Сполок русиньскых писателїв Словеньска / Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska
Актуалности зо світа русиньской літературы, чінности Сполку русиньскых писателїв Словеньска і інформації о выданых книжках
Дорогы слухачі, наше радіо русин ФМ в співпраці з історічнов комісіёв Округлого стола Русинів Словеньска про вас приготовило нову релацію На кус історії, котрой цілём є популарізовати русиньску історію і єй вызначны особности. Темов днешнёго выданя релації буде творчость Александра Духновіча. Слухайте нас у середу 12-го апріля о 20.00 год.
Михал Павліч: КОМІКА СТЕРЕОТІПІВ У ПРОЗЇ МІРОСЛАВА ЖОЛОБАНІЧА
Одбыв ся 56. научный семінар капаторусиністікы
По скоро тройрочній павзї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав на 16. марца 2023 в просторах ректорату – в засїдални Consilium maius уже 56. семінар карпаторусиністікы.
Семінары карпаторусиністікы мали перед пандеміёв Ковід своїх реґуларных навщівників (хоць їх чісло ся в послїднїх двох роках поступно знижовало), але все ся нашло холем 10 – 15 особ, котрых заінтересовала авізована тема із жывота Русинів як автохтонной міноріты, компактно жыючой на северовыходї Словакії і в сусїднїх штатах – В Польщі, на Українї і в Мадярьску. Найбівшый інтерес в минулости быв о семінары, на котрых были презентованы темы з давнїшой і недавной історії Русинів.
Много раз было конштатоване, же в рамках третёго народного оброджіня Русинів і їх наслїдной ревіталізації найпрудшым темпом ся розвивать передовшыткым літературна сфера. Темы, дотыкаючі ся сучасной русиньской літературы были уже дакілько років презентованы звычайно зачатком календарьного рока. Семінары были споєны з презентаціёв розвоя сучасной русиньской літературы найновшыма выданями передовшыткым умелецькых текстів (але ай научной, одборной і одборно-популарной літературы) за цїлый попереднїй рік.
Такым быв ай 56. семінар на літературну тему, на котрім выступив одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ Мґр. Михал Павліч, ПгД.
Михал Павліч ся од скончіня докторандьскых штудій (2018), коли обгаїв дізертачну роботу під менторством проф. ПгДр. Петра Кашы, венує теорії літературы і сучасній русиньскій літературї на Словакії. На семінару карпаторусиністікы выступив із темов Коміка стереотіпів у прозї Мірослава Жолобаніча, іншпірованый главнї послїднїма двома публікаціями гуморесок Міра Жолобаніча – Захранка (2020) і Дуплава верьба (2021), ід котрому, надїєме ся, прибуде тото року ай третя часть – Горечій кавей (з укажков з приправлёваной публікації здобыв автор перше місце в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской 9).
Орґанізаторы семінара вырїшли на тот раз закликати на семінар ай штудентів середнїх школ, тых, котры проявили інтерес о сучасну русиньску літературу – з Педаґоґічной академії і Середнёй одборной школы служеб на ул. Кошіцька, обидві у Пряшові. Відїло ся, же їх семінар заінтересовав і проявили таксамо інтерес о найновшы выданя русиньской літературы, котры мали можность дістати ай з венованём авторів. На семінар прияли позваня русиньскы авторы – Марія Шмайдова, Миколай Коневал, Мілан Ґай і Мірослав Жолобаніч.
Як выплывать з назвы темы семінара, гуморескам четвертого позваного гостя быв венованый выступ літерата Михала Павліча, зато было інтересне про автора дізнати ся, як принимать, аналізує і оцїнює ёго штіл писаня одборник – літерат, а про участників семінара зась выникла добра можность давати авторови вопросы, главнї о тім, одкы бере іншпірацію на писаня.
