Вышла нова книжка Мірослава Жолобаніча

В роцї 2021 вышла нова книжка гумору і сатіры Мірослава Жолобаніча: Захранка.

Мірослав Жолобаніч быв в минулім роцї оцїненый 1. містом в рамках  7. Літературного конкурзу Марії Мальцвоской в роцї 2020. Новій книжцї жычіме штонайвеце спокійных чітателїв і позітівных рецензій!

Слово зоставителя

.

Кедь гумор і сатіра суть сучастёв нашого жывота, тогды ся чуєме слободнїшыма, дістаєме посередництвом гумору жывотодарну силу, оптімізм, чуєме в собі природну радость. Псіхолоґове доконця твердять, же гумор є єден  із главных псіхогіґіенічных елементів душевной свіжости чоловіка і бранить ёго душевному розкладу.  З помочов гумору можеме легше здолати старости каждоденного жывота.

Є добрї, кедь знаєме приїмати гумор у вшыткых ёго подобах: засміяти ся з веселой, але даколи ай смутно-гуморной сітуації, а „майстрами жывота“ ся стаєме тогды, кедь ся знаєме засміяти ай самы із себе. Нащастя, суть меджі нами люде, котры знають розосміяти нелем себе, але ай другых. Мають необычайный талент – творити гумор. Такым є ай Міро Жолобаніч. Кругу чітателїв ся представив як автор куртых высловів – афорізмів на розлічны темы, котры доповнює властныма карікатурами. Міро Жолобаніч є властно тихым, ненападным позорователём жывота і розлічных сітуацій в нїм, котры коментує властным способом – куртыма высловами – афорізмами. Они суть нелем гуморным, містами аж сатірічным выядрїнём позорованой сітуації, але часто мають в собі закомпоноване і поучіня. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот. Сьме пересвідчены, же такы бенефіты приносить гумор і чітателям афорізмів Міра Жолобаніча.

В русиньскім контекстї ся Міро Жолобаніч попри уж знамім карікатурістови Федорови Віцови стає далшым автором-гуморістом. По выданю семох книжок кресленого гумору (Bavme sa hokejom, 2013; Basketbal nás baví, 2014; IT vtipy a iné, 2015; Smiech náš každodenný/Сміх наш каждоденный, 2017; Хто ся сміє, є одважный,  2017; Хто ся сміє, є мудрый, 2018; Хто ся сміє, є здравый, 2019) ся так обявлює „нова тварь“ кресленого гумору на русиньскій умелецькій сценї. Ай выданём своёй найновшой публікації – Захранка Міро зістає в темі гумору і сатіры, але мінить жанер і представлює ся чітателёви куртыма гуморесками, котры, як інакше, доповнює властныма карікатурами.

Захранка – санїтка захранной службы приходить ід хворому ай до тых найоддаленїшых кутів републікы, жебы захранити тото найцїннїше – жывот чоловіка. Віриме, же Захранка Міра Жолобаніча в подобі девятнадцятёх куртых гуморесок стане ся сімболічно першов помочов в тых неблагых часах пандемії і приведе честованого чітателя к благородным і оптімістічным думкам, к лїпшому, надїйнїшому погляду на світ і жывот навколо нас.

 

Кветослава Копорова,

 

авторка проєкту

Книжку можете купити цез наш формулар або на мейловых адресах, цїна є 8€.

 

Выдаватель: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2021

Выдрукованя: GRAFOTLAČ PREŠOV, s.r.o.

