Autor Michal Pavlič

Одборный асістент ІРЯК, штудійный одбор славістіка – русиньскый язык і література, заміряный на русиньску літературу. Высокошкольскы штудії авсолвовав на Пряшівскій універзітї (учітельство словеньского языка і літературы в комбінації із русиньскым языком і літературов) в роцї 2014. По скінчіню маґістерьского штудіа в 2014 року Міхал Павліч наступив на інтерны докторандьскы штудії на Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый є од року 2016 сучастёв Центра языків і култур народностных меншын. Там веде семінары із літературно-теоретічных дісціплін. Занимать ся ай русиньскым літературным контекстом, передовшыткым творчостёв сучасных русиньскых прозаіків, а таксамо творчостёв мо- лодых, зачінаючіх авторів. Є співавтором проєкту Літературный конкурз Марії Мальцовской, в рамках котрого быв членом пороты восьмого, девятого і десятого річника. Од року 2016 є редактором часопису Русин, де веде самостатну рубріку Поздравлїня Русинів, заміряну на русиньску літературу.

Нова книжка Мілана Ґая – З нами Бог

Leave a comment

Мілан Ґай є русиньскым автором, котрый по змінї сполоченьско-політічных условій по роцї 1989 зачав писати і публіковати в русиньскім языку. Ёго стихы духовной і реліґійной поезії были опублікованы в літературній прилозї Поздравлїня Русинів у русиньскых Народных новинках, Ґрекокатолицькім русиньскім календарю ці в хрістіаньскых часописах Артос і Благовістник. Є автором двох зборників поезій – Молитва Русина (2012) і Моїм родакам (2017).

Найновшый зборник поезії З нами Бог є зложеный із стихів духовной і набоженьской поезії. Автор у стихах передає темы як значіня вызнаня віры к Богу, свідомость, согрїшіня і покаяня ся, смертелность тїла і несмертелность душы і под.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

Нова книжка Юрка Харитуна – Моя тринадцята

Leave a comment

Автор Юрко Харитум выдав збірку Моя тринадцята, котра є присвячена главно молодым людём, але і любителям русиньской поезії вообще.
Любов у віршах ся не дотыкать лем одношіня мужа і жены і навспак, але і одношіня к родній земли, природї, ку своїй родинї ці любов поета к писаню і творчости. Стихы у зборнику Моя тринадцята ся вызначують богатов поетічнов образностёв, добрї звладнутов рітмічнов сторінков і поужытов алеґоріёв.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР в роцї 2019.

Позваня: 54. научный семінар карпаторусиністікы

Leave a comment

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE

CENTRUM JAZYKOV A KULTÚR NÁRODNOSTNÝCH MENŠÍN

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы

UL. 17. NOVEMBRA 15, 080 01 PREŠOV, SLOVENSKÁ REPUBLIKA

 

 

 

POZVÁNKA

 

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


54. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 6.​​ novembra​​ 2019​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v zasadacej miestnosti​​ 
Consilium maius​​ (2. poschodie, č. 328)​​ Rektorátu​​ Prešovskej univerzity,​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Verše​​ Daniely Kapráľovej​​ z pohľadu ekokritiky

 

vystúpi

 

Mgr.​​ Michal Pavlič, PhD.

z Ústavu​​ rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.

 

 

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


54.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы,


якый буде​​ 6.​​ новембра​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 13.00 год.​​ в​​ засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток,

ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты,​​ ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему

 

Віршы Даньєлы​​ Капралёвой​​ з погляду екокрітікы

 

выступить

 

Мґр.​​ Міхал Павліч, ПгД.
з​​ Інштітуту​​ русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Осиф Кудзей: Байкы

Leave a comment

Молитва
В церьковцї в селї Бодружаль
молить ся жена за мужа:

„Мати Божа, дай мі любов,
най смотрю на Гриця любо;
дай мі мудрость, Мамко мила,
жебы єм го похопила;

терпезливость мі дай, Мати,
бы-м з ним могла вытримати;
дай мі спокій, чіста Дїво,
най з ним не говорю з гнївом…

Лем не дай, Мамочко мила,
жебы до ня вошла сила,
бо як буду міцна така,
та забю того бортака!“

Покы в тобі сидить злость,
То не маш покоры дость.
А молитва без покоры
не підойме ся догоры.