Конець діскусії завершыла Кветослава Копорова, котра вела семінар, такыма словами: „Є добрї, кедь знаєме приїмати гумор у вшыткых ёго подобах, засміяти ся з веселой, але даколи ай смутно-гуморной сітуації, а „майстрами жывота“ ся стаєме тогды, кедь ся знаєме засміяти ай самы із себе. А суть меджі нами тыж люде, котры знають розосміяти нелем себе, але ай другых. Мають необычайный талент – творити гумор. Такым є ай наш днешнїй взацный гость – Міро Жолобаніч“.
Позад діскусії докторандка Мґр. Михала Голубкова представила найновшы выданя з области карпаторусиністікы за послїднї три рокы а мілов точков за семінаром было выступлїня інтерной докторандкы Інштітуту русиньского языка і културы Мґр. Домінікы Новотной із своїм найновшым репертоаром співанок.
-кк-
Фото З. Цітрякова.
Членьска громада Сполку русиньскых писателїв
16. марца 2023 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска.
Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за рік 2022 і представила планы на далшый рік. Сполок в рамках своїх актівіт в роцї 2023 предкладать штири проєкты до Фонду на підпору културы народностных меншын – проєкт на выданя двох публікацій, проєкт Літературный конкурз Марії Мальцовской (юбілейный – десятый рочник) і проєкт на реалізацію вебовой сторінкы www. rusynlit.sk.
По успіху двох выданых книжок куртых гуморістічных повідань автора Міра Жолобаніча Захранка і Дуплава верьба, того року предложыв Сполок на выданя третє продовжіня гуморесок, теперь з назвов: Горечій кавей (іде знову о курты повіданя з гуморным підтекстом і ілустраціями автора). Другов предложеным текстом на выданя суть повіданя про найменшых зо жывота мушковины – Під диков грушков авторкы Марії Шмайдовой. До того часу іщі не знаєме, ці будуть проєкты схалены.
Заключінём проґраму громады были офіціалны ґратулації нелем вітязям минулорочного літературного конкурзу Марії Мальцовской, але ай вшыткым участникам літературного конкурзу, котрым были переданы діпломы.
Як то бывало звыком перед пандеміёв, позад членьской громады Сполку наслїдовав семінар карпаторусиністікы на тему русиньской літературы. Сьме потїшены, же по трёх роках павзы (послїднїй семінар карпаторусиністікы быв концём рока 2019, а планованый семінар – в марцу 2020 ся уже з доводу пандемії не зреалізовав) ся знова тота традіція обновила і будеме ся надїяти, же семінар, котрому выступаючій – Мґр. Михал Павліч, ПгД. дав назву Коміка стереотіпів Мірослава Жолобаніча, заінтересовав як публіку молодых штудентів, так ай традічных навщівників семінарів карпаторусиністікы.
-кк-
фото Зденкы Цітряковой.
Зборник мож чітати на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові:
Click to access SCR_2022-final.pdf
Далшы выданы публікації штудій мож найти ту:
https://www.unipo.sk/cjknm/hlavne-sekcie/urjk/akcie/scr/
Вступне слово едіторкы
Научный зборник Studium Carpatho-Ruthenorum 2022/Штудії з карпаторусиністікы 14 представлює вісем штудій з розлічных областей карпаторусиністікы, причім, як ся стало традіціёв, розшырили сьме коло авторів о єдно нове мено.
Штудії суть рефлексіёв на найновшы здобыткы наукы в области карпаторусиністікы, а то нелем в контекстї Русинів на Словакії за послїднї рокы. Таков є ай перша – лінґвістічна штудія проф. Др. Михайла Фейсы із Новосадьской універзіты у Сербії Нови правопис руского язика. Як сама назва штудії наповідать, єй автор, котрый є заєдно ай сполуавтором нового выданя пpавил правопису войводиньскых Русинів ай з ортоґрафічным словником описує процес роботы над новыма правилами правопису, про котры барз важным базовым матеріалом были першы правила, выданы перед 50 роками Миколом Кочішом під назвов Правопис руского язика (1971).
