ПаедДр. Мґр. Анна СИМКОВА, кураторка СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові
АЛЕКСАНДЕР ЗОЗУЛЯК З ДУШОВ МАЛЯРЯ
6. апріля того року Александер Зозуляк oславив красный жывотный юбілей – 70 років. Кедь высловиме мено Александер Зозуляк, окрем Русунів і вшыткого, што з Русинами є споєне, не смієме забыти іщі на єдно, а то главне в ёго жывотї – світ уменя. Ёго жывотна і професіонална драга є міцно пестра. Цїлым професіоналным жывотом Александра Зозуляка спроваджать уменя – світ муз, фаребных тонів, фантазії. І так го знають люде. Александер Зозуляк є непрегляднутелнов особностёв в културнім і сполоченьскім жывотї Русинів, но і в умелецькім жывотї, а то нелем міста Пряшів.
Тепер мі довольте представити Александра Зозуляка не як вызначного і успішного дїятеля на полю русиньской културы, Русинів як такых, але як чоловіка з душов умелця, повнов фантазії.
Кедь хочеме вступити до ёго умелецького світа, до ёго світа фантазії, муз, не дасть ся то зробити без того, жебы коротко не нагляднути і не спомянути ёго „світьскы‟ жывотны етапы, котры мали великый вплив на ёго творчость.
Александер Зозуляк ся народив 6. апріля 1953 в Пряшові. Сын україньского писателя выходной Словакії, Василя Зозуляка. Скончів ґімназію з навчалным языком україньскым в Пряшові і потім Педаґоґічну факулту в Пряшові УПЙШ в Кошіцях. Зачінать ся ёго жывотна, робоча і творча дорога.
Быв і є редактором, выдавателём, културным дїятелём Русинів на Словакії.
Великый злом в ёго жывотї настав в новембрї 1989-го року. Став ся сполуоснователём Iніціатівной ґрупы Русинів–Українцїв за перебудову. Зрїкать ся україньской народности і гварить, же Русины суть самостатнов выходославяньсков народностёв.
По цїлый робочій жывот на полю русиньской културы Александра Зозуляка спроваджають музы уменя. Світ фантазії, творчого умелецького взлїту го николи не опустив, не зрадив. Быв ёго вірным супутником в добрім і планім.
Іщі як штудент цїлым своїм тїлом нассає вытварне уменя. Навщівлює ґалерії вытварных умень, малює, і в малёваню рад експеріментує, выставлює властну творчость.
Малёваня ся стало ёго тырвалов радостёв і змыслом жывота. Од початку своёй малярьской дорогы знав, котры малярьскы жанры і темы хоче реалізовати, якыма техніками. Поступно, дякуючі і Михалови Чабалови розвивав свій вытварный талент.
Ходить до ательєру академічного маляря Михала Чабалы, котрый му одкрывать світ уменя. Михал Чабала му дає пріватны годины креслїня і малёваня, втягує го до таїв мішаня фареб і композіції, обознамлює го з ґеніями світового вытварного уменя. Приправлює Александра Зозуляка на талентовы екзамены на Педаґоґічну факулту УПЙШ в Пряшові.
Праві ту, в ательєрї Михала Чабалы суть ёго першы важны контакты з вытварным уменём. В ёго творчости видиме і вплив Михала Чабалы, фасцінацію ёго малярьством, фаребныма шкалами, задумчівостёв образу.
Власна малярьска творчость Александра Зозуляка є близка штілу постмодернізму, такзваного –ізму 20-го стороча, главнї неоекспресіонізму (60-ты аж 80-ты рокы), як реакції на неспокійность добы. Є то гравость аж абсурдіта ці морбідность, деформація ліній.
Александер Зозуляк любить експеріментовати з вытварным проявом ці композіціёв образу, вытварныма техніками, а то од креслїня церузков, угликом, рудков, сухым пастелом аж по мальбу, де найвеце вывжывать олїёвы фарбы. Фаребне зложіня ёго образів є часто дінамічне аж експресівне, што залежить од вытварного заміру. Окрем полотна мальбу часто реалізує і на сололітї. При наношаню фарбы вывжывать нелем щетець, но і шпахтлю ці роботу з лаком.
Ёго жанрова творчость є пестра. Од портрету, автопортрету, через країну – пейзажы ці містьску країну, закутя, фіґуралны композіції, но главнї жанер акту, котрый ся перелинать цїлов ёго творчостёв.
В портретній творчости одкрывать Александер Зозуляк внутрїшнїй став чоловіка – моделу, внутрїшнє пережываня, одкрывать ёго псіхіку. Ёго портретна творчость є пестра. Од портретів дїтей, молодых, старых людей, людей простых, але і представителїв верьхности, робітників (інтересны портреты зливарїв з ВСЖ Кошіцї), людей розлічных професій ці вызнамных світовых особностей, писателїв, як наприклад, Пабло Неруда, Салвадор Алліенде і іншы.
