателїв в Пряшові в роцї 2020. Єй друга книжка была вольным продовжованём приповідок о дїтёх і їх каждоденнім, обычайнім жывотї в школї, в школцї, у вольнїм часї вєдно з мамов, татом, з бабков або з дїдком. Вышла під назвов ,Максовы новы чіжемкы в роцї 2022. Книжку єй выдало Обчаньске здружіня Колысочка в Пряшові.

То, же Марія Шмайдова любить свої дїти і внучата ся дасть вычітати з приповідок з єй першых двох книжок. Але же любить і природу яка є доокола села де жыє, ся можеме дiзнати з куртых повідань, якы описала у своїй третїй книжцї з назвов Під диков грушков (2023).  Венована є зведавым дїтём, або і дорослым, якы ся з нёй можуть дізнати інтересны інформації зо жывота мушковины, што жыє на лїсній полянцї під диков грушков.

В роцї свого жывотного юбілея Марія Шмайдова приправила на выданя далшу книжку, теперь про дорослого чітателя, котрій дала назву Осїнь на Комарнику. Пережыты удалости з періоду конця Другой світовой войны свого отця і далшых жытелїв села Вышнїй Комарник авторка зафіксовала до подобы ретроспектівного розповіданя главного протаґоністу – Николая, котрый мав в часї войны лем 14 років. Николай днесь жыє спокійный жывот пензісту в комфортнім бітї у Свіднику. Вєдно із своёв женов ся часто вертать до родного села. В послїднїм часї каждый день. А при каждій навщіві родного села ся вертають споминкы на минулость. Приємны, но часто з присмаком войновых удалостей…

До далшого жывота жычіме Мґр. Марії Шмайдовій много здравя, оптімізму і творчого елану. На многая і благая лїта!

К. Копорова.

Обчаньска актівістка і русиньска писателька ославлює 60 років

Вызначный жывотный юбілей інж. Людмілы Шандаловой

21. фебуара 2024 ся дожыла вызначного жывотного юбілея – 60 років русиньска актівістка, писателька, членка Сполку русиньскых писателїв на Словакії Людміла Шандалова із Свідника.

Кваліфікаціёв інжінїрка економії ся не успокоїла лем із своїм професіоналным замірянём. Емоції ку свому родному – к материньскому языку єй наштартовали ку тому, же написала першый стих по русиньскы: Карпаты, Карпаты... За короткый час (в роцї 2011) ініціовала заложіня обчаньского здружіня тота аґентура, якого ся стала директорков. Головным цїлём здружіня є підпора русиньской народностной меншыны, захованя і розвиток єй културы, традіцій… В року 2011, перед списованём жытелїв обчаньске здружіня тота аґентура зробило музику (котру написав небогый Осиф Кеселіця) к поезії Людмілы Шандаловой і выдало цедечко із співанков Карпаты, Карпаты…  Співанка ся шырила меджі Русинами з цїлём пробуджати їх самоусвідомлїня і привести їх к тому, абы ся офіціално голосили ід своїй народности. По роках мож сконштатовати, же співанка нелемже сповнила свій цїль, але стала ся популарнов і меджі нерусиньскыма слухачами, єдна словацька популарна ґрупа єй наспівала і зробила к нїй ай відеокліп.  Час плынув, а наша юбілантка поступнї пробовала дале писати в русиньскім языку.

На самый перед ся хотїла приговорити найменшым – дїтём. Дебутовала в роцї 2013 публікаціёв про найменшых Poďte, ďity, što vam povim, оцїненов в роцї 2015 меджінароднов преміёв А. Духновіча за русиньску літературу. Тым вкрочіла на сцену русиньской літературы про дїти і стала ся єй природнов сучастёв. В роцї 2016 выдала зборник повідок  Červenŷj bereh, котры были Літературным фондом оцїнены Цїнов А. Павловіча за оріґіналный умелецькый твір в русиньскім языку.

