Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2019 ся стала Людміла Шандалова

     У четверь 12-го децембра 2019-го року ся в Пряшові завершив 6. рочник Літераутного конкурзу Марії Мальцовской за найлїпшы літературны творы, в рамках ёго выгодночіня была і презентація оцїненых творів.

       Літературный конкурз Марії Мальцовской быв выголошеный Сполком русиньскых писателїв Словеньска в сполупрацї з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. До літературного конкурзу ся тот рік запоїло девять авторів з прозовыма і поетічныма творами, котры дотеперь не были публікованы. Одборна порота, котра творы оцїнёвала і презентовала, была в зложіню Міхал Павліч, Кветослава Копорова і Аліца Вєтошевова. Вынятковость шестого рочника конкурзу была главнї в тім, же до конкурзу ся запоїли дві новы авторкы – Вєра Горїшня і Марія Шмайдова, перша з поетічныма творами, друга з прозов.

Злїва доправа: Міхал Павліч (порота), Людміла Шандалова, Кветослава Копорова (порота), Марія Шмайдова, Аліца Вєтошевов (порота).

     А праві третє місце здобыла писателька Марія Шмайдова, котра ся презентовала з куртыма прозовыма творами про дїтьского чітателя. Шмайдовой тексты мож описати як на себе надвязуючій ціклус куртой прозы, авторской приповідкы, в котрых розповідать о подїях зо жывота родинкы. Шмайдова ся замірявать на персоны малых дїтей, на Тімонка і на Біянку. Порота оцїнїла інтересный авторкін штіл і забавны гравы описы. В рамках своїх текстів Шмайдова повказала, же є способна вытворіти мале міле розпоіданя, котре мать потенціял заінтересовати дїтьского чітателя.

     Друге місце здобыв Юрко Харитун, скушеный русиньскый поет, котрый в тім рочнику як і по мінулы рокы своїма віршами пітверджів, же го можеме поважовати за поета тїлом і душов. Харитун ся презентовав віршами куртого розсягу, котрый подобнї ако векшыну поетовой творчости мож прирядити к рефлексівній, любовній і к інтімній ліріцї. Много віршів є вызнанём емоцій поета, адресатом котрых є природа авторовго походжіня, ёго одношіня к творіню і писаню віршів, любов к женї і чоловіку в общім зміслї. Харитуна мож означіти за романтіка, котрый і через неґатівны скушености все знать найти на світї много красного.

     Вітязом конкурзу ся стала Людміла Шандалова, котра за пару років писаня русиньской літературы указала, же знать флексібілнї писати поезію, прозу а драму на высокій естетічній уровни, і про дїтьского чітателя і про доспелого. Авторка ся в тім рочнику презентовала із природнов, рефлексівнов а інтімнов ліріков. Шандалова ся концентрує на жыву і нежыву природу Карпат, котра є описана з помочов ємных метафор. Шандалова має звладнуту нелем обсягову, але і формалну сторінку стішків, авторка експеріментує і з менше штандардныма формами, як є вольный вірш, різны тіпы рімів а под. Єй поезія є все рітмічна і мелодічна, не находяють ся ту жадны недокінчены полотовары, але фіналны верзії.

За цїлу одборну пороту авторам дякуєме і ґратулуєме!

Міхал Павліч

Вышла третя часть афорізмів Мірослава Жолобаніча Хто ся сміє, є здравый (2019)

(Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є здравый; Сполок русиньскых писателїв, 2019)

     Мірови Жолобанічови вышла третя книжка афорізмів, котры суть доповнены властныма ілустраціями. Автор ся кресленом гумору венує уж довгы рокы, з ёго творчости были створены книжкы Хто ся сміє, є одважный (Сполок русиньскых писателїв, 2017) і Хто ся сміє, є мудрый (Сполок русиньскых писателїв, 2018). В сучасности так мож бісїдовати о Жолобанічовій трілоґії кресленого гумору.

     Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности жыє в Кошіцях. Підпоровательков і помічнічков у ёго залюбі ся стала ёго жена Марта, котра є професіёв учітелька. Вєдно выгодовали двоє дїтей – дївку Марту (абсолвентку Філозофічной факулты ПУ у Пряшові) і сына Мірослава, котрый, видить ся, здїдив по свoїм нянькови вытварный талент (в сучасности є докторандом на Высокій школї вытварных умень у Братїславі).

