Новы книжкы за рік 2013

Вышли новы книжкы

   Кінцём минулого рока вышли три новы публікації Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Першов є збірка поезії Юрка Харитуна з назвов Мої незабудкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту KNM-369/2013/1.3.1). Збірка  доповнює попереднї дві поетічны збіркы (Мої  жалї і Мої сны) і є носталґічным спомином на пережыты рокы. Автор в нїй розвивать філозофічны думкы о жывотї, любви, но як все, у Харитуна домінує тема  затопленой Стариньской долины і носталґічных споминів на часы, кідь ёго родна Остружніця іщі не была під водов преграды. Другым выданём Сполку за рік  2013 є проза Миколая Ксеняка Споминкы і очекованя (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв  2013, чісло контракту KNM-370/2013/1.3.1). Автор єй написав (як сама назва назначує) формов споминать дакотрых моментів із свого жывота, котры на нёго мали вплив у ёго розвитку, або такых, котрыма бы хотїв передати чітателёви найважнїшы факты добы і посолство до будучности. Третёв выданов публікаціов є дебутова збірка повідань молодой авторкы, абсолвенткы учітельского штудійного проґраму русиьскый язык і література – ґеоґрафія Петры Семанцёвой Россыпаны рядкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту  KNM-371/2013/1.3.1)). В нїй суть окрім молодой прозаічкы Петры Семанцёвой представлены і творы штудентів Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котры были оцїнены як найлїпшы в штудентьскім літературнім конкурзї в рамках  Інштітуту. Поетічну збірку Мої незабудкы і книжку повідань Россыпаны рядкы ілустровала штудентка маґістерьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література – вытварне уменя, Бк. Зденка Цітрякова.

   Вшыткы три публікації можуть быти вгодным дарунком про вашых найблизшых. Дасть ся їх купити у выдавателя, причім членове Сполку мають можность книжкы дістати на їх офіціалній презентації, котра буде у фебруарї 2014.

 

Кветослава Копорова,

председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

 

АРХІВ: Споминаня на Михала Павука (20. 9. 1925 – 23. 11. 2012)

Одышов до вічности член СРПС

   23. новембра минув рік од часу, коли у віцї  87 років навсе опустив позермскый світ середнёшкольскый професор Михал Павук з Братїславы. До послїднїх днїв свого жывота творив (окрім іншого быв актівным членом Сполку русиньскых писателїв на Словакії і часто приспівав своёв поетічнов творчостёв  до русиноязычных періодічных і неперіодічных выдань). Поетічна творчость Михала Павука  є цїнна тым, же ся операть о історічны факты у  розвитку Русинів. Має народнобудительскый характер, автор Русинів видить в контекстї розвитку другых славяньскых, але ай неславяньскых народів, причім нову надїй про Русинів видить у їх зновувозроджіню по роцї 1989. Нажаль, не подарило ся выдати ёго властну поетічну збірку.  Хто сьте знали Михала Павука, спомяньте сі на нёго при чітаню слїдуючіх рядків з ёго біоґрафії. Read more

ПгДр. Кветослава Копорова – нова председкыня СРПС

Сполок русиньскых писателїв Словеньска мать нового председу

   На сходзї Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котра ся одбыла в середу 16. юна 2010 дішло ку дакотрым змінам. Дотеперїшнїй председа Сполку – Миколай Ксеняк ся здав своёй функції, на котру запропоновав на самый перед підпредседу – пана Ярослава Сисака, но тот функцію не прияв і проголосив, же він буде уж лем рядовым членом Сполку. По тій інформації притомны членове давали пропозіцї на нового председу. З двох навыргнутых – Мґр. Теодозії Латтовой і ПгДр. Кветославы Копоровой наконець членове заголосовали за другу кандідатку. Таксамо дішло і до выміны на постах выбору Сполку, также схваелный выбор буде робити у такім зложіню: К. Копорова, М. Мальцовска, А. Блыхова, О. Кудзей і Франтїшек Данцак.

-кк-

АРХІВ: Цїна А. Павловіча за русиньску літературу за рік 2011

Были оцїнены русиньскы авторы

   Літературный фонд удїлив за рік 2011 цїну Александра Павловіча за русиньску літературу Юркови ХАРИТУНОВИ за зборник поезії Мої сны, котру выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска в роцї 2011.  Одборна порота зборник оцїнила як умелецькы цїнный і в рамках русиньской літературы нетрадічну поетічну выповідь автора.

   Премія Александра Павловіча за умелецькый переклад за рік 2010 была удїлена Марії МАЛЬЦОВСКІЙ ін меморіам, за дослїдный і языково цїнный переклад одборной публікації до русиньского языка, автора Рудолфа Павловіча: Ґрекокатолицькый священицькый род Павловічовых із Шарішского Чорного (1693 – 1900). Публікацію выдало Обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы в роцї 2010.

   Цїна і премія были удїлены членами одборной пороты в зложіню: доц. Валерій Купка, к. н. (председа поторы), Мґр, Івана Джундова, ПгД. і Маріян Гевеші і славностно передана буде 12. 6. 2012 в Клубі писателїв у Братїславі.

