Выстава з історії Русинів в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові

Мілы приятелї, приправлюєме нову выставу. Од 8.12.2022 до 26.2.2023 року будете мочі в СНМ – Музею русиньской културы вiдíти інтересны роботы Мілана Бандурчіна, родом із Ладомірова в окресї Снина в Словакії,ї, котрый теперь жыє і творить в Кошіцях. Прийдийте, думаме, же ся Вам будуть ёго образы любити.

Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар (з Лем.Фм, автор П. Медвідь)

Оріґінал чланку на Лем.Фм, автор: Петро Медвідь.

 

В понедїлёк, 19-го септембра 2022-го року, в Братїславі одбыло ся удїлёваня Цїн і Премій Літераторного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость за 2021-ый рік.

Раз на два рокы Літературный фонд уділює так само Цїну і Премію Александра Павловіча за русиньску літературу. Якраз на тот рік припало оцїнёваня за період років 2020 і 2021. Як інформовав Літературный фонд, Премія тот рік удїлена не была.

Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар за книжку під назвов Стары рущаньскы пригоды, котру выдало Обчаньске здружіня Колысочка у 2021-ім роцї з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын. Книжка позбераных історій од жытелїв села Руське є збогачена ілустраціями Серґея Панчака.

Робота двоїх авторів

Як пише выдаватель у даній публікації, книжка Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды взникла споїнём роботы двох авторів – Яна Боднара і ёго сына Івана Боднара.

„Ян Боднар, родак із Руського, заникнутого села про водну гать Старина в окресї Снина, записовав скоро дві десятьроча пригоды, котры ся стали жытелям Руського в минулости. Ёго сына Івана, котрый ся народив і до дорослости жыв в Снинї, і до Руськго приходив на вакації, записаны пригоды з Руського так заінтересовали, же з няньком зачав довгорочны записы оформляти книжно. На жаль, отець ся выданя першой Івановой книжкы із Руського Спомины на валал під Бескідом в роцї 2020 уже не дожыв,“ пише выдаватель.

Книжка Стары рущаньскы пригодыяк інформує выдаватель, є продовжінём пригод записаных Яном Боднаром, а умелецькы оформленых Іваном Боднаром.

Цїны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд удїлює од 2005-го року літературну Цїну Александра Павловіча за найлїпшый літературный твор написаный по русиньскы і Премії Александра Павловіча за літературный твор написаный по русиньскы і за тлумачіня літературного твору зо словацького на русиньскый язык.

Цїны і Премії Александра Павловіча суть все удїлёваны творам, котры вышли в попереднїх двох роках. Цїну і Премії удїлює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію журї.

Два рокы тому Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твор в русиньскім языку здобыла книжка Даніелы Капралёвой із назвов Серна в нераю, котра вышла у 2018-ім роцї, і выдало єй так само Обчаньске здружіня Колысочка. Премію Александра Павловіча втогды здобыв поет Юрко Харитун із збірков поезії під назвов Моя тринадцята, котру выдала Академія русиньской културы в Словацькій републіцї у 2019-ім роцї.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.

 

22. септембра 2022 дотовкло сердце члена Сполку русиньскых писателїв Мґр. Гавриіла Бескида

Минулого тыждня в Будапештї Мґр. Гавриіл Бескид, окрем іншых, быв на меджінародній научній конференції під назвов Світова русиністіка днесь: вопросы теорії і практікы оцїненый Преміёв Антонія Годинкы за вызначный вклад до русиньского возродного руху і русиністікы, котру перевзяв в ёго менї Мґр. Петро Медвідь. До рук Г. Бескида ся дістало наслїдно тото оцїнїня за помочі Мґр. Петра Крайняка, а в тім тыждню сьме ся дізнали, же 22. септембра 2022 у Пряшові дотовкло сердце єдного зо славных сынів роду Бескидів. 

+ + +

Гавриіл Бескид ся народив 28. септембра 1929 року в Кошіцях в родинї Евґенія Бескида і Марты, родженой Холошняёвой. Цїле своє дїтинство пережыв в русиньскім селї Леґнава, Старолюбовняньского окресу, яке гранічіть з Лемками в Польщі, де ёго отець быв ґрекокатолицькым священиком 35 років. Там выходив основну школу. Ёго учітелями были Варфоломій (єден з директорів „Українського національного театру“ в Пряшові, днесь театра Александра Духновіча) і Клара Баволярёвы. Скончів Штатну руську ґімназію в Пряшові і Высоку школу педаґоґічну в Братїславі. Учів у Леґнаві, в Малім Липнику, на Середнїй педаґоґічній школї Клемента Ґотвалда, на Дванадцятьрочній середнїй школї, на Електотехнічній і Стройницькій  школї в Пряшові, скады і одышов до пензії в 1991 роцї). По нїжній револуції ся актівно запоїв до русиньского руху, наперед у звязи з Руськым домом, дале як бадатель і розшырователь  бескидіаны  і карпатьской русиньской літературы  вцїлїм.

