Ціну Александра Павловіча здобыла «Серна в нераю»

У 2020-ім роцї в рамках Цїн і премій словацького Літературного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость, фонд удїлёвав Цїну і премію Александра Павловіча, котры належать русиньскій літературї. Оцїнёвали ся творы, котры вышли в роках 2018 і 2019.

Як інформовав Літературный фонд на своїм офіціалнім сайтї, Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твір в русиньскім языку здобыла книжка Даньєлы Капралёвой з назвов «Серна в нераю», котра вышла у 2018-ім роцї, а выдало єй Обчаньске здружіня Колысочка.

В рамках Цїны, премію Александра Павловіча здобыв вже знамый русиньскый поет Юрко Харитун із зборником поезії під назвов «Моя тринадцята», котру выдала Академія Русиньской културы в Словацькій републіцї у 2019-ім роцї.

«Серна в нераю»

Даньєла Капралёва штудовала на Середнїй умелецько-промысловій школї в Кошіцях
шпеціалізацію фотоґрафія, і на Універзітї Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, на
Катедрї вытварной выховы.

Робила у Вігорлатьскім музею і у Вігорлатьскій бібліотецї в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і в каштелю в Снинї. Моментално є кураторков Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові. Венує ся фотоґрафії, музеоедуколоґії, кураторству і поезії.

Зборник поезії «Серна в нераю» быв єй поетічным дебутом. Находять ся в нїм стихы по русиньскы і по словацькы. Штефан Сухый, русиньскый поет і писатель характерізовав зборник такыма словами:

„Зборник Даньєлы Капралёвой є компонованый як денниковый запис, в котрім безназвовы віршы не мають інтерпункцію, также каждый творик представлять якыйсь отвореный выдых неспокійной, но о то чістотов цїннїшой душы, глядаючой ідеал людьской статочности, ай кедь го находить лем недостаточно в конзумнім світї. На першый погляд бы ся відїло, же тоту поезію творять незвычайны денниковы записы.

Чітательске віджіня в тім припадї наводить к упрощіню. Курте, но інтензівне вздыханя – то є бой душы як о властну чістоту, так і о чістоту світа. Жывым ідеалом той чістоты духа є божскость, але не церьковна. Є то ідеал добра, справодливости і красоты, є то гляданя перспектівы віры на направу розщіпленого сумлїня модерного чоловіка.“

Цїны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд удїлює од 2005-го року літературну Цїну Александра Павловіча за найлїпшый літературный твір написаный по русиньскы, а в рамках цїны А. Павловіча ай премію Александра Павловіча за переклад літературного твору зо словацького на русиньскый язык (того року, вынятково, фонд удїлив премію не за переклад, але за оріґіналный твір в русиньскім языку – позн. М. П.). Цїны і премії Александра Павловіча суть все удїлёваны творам, котры вышли в попереднїх двох роках. Цїну і премію удїлює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію пороты.

Оріґінал із: ЛЕМ.ФМ

Недїльны віршы: Даньєла Капралёва

мамочко старeнькы
очi міленькы, небо в них спiвать

волоскы бiленькы
рученькы худенькы,

Отче наш шепочуть

 

…дiвочко моя, солоденькый меде,

добрї мi є добрї коло тебе.

Дома 2017

* * *

ту Українцями,
ту сепаратістами радiо гучiть

велика рутеньска могыла мовчiть

голос прадавных предкiв
в бабиній пiснї спiвaть
в дїдовій молитвi одрїкать

корїня не конарї, легко не одрїжеш

МУК 2016

 

*  *  *

золото веце як сіль
крик веце як тихо
пінязї веце як почливость
ёго веце а веце а WC
заходовый світ
гырмить

Справы 2017

Недїльны віршы: Даньєла Капралёва

тісяч раз повiджене

тісяч раз забыте

лем трапеза слухать

одкрывать вратарніцї раю

                                           

