Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы

В рамках сучасной русиньской літературы на Словакії по роцї 1989 ся можеме стрїтити векшынов з творчостёв авторів старшой ґенерації. Мена як Юрко Харитун, Миколай Ксеняк, Штефан Смолей, Осиф Кудзей ці Штефан Сухый суть знамы нелем штудентім русиньской літературы на Інштітутї русиньского языка, але і многым чітателїм часопису Русин. Дакотры з тых авторів почас своёй писательской карьєры перечеряли дакілько тем, жанрів і поступів. Платить то главнї про Миколая Ксеняка, іншы авторы, як напр. Осиф Кудзей ся зась радше довгодобо тримлють жанру, з котрым ся ім подарило здобыти успіх. Read more

Одбыв ся 54-ый семінар карпаторусиністікы

6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує ёго уже 11-тый рочник. Кедь в юбілейнім – 2018-тім роцї домінуючов темов была історія Русинів, того року аж три семінары суть присвячены русиньскій літературї на Словакії. Як перша з темов русиньской літературы в данім роцї выступила проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові з темов: К поетіцї творчости Мароша Крайняка. Аналізованый автор – Марош Крайняк текст вшыткых ёго дотеперь выданых творів (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) засадив до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов, хоць язык на писаня собі автор выбрав словацькый. Наперек тому, або може якраз зато, ёго дотепрь выданы книжкы ся тїшать популарности меджі чітателями, здобыв доконця ай престіжене оцїнїня Anasoft litera 2012 за свій дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову здобыв оцїнїня Anasoft litera 2013.

Выступаючім на новембровім семінарї быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня є близка наприклад ай Юркови Харитунови, ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик.  Як сам автор темы конштатовав, поезію Капралёвой мож інтерепретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту Серна в нераю была лем еколоґія.

Хоць на семінару ся зышло лем пару любителїв русиньской поезії, доволиме сі конштатовати, же праві таке коморнїше зложіня дало простор запоїти ся до діскусії каждому з притомных. Мілым несподїванём была ай притомность самой авторкы, котра, ай наперек робочім повинностям і значній оддалености од Пряшова пришла на семінар і рада одповідала на поставлены вопросы.

Даньєла Капралёва є унікатным зъявом в русиньскій поезії сучасного періоду, єй приступ (нелем як майстеркы умелецького слова, але ай як чоловіка з вытварным наданём і умелецькым чутём вообще) є оріґіналный нелем темами, котрыма ся пригварять чітателёви, але таксамо штілом писаня. Інтересне у Капралёвой є ай то, же є білінґвістков (ай у поезії). Книжка Серна в нераю є споловины  писана по русиньскы, споловины по словацькы, але єй словацькы віршы, то не суть переклады (або перебаснїня) із русиньского вірша, як то можеме збачіти у дакотры русиньскых авторів (напр.: Ксеняка). Ай в тім є Капралёва оріґінална. Пише без проблемів по русиньскы, ай по словацькы. Хтознать, може єй поезія в словацькім языку іншпірує літературных крітіків словацькой поезії…. Будеме чекати на їх реакції, може ай на вебовій сторінцї Сполку русиньскых писателїв.

Укажка з творчости Даньєлы Капралёвой

Но а третїм із серії на тему русиньской літературы в тім роцї буде семінар на тему: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.), котрый ся одбуде 4. 12. 2019. З темов выступить Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Вшыткы любителї русиньской літературы, передовшыткым етноґрафічных творів суть сердечно позваны.

Кветослава КОПОРОВА,

авторка статї і орґанізаторка семінара,

фото: Міхалы Голубковой і авторкы статї.

Позваня: 54. научный семінар карпаторусиністікы

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE

CENTRUM JAZYKOV A KULTÚR NÁRODNOSTNÝCH MENŠÍN

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы

UL. 17. NOVEMBRA 15, 080 01 PREŠOV, SLOVENSKÁ REPUBLIKA

 

 

 

POZVÁNKA

 

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


54. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 6.​​ novembra​​ 2019​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu​​ Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Verše​​ Daniely Kapráľovej​​ z pohľadu ekokritiky

 

vystúpi

 

Mgr.​​ Michal Pavlič, PhD.

z Ústavu​​ rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.

