Недїльны віршы: Людміла Шандалова

Ангеличку мій

 

Ангеличку, стражничку,

хочу тя молити,

возьмий ня за ручкы,

вказуй мі, де іти.

 

Ангеле любенькый,

я іщі маленька,

напрям ня на дражку,

бо она узенька.

 

Може ся скрутити

до недоброй страны.

Не дай мі зблудити,

ангеле мій. Амінь.

 

Бы-м ся не бояла

 

О, Маріє, мати міла,

душічка мі звеселїла —

я молитву денно щіру

давам Тобі на офіру.

 

Ангелы преславно поють,

благам Тебе, матїрь мою,

на охрану зошлий – дай мі —

єдного із крылочками.

 

Із небесіх мій ангелик

буде при мі – при постели.

Рано, вечур… бы-м я, мала,

нічого ся не бояла.

 

Выбране з книжкы Людмілы Шандаловой, Напю ся водічкы, 2020

Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова

Гомбала ся весна

на сухій голузї,

тай уж свербегузы

в квіткованій блюзї.

 

Розпустила косу

у гаю калина,

а білов хусточков

покрыта тернина.

 

Зелены пантликы

на верьбовім крячку,

гора буковина

в зеленім віночку.

 

хх

 

Што так світить до далека

на зеленім грунку?

То пупаві ярь надїла

днесь злату корунку.

 

Як по тыжднї на прінцезну

вітричок задує,

уж з мохнатой головонькы

мошок полїтує.

 

Може блисне так як перла

дїтям слыза в очі,

бо там злата пупавонька

ожыє по роцї.

 

Што ся стане на другый рік

не треба нам свідка,

же на розцвитій луцї,

пупава-прінцезна

пышна ярна квітка,

то найкрасша із найкрасшых

в світї приповідка.

 

Выбране з книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Родне Слово, 2016

Недїльны байкы: Осиф Кудзей

Різіко

На прогульцї в Мочаристім
гварить Глиста другій Глистї:
— Кумцё, єден вопрос я мам,
чом сьте днесь пришли лем сама?
Є мі то чудне, бо вчера
мали сьте при собі партнера…

— Не майте страх, є в погодї,
пустила єм го ку водї.
– Допустив ся якойсь хыбы?
— Нїт, вытягли го на рыбы.

Кідь пустиш партнера „ку водї‟,
так як то є теперь в модї,
береш на себе різіко,
же ті пропаде навікы.

 

Таємный голос 

В недїлю Петро Іванів
лежав дома на діванї
так як было ёго звыком,
кідь ся збрарав з пиятыков.

Тихо є там наоколо,
но одразу чути голос:
„Вставай уж горї, Петрику,
выпєме по погарику!‟

Петро покрутив голвов,
но голос звучіть наново:
„Встань, Петрику, уж є час,
підеме выпити зась!‟

 

Петрова голова пяна
піднимать ся із дівана,
по хыжи роззерать строго,
лемже не видить никого.

Уж хотїв, же знова ляже,
но голос му тото каже:
„Подь, підеме до корчмочкы,
наллїють нам палїночкы!‟

Петро позатинав пясти
і зачало то з ним трясти:
„Так ся уж укаж, особо,
няй тя віджу перед собов!‟

Но голос му ішов зднука:
„То єм я – твоя печунка,
попонагляй ся обути —
в корчмі є лїпше тверднути!‟

На просьбу свого орґану
зробить Петро хоць річ плану —
пішов до корчмы, послухав,
бо му доходила „юха‟.

Рада про Петра, Івана…:
Вызнай ся в своїх орґанах,
не слухай все голос зднука,
бо даколи ті зло нукать.

 

Выбране з книжкы Осифа Кудзея, Байкарёвы думы, 2009

Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской

Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской

2. септембра до 20. новембра 2021 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 8. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (дотеперь ниґде непублікованы) може послати на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы

ПУ, уліця 17. новeмбра ч. 15, 080 01 Пряшів каждый автор од 18. року свого віку, жыючій в Словацькій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в половинї децембра 2021. Найлїпшы

роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин.

Приправный выбор лiтературного конкурзу

Меланія Германова

Меланія Германова

(3. 11. 1937)

Публікації

  • Дїтём про радость і поучіня (2015)
  • Смутне і веселе (2020)
  • Жывот – то театер (2021)

Біоґрафія

Меланія Германова ся народила 3. новембра 1937 у Выдрани (окр. Меджілабірцї) як найстарша з трёх дїтей. Друга сестра – Марька ся народила о три рокы пізнїше, а о сім років пришла на світ наймолодша – Анька. Рокы народжіня наповідають, же то были войновы дїти. Як сім рочна, в роцї 1944 Меланка наступила до основной школы у Выдрани, а якраз ту ї застигла война. Бомба выбухла недалеко школы, нащастя, никого з дїтей не трафила. Так родічі з дїтми были мушены втечі до лїса, де пережыли тяжкы днї. Але іщі гіршы часы їх чекали, кедь ся вернули з лїса.