Read more

Ксеняк, Миколай: Зеркалїня (Байкы) / Zrkadlenia (Bájky)

Leave a comment

Публікація: Ксеняк, Миколай – Жмені родной землі

Мож стягнути ту: Ксеняк, Миколай – Зеркалїня (Байкы) Zrkadlenia (Bájky)

Вопросы чітателёви
намісто пролоґа.
Уж знаєш, якы сьме люде?
Выкрішталізованы ці
аморфны, честны ці фалошны
модерны маскы, любящі ці
забияци, продовжователї
роду або нічітелї традіцій
предків?
Або іщі інакшы?

—

Otázky čitateľovi
miesto prológu.
Už vieš, akí sme ľudia?
Vykryštalizovaní alebo amorfní,
čestní či falošné moderné masky,
dobroprajní či bezcitní mamonári,
milujúci či vraždiaci,
pokračovatelia rodu alebo ničitelia
tradícií predkov?
Alebo ešte iní?

Домініка Новотна: Як ся Лiза стратила

Leave a comment

До воблака ся дре сонце. Когут спiвать уже пятый раз, но Алжбетку спiд перины ани не видно. До хыжкы прибiг Хвостик, котрый ся єй уже не може дочекати, так брехотом
будить малого спахтоша. Алжбетка ся ани не гнула, а так ся Хвостик закусив до перины i стяг ю долов iз постелї. В тiм ся Алжбетка порушала, перетерла вочi, сїла на постіль натягла рукы i голоснї захавкала.

Read more

Елена Хомова: Віршы

Leave a comment

Гускы

Вышла гуска з гусятами
за світлого рана,
купати ся до водічкы,
перша іде мама.

За нёв малы гусятенька,
до воды втїкають,
свої ножкы і крылочка
во водї мачають.

Ґа-ґа, -мати ґаґать,
лем ся не потопте,
омыйте ся, окупайте,
шорик за мнов зробте!

Выйдеме там на бережок,
водічку стреплеме,
брыдке піря выторгаме,
там ся попасеме.

Read more

Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Potenciálna národná identita založená na rodinnom princípe v krátkej próze Márie Maľcovskej Мамінка

Leave a comment

V zbierke Русиньскы арабескы[1] sa nachádza poviedka Маминка určená detskému príjemcovi, avšak vnímavý dospelý čitateľ v ňom dokáže nájsť autorkin postoj voči problematike rusínskej národnej identity. Mária Maľcovská na niekoľkých stranách zachytáva skúsenosť malého Janča, ktorý je nedobrovoľne odtrhnutý od svojej mamy a je spolu s inými deťmi vezený autobusom do adoptívnych rodín v Čechách. Chlapec pochádza z mnohopočetnej rusínskej rodiny (dedina Lipovec, severovýchod Slovenska), ktorú sa snaží uživiť len matka (otec v texte nie je vôbec spomenutý). Tá sa ho vzdala kvôli ťažko udržateľnej ekonomickej situácii rodiny, dúfajúc, že syn zažije lepší osud: „Мати зістала дома з братиками і сестрами. Янча віз автобус до Чех. Там ся му дадуть добрі наїсти, шумно облечуть. Янчо буде паном.“ (Маминка, cit. s. 6). Po príchode do Prahy si deti rozdelia dospelí a Jančo sa tak dostáva do opatery bezdetného českého páru. Manželia Slušní sa o Janča po materiálnej stránke starajú veľmi dobre, starý znosený sveter sa nahradí novým oblečením, bosé nohy dostanú topánky, rodičia mu kupujú hračky, od ich známych dostáva sladkosti. Bude to ale stačiť na to, aby chlapec zabudol na svoju pôvodnú rodinu a prijal náhradnú? Read more

Миколай Ксеняк: Поздравлїня

Leave a comment

Час –
морьскый прилив:
штось вышмарить на певнину,
штось сі возьме в далечіну
а людьскы ступляї
дрїбным піском змыє,
но хосенны дїла
до памяти історії
так врыє,
же їх ани девятый вал
не змыє.

Read more

1 … 35 36 37 38 39 … 47