     Автор в рамках своёй творчости крітізує людьскы недоконалости і характеровы хыбы, в Хто ся сміє, є здравый ся находять і афорізмы з области людьского здоровя.

Автор: Мірослав Жолобаніч

Назва: Хто ся сміє, є здравый (2019)

Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2019

Чісло сторінок: 80 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89746-05-7

 

Позваня на 55. семінар карпаторусиністікы

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE

CENTRUM JAZYKOV A KULTÚR NÁRODNOSTNÝCH MENŠÍN

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы

UL. 17. NOVEMBRA 15, 080 01 PREŠOV, SLOVENSKÁ REPUBLIKA

 

 

 

POZVÁNKA

 

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


55. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 4.​​ decembra​​ 2019​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry​​ Prešovskej univerzity​​ (3. poschodie, č.​​ 419),​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

 

S prednáškou na tému

 

Neznáme miesta​​ v biografii Anatolija Kralického a jeho národno-jazykové orientácie

(Skúsenosti zostaviteľov vybraných diel literáta.)

vystúpi

 

Mgr.​​ Valerij Paďak, CSc.

z Ústavu​​ rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


55.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы,


якый буде​​ 4.​​ децембра​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 13.00 год.​​ в​​ Бібліотецї карпаторусиністікы на​​ Інштітутї​​ русиньского языка і културы​​ Пряшівской універзіты​​ ​​ (3. шток, ч.​​ 419),​​ 
ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему

 

Незнамы​​ міста у біоґрафії Анатолія Кралицького
і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв​​ выбратых творів літератора.)

выступить

 

Мґр.​​ Валерій Падяк, к. н.
з​​ Інштітуту​​ русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

 

Одбыв ся 54-ый семінар карпаторусиністікы

6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує ёго уже 11-тый рочник. Кедь в юбілейнім – 2018-тім роцї домінуючов темов была історія Русинів, того року аж три семінары суть присвячены русиньскій літературї на Словакії. Як перша з темов русиньской літературы в данім роцї выступила проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові з темов: К поетіцї творчости Мароша Крайняка. Аналізованый автор – Марош Крайняк текст вшыткых ёго дотеперь выданых творів (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) засадив до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов, хоць язык на писаня собі автор выбрав словацькый. Наперек тому, або може якраз зато, ёго дотепрь выданы книжкы ся тїшать популарности меджі чітателями, здобыв доконця ай престіжене оцїнїня Anasoft litera 2012 за свій дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову здобыв оцїнїня Anasoft litera 2013.

Выступаючім на новембровім семінарї быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня є близка наприклад ай Юркови Харитунови, ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик.  Як сам автор темы конштатовав, поезію Капралёвой мож інтерепретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту Серна в нераю была лем еколоґія.

Хоць на семінару ся зышло лем пару любителїв русиньской поезії, доволиме сі конштатовати, же праві таке коморнїше зложіня дало простор запоїти ся до діскусії каждому з притомных. Мілым несподїванём была ай притомность самой авторкы, котра, ай наперек робочім повинностям і значній оддалености од Пряшова пришла на семінар і рада одповідала на поставлены вопросы.

Даньєла Капралёва є унікатным зъявом в русиньскій поезії сучасного періоду, єй приступ (нелем як майстеркы умелецького слова, але ай як чоловіка з вытварным наданём і умелецькым чутём вообще) є оріґіналный нелем темами, котрыма ся пригварять чітателёви, але таксамо штілом писаня. Інтересне у Капралёвой є ай то, же є білінґвістков (ай у поезії). Книжка Серна в нераю є споловины  писана по русиньскы, споловины по словацькы, але єй словацькы віршы, то не суть переклады (або перебаснїня) із русиньского вірша, як то можеме збачіти у дакотры русиньскых авторів (напр.: Ксеняка). Ай в тім є Капралёва оріґінална. Пише без проблемів по русиньскы, ай по словацькы. Хтознать, може єй поезія в словацькім языку іншпірує літературных крітіків словацькой поезії…. Будеме чекати на їх реакції, може ай на вебовій сторінцї Сполку русиньскых писателїв.