В далшых роках свій писательскый талент вывжыла знова на писаня про дїти, чого выслїдком было вольне продовжіня першой книжкы віршів – о домашнїх звірятках далшым тітулом –  Any bŷ s’te ne viryly (2018), в котрій ся находять віршикы о чуджокрайных звірятах. Наслїдовала книжка поезії з набоженьсков тематіков (таксамо про дїтьского чітателя) Napju s’a vodičkŷ (2020). Тота здобыла Цїну верейности в катеґорії Белетрія в Літературнім конкурзї Книга рока ПСК 2021. Меджітым наша юбілантка дале творила і глядала наповнїня в іншых літературных жанрах про дїти. Пише сценарї театралных гер, з котрыма выступляють дїти свідницькых школ в рамках Свідницького фестівалу. Знамы суть тітулы  Ďivčatko i žebrak, Čudesna lavočka, Prypovidka z ľisa, Wi-fintená princezná, Jurko a poklad. Людміла Шандалова ся уж дакілько років зучастнює Літературного конкурзу Марії Мальцовской, де здобывать таксамо оцїнїня. До конкурзу посылать інтімну поезію, духовну поезію, а таксамо курты прозовы творы.

Дїтьскому чітателёви веновала ай свою послїдню публікацію Mame doma psyka (2022), в тім роцї приправила на выданя далшу прозу про найменшых з назвов Маковы приповідкы.  Авторка так знова прияла вызву приговорити ся дїтьскому чітателёви. Попробовала зауяти куртыма модерныма приповідками, такыма як Муха, Горнець, Фізолї, Маковый концерт, Дїравый капелюх… Штири з уведженых приповідок здобыли перше місце в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской 2023.

Авторка пробує новаторьскым способом принести на русиньску літературну сцену модерну авторьску приповідку. Она нелемже розвивать фантазію дїтей, але таксамо засобу слов в материньскім языку, што має великый вплив на пестованя народной ідетіты у наймолодшого потомства Русинів. Людміла Шандалова пробуджать і зміцнює чутя народной ідентіты нелем у наймолодшой ґенерації, але своёв особнов участёв на розлічных бісїдах і авторьскых чітанях ословлює ай середню і старшу ґенерацію, за што їй належить наше подякованя.

Інж. Людміла Шандалова є професіёв економка, зато в русиньскім літературнім контекстї є незвычайным, о то выразнїшым зъявом. Може творити в розлічных жанрах, а в каждім з них є успішна, о чім свідчіть множество оцїнїнь.

Нашій юбілантцї, за натуров скоромній, но амбіціозній женї і талентованій особности, надміру чутливій, котра собі ставлять все новы цїлї, жычіме много здравя, спокою в родиннім кругу і в професіоналній карьєрї. Тоты вшыткы аспекты жывота можуть давати добрый предпоклад на розвой єй писательскых амбіцій.

На многая і благая лїта, Людко!

Кветослава Копорова.

Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской – выгодночіня

Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской

29. децембра 2023 ся одбыв семінар і наслїдне выгодночіня тогорочного Літературного конкурзу, котрый быв в роцї 2010 (на вырочній членьскій громадї Сполку русиньскых писателїв) поменованый назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской, на памятку найвызначнїшой сучасной русиньской прозаічкы, што в уведженім роцї одышла до вічности.

Літературный конкурз на найлїпшы творы умелецькой літературы писаны в русиньскім языку має але довшу традіцію. В споминанім роцї 2010 быв реалізованый уже ёго шестый рочник.

Также мож конштатовати, же Літературный конкурз на найлїпшы умелецькы творы в русиньскім языку має уже шістнадцятьрочну традіцію. В зачатках конкурзу – до ёго першых рочників ся запоёвали главнї реномованы русиньскы авторы, такы як Штефан Сухый, Юрко Харитун, Николай Ксеняк, Штефан Смолей, Гелена Ґіцова-Міцовчінова. Пізнїше прибывали мена зачінаючіх авторів:  Марія Ґірова, Квета Мороховічова-Цвик, Петро Ялч, Івета Мелнічакова, котрым поступно зачали выходити ай першы самостатны зборникы поезії, ці прозовых творів. В далшых роках до Літературного конкурзу прибыли такы мена як Людміла Шандалова, Елена Хомова-Грінёва, Осиф Кудзей, Осиф Сторінскый, Владїслав Сивый, Андрій Костілник, Даньєла Капралёва, Вєра Горїшня, Яна Сташкова, Меланія Германова, Мілан Ґай, Марія Шмайдова, Николай Коневал, Мірослав Жолобаніч… Дакотры з них уж мали выданы властны публікації, а можеме конштатовати, же ся поступно стали успішныма і выглядованыма авторами, котры пробують свої силы нелем в єднім, але у веце жанрах (поезія про дїти, інтімна, лірічна, набоженьска поезія, курты прозовы творы – повідкы, гуморескы, приповідкы про найменшых, театралны гры…).