                                      Стрїтеніє, 2018

 

Збачiла-м плач слызы

соленый ярочок

умыю в нїм рукы

тай піду дале

ярмарок, 2018

пусты поля

страшкы остали

танцюють з вiтрами

молгы з горами

мы із грїхами

                                    гора, 2018

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. ед.: Studium Carpato-Ruthenorum 2019 (Зборник)

Научны семінары карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты належать ід єдній із главных актівіт, выплываючіх у першім рядї зо штатуту даной научно-педаґоґічной інштітуції і заєдно суть простором на презентацію найновшых выслїдків научных бадань з области карпаторусиністікы – релатівно молодой научной дісціпліны, котра ся успішно етабловала на Пряшівскій універзітї, почінаючі роком 1998.

Першый рoчник семінарів інштітут зачав орґанізовати од фебруара 2009, причім выступным документом за каждый рік є зборник Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы. Тогорочный зборник є уж єденадцятым і є сумаром выступів  престижных шпеціалістів з розлічных областей наукы, котрых предметом інтересу суть карпатьскы Русины і карпаторусиністіка. Семінары суть адресованы як штудентам-русиністам, так ай вшыткым, котры ся ці то в професіоналнім, або і в непрофесіоналнім жывотї занимають проблематіков Русинів, респ. ся о дану проблематіку якымсь способом інтересують і хотять сі проглубити свої знаня.

За єденадцять років Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты зорґанізовав 55 семінарів карпаторусиністікы, на котрых выступило 38  гостїв (на дакотрых семінарах выступали по двоє шпеціалісты з даной области, дакотры выступили двараз) із 9 держав. У єденадцятёх зобрниках (враховано тогорочного) было надрукованых 79 штудій од 44 авторів. Ай тогорочный зборник приносить нелем новы темы, але ай трёх новых авторів. Першов з них є проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД., літераторка, котра в рамках своїх научных бадань в рамках словацькой літературы приправила на першый семінар (20. фебруара 2019) оріґіналну тему мотівовану штирёма выданыма публікаціями молодого успішного автора-Русина Мароша Крайняка із Свідника. Книжкы Мароша Крайняка суть написаны в словацькім языку, але тематіку автор бере із жывота Русинів свого краю. Лекція К поетіцї творчости Мароша Крайняка притягла на семінар главно тых, котры ся інтересують русиньсков літературов. На далшый семінар карпаторусиністікы (2. октобра 2019) пришли тоты, котры слїдують розвой русиньского языка на Словакії. Друга нова авторка – Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД., представила тему Рефлексії русиньского языка в реалнім і віртуалнім світї. В нїй ся сконцентровала передовшыткым на то, як ся на русиньскый язык – як офіціално узнаный четвертый выходославяньскый язык – позерають учены-лінґвісты в розлічных країнах нелем славяньского, але ай неславяньского світа. Далшым выступаючім на семінару (6. новембра 2019) быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД., якый представив тему Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы. Презентована тема была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня, є близка наприклад ай Юркови Харитунови ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик. Як сам автор темы сконштатовав, поезію Капралёвой мож інтерпретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту „Серна в нераю‟ была лем еколоґія.

Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації (Скушености зоставителїв выбратых творів літератора) – то была тема послїднёго семінара карпаторусиністікы в роцї 2019 (4. децембра 2019). Выступив на нїм Мґр. Валерій Падяк, к. н., котрый ся з ёго участниками подїлив із найновшыма выслїдками своїх научных бадань і представив особность Анатолія Кралицького (хрещеного як Александра Кралицького  в селї Чабины, де ся і народив). Вказав на дакотры неточности в ёго біоґрафічных даных, як ай неточности в інтерпретації языковой і народной орьєнтації Кралицького, котры уводили дакотры авторы в минулости а далшы, котры писали о Кралицькім, їх переберали.