Выданя: перше

Тіраж: 300 фалатків

Чісло сторінок: 88

ISBN: 978-80-89746-07-1

Позваня: Фотоґрафічна выстава Данъєлы Капралёвой – Зужька в СНМ Музею русиньской културы

Позываме Вас на фотоґрафічну выставу русиньской поеткы Данъелы Капралёвой в СНМ Музею русиньской културы в Пряшові.
СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові сприступнить 22.10.2021 фотоґрафічну выставу Данъєлы Капралёвой Зужька.
Выстава є субъєктівно – інтімным документом, із шістьрочного фотоґрафічного ціклу авторкы о своїй мамі Зузанї і єй інсітній творчости, котрый быв першый раз презентованый в року 2008. Зузана Капралёва была писанкарьков, народнов співачков і вышывкарьков. Через ню авторка презентує автентічну народну творчoсть русиньской меншины, дотулять ся проблемів старобы, култу молодости, ґенерачных одношiнь і внуторнёй слободы жены, не позераючі на вік. Выстава зложена із фаребных документарных фотоґрафій, інсітных рісунків, проєкції народных вышывок, крашанок і звуковых записів.
Выстава потырвать до 22.12.2021.
Веце інформацій о жывотї а творчости Данъелы Капралёвой чі укажок з творчости мож найти на нашій сторінцї.

Позваня на Медайлон русиньской особносдти доц. ПгДр. Василя Ябура, кандідата філ. н.

Позываме Вас на Медайлон вызначной русиньской особности доц. ПгДр. Василя Ябура, кандідата філ. н., котрый орґанізує СНМ Музей русиньской културы.

Приправлює ся книжка Андерсеновых приповідок… по русиньскы!

Каждый переклад літературы до русиньского языка собі заслужить позорность. А о то векшу, кедь іде о першый переклад світовой класікы, приповідок Г. Х. Андерсена. Тексты собі взали до парады перекладателька і языкова редакторка Анна Кузмякова і Алена Янцурова, котра в минулости переложыла пару театралных текстів про Театер Александра Духновіча. То вшытко буде „забалене“ в ілустраціях дакілько раз оцїнёваного ілустратора Яна Курінця (Bibiana – Najkrajšia kniha jesene 2018; дістав ся і до Колекції найкрасшых книжок Словеньска 2020).

Книжка выйде вдяка Фонду на підпору културы народностных меншын, но єдночасно к выданю можете помочі і вы, чітателї.

Iлустратор і книжный ґрафік рихтованой книжкы Андерсеновых приповідок Ян Курінец тот рік буде репрезентовати Словакію на цілосвітовім змаганю Bienále ilustrácií Bratislava. 🤩 Родак зо Шалї, котрый на вакації ходив ку своїй бабі до Камюнкы. Люблять ся Вам ёго ілустрації? Можете їх мати дома. 😎
Обїднайте собі ілустрації на зарамованя або як образок до мобілу: www.startlab.sk/andersenoverozpravky.
Підпорите тым і друкованя прекрасной книжкы.

Здрой: фейсбукова сторінка O.Z. molody.Rusyny.

Напю ся водічкы Людмілы Шандаловой здобыла премію Книжка рока ПСК 2020

Людміла Шандалова є облюбленов і по заслузї оцїнёванов авторков поезії, прозы і драмы, в послїднїх роках ся авторка профілує главнї як писателька літературы про дїти і молодеж. А праві єдна така книжка здобыла премію Книжка рока ПСК 2020. Іде о збірку духовной поезії про молодшых чітателїв Напю ся водічкы (тота аґентура, 2020), котра є выдана двойґрафічнї, тзн. віршы суть в русиньскім языку в азбуцї і в латиніцї. Уж традічнї є книжка в шумнім ґрафічнім спрацованю. Укажку з книжкы сьме недавно публіковали і на нашій сторінцї.

Здрой фотоґрафії: Podduklianska Knižnica Svidník (фейсбукова сторінка)

 

Авторцї к оцїнїню за цїлый Сполок русиньскых писателїв Словеньска ґратулуєме!

Приправлює ся далша книжка із серії Русиньска класика

Едіторске дуо доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. рихтують про чітательску верейность, одборну і шыроку, далшу книжку з едіції Русиньска класика. За послїдны рокы выдали дві книжкы творів Анатолія Кралицького, вызначного русиньского писателя періоду народного оброджіня, з творчостёв котрого ся чітателї дотеперь не мали много можностей стрїтнути.