На родїл од попереднїх років, в котрых доміновала поезія (главнї з народнобудительсков тематіков), до тогорочного конкурзу было посланых веце прозовых творів (з восьмох приголошеных авторів послало шість з них прозовы тексты). З них одборна порота выбрала три, котры ся умістнили на першых трёх місцях:

Перше місто: Людміла Шандалова (Горнець, Муха, Дїравый капелюх – модерны приповідкы про найменшых), друге  місто: Марія Шмайдова (Осїнь на Комарнику – ретроспектівна розповідь, споминаня на рокы обидвох світовых воєн, котры болестно засягли русиньскы села), третє місто: Мірослав Жолобаніч: (Коцурик з Тополї – проза про молодшый школьскый вік).

Мірослав Жолобаніч, Людміла Шандалова, Марія Шмайдова

Урывкы із вшыткых посланых текстів будуть надрукованы в часописї Русин і публікованы на сторінцї Сполку русиньскых писателїв: www.rusynlit.sk

Кветослава КОПОРОВА, председкыня Сполку русиньскых писателїв,

Фото: Домініка НОВОТНА.

Михал Павліч: Коміка стереотіпів Мірослава Жолобаніча

КОМІКА СТЕРЕОТІПІВ МІРОСЛАВА ЖОЛОБАНІЧА

Михал ПАВЛІЧ

 

Abstract

In the following article, we will analyze the humorous prose of Miroslav Žolobanič, in which the stereotyping of gender differentiation is mainly used for comic effect, i.e. essentialist perceived differences between men and women. At the same time, we interpret the prose with the help of Henry Bergson’s theory of comic.

Keywords: Stereotype. Gender differentiation. Comic. Henry Bergson. Gender stereotypes.

  1. Стереотіпы коло нас

            Зо стереотіпічным вниманём світа коло нас мать каждый з нас скушеность, меджі знамы стереотіпы на уровни повторяючіх ся каждоденных чінностей мож спомянути образы америцькых поліцайтів люблячіх креплї-донуты (рекламны образы, як сі поліцайты купують в рамках своёй службы креплї і потім до них смачно закусять) ці інформачных техніків як інтровертів во фланеловій кошули, котры мають проблемы із соціалізаціёв, або умелцїв як напр. музикантів або малярїв, ґеніалных (а даколи і шаленых), котрым нихто не розумить і котры жыють во своїм властнім світї. В медіях і уменю, такім як є філм ці література взникли образы жен як емоціоналных, бісїдливых, напроти мужам, котры суть міцныма, мовчанливыма тіпами. А на уровни народных ці етнічных стереотіпів нам на думку приходять образы оріенталных народів вынятково талентованых в математіцї, або Славянів-алкоголіків. Read more

Домініка Новотна: ЛІТЕРАТУРНА РЕФЛЕКСІЯ СОЦІАЛНОЙ ПРОБЛЕМАТІКЫ РУСИНЬСКЫХ ЕМІҐРАНТІВ В США НА ЗАЧАТКУ 20. СТОРОЧА В ДРАМІ ВАЛЕНТІНА ҐОРЗА: „FEDORIŠINOVY“

ЛІТЕРАТУРНА РЕФЛЕКСІЯ СОЦІАЛНОЙ ПРОБЛЕМАТІКЫ РУСИНЬСКЫХ ЕМІҐРАНТІВ В США НА ЗАЧАТКУ 20. СТОРОЧА В ДРАМІ ВАЛЕНТІНА ҐОРЗА: „FEDORIŠINOVY“

Домініка Новотна

Abstrakt

Alcoholism, linguistic and cultural assimilation, loss of cultural identity, or generational conflicts, all of these are often recurring issues in the literary work of Ruthenian writer-emigrants in the USA at the beginning of the 20th century. In the article, we deal with the depiction of the mentioned social problematic aspects in Valentin Gorzo’s drama, Fedorišinovy. We look at the issue from the point of view of the sociology of literature.