Друга публікована штудія є з области історії Русинів. Автор – доц. ПгДр. Володимир Фенич, к. н. з Ужгородьской народной універзіты єй дав назву: Під Kарпатами: Нова концепція історії землі і народів з багатьма іменами. Нарис 1: Tериторія і народи верхнього потисся від королівської стоянки кам’яної доби до входження в склад аварського каганату (1 млн. років тому – VIII ст.) і наісто буде інтересным штудійным матеріалом про тых, котры ся інтересують найстаршов історіёв заселёваня теріторії під Карпатами і преферують новы методы приступу к інтерпретації історічных фактів.
Третя штудія є з области соціолоґії: Špecifické problémy jazykovej a národnej sebareflexie Rusínov na Slovensku v duchu sčítania obyvateľov, domov bytov v rokoch 1991 – 2021 і єй авторков є директорка Музея русиньской културы у Пряшові – ПгДр. Мґр. Люба Кралёва, ПгД., котра спрацовала выслїдкы послїднёго списованя жытелїв на Словакії (проходило в роцї 2021) і зробила інтересны заключіня в одношіню к мінорітї Русинів на Словакії в порівнаню з попереднїма списованями.
Мено Мґр. Михал Павліч, ПгД. не є в русиньскій літературї незнамым. Молодый літерат, абсолвент вшыткых трёх ступнїв высокошкольского штудія штудійного проґраму русиньскый язык і література в комбінації із словацькым языком ся уж дакілько років інтензівно венує сучасній русиньскій літературї на Словакії. Зато ёго тему „Білы місця“ або потенціалы русиньской літературы на Словакії можуть вывжыти про далшы баданя нелем теоретіци літературы, але тема нукать ай „навод“ сучасным русиньскым писателям, котрым боком бы ся могли пустити у своїх творах односно тематікы, але ай жанрів, котры в сучасній русиньскій літературї на Словакії хыбують.
Авторкы далшых трёх штудій суть молоды, надїйны бадателькы, докторандкы, котры сі выбрали карпаторусиністіку як научну дісціпліну за предмет своїх научных бадань.
Мґр. Даръя Вашічкова докторандка із Інштітуту выходоевропскых штудій Філозофічной факулты Карловой універзіты в Празї ся венує діалектолоґії славяньскых языків з акцентаціёв на русиньскый язык і в зборнику публікує тему: О некоторых многозначных орнитонимах в карпаторусинских диалектах. Наісто про многых прислушників русиньской народностной меншыны, главнї тых з рядів молодшой ґенерації, суть цїлком незнамы такы назвы птахів як дрімнюх, дремнюх (лїтаюча мыш, netopier), або пуга (саміця совы, але такым словом называють ай радугу в селї Колоніця, окр. Снина), котры авторка находить в записах знамого бадателя Івана Панькевича і конфронтує із властныма баданями, котры реалізує в сучасности в пригранічных селах на Словакії і на Українї.
Докторандка з Катедры історії Філозофічной факулты Пряшівской універзіты – Мґр. Радка Ондеркова в своїй штудії Podkarpatská Rus v medzivojnovom období, котра была частёв єй бакаларьской роботы, приносить інтересны факты і околности, котры наконець привели ід зачленїню теріторії Підкарпатьска Русь к першій Чеськословеньскій републіцї в роцї 1918.
Третёв докторандков, котра публікує в тогорочнім зборнику є Мґр. Александра Тіхвонёва, з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Єй соціолінґвістічна тема Vplyv Andreja Bačinského na vývoj rusínskeho jazyka творить сучасть єй докторьской дізертації і, надїєме ся, буде вызначным внеском ід бадательскым выслїдкам соціолінґвістікы в русиньскім контекстї.
Як сьме уж спомянули, в каждорочнім зборнику представлюєме ай новых авторів. Ай в тім роцї комплекс научных статей завершує штудія новой авторкы, котра в зборнику публікує по першый раз. Тема є з области етнолоґії: Hudobný aspekt v etnickej identite Rusínov і представлює єй абсолвентка Мґр. Яна Томкова, котра в тім роцї закончіла штудії етнолоґії і културной антрополоґії на Філозофічній факултї Карловой універзіты в Празї і в рамках своёй діпломовой роботы робила баданя в области розвоя музичного фолклору меджі молодов ґенераціёв Русинів.