Окрем выступаючіх на семінарах, у зборнику суть надрукованы статї далшых авторів, котрых професіоналне заміряня ся дотыкать дакотрой з областей карпаторусиністікы. Таков того року была третя нова (в контекстї зборників Штудії з карпаторусиністікы) авторка – Мґр. Катаріна Надаска, ПгД., знама словацька етнолоґічка, котра робила научны баданя ай в области северовыходной Словакії, компактно заселеній Русинами, і выслїдкы свого баданя спрацовала до штудії Елементы маґічно-лїчітельскых практік в русиньскых селах северовыходной Словакії. Другов додатковов штудіёв є тема звязана з выданём новых – коріґованых і доповненых правил русиньского правопису. Тему Ослаблїня позіції вокалу [и] в русиньскім языку на Словакії (Одраз у правописї і высловности) спрацовала до штудії ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. Послїднёв, но не менше інтереснов є штудія православного священика і педаґоґа Мґр. Петра Савчака, ПгД.,  Александер Павловіч – боёвник за духовну ідентіту карпатьскых Русинів (200 років од народжіня „маковицького соловея‟). Тема є надміру актуалнов ай у звязи з посланём священиків у сучаснім світї. Прикладом про них бы мав быти якраз А. Павловіч, котрый любив свій народ і стояв за ним ай в тых найтяжшых часах – часах мадярізації, але таксамо соціалного утиску і економічной біды.

Од року 2009, коли вышов першый зборник штудій з карпаторусиністікы, настали ай даякы зміны в технічнім оформлїню зборника, што собі выжадали постуно ся міняючі крітерії кладжены на выдаваня научных зборників. Так од року 2013 зборник выходить в контекстї тых змін під ґаранціёв научной редакторкы, котров є проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н., і двох рецензентів – проф. Др. Михаіла Капраля, к. н., і доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н. Зборник Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы перешов нарочным процесом змін, у котрых успів і обгаїв своє місто научного зборника. Свідчіть о тім ай факт, же од року 2017 ёго выдаваня матеріално підпорує ай Выдавательство Пряшівской універзіты, під лоґом котрого зборник выходить. При десятьрочнім юбілею зборника вырїшили сьме зробити іщі єдну технічну зміну – скоріґовати назву зборника. До року 2017 быв зборник выдаваный під назвов Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы, де у слові „Carpato‟ хыбила ґрафема h, што было іншпіроване точно перебратов назвов од Михайла Лучкая і ёго першой пробы описати історію карпатьскых Русинів (позерай по латиньскы написану ёго історічну роботу Historia Carpato-Ruthenorum Sacra et Civilis, в перекладї Історія карпатьскых Русинів церьковна і світьска (1843)[1]). Ці то была технічна хыба з боку автора Михайла Лучкая, або настала при переписї ёго публікації, тяжко повісти. Од року 2018 так зборник выходить під уже поправленов, корект­нов назвов Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы.

Орґанізація семінарів у самых зачатках того проєкту мала велике значіня главно про етаблованя як Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, так ай етаблованя новой научной дісціпліны – карпаторусиністікы. Проєкт принїс штось нового, притяг до Пряшова вызначны особности наукы, котры могли выступити перед шыршов публіков. Вдяка тому приходили на семінары, на кажду авізовану тему, нелем штуденты, але ай по 20 – 70 участників – в залежности од особности выступаючого – з рядів Русинів і Нерусинів, з рядів ученых і лаіків. Но як знаме, каждый проєкт має ай свої ліміты. Тым хочеме назначіти, же орґанізаторы мають інтерес, жебы енерґія вложена до орґанізації научных семінарів приносила все якостны і оріґіналны выслїдкы, з якыма ся бадателї будуть охотны подїлити із пряшівсков публіков. А тоты крітерії собі выжадують даколи веце часу на то, жебы оріґіналны темы обявити, а таксамо найти адекватных одборників на їх спрацованя і публічну презентацію перед академічнов, але ай шыршов громадов. З оглядом на то орґанізаторы вырїшили, же од року 2020 семінары не будуть орґанізовати з таков періодічностёв, як дотеперь (т. є. раз за два місяцї – звычайно у середу пообідї), але лем спорадічно, кедь буде даяка вызначна нагода, інтересна оріґінална тема і особность реферуючого. Также правдоподобно в далшім зборнику буде опублікованых уж менше позваных рефератів а веце додатковых штудій. Але тоты, котры ся конкретнов темов із жывота карпатьскых Русинів інтересують, будуть мати можность тему собі прочітати у зборнику, де буде, як і дотеперь, уведженый контакт на автора штудії.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., едіторка, Інштітут русиньского языка і културы Пряшіваской універзіты в Пряшові