 

 

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


54.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы,


якый буде​​ 6.​​ новембра​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 13.00 год.​​ в​​ засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток,

ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты,​​ ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему

 

Віршы Даньєлы​​ Капралёвой​​ з погляду екокрітікы

 

выступить

 

Мґр.​​ Міхал Павліч, ПгД.
з​​ Інштітуту​​ русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Potenciálna národná identita založená na rodinnom princípe v krátkej próze Márie Maľcovskej Мамінка

V zbierke Русиньскы арабескы[1] sa nachádza poviedka Маминка určená detskému príjemcovi, avšak vnímavý dospelý čitateľ v ňom dokáže nájsť autorkin postoj voči problematike rusínskej národnej identity. Mária Maľcovská na niekoľkých stranách zachytáva skúsenosť malého Janča, ktorý je nedobrovoľne odtrhnutý od svojej mamy a je spolu s inými deťmi vezený autobusom do adoptívnych rodín v Čechách. Chlapec pochádza z mnohopočetnej rusínskej rodiny (dedina Lipovec, severovýchod Slovenska), ktorú sa snaží uživiť len matka (otec v texte nie je vôbec spomenutý). Tá sa ho vzdala kvôli ťažko udržateľnej ekonomickej situácii rodiny, dúfajúc, že syn zažije lepší osud: Мати зістала дома з братиками і сестрами. Янча віз автобус до Чех. Там ся му дадуть добрі наїсти, шумно облечуть. Янчо буде паном.(Маминка, cit. s. 6). Po príchode do Prahy si deti rozdelia dospelí a Jančo sa tak dostáva do opatery bezdetného českého páru. Manželia Slušní sa o Janča po materiálnej stránke starajú veľmi dobre, starý znosený sveter sa nahradí novým oblečením, bosé nohy dostanú topánky, rodičia mu kupujú hračky, od ich známych dostáva sladkosti. Bude to ale stačiť na to, aby chlapec zabudol na svoju pôvodnú rodinu a prijal náhradnú? Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Formovanie svetonázoru detského čitateľa poéziou Štefana Suchého

Súčasná rusínska literatúra verne odráža spoločensko-kultúrne podmienky a históriu národného obrodenia Rusínov vo výbere tém ako aj myšlienok, ktoré sa v nej nachádzajú. Rusínski autori využívajú formatívnu funkciu literatúry na to, aby apelovali na čitateľa skrz viac či menej priame narážky na národnú identitu, rusínsky jazyk či gréckokatolícke vierovyznanie. Národná identita je leit motívom, ktorý možno nájsť takmer u každého rusínskeho autora, a texty určené detskému čitateľovi nie sú výnimkou. Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Súčasná rusínska literatúra na Slovensku po roku 1989

Karpatorusínska literatúra je v súčasnosti pomerne neznámym územím nielen pre západných neslovanských literárnych vedcov, ale aj vedcov slovanských literatúr. Komplikovaná a nejednoduchá história karpatských Rusínov dospela v 20. storočí až do momentu, kedy označenie Rusín bolo vďaka konečnému riešeniu jazykovej a národnostnej otázky Rusínov vyriešené zákazom rusínskej národnosti a presadzovaním ukrajinskej. Situácia Rusínov počas komunistického režimu nevyzerala vôbec sľubne, no s príchodom nečakaných udalostí v roku 1989 sa presadili národné práva predtým utláčanej etnickej skupiny. Po páde komunizmu sa Rusíni vrátili späť na kultúrnu mapu a teda aj do širšieho povedomia literárnych vedcov, jazykovedcov, etnografov či historikov. Read more

Мgr. Michal Pavlič, PhD.: Oslavná básnická skladba ako prezentácia obsahov historickej pamäti v publikácii M. Kseňáka Формованя русиньской ідентіты

Téma rusínskej identity je „večnou témou“ Mikuláša Kseňáka, najvýraznejšie sa objavila v jeho básnickom diele Формованя русиньской ідентіты[1] (2016). Identita je hlavnou témou, ktorá je vyslovená priamo v názve knihy. Dielo je koncipované ako básnická skladba dvanástich básní s didakticko-reflexívnym charakterom, ktorá je spojená ústredným motívom formovania a kreovania identity. Možno ho charakterizovať aj ako ódu, pretože Mikuláš Kseňák v ňom vyslovuje obdiv, úctu a vďaku všetkým ľuďom, ktorí sa podieľali na rusínskom národnom obrodení od polovice devätnásteho storočia až po súčasnosť. Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Memoárová prózа ako spôsob reflexie identity v zbierke M. Kseňáka Углы погляду

Súčasťou súčasnej rusínskej literatúry na Slovensku je tiež memoárová próza, ktorá sa objavuje v rozsahu útržkov (v tvorbe viacerých rusínskych autorov) až po knižnú autobiografiu Споминкы і очекованя (2013)[1] Mikuláša Kseňáka. Nie je to ničím prekvapujúce, keďže väčšina členov aktívnej spisovateľskej bázy má viac ako šesťdesiat rokov, vo svojich dielach sa prirodzene navracia do minulosti. Frekventované sú motívy rodičov, zvlášť matky, vyrastania na dedine, v prírode a pod. Read more

1 2 3 4 5