Вызначный успіх члена Сполку русиньскых писателїв – Валерія Падяка

(На Філозоґічній факултї Універзіты Коменьского в Братїславі ся габілітовав на доцента Мґр. Валерій Падяк, к. н.)

Новый академічный рік на Пряшівскій універзітї про Інштітут русиньского языка і културы зазначів далшый вызначный крок допереду у розвою нелем карпаторусиністікы як научной дісціпліны, але ай едукації штудентів, котры вырїшать дану дісціпліну штудовати.

День 24. септембер 2020 быв тым вызначным днём, коли по релатівно довгім (пятьрочнім) адміністратівнім процесї выступив перед Научнов радов Філозофічной факулты Універзіты Коменьского, габілітачнов комісіёв і шыроков публіков з габілітачнов лекціёв на тему: Просвіщіня верзус народна традіція: Карпаторусиньска драма зачатку 19. стороча Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы. Членами комісії были проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. з Універзіты Коменьского в Братїславі, проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД. з Пряшівской універзіты, доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., опонентами – проф. ПгДр. Петер Каша, к. н. з Пряшівской універзіты, проф. Др. Елейн Русинко з Мерілендьской універзіты в США, і проф. Михаіл Капраль, к. н. з Научно-бадательского інштітуту А. Годины в Будапештї. Рїшінём габілітачной комісії, котрой ґарантом і председом быв проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. і по процедурї тайного голосованя Научной рады Філозофічной факулты Універзіты Коменьского став ся Мґр. Валерій Падяк, к. н. доцентом в шпеціалізації Славяньскы языкы і літературы.

 

Валерій Падяк ся народив 13. юна 1959 в Ужгородї на Українї. По скончіню середнёй школы продовжовав в штудіях на Ужгородьскій штатній універзітї шпеціалізацію російскый язык і література (1977 – 1982). Наслїдно зачав робити як учітель – філолоґ на середнїй школї, а таксамо творив школьскы учебникы. Притім ся інтензівно веновав передовшыткым літературї писаній російскым языком, котра у свій час выникала на теріторії сучасного Закарпатя. Выслїдком тых снажінь была дізертація на тему:  “Русская классика в литературном процессе Закарпатской Украины (вторая пол. ХІХ – нач. ХХ веков)”. Дізертацію обгаїв в роцї 1990 на Інштітутї літературы Т. Шевченка, Академії наук Україньской ССР у Києві під веджінём професора Василя Микитася, знамого совєтьского шпеціалісту на раннїй період розвоя літературы історічной Підкарпатьской Руси.

Розпад Совєтьского союзу і створїня у 1991 роцї незалежной Україны з єй амбіціями смерованыма к демократізації і торговій економіцї, то вшытко принесло новы можности і про В. Падяка, котрый в роцї 2000 вырїшив засновати своє властне выдавательство. Ёго замыслом было заснованя выдавательства, котре бы ся шпеціалізовало на высокоякостну книжкову продукцію, яка бы приспіла піднятю културной уровни ёго родного Закарпатя. З одступом років мож конштатовати, же тот цїль ся му подарило надміру выповнити.

Фотоґрафія: 33. научный семінар карпаторусиністікы

Почас двох десятьроч свого єствованя «Видавництво Валерія Падяка» приправило до друку і выдало понад 300 публікацій, з котрых немала часть приспіла к розвою културы карпатьскых Русинів в найшыршім розуміню слова  і карпаторусиністікы як научной дісціпліны. Треба зазначіти, же автором значной части публікацій главнї бібліоґрафічного і научного характеру є Валерій Падяк, котрый не перестав научно робити в области карпаторусиньской літературы і културы. Тоты ёго актівіты довели до того, же в роцї 2010 наступив робити на Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты як єй першый шпеціаліста на русиньску літературу. Треба припомянути, же із взником самостатного Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (2008) выник вопрос, як забезпечіти лекції русиньской літературы про штудентів денной і екстерной формы штудія а ту треба признати, же за часів тоталітного режіму (1945-1989) не была выдана ани єдна моноґрафія, ани єден учебник, або приручник про школы, котрый бы ся занимав русиньсков літературов. Валерій Падяк ся став тым шпеціалістом, котрый нелемже поменовав русиньску літературу, але ай встановив, огранічів предмет свого баданя. У своїх штудіях пробує давати одповідї на вопросы тіпу: Што охоплює поменованя русиньска література? Є то література, котра зображує темы із жывота Русинів? Є то література писана авторами Русинами, або ай авторами-Нерусинами? А кедь є то література о Русинах, тогды то має быти література писана лем по русиньскы, або ай іншыма языками?