Позначка:


[1]       Історія карпатьскых Русинів од М. Лучкая по латиньскы (ай із україньскым перекладом) першыраз была надрукована на продовжіня в: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику ч. 11/1983 (с. 47), 13/1998 (с. 109), 14/1986 (с. 93), 16/1990 (с. 29), ч. 17/1991 (с. 27), ч. 18/1992 (с. 63), зоставителї: Іван Русинко, Мирослав Сополиґа Пряшів: 1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1992.

Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы

В рамках сучасной русиньской літературы на Словакії по роцї 1989 ся можеме стрїтити векшынов з творчостёв авторів старшой ґенерації. Мена як Юрко Харитун, Миколай Ксеняк, Штефан Смолей, Осиф Кудзей ці Штефан Сухый суть знамы нелем штудентім русиньской літературы на Інштітутї русиньского языка, але і многым чітателїм часопису Русин. Дакотры з тых авторів почас своёй писательской карьєры перечеряли дакілько тем, жанрів і поступів. Платить то главнї про Миколая Ксеняка, іншы авторы, як напр. Осиф Кудзей ся зась радше довгодобо тримлють жанру, з котрым ся ім подарило здобыти успіх. Read more

Одбыв ся 54-ый семінар карпаторусиністікы

6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує ёго уже 11-тый рочник. Кедь в юбілейнім – 2018-тім роцї домінуючов темов была історія Русинів, того року аж три семінары суть присвячены русиньскій літературї на Словакії. Як перша з темов русиньской літературы в данім роцї выступила проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові з темов: К поетіцї творчости Мароша Крайняка. Аналізованый автор – Марош Крайняк текст вшыткых ёго дотеперь выданых творів (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) засадив до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов, хоць язык на писаня собі автор выбрав словацькый. Наперек тому, або може якраз зато, ёго дотепрь выданы книжкы ся тїшать популарности меджі чітателями, здобыв доконця ай престіжене оцїнїня Anasoft litera 2012 за свій дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову здобыв оцїнїня Anasoft litera 2013.

Выступаючім на новембровім семінарї быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня є близка наприклад ай Юркови Харитунови, ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик.  Як сам автор темы конштатовав, поезію Капралёвой мож інтерепретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту Серна в нераю была лем еколоґія.

Хоць на семінару ся зышло лем пару любителїв русиньской поезії, доволиме сі конштатовати, же праві таке коморнїше зложіня дало простор запоїти ся до діскусії каждому з притомных. Мілым несподїванём была ай притомность самой авторкы, котра, ай наперек робочім повинностям і значній оддалености од Пряшова пришла на семінар і рада одповідала на поставлены вопросы.

