Kategória: Акції

Літературный конкурз выграла Леа Васькова. Павліч поведе русиньскых писателїв

Leave a comment

Літературный конкурз выграла Леа Васькова. Михал Павліч поведе русиньскых писателїв.

В понедїлёк 15. децембра 2025 в просторах Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові одбыло ся выголошіня резултатів 12. рочника Літературного конкурзу Марії Мальцовской.

Як уж стало звыком, перед святочным выголошінём найуспішнїшых участників конкурзу одбыла ся членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Біланцовало ся, але і выбрало нове веджіня.

Писателїв поведе Михал Павліч

На початку членьской гормады председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска Кветослава Копорова припомянула, же в тім роцї вмерли двоми членове орґанізації – Василь Ябур і Теодозія Латтова. Участных попросила оддати їм честь минутов тиха.

Пак Копорова спомянула і то, же в тім роцї ся дожыли округлого юбілея двоми писателї – Владїслав Сивый, котрый святковав  65 років, і Івета Мелничакова, яка тот рік святковала 60 років.

Дале ся вже перешло до робочіх тем. На членьскій громадї участны дістали інформацію, же в роцї 2025 Сполок русиньскых писателїв Словеньска реалізовав штири проєкты. Першым є выданя книгы Мірослава Жолобаніча під назвов Коцурик з Тополї, далшым выданя зборника поезії Миколая Коневала під назвов З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ.

Окрем того орґанізація і тот рік утримовала і розвивала свою офіціалну вебсторінку, а зорґанізовала вже 12. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской.

В слїдуючім роцї Сполок русиньскых писателїв Словеньска планує выдати єдну книжку (русиньскы авторы – членове сполку выдавають і в іншых выдавательствах), дале робити на своїм вебсайтї, і зорґанізовати далшый рочник конкурзу.

Копорова конштатовала, же орґанізація має моментално 28 членів, і має пятёх кандідатів на членсвто, причім іде главнї о молодых людей.

Функцію шефкы писателїв Кветослава Копорова перевзяла в роцї 2010 по русиньскiм писателёви Миколаёви Ксенякови. Як сама веце раз бісїдовала, думала, же то возьме на єден трирочный період, но околности собі выжадали, же в тій функції была 15 років. Тогорочна членьска громада была послїднёв, котру вела у функції председкынї.

За свого наслїдника номіновала Михала Павліча з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котрый ся занимать русиньсков літертатуров, і є членом орґанізації.

Участны членьской громады го єдномыселно в голосованю потвердили. Сполок русиньскых писателїв Словеньска буде в слїдуючім трирочнім періодї вести Михал Павліч. Громада собі таксамо выбрала нове зложіня Рады сполку, Ревізной і контрольной комісії. Мандат мають членове таксамо на три рокы.

Конкурз выграла Леа Васькова, была і дебутантка

По членьскій громадї вже наслїдовало святочне выголошіня резултатів літературного конкурзу. Тот рік одборна порота, в зложіню доц. Мґр. Івана Сливкова, ПгД. (председкыня пороты), ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. оцїнёвала творы десятёх авторів.

На конкурзї ся нашла ай в тім роцї дебутантка, котра, хоць у высшім віцї, вырїшыла зачати із літературнов творчостёв по русиньскы. Бісїда є о Аннї Реґрутовій, яка є родачков із днесь неєствуючого села Стружніця, одкыль походив і вызначный русиньскый поет Юрко Харітун.

Таксамо были в конкурзї приголошены дві молоды авторкы – Анна Замутовска і Леа Васькова, котра літературный конкурз выграла  ай минулый рік.

Тот рік в конкурзї были лем поетічны і прозаічны творы, із котрыма окрем высше спомянутых ся презентовали ай Меланія Германова, Миколай Коневал, Елена Хомова-Гріньова, Людміла Шандалова, Марія Шмайдова, Мілан Ґай і Владїслав Сивый.

Із каждого твору быв на выголошіню резултатів прочітаный куртый урывок. Плусом было і прочітаня одборной крітікы од председкынї пороты – Іваны Сливковой, літераткы з Інштітуту середнёевропскых штудій ПУ, яка експертно і обєктівно оцїнёвала загнаны до конкурзу поетічны і прозаічны творы.

Жюрі вырїшыла тот рік в рамках Літературного конкурзу Марії Мальцовской третє місце удїлити Міланови Ґаёви, котрый загнав до конкурзу духовну поезію. Но таксамо третє місце припало і Владїславови Сивому, якый ся презентовав на конкурзї із гуморістічнов прозов.

На другім місцї скончіла Анна Замутовска, яка до конкурзу загнала прозу. Перше місце, уж другый рік по собі здобыла Леа Васькова, молода писателька, котра до літературного конкурзу пришла з поезіёв.

 

Петро Медвідь, лем.фм

языкова управа: -кк-

фото: З. Цітрякова.

 

Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы

Leave a comment

14. марца 2023 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універз  іты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв в тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ.

