Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Formovanie svetonázoru detského čitateľa poéziou Štefana Suchého

Súčasná rusínska literatúra verne odráža spoločensko-kultúrne podmienky a históriu národného obrodenia Rusínov vo výbere tém ako aj myšlienok, ktoré sa v nej nachádzajú. Rusínski autori využívajú formatívnu funkciu literatúry na to, aby apelovali na čitateľa skrz viac či menej priame narážky na národnú identitu, rusínsky jazyk či gréckokatolícke vierovyznanie. Národná identita je leit motívom, ktorý možno nájsť takmer u každého rusínskeho autora, a texty určené detskému čitateľovi nie sú výnimkou. Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Súčasná rusínska literatúra na Slovensku po roku 1989

Karpatorusínska literatúra je v súčasnosti pomerne neznámym územím nielen pre západných neslovanských literárnych vedcov, ale aj vedcov slovanských literatúr. Komplikovaná a nejednoduchá história karpatských Rusínov dospela v 20. storočí až do momentu, kedy označenie Rusín bolo vďaka konečnému riešeniu jazykovej a národnostnej otázky Rusínov vyriešené zákazom rusínskej národnosti a presadzovaním ukrajinskej. Situácia Rusínov počas komunistického režimu nevyzerala vôbec sľubne, no s príchodom nečakaných udalostí v roku 1989 sa presadili národné práva predtým utláčanej etnickej skupiny. Po páde komunizmu sa Rusíni vrátili späť na kultúrnu mapu a teda aj do širšieho povedomia literárnych vedcov, jazykovedcov, etnografov či historikov. Read more

Мgr. Michal Pavlič, PhD.: Oslavná básnická skladba ako prezentácia obsahov historickej pamäti v publikácii M. Kseňáka Формованя русиньской ідентіты

Téma rusínskej identity je „večnou témou“ Mikuláša Kseňáka, najvýraznejšie sa objavila v jeho básnickom diele Формованя русиньской ідентіты[1] (2016). Identita je hlavnou témou, ktorá je vyslovená priamo v názve knihy. Dielo je koncipované ako básnická skladba dvanástich básní s didakticko-reflexívnym charakterom, ktorá je spojená ústredným motívom formovania a kreovania identity. Možno ho charakterizovať aj ako ódu, pretože Mikuláš Kseňák v ňom vyslovuje obdiv, úctu a vďaku všetkým ľuďom, ktorí sa podieľali na rusínskom národnom obrodení od polovice devätnásteho storočia až po súčasnosť. Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Memoárová prózа ako spôsob reflexie identity v zbierke M. Kseňáka Углы погляду

Súčasťou súčasnej rusínskej literatúry na Slovensku je tiež memoárová próza, ktorá sa objavuje v rozsahu útržkov (v tvorbe viacerých rusínskych autorov) až po knižnú autobiografiu Споминкы і очекованя (2013)[1] Mikuláša Kseňáka. Nie je to ničím prekvapujúce, keďže väčšina členov aktívnej spisovateľskej bázy má viac ako šesťdesiat rokov, vo svojich dielach sa prirodzene navracia do minulosti. Frekventované sú motívy rodičov, zvlášť matky, vyrastania na dedine, v prírode a pod. Read more

Михал Павліч: Петро Ялч – З книжков під заголовком (рец. на збірку Мамко, подьме чітати)

Мґр. Мiхал ПАВЛІЧ, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

З книжков під заголовком

(Рецензія на книжку про дїти автора Петра Ялча: Мамко подьме чітати… Пряшів: Сполок русиньскых писателїв, 2014)

     Сколіоза, высыхаючі очі, терьпнутя свалів, слаба імуніта… Нї, тото не є зачаток медіціньской штудії, котра описує сімптомы новой, тяжкой хвороты, але з великов правдоподобностёв опис здоровя вашой дїтины, котра денно сидить при компютерї. Смутным выслїдком нашого ужасного інформачного віку є факт, же уже пять-шість річны дїти штораз веце жыють (респ. бідують) у віртуалній реалітї, з котрой ся не годны выманити. Read more

Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка

   Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх загрїє тыж находжіня, же на їх творчость зареаґує дахто друый. А праві тым потїшыв Миколай Ксеняк русиньскых писателїв, кідь написав книжку Резонанції на книжкы і подїї (Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2017, 154 стор.), в котрій ся высловлює к літературній творчости своїх колеґів. Read more

49. семінар карпаторусиністікы

     В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

     Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу. Хоць участь на семінару не была велика, мож бісїдовати скорше о коморнїшій стрїчі, о то інтереснїша была діскусія на тему сучасной русиньской літературы і єй приниманя молодов ґенераціёв, але ай діскусія о далшім прямованю русиньксой літературы. Діскутуючі ся наголос задумовали над тым, якы темы, позад тых народнобудительскых будуть в центрї позорности будучіх літературных творів нелем сучасных русиньскых авторів середнёй ґенерації, але ай потенціоналых молодых і зачінаючіх русиньскых авторів. Тых, нажаль є барз мало, можеме бісїдовати лем о пару менах зачінаючіх авторів, такых як Петра Семанцёва, Петро Ялч, Владїслав Сивый, Даньєла Капралёва і дакотры далшы.

   Послїднї двоє авторы ся на літературній сценї вказали лем недавно, кедь ся приголосили із своїма творами до Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Їх поетічны творы, котры послали до конкурзу вказали, же новодоба русиньска поезія наберать новый дых – приношать нелем новых авторів, але ай новы темы.

  Конкурз каждорічно орґанізує Сполок русиньскых писателїв на Словакії і припоминаєме, же ай того року ся до конкурзу можуть запоїти авторы з оріґіналныма творами в русиньскім языку. Свої творы (котры іщі не были публікованы) можуть посилати до 28. новембра 2018 (інформація о конкурзї https://rusynlit.sk/).

     Конець семінара належав презентації найновшых публікацій з карпаторусиністікы, котры представила інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы – Мґр. Міхала Голубкова.

-кк-

1 3 4 5