Позваня на презентацію вітязных робот Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2024
Kategória: Акції
Позваня на презентацію новой книжкы доц. Володимира Фенича, к. н. о научній і сполоченьскій роботї Павла-Роберта Маґочія
Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы
14. марца 2023 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універз іты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв в тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ.
Выступаючов на семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна, котра ся шпеціалізує на русиньску літературу найстаршой ґенерації Русинів, што іщі в періодї перед Першов світовов войнов, або тїсно по нїй еміґровали до США. До своёй презентації закомпоновала цїнну фотодокументацію, напр. імінґрантьску шыфу, котра приплавала до Ню Йорку в роцї 1905, або шыфу повну еміґрантів, меджі котрыма были і Русины, котра доплавала до Еліс Айленд в роцї 1913. Поступно ся нашы Русины в „Новім світї“зачали змагати і ставляли собі церькви (фотоґрафія найстаршой ґрекокатолицькой церькви в Пенсілванії є з року 1887), закладовали розлічны сполкы і орґанізації (цїннов є фотоґрафія Братства апостолів Петра і Павла, котре основали парохіане о. Алексія Товта в містї Мінеаполіс в роцї 1891, або і тітулна сторінка новинкы Американскій русскій вѣстникъ, што выходила в роках 1892–1952 в Пенсілванії і вадавав єй сполок Соєдиненіє). Тему Ку ґенезї еміґрантьской літературы карпатьскых Русинів в США представила выступаюча в контекстї трёх ґенерацій карпаторусиньскых авторів в США, причім підкреслила, же предметом єй інтересу є главнї перша – найстарша ґенерація, репрезентована передовшыткым ґрекокатолицькыма священиками. Тота ґенерація сі у своїй творчости заховала язык своїх предків (быв презентованый дакількома варіантами, а поступно і двома ґрафічныма сістемами – азбуков і словацьков латиніцёв).
Діскусія, котра наслїдовала позад лекції ся несла в тонї припомянутя вызначных особностей – Русинів, котры за „великов млаков“ досягли успіхы і стали ся світово знамыма за свої вынятковы скуткы, або за цїложывотны актівіты ці досягнутя нелем на полю літературы і културы. На семінар пришли їх потомкове, родина, ці краяне і поспоминали на них.
Перепоїнём на сучасну русиньску літературу было представлїня найновшых публікацій, котры вышли од послїднёго семінара, як ай автоґраміада, бо на семінару были притомны ай дакотры русиньскы авторы, котрым недавно вышли новы публікації.
В Місяцю книгы, котрым ся марець традує, сьме так оддали почливость нелем минулым, але ай сучасным русиньскым авторам і їх творчому потенціалу, котрым обогачують русиньску літературу.
-
- Домініка Новотна
-
- Публікум
-
- Благожеланя панї Сливковій
-кк-
Фото: З. Цітрякова.
Русиньскый книжный фестівал в СНМ МРК: презентація книгы проф. Петра Шворца
Русиньскый книжный фестівал в СНМ МРК: презентація поетічного зборника Петра Медвідя
Позваня на выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2023
ПОЗВАНЯ: 59. научный семінар карпаторусиністікы – Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД.
58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал
58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал
30. октобра 2023 в засїдалнї ФГПН (Факулты гуманітных і природных наук) на Пряшівскій універзітї ся одбыв семінар карпаторусиністікы. Семінары уже пятнадцятый рік (од р. 2009) орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Read more
57. семінар карпаторусиністікы: Вышла нова публікація о Русинах
10. мая 2023 ся на Пряшівскій універзітї у Пряшові – Інштітутї русиньского языка і културы одбыв 57. семінар карпаторусиністікы, котрый быв кус нетрадічным. Была на нїм презентована нова публікація, котра вышла лем недавно (концём рока 2022) і історія выданя котрой є шпеціфічна. Іде о переклад з мадярьского оріґіналу автора Ореста Саба (Сабова), котрый быв мадярьско-русиньского походжіня (мама была Мадярка, отець Русин). Мадярьскому оріґіналу з назвов: A magyar oroszokról. (Ruthének.) дав перекладатель Мґр. Петер Будаі, ПгД, мім. доцент з Катедры історії вытварного уменя Філозофічной факулты Універзіты Коменьского у Братїславі назву: O uhorských Rusoch (Rusíni). Історічный коментарь ід публікації зробив професор ПгДр. Петер Шворц, к. н. з Пряшівской універзіты – Інштітуту історії Філозофічной факулты, котрый выступив на семінару і представив нелем публікацію, але ай особность Др. Ореста Саба (Dr. Oreszt Szabó), котрого, наперек ёго промадярьскым поглядам означів як русиньского патріота.
Орест Сабо жыв в Будапештї і быв пересвідченый, же найлїпше рїшіня про Русинів буде, кедь ся їх автохтонна теріторія по розпадї Австро-Угорськой монархії стане сучастёв Мадярьска, а Мадярьска держава їм буде ґарантовати народностны права і істый ступінь автономії. Зато ай назва семінара была кус контроверзна: Орест Сабо – русиньскый угорьскый патріот і ёго книга о Русинах. Также діскусія позад презентації была главнї о тім, ці быв Орест Сабо досправды русиньскым патріотом і з якым заміром написав уведжену публікацію. Ці то было з ёго властного пересвідчіня, або то была „обїднавка“ мадярьскых владных кругів, в котрых ся Сабо погыбовав, жебы приближыти мадярьскому народу Русинів, як потенціалных жытелїв їх державы? А може і єдно, і друге. В каждім припадї уведжена публікація, котру Др. Орест Сабо написав як компілат текстів о Русинах з розлічных жрїдел і од розлічных авторів, стала ся цїнным матеріалом, котрый приближує образ жывота Русинів в тых часах. Позорность венує главнї Русинам із Шарішской, Земпліньской і Спішской жупы, хоць в часї Австро-Угорськой державы были сучастёв автохтонной теріторії Русинів ай Береговска, Ужска і Мармарошска жупа. Орест Сабо велику часть веновав опису традічной народной културы Русинів, так ся публікація стає передовшыткым цїнным етноґрафічным матеріалом.