Наймолодша сестрічка Анька вмерла як девятьмісячна, а жебы того не было дость, ай малу Меланку куля трафила до брїха, ледва же пережыла. Родина ся лем тяжко спамятала із войновых днїв. Але, як днесь Меланія Германова споминать,  найгірше іщі лем пришло. В марцу 1947 родина увірила обіцяням аґітаторів і із вшыткым што мали, выбрали ся на довгу путь – за красшым жывотом – на совєтьску Україну – на Волинь. Як з одступом років панї Меланія конштатує, тоты мудрїшы поодходили до Чех, а мы, нещастници – до „совєтьского раю“ з котрого не было навернутя. На возї одышла родина до Лабірця, одкы на накладнім влаку два тыжднї путовали в тяжкых подмінках, докы не дішли до цїля. А там їх чекало велике розчарованя. Земля была уродна, но робити на нїй требало много. Робили нелем родічі, але ай їх малы дїти, жебы могли пережыти. Школа была 8 кілометрів од села, де жыли, гіґіена страшна, не бісїдуючі о тім, же ани домашнї їх не прияли з радостёв. Аж кедь умер Сталін (в роцї 1953), настала реална можность вернути ся назад домів. Панї Меланія сі то доднесь памятать: „Отець Владиміра Противняка (агґажуючого ся в русиньскім русї по роцї 1989 – позн. авт.)Іван Противняк написав мудру жадость, на основі котрой ся родина могла вернути домів – до Выдрани. Там сьме ішли з маєтком, а домів сьме ся вертали з штирёма куфрами…. Але ішли сьме домів, а то было про нас велике щастя….

Так молоде дївча наступило до єденадцятьрочной школы, а по єй скончіню на Высшу педаґоґічну школу до Пряшова, де выштудовала комбінацію російскый язык – україньскый язык. Тоты языкы учіла 20 років, потім сі доробила іщі словацькый язык, бо україньскый ся учіло дедале менше школярїв, і так добыла свою учітельску карьєру – аж до пензії. Уже в тых часах барз любила декламовати, але ай сама писала, на самый перед віршы, потім ся пущала ай до прозовых і драматічных жанрів. Свої тексты вывжывала в школї, де нацвічовала із школярями театралны сценкы, з котрыма выступляли при розлічных нагодах.

В сучасности Меланія Германова жыє у дївкы – у Габурї, котра ся о ню прикладно старать. Хоць єй здравя уже не служить так, як бы мало, є все в рамках своїх можностей актівна. А із вшыткого найвеце любить писати…. Так ся поступно народили єй віршованы балады, повіданя, стишкы про дїти. Пробує писати свої пригоды із жывота і має надїй, же в здраматізованій подобі ся колись будуть грати, кедь не в Театрї А. Духновіча, та холем в рамках малых школьскых, або штудентьскых театрів. Посередництвом них так може молода ґенерація фіксовати нелем стародавны обычаї, але ай материньскый язык своїх предків.

Автор: К. Копорова

 

Миколай Коневал

Миколай Коневал

(30. 10. 1948)

Публікації

  • З русиньского сердця (2012)
  • Пастуси і ґаздівство. Русиньскы обычаї зо Спіша  (2018)