Штудії тогорочного зборника Studium Carpatho-Ruthenorum 2022/Штудії з карпаторусиністікы 14 суть пестры, з розлічных областей капраторусиністікы, о што ся снажиме каждый рік, но в тім роцї публікує найвеце молодых авторів. То нам дає індіцію, же карпаторусиністіка ся стає перспектівнов научнов дісціплінов. Віриме, же к тому приспівають ай семінары карпаторусиністікы, котры Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові орґанізує уже штернадцять років (з двойрочнов перервов, із прічіны пандемії КОВІД), і выступным документом тых семінарів є зборник научных штудій Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы.
Надїєме ся, же в роцї 2023 семінары карпаторусиністікы будуть продовжовати і будуть ся тїшыти холем такій участи, яку сьме зазнаменали перед пандеміёв.
ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., едіторка
В роцї 2022 узрїла світло світа нова книжка зачінаючой авторкы Марії Шмайдовой. Хто ся але інтересує о Літературный конкурз Марії Мальцовской, котрый Сполок русиньскых писателїв Словеньска буде в тім роцї реалізовати уж десятый рік, про того Шмайдова не є незнамов особов. Прозаічка была в роках 2019 і 2022 оцїнена третїм містом за оріґіналну прозаічну творчость в русиньскім языку. Недовго по першім оцїнїню ся авторка могла тїшыти з першой выданой книжкы в русиньскім языку із сімпатічнов назвов У дїдка на дворї (Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020).
Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Мaрія Шмайдова – Під диков грушков (укажка) – 3. місто
Теперь ся чітателям пригварять зо сторінок новой книжкы з неменше мілов назвов – Максовы новы чіжемкы. Публікацію творить 24 куртых прозаічных текстів а є адресована найменшым чітателям русиньской, але і словеньской літературы. Чіжемкы вышли в двох языках, дякуючі тому ся можуть малы чітателї, але і їх родічі здоконалёвати в русиньскім языку, все з можностёв нагляднутя на словеньскый переклад на тій самій сторінцї. Того року Сполок русиньскых писателїв приправив проєкт на третю книжку Марії Шмайдовой з назвов Під диков грушков, котра заведе дїтьскых чітателїв до світа дрібных хробачіків і іншой мушковины.
Книжку Максовы новы чіжемкы выдало ОЗ Колысочка – Kolíska, котре в минулости публіковало уж дакілько книжок про дїти, мож спомянути Юрка Харитуна, Миколая Ксеняка, Гелену Ґіцову-Міцовчінову ці Івету Мелнічакову.
Новій книжцї жычіме штонайвеце спокійных чітателїв і успіх нелем в русиньскім світї.
Літературный конкурз Марії Мальцовской 9.
Уже девятый рік Сполок русиньскых писателїв Словеньска орґанізує Літературный конкурз Марії Мальцовской. Тото року до конкурзу послало свої творы менше авторів, як то бывать по іншы рокы, але умелецька уровень вшыткых посланых творів ся підняла. Одборна порота, на челї з Мґр. Михалом Павлічом, ПгД., котрый ся шпеціалізує на сучасну русиньску літературу, выгоднотила вшыткы посланы творы на Семінару ку конкурзу, котрый ся одбыв 30. 12. 2022 у Пряшові. Выслїдок рїшіня одборной пороты є слїдуючій:
1. місто – Мірослав Жолобаніч: Піняженка (гуморістічна проза)
2. місто – Людміла Шандалова: Птах на небі, Думкы, Влак жывота… (інтімна поезія)
3. місто – Марія Шмайдова: Під диков грушков (пригоды про найменшых)
Вшыткы творы, посланы до конкурзу будуть поступно публікованы в літературній рубріцї Поздравлїня Русинів часопису Русин в роцї 2023.
Вітязям ґратулуєме!
Председа пороты, літерат Мґр. Михал Павліч, ПгД. коментує єднотивы умелецькы тексты посланы до конкурзу.
Злїва: Марія Шмайдова, Людміла Шандалова, Мілан Ґай, Мірослав Жолобаніч, Миколай Коневал