Даньєла Капралёва є унікатным зъявом в русиньскій поезії сучасного періоду, єй приступ (нелем як майстеркы умелецького слова, але ай як чоловіка з вытварным наданём і умелецькым чутём вообще) є оріґіналный нелем темами, котрыма ся пригварять чітателёви, але таксамо штілом писаня. Інтересне у Капралёвой є ай то, же є білінґвістков (ай у поезії). Книжка Серна в нераю є споловины  писана по русиньскы, споловины по словацькы, але єй словацькы віршы, то не суть переклады (або перебаснїня) із русиньского вірша, як то можеме збачіти у дакотры русиньскых авторів (напр.: Ксеняка). Ай в тім є Капралёва оріґінална. Пише без проблемів по русиньскы, ай по словацькы. Хтознать, може єй поезія в словацькім языку іншпірує літературных крітіків словацькой поезії…. Будеме чекати на їх реакції, може ай на вебовій сторінцї Сполку русиньскых писателїв.

Укажка з творчости Даньєлы Капралёвой

Но а третїм із серії на тему русиньской літературы в тім роцї буде семінар на тему: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.), котрый ся одбуде 4. 12. 2019. З темов выступить Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Вшыткы любителї русиньской літературы, передовшыткым етноґрафічных творів суть сердечно позваны.

Кветослава КОПОРОВА,

авторка статї і орґанізаторка семінара,

фото: Міхалы Голубковой і авторкы статї.

Капралёва, Даньєла

Публікації

  • Zuzanka (2008)
  • Серна в нераю (2018)

Жывотопис

Даньєла Капралёва (1959) штудовала на Середнїй умелецькопромысловій школї в Кошіцях (1974-1978) шпеціалізацію фотоґрафія, а тыж на Універзітї П. Й. Шафарика в Пряшові, на Катедрї вытварной выховы (1978-1983). Од року 1988 робила в Вігорлатьскім музею і Вігорлатьскій бібліотецї в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і в каштелю в Снинї. Присвячує ся фотоґрафії, музеоедуколоґії і кураторству, спорадічно поезії.

Предложеный зборник поезії Даньєлы Капралёвой представлять выбер із єй творчости приближно з послїднёго десятьроча. Карпалёву бы сьме тіполоґічно могли зачленити меджі поетів особного жывота з выразным прямованём к спірітуалности. Єй віршы суть переважно лірічныма мініатурами, субтілным выповіджінём лірічного субєкту о важных вопросах екзістенції з тенденціов к молитві посилненов літанічнов фоналностёв віршів. Далшыма своїма домінантныма знаками – выразовов шпоровливостёв, частыма природныма мотівами і цівілным выразом – єй ліріка припоминать традічны выходны поетічны формы. Многы стихы суть збудованы на контрастї предметного і трансцендентного світа, хоць ай лірічный субєкт не скрывать прічіну на смуток, ёго годнотове укотвіня в духовній области му дає на нёго міцну протівзбрань. 

доц. Др. Маріан Андрічік, ПгД.
літературный науковець, перекладач і высокошкольскый педаґоґ

 

Зборник Даньєлы Капралёвой є компонованый як денниковый запис, в котрім безназвовы вершы не мають інтерпункцію, также каждый творик представлять якыйсь отвореный выдых неспокійной, но о то чістотов цїннїшой душы, глядаючой ідеал людьской статочности, ай кедь го находить лем недостаточно в конзумнім світї. На першый погляд бы ся відїло, же тоту поезію творять незвычайны денниковы записы. Чітательске віджіня в тім припадї наводить к упрощіню. Курте, но інтензівне вздыханя – то є бой душы як о властну чістоту, так і о чістоту світа. Жывым ідеалом той чістоты духа є божскость, але не церьковна. Є то ідеал добра, справодливости і красоты, є то гляданя перспектівы віры на направу розщіпленого сумлїня модерного чоловіка. Інштрументом ці средством выкуплїня з людьского себезневажіня є про лірічну героїню єй властне трапіня в змыслї хрістіаньского саможертвованя.

Штефан Сухый
русиньскый поет і писатель

 


Оцінїня:

Літературный конкурз Марії Мальцвоской:

  • 2016 – 3. місто

 

Цїна А. Павловіча:

  • 2020 – Серна в нераю, Пряшів, 2018; за літературну творчость выдану в періодї 2018-2019