Kategória: Штудії, рецензії

Штудії і рецензії на русиньску літературу.

Мґр. Івана Сливкова, ПгД.: Творчость Кветы Мороховічовой-Цвик

Leave a comment

Мґр. Івана Сливкова, ПгД., Інштітут Україністікы і середнёевропскых штудій Пряшівской універзіты у Пряшові

І. Квета Мороховічова Цвик (властным меном Квета Галасова)

      Народила ся 20. 04. 1946 в чеськім містї Мост. Походить з русиньского села Пчолине коло Снины. Основну школу навщівлёвала в селї Пчолине, пізнїше в Снинї, де продовжовала ай в середнёшкольскых штудіах. Меґістрьскы штудії абсолвовала на Філозофічній факултї Універзіты Павла Йозефа Шафарика у Пряшові, постґрадуалны штудії на Карловій універзітї в Празї.

      Публіковати зачала почас роботы в ґалерії уменя у Пряшові. Єй рецензії выставлёваных умелецькых творів выходили у Выходословеньскых новинках. Пізнїше ся сама стала редакторков Пряшівскых новинок (Prešovské noviny) а наслїдно одышла робити до Пряшівского народностного розгласу, де одробила як редакторка і модераторка справодайства скоро десять років. З родинных доводів одышла жыти до Новых Замків, де робила як редакторка реґіоналных новинок „Naše novosti“. Попри редакторьскій роботї зачала писати кутры прозовы творы. Таксамо писала ай поезію – до рубрікы Поетічны рядкы. По нїжній револуції ся стала шефредакторков. Свою позорность сконцентровала передовшыткым на домашню публіцістіку, інкліновала к русиньскій тематіцї (в журналістіцї і в творчости). Журналістков была аж до одходу на пензію. Свій вольный час актівно вывжывала на гляданя корїнїв на выходї Словеньска і штудію русиньской културы, враховано языка. Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Осиф Кудзей і ёго писательска дорога

Leave a comment

Жывотом го спроваджать покора, силу му додає віра і гумор

(Осиф Кудзей і ёго писательска дорога)

Пореволучны зміны внесли до літературного жывота Русинів новы писательскы мена. Попри класіках русиньской літературы, але і тых сучаснїшых авторах, пишучіх народно-бісідным языком і штілом (А Галчакова, Н. Ксеняк, Ю. Матяшовска, Ю. Харітун), або тых, што ся кінцём 90-тых років 20. стороча переорьєнтовали з україньского языка на кодіфікованый русиньскый язык і тым демонштровали свою ясну позіцію (Ш. Сухый, М. Мальцовска), обявили ся цалком новы мена, а то з рядів старшой (М. Павук, Ш. Смолей), але і молодшой ґенерації (П. Женюх, А. Блыхова). А што є найпозітівнїшым, по кодіфікації русиньского языка в Народных новинках зачали публіковати свої першы віршикы, переклады ці прозовы творы наймолодшы авотры (Ленка Гаврілякова, Мірослав Гацко, Люба Тарчова, Лівія Гакунова і другы), што є выслїдком заведжіня годин русиньского языка і културы до дакотрых основных школ, і так уж в початках учітелї можуть збачіти і підхопити талентованых школярїв. Може бы ся так стало і в припадї Осифа Кудзея, кібы в часї ёго школьскых лїт… Read more

Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД.: Меланія Германова: Дїтём про радость і поучіня

Leave a comment

Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД., Інштітут україністікы а середнёевропскых штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові

Меланія Германова: Дїтём про радость і поучіня

Abstract

Author interprets fourteen short stories from the Melanie Hermanová´s book Deťom pre radosť a poučenie. The analysis focuses on the themes of individual stories, types of characters and thematic clichés in Rusyn literature in Slovakia. The aim is to highlight the positive and innovative  parts of publication and objectively assess the weaknesses of the work.