Жывотопис

Миколай Коневал, вірный і одданый цїлым своїм єством Русин, народив ся 30. октобра 1948 в Камюнцї родічам Миколаёви Коневалови і Марії, родженій Сивульковій. Днесь уж росте четверта ґенерація Коневаловых Миколаїв (окрем отця і ёго сын і внук). По закончіню основной школы в роднім (в тім селї часї была  в Камюнцї україньска школа і школярї ся в нїй учіли по україньскы), М. Коневал штудовав на Середній промысловій школї електротехнічній в Пряшові, котру завершыв успішнов матуров в роцї 1968. По школї собі повиннї одкрутив 2 рокы як вояк в Чехах коло Ашу. Ёго першым заместнавателём была Окресна польногосподарьска справа, по нїй Заводы 1. мая в Старій Любовни і ЄРД в Гнїздах, але і во Світї і на Чехах. Тото вшытко стиг М. Коневал до року 1993. А потім го судьба повела за море аж до Америкы. У нас роботы было поменше, і тота была слабо плачена а М. Коневалови требало постарати ся о родину – жену і троє дїтей. А так пішов за роботов, як даколи поодходили з родного краю многы нашы русиньскы предкы. Окрем тяжкой роботы по высочезных будовах в Америцї, ходив до церькви і співав в церьковнім хорї при Ґрекокатолицькій церькви Св. Духа в Ню Йорку – Бруклінї, де співав і соло. За великов млаков робив М. Коневал довгых вісем років. Там утерпів і тяжкый ураз, кедь упав з великой вышкы. Три рокы го давали докторы до порядку. Од того часу є дома на заслуженім одпочінку. Але не сидить дарьмо. Уж довшый час М. Коневал зберать і записує камюньскы традіції, фолклор, звыкы, творить властну поезію, котру публікує в русиноязычній пресї. В роцї 2012 му выходить поетічный зборник З русиньского сердця, наслїдно в роцї 2019 свої зберательскы актівіты схосновав на выданя народописной публікації Пастуси і ґаздівство. Русиньскы обычаї зо Спіша.  Свої богаты запискы і властну творчость знать М. Коневал добрї схосновати і при модерованю камюньскых Днїв русиньскых традіцій, котры собі своёв высоков уровнёв здобыли велику популарность нелем в Камюнцї, але в цїлім старолюбовняньскім окресї і мімо нёго. І при орґанізованю русиньскых акцій не стоїть М. Коневал боком, але помагать з чім годен.Треба повісти, же М. Коневал быв одмаленька выхованый в хрістіаньскім дусї і любви к церьковносляваньскому обряду. І в сучасности помагать як член кураторьского збору в Камюнцї. Барз го мерзить, кедь по дакотрых русиньскых селах ся словакізує наш обряд і в церькви ся нашым Русинам священици пригваряють по словеньскы. Дав бы Бог, жебы сьме такых вірных і робітных Русинів, як Миколай Коневал, мали чім веце.

Здрой: ІнфоРУСИН, 2008 (авторка: А. Кузмякова),

aктуалізація, доповнїня і языкова управа: К. Копорова

Доцент Василь Ябур перевзяв высоке штатне вызнаменаня од презіденткы републікы.

У недїлю – 27. юна 2021 з рук презіденткы републікы Зузаны Чапутовой перевзяв штатне вызнаменаня Прибинів крест ІІІ. класы (Pribinov kríž III. triedy)  доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. за міморядны заслугы о розвой културы СР і за заслугы при кодіфікації русиньского языка.

Ґратулуєме, пане доценте!

Вышли Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником

В рамках выдавательства Пряшівской універзіты в Пряшові вышло третє выданя Правил русиньского правопису.

 

Вступне слово з публікації:

По 25-ёх роках од кодіфікації русиньского языка на Словакії (1995) выходить третє выданя правил русиньского правопису, котрых інтеґралнов частёв є правописный і ґраматічный словник. Така подоба правил правопису є штандартна про каждый норматівный язык. Правила русиньского правопису на Словакії в такій подобі – як єдна публікація вєдно зо словником – выходять по першый раз.
Першы правила правопису русиньского языка были выданы у звязи з кодіфікаціёв русиньского языка в роцї 1994.
 Їх подоба і шырша обсягова штруктура выходили з тогдышнёй сітуації, детермінованой абсенціёв на Словакії будьякого учебника ці приручника сучасного русиньского языка. То значіть, же в данім часї (1994) то была перша а зарівно єдина научна публікація, котра была призначена про актівных вжывателїв русиньского
літературного языка на Словакії. Выходячі з уведженой сітуації, в першых правилах окрем правописных норм і прінціпів были опублікованы тыж основы фонолоґії, формотворїня і основы сінтаксісу, што не є штандартным при выдаваню публікацій такого характеру. Правописный і ґраматічный словник (1994,
 2007) дотеперь все быв выданый як самостатна публікація.
По десятёх роках (в роцї 2005) была выдана публікація 
Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка – де суть уведжены зміны у правилах правопису по десятёх роках, а в роцї 2007 к ним прибывать Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка (Правописный і ґраматічный словник).
Самособов, правила з року 1995 не вырїшили (а ани реално не могли вырїшити) вшыткы проблемы правопису, бо тоты ся обявлёвали лем поступно – в сістематічнім практічнім хоснованю правописной нормы языка в розлічных сферах жывота. Ани другы (коріґованы) правила не были сконціпованы у єднотливых пунктах так, жебы были у языку выявлены дакотры шпеціфікы і історічны явы, котры суть характерны праві про русиньскы діалекты і одлишують їх од сусїднїх діалектів і языків.
Практіка хоснованя русиньского языка іншпіровала кодіфікаторів к далшым змінам, котры бы мали вести к вырїшіню новонастоленых проблемів правопису – сформулованём далшых пунктів у правилах правопису. Также публікація, котру предкладаєме в першім рядї актівным хоснователям русиньского літературного языка на Словакії, поставила сі за цїль доповнити правила русиньского правопису. Выслїдком той роботы є:
1. Корекція дакотрых уж єствуючіх правил так, жебы были про вжывателїв єднозначнїшы.
2. Сформулованя правил правопису, якы реґулують недорїшены проблемы правопису єднотливых частей речі.
3. Доповнїня правил правопису великых букв у властных назвах і корекції лінґвістічной термінолоґії.
На основі приятых заключінь языковой комісії, ІРЯК ПУ рекомендовав
жебы про вшыткых выдавателїв русиньскых періодічных і неперіодічных, друкованых і інтернетовых медій зачали нижеуведжены зміны платити од 1. мая 2018 з тым, же прияты зміны будуть зафіксованы в самостатній публікації – Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником (2019).
Вшыткы зміны суть закомпонованы до єднотливых пунктів правил, акцептаціёв тых змін є конціпованый таксамо правописный і ґраматічный словник.
Кедьже цїлём приятых корекцій є передовшыткым злїпшыти правописны нормы, можеме предпокладати, же такы зміны прийме русиньска громада, хоснуюча русиньскый язык у своїм професіоналнім жывотї, з порозумлїнём. Віриме, же конціпованы правила правопису вєдно із розшыреным о новы слова правописным і ґраматічным словником припоможуть розвою културы русиньского літературного языка на Словакії.