Keywords: emigrant literature, national identity, social issues, Carpatho-Rusyn literature, Valentine Gorzo

Історічно-політічна сітуація в Европі в першій половинї 19. стор. принесла  много змін, дослїдком котрых ся згіршыла соціално-економічна сітуація люду. Великый популачный рост і недостаток обжывы выкликали міґрачны імпулзы, котры были необходимостёв і про карпатьскых Русинів. І кедь ся робоча міґрація в Европі разом дуже розвила уже в раннїм нововіку a головнї од половины 18. стор., такзвана масова робоча еміґрація із скоро вшыткых европскых країн настала аж у 80-тых і в 90-тых роках. Приходить нова можность роботы за океаном, котра дає візію лїпшого заробку і жывота. Так зачала еміґрація на америцькый контінент, де пришло много народів а карпатьскы Русины не были вынятком. Ай кедь в ”новім світї” Русины здобыли фінанчну стабіліту в подобі заробку, културный жывот, якый жыли дома   їм хыбив. Уже концём 19. стороча русиньска діаспора в США зачала закладовати свої сполкы, културны і молодежны орґанізації, выдавництва, друкарнї, редакції журналів і новинок, а таксамо драматічны кружкы. Зачали ставляти свої церькви, закладовали церьковны і світьскы зборы, в котрых были бетлегемскы сполкы і аматорьскы театралны кружкы. Вытворили так културне середовіще Русинів-еміґрантів, в котрім ся зродила еміґрантьска карпаторусиньска література США в дакількох варіантах русиньского языка. Літературны творы написаны в еміґрації одзеркалюють нову соціално-културну реаліту, то значіть соціалну проблематіку Русинів-еміґрантів. Read more

10. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской

Выголошеный 10. Літературный конкурз Марії Мальцовской

Од 2. септембра до 25. новембра 2023 Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 10. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку.

Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (дотеперь ниґде непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, 17. новембра ч. 1, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса і фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в половинї децембра 2023. Найлїпшы роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор літературного конкурзу

Членка Сполку русиньскых писателїв ославила вызначный юбілей

Марія Ґірова ся народила 11. септембра 1943 в селї Руське, котре впало за жертву Стариньской гати. Днесь жыє і творить у Снинї.

Довгорoчна і актівна културна дїятелька в русиньскім возроднім русї, русиньска поетка і дописователька русиньской пресы і розгласового высыланя про Русинів, основателька співацькых колектівів (Стащінчанка, Старинчанка, Снинчанка, Дубравка, Яворина), авторка многых літературных і фолклорных проґрамів, членка Сполку русиньскых писателїв Словеньска, бывша председкыня Окресной орґанізації у Снинї Културно-освітнёго общества Александра Духновіча, бывша предсекыня Окресной орґанізації в Снинї Русиньской оброды на Словеньску, співачка і декламаторка.

Свої поезії публіковала в русиньскых періодіках: Народны новьнкы, Русин, Інфо Русин, Русиньскый народный календарь, Русиньскый літературный алманах. В роцї 2002 єй поезія вышла у зборнику Тернёва ружа, у 2008 роцї Марії Ґіровій-Васьковій вышов зборник поезії під назвов Родне знїздо, де є надрукованых выше 50 прекрасных поетічных творів, меджі котрыма не хыблять спомины на родне село. Остатнїй єй зборник поезії Спомины сердця вышов в роцї 2022. З нагоды юбілея желаме нашій юбілантцї міцне здоровя, велике родинне щастя, красны выслїдкы у єй далшім културнім дїятельстві і надїєме ся, же нас потїшить іщі даякым зборником поезії.

-акуз-, жрїдло: НН Інфо Русин, Народны новинкы Русинів Словакії. 

Штефан Смолей ся дожыв вызначного жывотного юбілея

Член Сполку русиньскых писателїв ославлює 90 років.

Штефан Смолей ся народив 13. 9. 1933 у Рошківцях, теперь жыє і творить у Меджілабірцях. Є автором выше трёх десяток книг поезії і прозы в русиньскім языку. Є тыж лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу. Став ся ним в роцї 2014 за книжку Бурї над Бескидами.

