Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Людміла Шандалова (1. місто)

Надраном

Ніч слабне

Чорнява насилу блїдне

цофать за гору

там звязана сілков рана

оставать забыта

 

Тихоту однесла

чую сердце

як шептане тік-так

старых годин

 

Птах затрепав крылами

Одпoлoшав страх

взяв черепінкы сна

 

Дарьмо ся намагам

Уже непамятам

што ся мі приснило

 

Земля

В тихотї

в перинї

звязана

повереслом зимы

 

Богата

в сріберній чістотї

Із златыма дукатами

на сонцї

 

Палац

з турнями на славу

пристав

про страчену шыфу

 

Придримкла спокійнї

на білым загловку

благо є на душі

 

Пошта

Місяць ся наповнив

до округлого жовтавого колача

шмарив долов блїде світло

розмузіціровав сверщкы

жабам голос наладив

розколысав ніч до нїжной мелодії

хотїла бы-м спати

не годна-м

не дасть мі

смотрю през облак

на старый дуб

трепотячій листками

догоры махать

місяць одджмурькує

свідок нашой любви

супутник

мій поштарь

то я махам,

то я посылам поздрав

ці мі одджмурькнеш?

 

(Укажка з творчости Людмілы Шандаловой, Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021)