Выступаючов на семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна, котра ся шпеціалізує на русиньску літературу найстаршой ґенерації Русинів, што іщі в періодї перед Першов світовов войнов, або тїсно по нїй еміґровали до США. До своёй презентації закомпоновала цїнну фотодокументацію, напр. імінґрантьску шыфу, котра приплавала до Ню Йорку в роцї 1905, або шыфу повну еміґрантів, меджі котрыма были і Русины, котра доплавала до Еліс Айленд в роцї 1913. Поступно ся нашы Русины в „Новім світї“зачали змагати і ставляли собі церькви (фотоґрафія найстаршой ґрекокатолицькой церькви в Пенсілванії є з року 1887), закладовали розлічны сполкы і орґанізації (цїннов є фотоґрафія Братства апостолів Петра і Павла, котре основали парохіане о. Алексія Товта в містї Мінеаполіс в роцї 1891, або і тітулна сторінка новинкы Американскій русскій вѣстникъ, што выходила в роках 1892–1952 в Пенсілванії і вадавав єй сполок Соєдиненіє).  Тему Ку ґенезї еміґрантьской літературы карпатьскых Русинів в США представила выступаюча в контекстї трёх ґенерацій карпаторусиньскых авторів в США, причім підкреслила, же предметом єй інтересу є главнї перша – найстарша ґенерація, репрезентована передовшыткым ґрекокатолицькыма священиками. Тота ґенерація сі у своїй творчости заховала язык своїх предків (быв презентованый дакількома варіантами, а поступно і двома ґрафічныма сістемами – азбуков і словацьков латиніцёв).

Діскусія, котра наслїдовала позад лекції ся несла в тонї припомянутя вызначных особностей – Русинів, котры за „великов млаков“ досягли успіхы і стали ся світово знамыма за свої вынятковы скуткы, або за цїложывотны актівіты ці досягнутя нелем на полю літературы і културы. На семінар пришли їх потомкове, родина, ці краяне і поспоминали на них.

Перепоїнём на сучасну русиньску літературу было представлїня найновшых публікацій, котры вышли од послїднёго семінара, як ай автоґраміада, бо на семінару были притомны ай дакотры русиньскы авторы, котрым недавно вышли новы публікації.

В Місяцю книгы, котрым ся марець традує, сьме так оддали почливость нелем минулым, але ай сучасным русиньскым авторам і їх творчому потенціалу, котрым обогачують русиньску літературу.

-кк-

Фото: З. Цітрякова.

58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал

Leave a comment

58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал

30. октобра 2023 в засїдалнї ФГПН (Факулты гуманітных і природных наук) на Пряшівскій універзітї ся одбыв семінар карпаторусиністікы. Семінары уже пятнадцятый рік (од р. 2009) орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Read more

57. семінар карпаторусиністікы: Вышла нова публікація о Русинах

Leave a comment
10. мая 2023 ся на Пряшівскій універзітї у Пряшові – Інштітутї русиньского языка і културы одбыв 57. семінар карпаторусиністікы, котрый быв кус нетрадічным. Была на нїм презентована нова публікація, котра вышла лем недавно (концём рока 2022) і історія выданя котрой є шпеціфічна. Іде о переклад з мадярьского оріґіналу автора Ореста Саба (Сабова), котрый быв мадярьско-русиньского походжіня (мама была Мадярка, отець Русин). Мадярьскому оріґіналу з назвов: A magyar oroszokról. (Ruthének.) дав перекладатель Мґр. Петер Будаі, ПгД, мім. доцент з Катедры історії вытварного уменя Філозофічной факулты Універзіты Коменьского у Братїславі назву: O uhorských Rusoch (Rusíni). Історічный коментарь ід публікації зробив професор ПгДр. Петер Шворц, к. н. з Пряшівской універзіты – Інштітуту історії Філозофічной факулты, котрый выступив на семінару і представив нелем публікацію, але ай особность Др. Ореста Саба (Dr. Oreszt Szabó), котрого, наперек ёго промадярьскым поглядам означів як русиньского патріота.
Орест Сабо жыв в Будапештї і быв пересвідченый, же найлїпше рїшіня про Русинів буде, кедь ся їх автохтонна теріторія по розпадї Австро-Угорськой монархії стане сучастёв Мадярьска, а Мадярьска держава їм буде ґарантовати народностны права і істый ступінь автономії. Зато ай назва семінара была кус контроверзна: Орест Сабо – русиньскый угорьскый патріот і ёго книга о Русинах. Также діскусія позад презентації была главнї о тім, ці быв Орест Сабо досправды русиньскым патріотом і з якым заміром написав уведжену публікацію. Ці то было з ёго властного пересвідчіня, або то была „обїднавка“ мадярьскых владных кругів, в котрых ся Сабо погыбовав, жебы приближыти мадярьскому народу Русинів, як потенціалных жытелїв їх державы? А може і єдно, і друге. В каждім припадї уведжена публікація, котру Др. Орест Сабо написав як компілат текстів о Русинах з розлічных жрїдел і од розлічных авторів, стала ся цїнным матеріалом, котрый приближує образ жывота Русинів в тых часах. Позорность венує главнї Русинам із Шарішской, Земпліньской і Спішской жупы, хоць в часї Австро-Угорськой державы были сучастёв автохтонной теріторії Русинів ай Береговска, Ужска і Мармарошска жупа. Орест Сабо велику часть веновав опису традічной народной културы Русинів, так ся публікація стає передовшыткым цїнным етноґрафічным матеріалом.
А наконець, як ся едіторы публікації дістали к оріґіналу? Тот мож найти в Бібліотецї Архіву памяткового уряду СР. А кедьже манжелков Мґр. Петра Будаіа, ПгД. є інж. арх.
Лідія Будаіова, ПгД., походжінём Русинка, думка перетлумачіти публікацію о Русинах з
мадярьского оріґіналу была на світї. Можеме лем конштатовати, же ословити з пропозіціёв на історічный коментарь професора Шворца была добра ідея, бо публікація так дістала придану годноту. Но а вклад третёй едіторкы – Лідії Будаіовой быв в тім, же здобыла цїнны фотоґрафії з той добы – із Славяньской книжніцї Чеськой републікы, Моравского земского музея в Бырнї і з Архіву Памяткового уряду Словацькой републікы.
-кк-
Фото: З. ЦІТРЯКОВА.
1 2 3 … 5