Русиньскый писатель Штефан Смолей ся у своїй довгорочній літературній творчости, подобно як є то звыком ай у іншых авторів, не занимав лем єдным літературным жанром ці поступом. Смолей є найзнамішый як прозаїк, але выдав таксамо ряд зборників поезії ці баёк. В ёго прозаічных текстах суть главныма протаґоністами обычайны сільскы люде, котрых жывот є повный радости, але і старостей. Автор указує незломность і силу людьской волї, котра і наперек проблемам і жывотным пробам ся не огне, але вытримле. Таксамо підкреслює цїну силных родинных односин. Найновше в друкарни є ёго публікація Невинны покараны. Віриме, же потїшить неєдного русиньского чітателя.

На многая лїта!

П.М.

57. семінар карпаторусиністікы: Вышла нова публікація о Русинах

10. мая 2023 ся на Пряшівскій універзітї у Пряшові – Інштітутї русиньского языка і културы одбыв 57. семінар карпаторусиністікы, котрый быв кус нетрадічным. Была на нїм презентована нова публікація, котра вышла лем недавно (концём рока 2022) і історія выданя котрой є шпеціфічна. Іде о переклад з мадярьского оріґіналу автора Ореста Саба (Сабова), котрый быв мадярьско-русиньского походжіня (мама была Мадярка, отець Русин). Мадярьскому оріґіналу з назвов: A magyar oroszokról. (Ruthének.) дав перекладатель Мґр. Петер Будаі, ПгД, мім. доцент з Катедры історії вытварного уменя Філозофічной факулты Універзіты Коменьского у Братїславі назву: O uhorských Rusoch (Rusíni). Історічный коментарь ід публікації зробив професор ПгДр. Петер Шворц, к. н. з Пряшівской універзіты – Інштітуту історії Філозофічной факулты, котрый выступив на семінару і представив нелем публікацію, але ай особность Др. Ореста Саба (Dr. Oreszt Szabó), котрого, наперек ёго промадярьскым поглядам означів як русиньского патріота.
Орест Сабо жыв в Будапештї і быв пересвідченый, же найлїпше рїшіня про Русинів буде, кедь ся їх автохтонна теріторія по розпадї Австро-Угорськой монархії стане сучастёв Мадярьска, а Мадярьска держава їм буде ґарантовати народностны права і істый ступінь автономії. Зато ай назва семінара была кус контроверзна: Орест Сабо – русиньскый угорьскый патріот і ёго книга о Русинах. Также діскусія позад презентації была главнї о тім, ці быв Орест Сабо досправды русиньскым патріотом і з якым заміром написав уведжену публікацію. Ці то было з ёго властного пересвідчіня, або то была „обїднавка“ мадярьскых владных кругів, в котрых ся Сабо погыбовав, жебы приближыти мадярьскому народу Русинів, як потенціалных жытелїв їх державы? А може і єдно, і друге. В каждім припадї уведжена публікація, котру Др. Орест Сабо написав як компілат текстів о Русинах з розлічных жрїдел і од розлічных авторів, стала ся цїнным матеріалом, котрый приближує образ жывота Русинів в тых часах. Позорность венує главнї Русинам із Шарішской, Земпліньской і Спішской жупы, хоць в часї Австро-Угорськой державы были сучастёв автохтонной теріторії Русинів ай Береговска, Ужска і Мармарошска жупа. Орест Сабо велику часть веновав опису традічной народной културы Русинів, так ся публікація стає передовшыткым цїнным етноґрафічным матеріалом.
А наконець, як ся едіторы публікації дістали к оріґіналу? Тот мож найти в Бібліотецї Архіву памяткового уряду СР. А кедьже манжелков Мґр. Петра Будаіа, ПгД. є інж. арх.
Лідія Будаіова, ПгД., походжінём Русинка, думка перетлумачіти публікацію о Русинах з
мадярьского оріґіналу была на світї. Можеме лем конштатовати, же ословити з пропозіціёв на історічный коментарь професора Шворца была добра ідея, бо публікація так дістала придану годноту. Но а вклад третёй едіторкы – Лідії Будаіовой быв в тім, же здобыла цїнны фотоґрафії з той добы – із Славяньской книжніцї Чеськой републікы, Моравского земского музея в Бырнї і з Архіву Памяткового уряду Словацькой републікы.
-кк-
Фото: З. ЦІТРЯКОВА.
1 2 3 7