Споминаєме на Дусю Латтову – членку Сполку русиньскых писателїв, котра 16. 10. 2025 опустила поземскый світ.

Теодозія Латтова – довгорочна професіонална русиньска редакторка, журналістка, писателька, културно-освітня дїятелька. Довгы рокы робила в україньскім штудію Словацького розгласу у Пряшові. По політічных змінах в роцї 1989, была тов особов у розгласї, котра просаджовала право Русинів на їх властне высыланя, што ай Русины нескорше досягли, а Дуся, як єй фаміліарнї звали, зарядила ся якраз к русиньскій редакції.

З біоґрафії

Теодозія Латтова (роджена Дадаёва) ся народила в селї Рошківцї, в окресї Меджілабірцї, 22. 9. 1949. Штудовала на Середнїй общoосвітнїй школї в Меджілабірцях, наслїдно на Педаґоґічній факултї Універзіты Павла Йозефа Шафаріка у Пряшові, де абсолвовала штудії україньского языка і літературы в комбінації з нїмецькым языком і літературов. По скончіню штудій, року 1971 робила редакторку в Україньскім штудію Словацького радія в Пряшові а попри роботї абсолвовала і штудії журналістікы на Універзітї Коменьского в Братїславі. Кедь Русины досягли своє самостатне высыланя в розгласї, Дуся як скушена журналістка стала ся ведучов тіму редакторів русиньского высыланя, котре вела аж до року 2006 року, коли одышла на пензію.

Літературны актівіты

Сама была літературно плодна, писала приповідкы про дїти. Хоць самостатну книжку авторьскых приповідок ся їй не подарило выдати, як скушена редакторка і едіторка была при выданю умелецькых творів іншых авторів. Была одповіднов і языковов редакторков публікації Штефана Смолея Нагода або судьба, до русиньского языка переложыла дві публікації словацькой авторкы Ерікы Матоноковой Остурняньскы повісти і Гавранів поклад – Повісти з Лачнова.

Упорядковала тыж зборник поезії, прозы, малых сценічных форм, публіцістікы і іншых жанрів під назвов Миле слово материньске. Тот зборник довгы рокы служыв і про приправу дїтей на декламаторьскый конкурз в русинськім языку – Духновічів Пряшів.

Робота в радію была про Теодозію Латтову нелем професіёв, але і посланём. Кедь в роцї 2012 почало высылати русиньске інтернетове радіо русин.ФМ, до молодого колектіву, тогды іщі аматерів ся залучіла і она, а то з великым ентузіазмом. А нелем радами, але і конкретнов роботов, кедьже приготовлёвала довгы рокы, покля їй то здоровя доволёвало, дакілько релацій, такых як Історічный календарьНашы целебрітыПерлічка ці Припомінка. Таксамо тексты Теодозії Латтовой, векшынов на історічны темы, выходили і в InfoРусинї, пізнїше, по злучіню Народных новинок з InfoРусином в НН InfoРусинї.

Не забываєме на Тя, Дусё!

 

 

Вышла далша публікація творів русиньского будителя: Євґеній Фенцик – Князь Корятовіч

Не так давно узрїла світло світа уж друга публікація творів Євґенія Фенцика, автора періоду русиньского народного оброджіня, котрого літературны творы суть меджі шыроков верейностёв мало знамы ай з прічіны, же много з творів автора было выданых лем за жывота писателя а пак уж нїґда веце.

Падяк-Павліч в минулости уже выдали дакілько зборників творів писателїв періоду народного оброджіня, так само ся концентрують на выдаваня сценарів Театру Александра Духновіча в Пряшові, котрого многы сценарї были дотеперь лем в архіві.

Публікацію Євґеній Фенцик: Князь Корятовіч мож зарядити к пару років старій публікації выбраных текстів Анатолія Кралицького з підназвов Князь Лаборець. Теперїшня книжка выдана презентує Фенцика як єдного із найплоднїшых писателїв народно-будительской літературы у карпатьскых Русинів у другій половинї 19. стороча. В зборнику мож найти поетічны, прозаічны, драматічны, публіцістічны тексты, а тыж і одборны статї занимаючі ся літературнов історіёв.

Фенцик быв єдным з першых несловеньскых істориків словеньской літературы, котрій присвятів їй дві великы роботы (1892, 1899). Много з Фенциковых творів было дотеперь выданых лем за жывота автора і дякуючі тому, же быв редактором русиньского періодіка Листокъ, котре пропаґовало літературны творы русиньскых писателїв даной добы.

По Фенциковій смерти в роцї 1903 быв автор на 120 років забытый і ёго творы были публікованы лем в рамках антолоґій або зборників, як фраґмент або скороченый текст.