Меланія Германова назвала свою книгу Дїтём про радость і поучіня із підназвов Повіданя про дїти, молодеж і дорослых. З другов частёв назвы не мож быти цїлком согласный. Цїлёвов ґрупов тых текстів мали бы быти главно дорослы чітателї, респ. –надцятьрічны старшы дїти. Уж лем з погляду тематічного заміряня окремых пригод не є тота публікація цїлком вгодна про дїтьского чітателя. Головны герої нас в каждій пригодї ведуть ку щастливому кінцю і приповідковому вітязству добра над злом, респ. правилного, або неправилного, але часто ся находиме в оточіню, котре не є про дїтьского чітателя найвгоднїше. Змірїня ся дїтины з неприємныма фазами жывота ці ознаками характеру, як наприклад смерть, аґресівность, завіслость, кламство в партнерстві ці злодїйство, є потребне  і природне, но пригоды бы мали быти в тім припадї композічно побудованы інакше – мінімално бы мали быти скінчены  щастливо, просто і зрозумітелно.

Read more

проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.: В сімдесятій семій країнї – Пару думок ід книжцї русиньскых народных приповідок

Leave a comment

В сімдесятій семій країнї

(Презентація русиньско-анґліцькой книгы приповідок фолклорісты Михайла Гиряка: В сімдесятій семій країнї / In the Seventy-Seventh Kingdom, юн 2016 у СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові)

В роцї 2016 вышла книжка русиньскых приповідок При єй презентації выступила окрім іншых ай проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.(Катедры етнолоґії і музеолоґії Філозофічной Факулты Універзіты Коменьского в Братїславі). Уводиме пару думок з єй выступу.

„Народны приповідкы Русинів выбраны із богатства їх народной словесности мають красу, поетіку і автентічность, дїють на душу чоловіка, без огляду на вік і род. Народны приповідкы, великы цїнности у фоклорнім богастві, представляють самобытность і споїня меджі різныма ґрупами, етніками, културами. Мають великый людьскый розмір…‟

Єдночасно на конець зажелала успішну путь выданых приповідок ку чітателям­Русинам, але і предствителями іншых народів світа. Директорка музею О. Ґлосікова, сконштатовала, же презентація книжкы ся може робити розлічным спобом, але мы то зробиме заспіванём піснї На многая і благая лїта, што ся і стало, кедь вшыткы повставали і заспівали тоту співанку, Русинам так близку. По офіціалных выступах мож было презентовану книжку і купити. На кінцю публікації є „Слово о книжцї‟, де ся, окрем іншого, пише: „… Вітайте у світї карпаторусиньскых народных приповідок! Чітайте їх і няй вам приносять потїшіня.‟ Вірю, же книжка принесе потїшіня про малых і великых чітателїв, і наісто мож повісти, же ся стане і вызначным збогачінём русиньской літературы.

Read more

Миколай Ксеняк: Образ матери в русиньскій літературї

Leave a comment

Oдовздаваня вічной штафеты – образу мамы.

Нихто з нас не запохыбує, же в каждім жанрї уменя тема мамы мать своє певне місце, же ся не найде ани єден вызнач­ный писатель, поет, малярь, со­харь, композітор, котрый бы тоту тему в своїй творчости обышов.

Ани нашы класіци – Александер Духновіч, Александер Павловіч, Ю. Ставровскый­Попрадов, І. А. По­ливка, Еміл Кубек… І в русиньскій поновембровій літературї видиме контінуіту. Не требало єй переса­джовати до нашых условій, до нашой новой землї. Ани ся тому не чудуєме: суть ту літературны традіції, природна патріархална поч­ливость к родічам, але тыж церьков­на духовна традічна выхова. Мы взя­ли і береме вызнам і посланя мамы як штось певне, самозрозуміле. І в козмічній добі, і по баршановій револуції на потверджіня уведу хо­ лем пару фактів – мено сучасного автора і назву холем єдного твору:

Read more

Михал Павліч: Петро Ялч – З книжков під заголовком (рец. на збірку Мамко, подьме чітати)

