Вышла нова книжка Міра Жолобаніча (Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

Слово на путь новій книжцї

(Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

     Мірови Жолобанічови выходить друга книжка афорізмів, доповненых властныма карікатурами. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы і є сімаптічне, же супроводны тексты к афорізмам ся рїшыв выдавати у своїм материньскім языку – по русиньскы. Попри Федорови Віцови ся так стає другым автором куртых жанрів і ёго книжка Хто ся сміє, є мудрый є другов із серії кресленого гумору (перша під назвов: Хто ся сміє, є одважный вышла в роцї 2017).

     Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности жыє в Кошіцях. Підпоровательков і помічнічков у ёго залюбі ся стала ёго жена Марта, котра є професіёв учітелька. Вєдно выгодовали двоє дїтей – дївку Марту (абсолвентку Філозофічной факулты ПУ у Пряшові) і сына Мірослава, котрый, видить ся, здїдив по свoїм нянькови вытварный талент (в сучасности є докторандом на Высокій школї вытварных умень у Братїславі).

     Іншпіраціёв про карікатуры і афорізмы Міра Жолобаніча є реалный жывот із своїма радостями, але главнї недоконалостями, котры позорно слїдує і має потребу їх коментовати способом ёму властным – посередництвом каріктуры і куртого, но выстижного выслову. В немалій мірї в афорізмах вывжывать словны грачкы і двойзмыселность. Гумор і сатіра суть про нёго можностёв слободного выядрїня сполоченьской і політічной клімы в сполочности, не є му далека ани політічна карікатура, котрій венує в книжцї цїлу єдну капітолу. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот.

Кветослава Копорова,

редакторка.

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской – Юрко Харитун

ВIТЯЗЁМ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРЗУ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ – ЮРКО ХАРИТУН

   У пятніцю, 14-го децембра 2018-го року, в Пряшові ся завершыв 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Были выголошены найлїпшы літературны творы і презентація оцїненых творів.

   Конкурз выголосив Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Іншпітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, в котрого просторах святочна акція проходила. Припоминаме, же до літературного конкурзу ся шторік можуть приголосити авторы, котры пишуть по русиньскы і котры суть обчанами Словацькой републікы. Загнати мож лем творы, котры дотеперь не были публікованы. Тот рік ся до конкурзу приголосило вісем авторів. Одборна порота з зложіню: Міхал Павліч (председа пороты), Кветослава Копорова і Міхала Голубкова, оцїнёвала як поетічны, так і прозовы творы. Наконець журї выголосила першы три місця.

   „Третє місце здобыв Осиф Кудзей за свої байкы з капков сполоченьской крітікы. Порота оцїнила їх гумор і рітмічне оброблїня,“ – повів про радіо Русин ФМ председа пороты Міхал Павліч.

   На другім місцї в 5-ім рочнику Літературного конкурзу Марії Мальцовской ся умістнила Людміла Шандалова, авторка поезії, прозы і театралных сценарїв про дїти. Тот рік запоїла ся до конкурзу з інтімнов позіёв.

   На першім місцї скінчів і цїлковым вітязём конкурзу ся став Юрко Харитун, русиньскый поет, котрый є майстром свого ремесла на професіоналній уровни. „Порота оцїнила многозначность і оброблїня стихів, котры мож задїлити до рефлексівной і духовной лірікы,“ – інформовав Павліч.

   Урывкы із вшыткых творів, посланых до конкурзу, будуть поступно публікованы в часописї Русин, котрый має у каждім выданю свій літературный додаток під назвов Поздравлїня Русинів.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )

Мамко, купте мі книжку…

(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)

    Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ:  быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.

Read more

Добило сердце отця Франтїшка Данцака. Кубеколоґа, приятеля Русинів, члена Сполку русиньскых писателїв на Словакії

Добило сердце отця Франтїшка Данцака, кубеколоґа, приятеля Русинів

   В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака.

