Даньєла Капралёва – Зузанчины мудроты (рецензія)
Даньєла Капралёва – Зузанчины мудроты
Хоць авторка уж довгодобо пише поезію, Даньєла Капралёва є в русиньскій літературї все релатівнї незнамов особов. Є то і зато, же авторка не є ґрафоманков, не выдавать каждорїчно зборник поезії за зборником, але на каждый стих мать достаток часу, слова до нёго старостливо важить і выберать. О тім свідчіть ай єй першый зборник з р. 2018, Серна в (не)раю, котрый є характерный концентрованым языком, де не є жадне слово навыше. В рамках сучасной русиньской літературы на Словакії мать Капралёва омного высшы нарокы. Єй стихы суть нелегкы на порозумлїня змыслу, жадають собі актівного чітателя, котрый буде глядати скрыты вызнамы стихів. Притім Капралёва лем необычайно рефлектує о вічных темах хыб і недостатків людьской сполочности.
Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы
Авторка іщі передтым выдала публікацію Зузанка, котра несе мено єй мамы. Зузана Капралёва была інформаторков про етноґрафічный выскум Осифа Вархола, шыковнов малярьков писанок, але тыж мілуючім і мілованым родічом і дарцём народной мудрости. А праві тоты годноты Даньєла Капралёва понукать чітателёви в публікації Зузанчины мудроты.
В окремых речінях ся нам презентує думаня і жывотный приступ Зузаны Капралёвой. Зеренка мудрости суть курты, многораз стріктны, дають рады до жывота, одсуджують неґатівны людьскы властности, але часто суть тыж лем коментованём даякой скуточности. Часть з них буде чітателям знама як часть общой народной мудрости, а часть є выражінём знамых жывотных правд в іншій формі, даколи із схоснованём русиньскых реалій (Забыв на нас як Хрістос на Карпаты.) Їх публікованём ся Даньєла Капралёва снажить презентовати нелем свого мілованого родіча, але і музу, іншпірацію а обєкт умелецького спрацованя.
Книжка зеренок мудростей і пословіць Зузаны Капралёвой є подобнї як Серна в (не)раю розсягом невеликый, но інтересный, про око драждивый, змыслы іншпіруючій твір. Просты ілустрації з природныма квітяныма і звірячіма мотівами бы міг дахто „куртозракый“ одсуджовати, але зеренка мудрости (не)обычайной жены із села інтереснї доповняють і вытваряють єден оріґіналный умелецькый твір.
Як чітателї надшены з Капралёвой творчости собі можеме збыхнути, же то не є далшый (досправды жаданый) зборник поезії, но по скушеностях із Сернов в (не)раю бы сьме мали оцїнїти, же авторка мать приступ к своїй творчости як ку орьєнталному корїню, а давать собі на ёго зрод достаток часу. Подобно ай в описованім зборнику, могла бы сміло выдати вшыткых, веце як штиристо записаных народных мудростей, а притім не звышовати чісло сторінок публікації, але выбрала сі (мудро) публіковати лем нецїлу четвертину з них.
Довєдна так Зузанчины мудроты суть данём почливости найважнїшій особі в авторчинім жывотї. Подобно, як в припадї вызнаня любви к матери в творчости Марії Мальцовской (Материна свічка), є і тота публікація в своїй простотї упрімна, природна, а не є фалошна, a є без патетічных незмыслів. Дякуючі тому є про чітателїв о дашто приступнїша як поезія Даньєлы Капралёвой, котра собі од чітателя жадать омного актівнїшый приступ.
Книжку собі можете закупити або прочітати на сторінцї
выдавательства ОЗ Колысочка – Kolíska ту.