Leave a comment

Мґр. Мiхал ПАВЛІЧ, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

З книжков під заголовком

(Рецензія на книжку про дїти автора Петра Ялча: Мамко подьме чітати… Пряшів: Сполок русиньскых писателїв, 2014)

     Сколіоза, высыхаючі очі, терьпнутя свалів, слаба імуніта… Нї, тото не є зачаток медіціньской штудії, котра описує сімптомы новой, тяжкой хвороты, але з великов правдоподобностёв опис здоровя вашой дїтины, котра денно сидить при компютерї. Смутным выслїдком нашого ужасного інформачного віку є факт, же уже пять-шість річны дїти штораз веце жыють (респ. бідують) у віртуалній реалітї, з котрой ся не годны выманити. Read more

František Dancák: Emil Kubek – dušpastier, rodoľub, prvý rusínsky románopisec v prešovskej oblasti 

Leave a comment

     V živote každého národa – veľkého alebo malého – existovali a existujú osobnosti, ktoré sa zaslúžili o povznesenie svojho ľudu v oblasti národného, kultúrneho, osvetového, sociálneho a morálneho povedomia. Jedným z tých mnohých osobností je gréckokatolícky kňaz, básnik, prozaik, publicista, lexikograf Emil Kubek. 20. vedecký seminár karpatorusinistiky je príležitosťou, aby sme mohli ozrejmiť a vyniesť na svetlo záslužné dielo tohto zapáleného patriota, ktorý svojou prácou zanechal veľkú stopu medzi Rusínmi v prešovskej oblasti. Read more

Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка

Leave a comment

   Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх загрїє тыж находжіня, же на їх творчость зареаґує дахто друый. А праві тым потїшыв Миколай Ксеняк русиньскых писателїв, кідь написав книжку Резонанції на книжкы і подїї (Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2017, 154 стор.), в котрій ся высловлює к літературній творчости своїх колеґів. Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: По третїй раз наставлене глядило (Oсиф Кудзей: Байкарёвы думы, 2009)

Leave a comment

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія

По третїй раз наставлене глядило (Oсиф Кудзей: Байкарёвы думы, 2009)

   Може якраз  стрїча з найвысшым уменём в літературї – з драматічным уменём, отворила Осифови Кудзеёви новы горізонты умелецького приїманя світа, –  таке конштатованя высловила ПгДр. Марія Мальцовска з нагоды выданя далшой з публікацій умелецькой літературы автора Осифа Кудзея – збіркы духовной поезії Пацеркы. Само собов, є то лем єден з факторiв, котрый быв може на самім початку зроду умелецькой драгы пана Осифа Кудзея з Няґова.  Він довгы рокы, так бы повісти дозрївав, приправлёвав ся на „своє посланя“ на тім світї, жебы як зрїлый автор славив жнива і выдав зо себе тоты найякостнїшы плоды, якы може зародити лем міцный і здравый стром.   Рік 2009 быв про Осифа Кудзея міморядно плодным.  По выданю двох книжок баёк  вычеряв жанер і выдав уж спомянуту збірку поезії Пацеркы, котров продовжує уж скорше зачату  лінію своёй творчости – лінію духовну, а жебы не заоставати ани на „другім фронтї“,  Осиф Кудзей попрацовав і над далшов – уж третёв серіёв баёк (першы дві: Мудрость жывота, Байкы-забавляйкы). І так того року на світло боже выставив Байкарёвы думы (книжка вышла у выдавательстві Русин і Народны новинкы, Пряшів, 2009).

Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

Leave a comment

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія

Выбір з творів М. Мальцовской – Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)

   Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей  з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала ся першов русиньсков прозаїчков в новодобім русиньскім народностнім контекстї на Словакії. Єй умелецькый рост быв до значной міры овпливненый  народно-обродным процесом Русинів по роцї 1989,  причім она сама была ай актівнов участнічков того процесу. Read more

1 … 5 6 7 8