Дасть ся повісти, же є справный час на вырівнаня далшых довгів мінулости – рихтує ся нове выданя творів Євґенія Фенцика. Творів, котры не были од жывота автора нїґда знова выданы.

Книжка буде репрезентовати творчость отця Євґенія Фенцика, котрый ся в літературї проявив як поет, прозаік і драмарік, і як історік карпаторусиньской літературы. В періодічній тлачі по ним зісталов веце як 200 публікацій. Є. Фенцик быв сучасником вызначных персон русиньской історії на выходній Словакії як А. Павловіч, прозаік А. Кралицькый, політік і співзакладатель Матїцї словеньской А. Добряньскый, поет Ю. Ставровскый-Попрадов і далшы. Ёго творчость але дотеперь нїґда не была знова выдана в книжнїй подобі. Цїлём даного проєкту є выданя книжкы выбраных творів Є. Фенцика, главнї художной літературы, але тыж публіцістікы а історічно-етноґрафічных творів.

Книжка выйде з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской

Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской

2. септембра до 20. новембра 2021 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 8. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (дотеперь ниґде непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы

ПУ, уліця 17. новeмбра ч. 15, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в половинї децембра 2021. Найлїпшы

роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор лiтературного конкурзу

Доцент Василь Ябур перевзяв высоке штатне вызнаменаня од презіденткы републікы.

У недїлю – 27. юна 2021 з рук презіденткы републікы Зузаны Чапутовой перевзяв штатне вызнаменаня Прибинів крест ІІІ. класы (Pribinov kríž III. triedy)  доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. за міморядны заслугы о розвой културы СР і за заслугы при кодіфікації русиньского языка.

Ґратулуєме, пане доценте!

Вышли Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником

В рамках выдавательства Пряшівской універзіты в Пряшові вышло третє выданя Правил русиньского правопису.

 

Вступне слово з публікації:

По 25-ёх роках од кодіфікації русиньского языка на Словакії (1995) выходить третє выданя правил русиньского правопису, котрых інтеґралнов частёв є правописный і ґраматічный словник. Така подоба правил правопису є штандартна про каждый норматівный язык. Правила русиньского правопису на Словакії в такій подобі – як єдна публікація вєдно зо словником – выходять по першый раз.
Першы правила правопису русиньского языка были выданы у звязи з кодіфікаціёв русиньского языка в роцї 1994.
 Їх подоба і шырша обсягова штруктура выходили з тогдышнёй сітуації, детермінованой абсенціёв на Словакії будьякого учебника ці приручника сучасного русиньского языка. То значіть, же в данім часї (1994) то была перша а зарівно єдина научна публікація, котра была призначена про актівных вжывателїв русиньского
літературного языка на Словакії. Выходячі з уведженой сітуації, в першых правилах окрем правописных норм і прінціпів были опублікованы тыж основы фонолоґії, формотворїня і основы сінтаксісу, што не є штандартным при выдаваню публікацій такого характеру. Правописный і ґраматічный словник (1994,
 2007) дотеперь все быв выданый як самостатна публікація.
По десятёх роках (в роцї 2005) была выдана публікація 
Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка – де суть уведжены зміны у правилах правопису по десятёх роках, а в роцї 2007 к ним прибывать Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка (Правописный і ґраматічный словник).
Самособов, правила з року 1995 не вырїшили (а ани реално не могли вырїшити) вшыткы проблемы правопису, бо тоты ся обявлёвали лем поступно – в сістематічнім практічнім хоснованю правописной нормы языка в розлічных сферах жывота. Ани другы (коріґованы) правила не были сконціпованы у єднотливых пунктах так, жебы были у языку выявлены дакотры шпеціфікы і історічны явы, котры суть характерны праві про русиньскы діалекты і одлишують їх од сусїднїх діалектів і языків.
Практіка хоснованя русиньского языка іншпіровала кодіфікаторів к далшым змінам, котры бы мали вести к вырїшіню новонастоленых проблемів правопису – сформулованём далшых пунктів у правилах правопису. Также публікація, котру предкладаєме в першім рядї актівным хоснователям русиньского літературного языка на Словакії, поставила сі за цїль доповнити правила русиньского правопису. Выслїдком той роботы є:
1. Корекція дакотрых уж єствуючіх правил так, жебы были про вжывателїв єднозначнїшы.
2. Сформулованя правил правопису, якы реґулують недорїшены проблемы правопису єднотливых частей речі.
3. Доповнїня правил правопису великых букв у властных назвах і корекції лінґвістічной термінолоґії.
На основі приятых заключінь языковой комісії, ІРЯК ПУ рекомендовав
жебы про вшыткых выдавателїв русиньскых періодічных і неперіодічных, друкованых і інтернетовых медій зачали нижеуведжены зміны платити од 1. мая 2018 з тым, же прияты зміны будуть зафіксованы в самостатній публікації – Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником (2019).
Вшыткы зміны суть закомпонованы до єднотливых пунктів правил, акцептаціёв тых змін є конціпованый таксамо правописный і ґраматічный словник.
Кедьже цїлём приятых корекцій є передовшыткым злїпшыти правописны нормы, можеме предпокладати, же такы зміны прийме русиньска громада, хоснуюча русиньскый язык у своїм професіоналнім жывотї, з порозумлїнём. Віриме, же конціпованы правила правопису вєдно із розшыреным о новы слова правописным і ґраматічным словником припоможуть розвою културы русиньского літературного языка на Словакії.