Інтереснов є ёго автопортретна творчость з єднотливых етап жывота.
Фіґуралны композіції в творчости Александра Зозуляка ся обявлюють в одношіню з добов, сполоченьско-політічнов сітуаціёв, внутрїшнїм світом людей – їх каждоденых пережывань, розлічных траум, ці псіхічных походів. Композіції образів дінамічны, скрывають в собі множество розповідных пригод, одкриваючіх посолства автора. Суть ёго аналізов креатівного приниманя світа.
В ёго творчости вызначну роль одограє інтімно понятый жанер – акт.
Вічна тема муж і жена у вшеліякых жывотных сітуаціях. Любов, ненависть, смуток, плач, безнадїй… вшыткы подобы любви.
Гра світла і тїни, експресівна фаребность і рукопис тягми пензля ці шпахтлї, ємность ці аґресівность форм, людьскых ґест і емоціоналных выразів, тото вшытко найдеме в образах того жанру. Автор нас втягує до дїяня на образї і тым нас нутить задумовати ся над змыслом жывота.
В творчости Александра Зозуляка мать своє певне місце і жанер країны. Країна іншпірує Зозуляка своїма природныма перемінами, лірічностёв, але і дінамічностёв своїх містькых закутин, тихых одляглых місць ці містькых панорам родного міста Пряшів.
Композіція образів є або дінамічна, повна непокоя – автор нас втягує до дїяня, або меланхолічна, де нас мотівує прожыти собі «тихо образу», лем так мовчати, позоровати дїяня, котре ся вынарять перед нами, ёго формы, фаребность.
Творчость Александра Зозуляка є пестра. Мать за собов множество выстав але і участей на малярьскых пленерах.
Свої образы Александер Зозуляк выставлёвав нелем дома, но і за граніцями. Персоналны выставкы реалізовав у Пряшові, Сабінові, в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях, в каштелю в Гуменнім ці за граніцями републікы у польскій Криніцї.
Окрем персоналных выстав Алекцандер Зозуляк мать за собов множество колектівных выстав. Такыма вызнамныма колектівныма выставками были выставкы в Пряшові, Меджілабірцях, Старій Любовни, Гуменнім, но тыж і за граніцями – в Криніцї в Польщі і в даньскій Кодани.
І сам він орґанізовав много выстав і пленерів русиньскых малярів, наприклад пленер русиньскых малярїв у Старій Любовни. Є основателём Пленеру русиньскых професіоналных малярїв і Біенале русиньскых малярїв Пряшівского реґіону.
У Шарішскій ґалерії, теперїшнїй Крайскій ґалерії у Пряшові, зорґанізовав колектівну выставу русиньскых малярїв з Пряшова, котра была збогачінём 7-го засїданя Світового конґресу Русинів в Пряшові 2003-го року, де і сам выставлёвав.
Велику кількость образів і кресеб Александер Зозуляк подаровав Русинам, но суть і в публічных колекціях културных інштітуцій Русинів дома і у світї.
Словацькому народному музею – Музею русиньской културы в Пряшові подаровав 150 олїёвых образів і понад 500 кресеб церузков, углём, рудков, ці комбінованыма техніками, множество акварелів і ґрафік.
22. юна того року о 16. 00 год. у СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові зреалізує з нагоды ёго вызначного юбілея – 70 років, выставку ёго цїложывотной умелецькой творчости.
До ёго далшых жывотных юбілеїв і малярьскых успіхів желаме Александрови Зозулякови много здравя, віталіты, творчой креатівіты як в особнім, так і в робочім жывотї.
Жебы молодость жыла в Твоїй душі, няй сердце не знепокоює нуда і передовшыткым, няй в Твоїх очах жыє вічне щастя.
Перебрате з часопису Русин 2/2023.
За Сполок русиньскых писателїв Словеньска жычіме нашому членови міцне здравя, оптімізм і много творивых сил до далшой роботы на благо Русинів.
Свої поезії публіковала в русиньскых періодіках: Народны новьнкы, Русин, Інфо Русин, Русиньскый народный календарь, Русиньскый літературный алманах. В роцї 2002 єй поезія вышла у зборнику Тернёва ружа, у 2008 роцї Марії Ґіровій-Васьковій вышов зборник поезії під назвов Родне знїздо, де є надрукованых выше 50 прекрасных поетічных творів, меджі котрыма не хыблять спомины на родне село. Остатнїй єй зборник поезії Спомины сердця вышов в роцї 2022. З нагоды юбілея желаме нашій юбілантцї міцне здоровя, велике родинне щастя, красны выслїдкы у єй далшім културнім дїятельстві і надїєме ся, же нас потїшить іщі даякым зборником поезії.