К. Копорова,

Председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

АРХІВ: Цїна А. Духновіча за русиньску літературу за рік 2010 была удїлена Осифови Кудзеёви

Літературный вечор з несподїваным завершінём

   Єднов з доповнюючіх акцій лїтнёй школы русиньского языка (Studium Carpato-Ruthenorum, єй першый рочник ся одбыв од 14. 6. 2010 до 4. 7. 2010) быв Літературный вечор, котрый ся одбыв 30. юна 2010 в салонику їдалнї высокошкольского інтернату Пряшівской універзіты.

Read more

49. семінар карпаторусиністікы

     В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

     Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу. Хоць участь на семінару не была велика, мож бісїдовати скорше о коморнїшій стрїчі, о то інтереснїша была діскусія на тему сучасной русиньской літературы і єй приниманя молодов ґенераціёв, але ай діскусія о далшім прямованю русиньксой літературы. Діскутуючі ся наголос задумовали над тым, якы темы, позад тых народнобудительскых будуть в центрї позорности будучіх літературных творів нелем сучасных русиньскых авторів середнёй ґенерації, але ай потенціоналых молодых і зачінаючіх русиньскых авторів. Тых, нажаль є барз мало, можеме бісїдовати лем о пару менах зачінаючіх авторів, такых як Петра Семанцёва, Петро Ялч, Владїслав Сивый, Даньєла Капралёва і дакотры далшы.

   Послїднї двоє авторы ся на літературній сценї вказали лем недавно, кедь ся приголосили із своїма творами до Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Їх поетічны творы, котры послали до конкурзу вказали, же новодоба русиньска поезія наберать новый дых – приношать нелем новых авторів, але ай новы темы.

  Конкурз каждорічно орґанізує Сполок русиньскых писателїв на Словакії і припоминаєме, же ай того року ся до конкурзу можуть запоїти авторы з оріґіналныма творами в русиньскім языку. Свої творы (котры іщі не были публікованы) можуть посилати до 28. новембра 2018 (інформація о конкурзї http://rusynlit.sk/).

     Конець семінара належав презентації найновшых публікацій з карпаторусиністікы, котры представила інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы – Мґр. Міхала Голубкова.

-кк-

Позваня на 49. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


49. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 24.​​ októbra​​ 2018​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Rusínska​​ identita ako literárny problém v próze Márie Maľcovskej

vystúpi

 

Mgr. Michal Pavlič, PhD.​​ ​​ 
z Ústavu rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 

 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


49.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 24.​​ октобра​​ 2018​​ (середа)​​ о​​ 13.00​​ год.​​ в засїдалнї​​ Consilium maius
(2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

Русиньска ідентіта​​ ял літературна проблема в прозах Марії Мальцовской

выступить​​ 

 

Мґр.​​ Міхал Павліч, ПгД.

 

з Інштітуту русиньского языка і културы​​ Пряшівкой універзіты у Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

 

Літературный конкурз Марії Мальцовской 2018

     Oд 6. септембра до 28. новембра 2018 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку.

Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, уліця 17. новeмбра ч. 15, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї.
Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в послїднїм тыждню децембра 2018. Найлїпшы роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор літературного конкурзу

 

 

Умер вызначный Русин доц. Мірон Сисак

11. юла 2018 одишов до вічности бывшый высокошкольскый педаґоґ, Доц. ПгДр. Мірон Сисак, К. Н. (82). Мірон Сисак ся народив 14. авґуста 1935 в селї Пыхнї. Быв высокошкольскым учітелём руського языка і літературы Пряшівской універзіты. В 90. роках 20. стороча быв актівным участником процесу возроджіня Русинів на Словакії i як пірпредседа Русиньской оброды на Словеньску. Вічная ёму память. 

Выслїдкы Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2017

Дорогы чітателї,

так як было звыком по минулы рокы, оцїнїня Літературного конкурзу Марії Мальцовской є малов, але вызначнов подїов про сучасну русиньску літературу. Чітателї мають можность стрїтити ся із їх облюбеныма авторами, писателї собі выслухають одборный погляд на їх творчость а про пороту ся тым одкрывать формуюча ся будучность сучасной русиньской літературы. До четвертого річника конкурзу ся запоїло вісем русиньскых писателїв з творами різных жанрів. Подля очекованя найвеце было поетічных творів, часть авторів ся але презентовала поезіов і прозов, докінця в єднiм припадї драмов. Третїм місцём была оцїнена творчость Людмілы Шандаловой про дїти і молодеж. Друге місто было натілько якостно вырівнане, же порота рїшыла оцїнїти рівно двох поетів – Юрка Харитуна і Штефана Сухого. А на перше місто ся несподївано дістав новый автор – Владїслав Сивый із меланхолічно ладженов поезіов і оріґіналнов драмов. Ґратулуєме оцїненым і дякуєме вшыткым участникам!

 

1 5 6 7 8