Од 2001 року выходить дуже хосенна публікація Русиньскый народный календарь, якых до 2005 року вышло пять. Гавриіл Бескид быв єден із плодных сполупрацовників тых важных публікацій. Находиме ёго статї на розлічны актуалны темы, присвячены ку главным історічным датам окремых років. Ту ся мож дочітати о Ґрекокатолицькій руській ґімназії, о Ґрекокатолицькій руській учітельскій семінарії, о културных обществах Русинів од другой половины 19. стороча, о вызнамных особностях Руського клубу і Общества А. Духновіча в Пряшові. Многы статї Мґр. Гавриіла Бескида ся обявили і в загранічных русиньскых выданях: Бесіда, Вседержавный русиньскый вістник, Podkarpatská Rus і інде. Ёго мено находиме в Encyclopedia of Rusyn History and Culture меджі 24 сполупрацовниками, яку выдав професор Павел Роберт Маґочі і професор Іван Поп в 2003 роцї в Торонтї в Канадї. Сам є зоставителём своёй першой книжкы а то Николай Бескид на благо Русинів, яка вышла у 2005 роцї у выдавательстві Валерія Падяка в Ужгородї. Якраз тоты публікації привели Гавриїла Бескида к членству в Сполку русиньскых писателїв, на котрого членьскы громады реґуларно ходив (докы му то здравя дозволяло) і все выступав з пропозіціями на злїпшіня роботы сполку.

Актівіты Г. Бескида ся не огранічують лем на публікачну роботу. У 2002 роцї быв ініціатором научного семінаря – 120 років од народжіня Николая Бескида, як і одкрытя памятной таблы історікови, в Леґнаві і в Болдоґкеваралї в Мадярьску, орґанізовав бісїду з писателём Підкарпатя Василём Сочком-Боржавином, семінарь на тему 80 років Общества А. Духновіча в Пряшові і ряд іншых актівіт. Г. Бескид выступав на вызнамных русиньскых форумах, як делеґат Світовых конґресів Русинів у Будапештї, в Ужгородї і в Пряшові,  Криніцї, Сіґетї, на научных семінарях в Мадярьску, в Ужгородї і інде. На сердцю му лежав проблем занедбаных гробів нашых културных великанів, як: Юлій Ставровскый-Попрадов, Михал Бескид, Іреней Ханат, Корнелій Добряньскый в Чертіжнім, якы требало обновити, як і реалізовати памятну комнату спомянутым людём, і писателёви Василёви Зозулякови.

Такых благородных дїл на контї Г. Бескида бы ся нашло і веце, наприклад, меджінародный семінарь ку 105. рочніцї од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова, реалізація проєктів Русиньского културно-освітнёго общества Александра Духновіча в Пряшові, якого быв председом, в непослїднїм рядї актівіты навколо принавернутя Руського дому в Пряшові Руському клубу 1923, котрый довгы рокы вів як председа  і цїлый ряд іншых хосенных дїл на благо Русинів.

Дякуєме за вшытко. Вічная память!

Гавриіл Бескид быв таксамо актівным навщівником (а дакількораз ай выступаючім – позваным гостём) на семінарах карпаторусиністікы, котры ся одбывали на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ (другый справа).

-кк-

Цїну А. Павловіча здобыли Стары рущаньскы пригоды

Цїну Александра Павловіча за русиньску літературу за рокы 2020 – 2021 (удїлёвану кажды два рокы Літературным фондом у Братїславі)  здобыв Іван Боднар за книжку Стары рущаньксы пригоды, выдану обчаньскым здружінём Колысочка – Kolíska. Выданя той публікації было підпорене Фондом на підпору културы народностных меншын. Є то вже друга выдана книжка уведженого ОЗ, котру Літературный фонд оцїнив як найлїпшу публікацію умелецькой літературы в языку русиньской народностной меншыны. Ґратулуєме авторови і Колысочцї.
-кк-

Выголошеный 9. Літературный конкурз Марії Мальцовской

Од 2. септембра до 25. новембра 2022 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупрацi з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 9. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (дотеперь ниґде непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, 17. новембра ч. 15, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса і фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в половинї децембра 2022. Найлїпшы роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор літературного конкурзу

СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові приправлює выставу З історії Русинів

СНМ – Музей русиньской културы в менї директоркы ПгДр. Любы Кралёвой, Пг.Д. інформує:

 

Припpавлюєме нову выставу – З історії Русинів – пiд тов назвов буде представлена нова експозіція на першім штоку, котра отвoрить нашым навщівникам перерїз історії Русинів – од найстаршых часів аж до днешнїх днїв… Вернісаж бyде дня 8-го септембра 2022 o 16:00 год.