Read more

Позваня на 50. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


50. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 21.​​ novembra​​ 2018​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry​​ Prešovskej univerzity​​ (3. poschodie, č.​​ 419),​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Rusíni a vznik​​ Československa​​ 
(Krajinská hranica medzi Podkarpatskou Rusou a Slovenskom)

vystúpi

 

Prof. PhDr. Peter Švorc, CSc.​​ ​​ 
z​​ Inštitútu histórie​​ Filozofickej fakulty Prešovskej univerzity v Prešove​​ 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


50.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 21.​​ новембра​​ 2018​​ (середа)​​ о​​ 13.00​​ год.​​ в​​ Бібліотецї карпаторусиністікы на​​ Інштітутї​​ русиньского языка і културы​​ Пряшівской універзіты​​ ​​ (3. шток, ч.​​ 419),​​ 
ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

Русины і Чеськословеньско

(Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском)

 

выступить​​ 

 

Проф. ПгДр.​​ Петер Шворц, к. н.
з​​ Інштітуту історії​​ Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

АРХІВ: Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

   В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику гать, як резервар питной воды про цїлый край є про нёго невычерьпным жрідлом ёго поетічной творчости.

Read more

Вступны слова едіторкы к алманаху на 2011-ый рік

Русиньска література потребує молоду кров

   Русиньскы писателї мі превказали велику  довіру,  а тота довіра є заєдно і великов одповідностёв, котру чую приятём функції председкынї Сполку русиньскых писателїв на Словакії.  За приближно рік і пів єм ся стигла  зорьєнтовати, спознати холем часточно роботу моїх попередників – бывшых председів Сполку і тых котры ся подїляли на роботї, выдавали  попереднї алманахы:  доц. ПгДр. Васил Хома, к. н., доц. ПгДр. Юрко Панько, к. н., ПгДр. Николай Ксеняк, послїднїм з выдавателїв быв Мґр. Александер Зозуляк.  Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія

Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

   Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей  з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала ся першов русиньсков прозаїчков в новодобім русиньскім народностнім контекстї на Словакії. Єй умелецькый рост быв до значной міры овпливненый  народно-обродным процесом Русинів по роцї 1989,  причім она сама была ай актівнов участнічков того процесу. Read more

Новы книжкы за рік 2013

Вышли новы книжкы

   Кінцём минулого рока вышли три новы публікації Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Першов є збірка поезії Юрка Харитуна з назвов Мої незабудкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту KNM-369/2013/1.3.1). Збірка  доповнює попереднї дві поетічны збіркы (Мої  жалї і Мої сны) і є носталґічным спомином на пережыты рокы. Автор в нїй розвивать філозофічны думкы о жывотї, любви, но як все, у Харитуна домінує тема  затопленой Стариньской долины і носталґічных споминів на часы, кідь ёго родна Остружніця іщі не была під водов преграды. Другым выданём Сполку за рік  2013 є проза Миколая Ксеняка Споминкы і очекованя (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв  2013, чісло контракту KNM-370/2013/1.3.1). Автор єй написав (як сама назва назначує) формов споминать дакотрых моментів із свого жывота, котры на нёго мали вплив у ёго розвитку, або такых, котрыма бы хотїв передати чітателёви найважнїшы факты добы і посолство до будучности. Третёв выданов публікаціов є дебутова збірка повідань молодой авторкы, абсолвенткы учітельского штудійного проґраму русиьскый язык і література – ґеоґрафія Петры Семанцёвой Россыпаны рядкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту  KNM-371/2013/1.3.1)). В нїй суть окрім молодой прозаічкы Петры Семанцёвой представлены і творы штудентів Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котры были оцїнены як найлїпшы в штудентьскім літературнім конкурзї в рамках  Інштітуту. Поетічну збірку Мої незабудкы і книжку повідань Россыпаны рядкы ілустровала штудентка маґістерьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література – вытварне уменя, Бк. Зденка Цітрякова.

   Вшыткы три публікації можуть быти вгодным дарунком про вашых найблизшых. Дасть ся їх купити у выдавателя, причім членове Сполку мають можность книжкы дістати на їх офіціалній презентації, котра буде у фебруарї 2014.

 

Кветослава Копорова,

председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

 

1 2 3 4 5