Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка

   Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх загрїє тыж находжіня, же на їх творчость зареаґує дахто друый. А праві тым потїшыв Миколай Ксеняк русиньскых писателїв, кідь написав книжку Резонанції на книжкы і подїї (Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2017, 154 стор.), в котрій ся высловлює к літературній творчости своїх колеґів. Read more

Квета Мороховічова-Цвик: Любовны періпетії (укажка)

Інформації о авторці: Квета Мороховічова-Цвик

Маёвы рана
Рана суть тихы,
співучі і болячі.
День провиднїв.
Потячій хор вже добру хвілю
продукує свою ранїшню увертуру.
Ты ся пробуджаш
з болём, но нелем на душі,
бо рокы ся підписали
і під твою тїлесну скриньку.
– Найтяжшый є першый крок, –
жартовали в купелёх.
– Выкроч рівно до другого –
жартую я.
– Лем не одкрывай перед людми
зрана своє сердце,
бо можуть наплювати
на ёго отвореность і доброту.
Рана суть тихы,
співучі і болячі…

Read more

Ангеліна Ірчак: Ярьня носталґія

   Природа ся пробуджать із зимного сна. Помалы сходить снїг, земля зістає чорнов і голов. Але не на довго. Лем што потеплїє, зачінать ся на світло Боже пробивати молода сыто-зелена трава.

  Златожовте сонце. Ярьнє небо бывать обычайно чісте, белаве. По нїм быстро плавають снїжно-білы хмаркы, припоминаючі звірята – лева, псика, мачку… Зачінать ся приповідка, сценарь якой пише сама природа. Всягды ся роспукують квіточкы – снїженкы, конопелкы, фіалкы… На стромах ся прорїзують пучкы і помалы ся перетворюють на маленькы листочкы.

   Сонце. Од ёго теплых лучів пукать ледова крига. Колыше ся на водї, докы ся не перетворить в єй скупенство. А за нёв друга, третя, четверта… а уж чути джурчаня потічка конець нашого саду. Ярьнїй сад – то чудесне місце! Коло дрїбных пахнячіх квіточок пукають стромы, жебы ся вказати в повній красї. Росцвитый сад – то Божа краса. Скоро рано, через продераючі ся сонечны лучі ся видить, же тота краса є завита до легкой пахнячой молгы. Найвеце ня радую коли росквітають яблонї ї грушкы – їх ружовый цвіт їх выдїлює споміджі другых стромів. Всягды чути спів і щеботаня вташат, што ся вернули з далекых країв і теперь росповідають єдно другому о своїх пригодах. На ярь ся вшытко навколо наповнює фарбами, звуками, пахами. Менї стає весело на душі.

   Ярь в містї ся все зачінать саджінём молодых стромиків, кряків і квіток в парках. І люде на уліцях ся з приходом яри мінять. Они легко одїты, усмівають ся частїше.
Світить ласкаве сонце, од котрого ай на душі стає тепло. Ярь все інштірує умелцїв – видно їх главнї в центрї міста, на пішій зонї. На пожаданя зроблять ай менї портрет, або карікатуру…

   Як добрї, же і я можу взяти фотоапарат і робити свої властны фотоснїмкы ярьнёй красы. Они ня будуть тїшыти і в слотавых, доджаных днях. А што є найглавнїше, будуть в моїй душі утримовати ярьнїй оптимізм цїлый рік!

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской – Юрко Харитун

ВIТЯЗЁМ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРЗУ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ – ЮРКО ХАРИТУН

   У пятніцю, 14-го децембра 2018-го року, в Пряшові ся завершыв 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Были выголошены найлїпшы літературны творы і презентація оцїненых творів.