Укажка з творчости Даньєлы Капралёвой

Но а третїм із серії на тему русиньской літературы в тім роцї буде семінар на тему: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.), котрый ся одбуде 4. 12. 2019. З темов выступить Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Вшыткы любителї русиньской літературы, передовшыткым етноґрафічных творів суть сердечно позваны.

Кветослава КОПОРОВА,

авторка статї і орґанізаторка семінара,

фото: Міхалы Голубковой і авторкы статї.

Нова книжка Штефана Смолея – Тяжкый жывот

Была выдана нова книжка Штефана Смолея з назвов Тяжый жывот. Автор є знамый як писатель, котрый ся занимать русиньскым селом, жывотом і долёв простых русиньскых жытелїв.

В предложенім рукописї Тяжкый жывот ся автор зосереджує на главного героя Василя Калину, котрый є выкресленый на основі розлічных подїй і скушеностей у ёго жывотї – особного і світового характеру – ці уж із хворотов матери, Другов світовов войнов або ласков. Прозаічны тексты суть в меншій мірї доповнены поезіёв. Книжку мож рекомендовати чітателям як цїнну і шпецфічну публікацію до розрастаючой ся сучасной русиньской літературы на Словакії.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

Нова книжка Осифа Кудзея – Хрумкы

Осиф Кудзей є русиньскым автором, пишучім прімарно і скоро єдино байкы, є автором многых зборників (Байкы-забавляйкы, Байкарёвы думкы, Мудрость жывота ітд.), за котры быв у 2010 роцї оцїненый Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу. Кудзеїв авторьскый штіл напротив класічным Езоповым байкам, ку котрому мають ближе байкы Смолея і Ксеняка, є выразно іншый.

Тексты зборника Хрумкы, комбінації байкы і анекдоты, суть писаны у віршах, на кінцю ся находить нелем самостатно выдїлене поучіня (респектівно авторьскый коментарь), але і смішна і нечекана поінта. Автор перетворює веце або менше знамы анекдоты до віршованой формы, котра поужывать прінціпы сілабічной віршованой сістемы, дотримованя єднакой кількости складів (обычайно) здруженого риму; ёго тексты суть зато добрї рітмічно выбудованы.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

Нова книжка Миколая Ксеняка – Кошарик плодів

Миколай Ксеняк є єдным із найактівнїшых авторів старшой ґенерації русиньскых писателїв, якого рознорода творчость захоплює літературу про дорослых, але ай про дїти і молодеж, поезію і прозу, драматічны тексты і повіданя, ці автобіоґрафічный текст Споминкы і очекованя (2013).

Миколай Кесеняк предкладать книжку під назвов Кошaрик плодів, котра ся складать з баёк, есеїв і короткых прозаїчных текстів, якы посередництвом алеґорічного розповіданя указує на людьскы недостаткы і крітізує їх.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

Ксеняк, Миколай: Жмені родной землі (2009)

Автор: Миколай Ксеняк

Назва: Жмені родной земли (2009)

Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2009

Чісло сторінок: 138 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-970185-1-1

Мож стягнути ту: Ксеняк, Миколай – Жмені родной землі

Нова книжка Мілана Ґая – З нами Бог

Мілан Ґай є русиньскым автором, котрый по змінї сполоченьско-політічных условій по роцї 1989 зачав писати і публіковати в русиньскім языку. Ёго стихы духовной і реліґійной поезії были опублікованы в літературній прилозї Поздравлїня Русинів у русиньскых Народных новинках, Ґрекокатолицькім русиньскім календарю ці в хрістіаньскых часописах Артос і Благовістник. Є автором двох зборників поезій – Молитва Русина (2012) і Моїм родакам (2017).

Найновшый зборник поезії З нами Бог є зложеный із стихів духовной і набоженьской поезії. Автор у стихах передає темы як значіня вызнаня віры к Богу, свідомость, согрїшіня і покаяня ся, смертелность тїла і несмертелность душы і под.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

1 34 35 36 37 38 47