Авторы

Публікацію можете найти на стягнутя в пдф і на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові.

Анна Плїшкова – Кветослава Копорова – Василь Ябур і кол.: Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматіным словником. Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты, 2019, 544 s.

Вышов Річник Руской Бурсы ч. 16 (2020)

В Горлицях было выдане шістнадцяте чісло научного зборника Річника Руской Бурсы, котрого обсягом суть тексты занимаючі ся меджівойновым періодом в історії лемківского народа. В зборнику ся находять статї авторів як Богдан Горбаль, котрому памятцї є тот зброник присвяченый (Санч як Центр Західньой Лемковины), Даміан Новак (Damian Nowak: Architektura cerkiewna na Łemkowynie w dwudziestoleciu międzywojennym), Олена Дуць-Файфер (Написати Лемковину. Меджевоєнна лемківска література – загальный огляд), Володимир Фенич („Зимлі русинüв на юг уд Карпат‟: карпатські русины-греко-католикы ужгородської униатської традициї уд мижнародного узнання (1919) до комуністичеського прозелітизма), Павел Роберт Маґочій (Чловек, што остал президентом європской республикы. Григорий Ігнатий Жаткович) ці Маґдалена Скродзка і кол. (Двояка роля языка меншыны в історичній травмі: примір лемківской меншыны в Польщы).

Анотація:

Річник Руской Бурсы‟ то лемкознавчій науковый часопис, в головній мірі лемківскоязычный, выдаваный од 2005 р. през Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. В штырьох головных частях Документы, Дискурс, Інспірациі, Рецензиі і Справозданя поміщаны сут історичны, літературознавчы, языкознавчы, культурознавчы, політолоґічны і інчы статі, якы односят ся до обшыри Лемковины і, шыршы, Карпатской Руси. Писмо ма медженародный характер, так од страны публикуючых в ним авторів, узнаных специялістів лемко і русинознавців з європскых і американьскых науковых осередків, як і в обшыри його чытателів а тіж маючой над ним надзір Науковой Рады.

(ДУЦЬ-ФАЙФЕР, О. 2020. Річник руской бурсы 16. Ґорлицї: Стоваришыня „Руска Бурса‟ в Ґорлицях. ISSN 1896-222X)

Выбране з Літературного конкурзу 2020: Миколай Коневал

Миколай Коневал

Не смуть душо

Не смуть, душо, світ не зміниш
не маш на то силу
дарьмо ся ночами трапиш
дарьмо страчаш віру

Поспоминаш на минулость
рокы давной славы
вера не затїниш сонце
бо на то суть хмары

Помож родинї – Русинам
у каждій потребі
не роздумуй о тяжобі
прось звізды на небі

Осїнь жывота

Приходить осїнь – осїнь жывота
выросли дїти, одышли до світа
внуци бігають коло нас
не заставиш час…

Волося покрыло стрїбро
прибыли і рочкы
молодость пішла надобро
до незнамой країночкы

Зморщіня уж здроблять лиця
болять ногы терьпнуть рукы
тїло підперать паліця
помалшы і нашы крокы

В мысли молодость ся вертать
як в ночі не можеш спати
в кутику сердця пребывать
і приємно споминать.

Перешов і час зрїлости
як вода в потоку
уж по роках веселость
прожытых у каждім року

Граніцї

Многы у світї граніцї
зробили за столом політіци
зробили то їх владарьства
захотїли чуджого богатства
одколи течуть до моря воды
владарьства корять малы народы
на їх потребы не беруть увагу
мають міць, силу, перевагу
тото ся дїє од непамяти
малы народы мусять силных слухати

(Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020)

1 2 3 25