   Конкурз выголосив Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Іншпітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, в котрого просторах святочна акція проходила. Припоминаме, же до літературного конкурзу ся шторік можуть приголосити авторы, котры пишуть по русиньскы і котры суть обчанами Словацькой републікы. Загнати мож лем творы, котры дотеперь не были публікованы. Тот рік ся до конкурзу приголосило вісем авторів. Одборна порота з зложіню: Міхал Павліч (председа пороты), Кветослава Копорова і Міхала Голубкова, оцїнёвала як поетічны, так і прозовы творы. Наконець журї выголосила першы три місця.

   „Третє місце здобыв Осиф Кудзей за свої байкы з капков сполоченьской крітікы. Порота оцїнила їх гумор і рітмічне оброблїня,“ – повів про радіо Русин ФМ председа пороты Міхал Павліч.

   На другім місцї в 5-ім рочнику Літературного конкурзу Марії Мальцовской ся умістнила Людміла Шандалова, авторка поезії, прозы і театралных сценарїв про дїти. Тот рік запоїла ся до конкурзу з інтімнов позіёв.

   На першім місцї скінчів і цїлковым вітязём конкурзу ся став Юрко Харитун, русиньскый поет, котрый є майстром свого ремесла на професіоналній уровни. „Порота оцїнила многозначность і оброблїня стихів, котры мож задїлити до рефлексівной і духовной лірікы,“ – інформовав Павліч.

   Урывкы із вшыткых творів, посланых до конкурзу, будуть поступно публікованы в часописї Русин, котрый має у каждім выданю свій літературный додаток під назвов Поздравлїня Русинів.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

Русиньскый писaтель Миколай Ксеняк – 85-рочный

РУСИНЬСКЫЙ ПИСАТЕЛЬ МИКОЛАЙ КСЕНЯК – 85-РОЧНЫЙ

   Миколай КСЕНЯК, сучасный русиньскый писатель, лавреат меджінародной Літературной премії Александра Духновіча  за рік 2003 (за книжку: Біда Русинів з дому выганяла, Пряшів: СРПС-2002; удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США), лавреат премії за переклад в рамках Цїны Александра Павловіча за русиньску літературу за рік 2007 (за книжку: Байкы, 2006; удїлює Літературный фонд при Міністерстві културы СР у Братїславі), бывшый председа Сполку русиньскых писателїв Словакії, творить опорный стовп русиньской літературы на Словакії. Праві днесь, 4. децембра 2018 славить свій 85-рочный юбілей. Read more

АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )

Мамко, купте мі книжку…

(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)

    Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ:  быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.

Read more

Добило сердце отця Франтїшка Данцака. Кубеколоґа, приятеля Русинів, члена Сполку русиньскых писателїв на Словакії

Добило сердце отця Франтїшка Данцака, кубеколоґа, приятеля Русинів

   В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака.

Read more

Позваня на 50. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


50. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 21.​​ novembra​​ 2018​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry​​ Prešovskej univerzity​​ (3. poschodie, č.​​ 419),​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Rusíni a vznik​​ Československa​​ 
(Krajinská hranica medzi Podkarpatskou Rusou a Slovenskom)

vystúpi

 

Prof. PhDr. Peter Švorc, CSc.​​ ​​ 
z​​ Inštitútu histórie​​ Filozofickej fakulty Prešovskej univerzity v Prešove​​ 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


50.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 21.​​ новембра​​ 2018​​ (середа)​​ о​​ 13.00​​ год.​​ в​​ Бібліотецї карпаторусиністікы на​​ Інштітутї​​ русиньского языка і културы​​ Пряшівской універзіты​​ ​​ (3. шток, ч.​​ 419),​​ 
ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

Русины і Чеськословеньско

(Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском)

 

выступить​​ 

 

Проф. ПгДр.​​ Петер Шворц, к. н.
з​​ Інштітуту історії​​ Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Міро Жолобаніч (біоґрафія)

ПгДр. МІРОСЛАВ ЖОЛОБАНІЧ

   Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови так на сцену русиньской літературы куртых жанрів наступлять другый карікатуріста – походжінём Русин із села Пчолине, окр. Снина.

Read more

1 40 41 42 43 44