 

Pripravujeme novú výstavu – Z dejín Rusínov – pod týmto názvom bude predstavená nová expozícia na 1. poschodí, ktorá ponúkne našim návštevníkom prierez dejinami Rusínov od najstarších čias po súčasnosť… Vernisáž bude 8. septembra 2022 o 16:00 hod.

 

В друкарни є друга книжка авторкы і друга тогорочна публікація АРК в СР, книжка Марії ҐІРОВОЙ-ВАСЬКОВОЙ – Спомины сердця

Про сучасну русиньску літературу є характерістічне навертаня ся до минулости, до простїшых часів, нераз силно зафарбленых ружовов фарбов ідеалізації і носталґії. Нечудо, кедь векшына писателїв належить до старшой ґенерації Русинів.
Авторы ся з тематіков минулых часів можуть попасовати вшеліяк, в їх творчости ся находять тексты засаджены до сельского середовиска, конфлікты выходять із каждоденного жывота ці пишуть властны мемоары (спомяньме, наприклад, Миколая Ксеняка, Штефана Смолея ці Марію Мальцовску).
Зборник Марії Ґіровой-Васьковой Спомины сердця уж подля назвы говорить, же свому чітателёви понукать тексты, котры выходять з минулости і зо споминів. Зборник ся складать з дакількох тематічно розлічных частей, з поезії і прозы, із смутных і веселых
текстів.
Невыслуханы просьбы матери обсягують поезію з темов страты дїтины і жалю над передчасно сконченым молодым жывотом, автентічно описує траґічность того, кедь родіч поховать властну дїтину. Часть Віршы про дорослых передавають любов і обдив ку природї і родному краю, снажить ся у чітателя проявити емоції, котры бы прямовали к подобному одношіню, яке має ку своїй домовинї Ґірова-Васькова. Находить ся ту тыж дакілько стихів, котры ся пригваряють ку русиньскым особностям ці орґанізаціям (подобну літературу писав і Миколай Ксеняк, наприклад, у книжках: Формованя русиньской ідентіты, Резонанції на книгы і події). Важно ладжена поезія є наслїдно вымінена за одлегшены стихы з выховным підтоном із жывота дїтей на селї, котры зажывають вшеліякы пригоды і періпетії, што ся лем чудом не кончать траґічно.
Другов половинов нового зборника суть короткы прозаічны текты в части Засмійме ся на своёв бідов, котры мають знакы алеґорії ці анекдоты (даколи іде о знамый адаптованый жарт). Авторка в них описує пригоды зо жывота, што ся можуть стати хоцьде і хоцькому. Пригоды нераз описують хытрость і шпекуланство, котре не все є покаране. Ці уж іде о манжельскы натїговачкы, зависть і малость чоловіка, з пригод многораз выходить мудрость научена вдяка „школї жывота‟. Книжка поезії Марії Ґіровой-Васьковой зато своїм способом припоминать кухнёвый давковач на поперь (або ай на іншы присмакы – оцет, чілі ці ванілковый цукерь) – находять ся ту тексты веселы і важны, описує мудрость і глупость, як і іншы менше доброчестны людьскы властности. Тематічна рoзнородость але створює чутя ославы пестрости і многоракости смаків жывота.

Творы Євґенія Фенцика діставають ся ку чітателям (автор Петро Медвідь)

Перебрана статя із Лем.Фм, автор Петро Медвідь.

В тых днях діставать ся ку чітателям нова публікація з Выдавательства Пряшівской універзіты в рамках серії Русиньска класіка.

Тандем літературознателів із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Валерій Падяк і Михал Павліч, по двох публікаціях, в якых пошоровали творы Анатолія Кралицького, і выбері пєс з репертоара Театру Александра Духновіча, одкрывають про сучасного чітателя далшу вызначну русиньску особность і його творчу дідовизну.

Три найважнішы творы

Книга з назвов Євґеній Фенцик. Творы приносить три цілы, комплетны творы того вызначного священика, поета, прозаіка, драматіка і публіцісты другой половины 19-го столітя. Но подля редакторів выданя, іде о три найважнішы літературны творы, із веце як двасто, котры Фенцик почас свого жывота написав.

Веце мож прочітати на оріґіналнім сайтї рецензії: https://www.lem.fm/tvory-yevgeniya-fentsika-distavayut-sya-ku-chitatelyam/

СНМ – Музей русиньской културы позывать – Михал Чабала а ёго творчость

Вас вшыткых, хто сьте знали академічного маляря Михала Чабалу і были сьте обдивователями ёго творчости, але і тых, хто ся хоче о тій інтересній особности дізнати штось веце, позываме до СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові 18.8.2022 о 16:00 год. на проґрам, в якім будеме споминати на тоту пряшівску леґенду…

1 3 4 5 6 7 18