Авторы

Публікацію можете найти на стягнутя в пдф і на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові.

Анна Плїшкова – Кветослава Копорова – Василь Ябур і кол.: Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматіным словником. Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты, 2019, 544 s.

Вышов Річник Руской Бурсы ч. 16 (2020)

В Горлицях было выдане шістнадцяте чісло научного зборника Річника Руской Бурсы, котрого обсягом суть тексты занимаючі ся меджівойновым періодом в історії лемківского народа. В зборнику ся находять статї авторів як Богдан Горбаль, котрому памятцї є тот зброник присвяченый (Санч як Центр Західньой Лемковины), Даміан Новак (Damian Nowak: Architektura cerkiewna na Łemkowynie w dwudziestoleciu międzywojennym), Олена Дуць-Файфер (Написати Лемковину. Меджевоєнна лемківска література – загальный огляд), Володимир Фенич („Зимлі русинüв на юг уд Карпат‟: карпатські русины-греко-католикы ужгородської униатської традициї уд мижнародного узнання (1919) до комуністичеського прозелітизма), Павел Роберт Маґочій (Чловек, што остал президентом європской республикы. Григорий Ігнатий Жаткович) ці Маґдалена Скродзка і кол. (Двояка роля языка меншыны в історичній травмі: примір лемківской меншыны в Польщы).

Анотація:

Річник Руской Бурсы‟ то лемкознавчій науковый часопис, в головній мірі лемківскоязычный, выдаваный од 2005 р. през Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. В штырьох головных частях Документы, Дискурс, Інспірациі, Рецензиі і Справозданя поміщаны сут історичны, літературознавчы, языкознавчы, культурознавчы, політолоґічны і інчы статі, якы односят ся до обшыри Лемковины і, шыршы, Карпатской Руси. Писмо ма медженародный характер, так од страны публикуючых в ним авторів, узнаных специялістів лемко і русинознавців з європскых і американьскых науковых осередків, як і в обшыри його чытателів а тіж маючой над ним надзір Науковой Рады.

(ДУЦЬ-ФАЙФЕР, О. 2020. Річник руской бурсы 16. Ґорлицї: Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. ISSN 1896-222X)

1 6 7 8 9 10 18