А наконець, як ся едіторы публікації дістали к оріґіналу? Тот мож найти в Бібліотецї Архіву памяткового уряду СР. А кедьже манжелков Мґр. Петра Будаіа, ПгД. є інж. арх.
Лідія Будаіова, ПгД., походжінём Русинка, думка перетлумачіти публікацію о Русинах з
мадярьского оріґіналу была на світї. Можеме лем конштатовати, же ословити з пропозіціёв на історічный коментарь професора Шворца была добра ідея, бо публікація так дістала придану годноту. Но а вклад третёй едіторкы – Лідії Будаіовой быв в тім, же здобыла цїнны фотоґрафії з той добы – із Славяньской книжніцї Чеськой републікы, Моравского земского музея в Бырнї і з Архіву Памяткового уряду Словацькой републікы.
-кк-
Фото: З. ЦІТРЯКОВА.
Новы публікації на 56. семінару карпаторусиністікы
По трирочній павзї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав на 16. марца 2023 в просторах ректорату – в засїдални Consilium maius уже 56. семінар карпаторусиністікы.
Семінары карпаторусиністікы мали перед пандеміёв Ковід своїх реґуларных навщівників (хоць їх чісло ся в послїднїх двох роках поступно знижовало), але все ся нашло холем 10 – 15 особ, котрых заінтересовала авізована тема із жывота Русинів як автохтонной міноріты, компактно жыючой на северовыходї Словакії і в сусїднїх штатах – В Польщі, на Українї і в Мадярьску. Найбівшый інтерес в минулости быв о семінары, на котрых были презентованы темы з давнїшой і недавной історії Русинів.
Много раз было конштатоване, же в рамках третёго народного оброджіня Русинів і їх наслїдной ревіталізації найпрудшым темпом ся розвивать передовшыткым літературна сфера. Темы, дотыкаючі ся сучасной русиньской літературы были уже дакілько років презентованы звычайно зачатком календарьного рока. Семінары были споєны з презентаціёв розвоя сучасной русиньской літературы найновшыма выданями передовшыткым умелецькых текстів (але ай научной, одборной і одборно-популарной літературы) за цїлый попереднїй рік.
Такым быв ай 56. семінар на літературну тему, на котрім выступив одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ Мґр. Михал Павліч, ПгД.
Михал Павліч ся од скончіня докторандьскых штудій (2018), коли обгаїв дізертачну роботу під менторством проф. ПгДр. Петра Кашы, венує теорії літературы і сучасній русиньскій літературї на Словакії. На семінару карпаторусиністікы выступив із темов Коміка стереотіпів у прозї Мірослава Жолобаніча, іншпірованый главнї послїднїма двома публікаціями гуморесок Міра Жолобаніча – Захранка (2020) і Дуплава верьба (2021), ід котрому, надїєме ся, прибуде тото року ай третя часть – Горечій кавей (з укажков з приправлёваной публікації здобыв автор перше місце в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской 9).
Орґанізаторы семінара вырїшли на тот раз закликати на семінар ай штудентів середнїх школ, тых, котры проявили інтерес о сучасну русиньску літературу – з Педаґоґічной академії і Середнёй одборной школы служеб на ул. Кошіцька, обидві у Пряшові. Відїло ся, же їх семінар заінтересовав і проявили таксамо інтерес о найновшы выданя русиньской літературы, котры мали можность дістати ай з венованём авторів. На семінар прияли позваня русиньскы авторы – Марія Шмайдова, Миколай Коневал, Мілан Ґай і Мірослав Жолобаніч.
Як выплывать з назвы темы семінара, гуморескам четвертого позваного гостя быв венованый выступ літерата Михала Павліча, зато было інтересне про автора дізнати ся, як принимать, аналізує і оцїнює ёго штіл писаня одборник – літерат, а про участників семінара зась выникла добра можность давати авторови вопросы, главнї о тім, одкы бере іншпірацію на писаня.
Конець діскусії завершыла Кветослава Копорова, котра вела семінар, такыма словами: „Є добрї, кедь знаєме приїмати гумор у вшыткых ёго подобах, засміяти ся з веселой, але даколи ай смутно-гуморной сітуації, а „майстрами жывота“ ся стаєме тогды, кедь ся знаєме засміяти ай самы із себе. А суть меджі нами тыж люде, котры знають розосміяти нелем себе, але ай другых. Мають необычайный талент – творити гумор. Такым є ай наш днешнїй взацный гость – Міро Жолобаніч“.
Позад діскусії докторандка Мґр. Михала Голубкова представила найновшы выданя з области карпаторусиністікы за послїднї три рокы а мілов точков за семінаром было выступлїня інтерной докторандкы Інштітуту русиньского языка і културы Мґр. Домінікы Новотной із своїм найновшым репертоаром співанок.
-кк-
Фото З. Цітрякова.