Як высокошкольскый учітель Валерій Падяк забезпечує дісціпліны: Вступ до штудованя русиньской літературы, Старша русиньска література і култура, Русиньска народнобудительска література, Русиньска література меджівойнового періоду, Сучасна русиньска література і култура, Русиньска література про дїти і молодеж, Русиньскый професіоналный театер, Русиньска драматічна творчость, Перегляд світовой русиньской літературы і културы, Вызначны особности русиньской літературы і културы, Выбраты капітолы з історії русиньской літературы і културы, Выбраты капітолы з новішой і сучасной літературы і културы. Окрем того, Валерій Падяк є і учітелём на Меджінародній лїтнїй школї русиньского языка і літературы, де великій популарности меджі штудентами ся тїшать ёго лекції з русиньского народопису (шпеціално сценарії: Лопатка, Великдень у Русинів….).

проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. і доц. Валерій Падяк, к. н.

Выслїдком ёго понад десятьрочной учітельской практікы на Інштітутї русиньского языка і літературы є ряд в першім шорї высокошкольскых приручників і учебників з тематіков розвоя русиньской літературы од найстаршых часів. Першым з них быв высокошкольскый приручник: Нарис історії карпаторусиньской літературы (ХVI. – XXI. стороча) заміряный на історію літературы карпатьскых Русинів у вшыткых карпаторусиньскых реґіонах (історічна Підкарпатьска Русь, Пряшівска Русь, Лемковина, Войводина) і на історію еміґрантьской русиньской літературы в США. Автор публікацію поступно доповнёвав. У вызначній мірї му в тім дїлї допомогло штудійне перебываня на Торонтьскій універзітї в Канадї і на Піттсбурґскій універзітї в США в роках 2014-2016. В тім часї (в рамках свого перебываня) зробив діґіталны копії (понад 7 000 сторінок) многых літературных зборників і іншой друкованой літературной продукції карпаторусиньской літературы, котры суть днесь доступны про каждого штудента ці бадателя в Бібліотецї карпаторусиністікы, што ся находить на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ.  Так Нарис історії... вышов до того часу уже в штирёх выданях в трёх языках (русиньскім, україньскім, польскім) на Українї (Ужгород, 2010), на Словакії (Пряшів, 2012), в Канадї (Торонто, 2016) і в Польщі (Кросно, 2017), причім дві послїднї доповнены выданя были класіфікованы як моноґрафії. В роцї 2015 вышов В. Падякови далшый высокошкольскый учебник: Історія карпато-русиньской літературы і културы: Драматічна творчость і народный театер на Підкарпатьскій Руси (1848-1989). В роцї 2018 вышла комплетно перероблена і доповнена історія драматічной творчости Русинів, высокошкольскый учебник під назвов: Історія карпаторусиньского народного театра і драматурґії (Пряшів: 344 с.). Тота публікація представлює розвой драматічной творчости од 18. стороча по сучасность. Автор в нїй венує позорность важному періоду – початку історії русиньской драматічной творчости, єй початковым прімітівным формам – поганьскому обряду (лопатка – гры коло мертвого) і хрістіаньскому обряду (бетлегем). Акцент дає на такы важны періоды у розвою драматурґії як освітянство і взник школьского театра у 18. сторочу, періоду взнику націоналізму і формованя народной драматурґії в другій половинї 19. стороча, взник народностного театра в меджівойновім періодї і ёго оброджіня в сучасности – по пів сторочу тоталіты.

Як видно, Валерій Падяк є міморядно плодным і шырокоспектралным автором. Окрем высше уведженой книжковой продукції написав ай ряд штудій, публікованых нелем в домашнїх, але главнї в загранічных зборниках. Свої штудії презентовав на многых научных конференціях і позваных штудійных перебыванях з котрых мож спомянути холем тоты найвызначнїшы: Позване перебываня на Інштітутї славістікы Універзіты у Відню, позваня на научный семінар, орґанізованый катедров Україністічных штудій Торонтьской універзіты в  Торонтї (Канада),  позваня прочітати лекцію в Карпато-русиньскім културнім і едукачнім центрї в Піттсбурґу (США) і др.

З ёго научной продукції мож спомянути такы найвызначнїшы штудії як: Аматерьске театралне двиганя у карпаторусинів часу меживойня і закладины національного театра: еволуція драматурґії од легкых водевілїв до складных драматічных форм; Кінець русофільства! До проблеми періодізації карпаторусинськой літературы другой половины 19. ст.; Неізвістні кириличні уббіжникы Андрія Бачіньского; Плаве кача по Тисині… перша світова война у карпаторусиньскім пісеннім фолклорі; Іван Кізак і проблема оціненя еволуції карпаторусиньской літературы другой половины XIX.  зачаток XX столітя: упадок русофілства, стаґнація «мадяронства» ці крішталізація русинства?; Незнамый сценарій русиньского бетлегема із села Ставне на Підкарпатьскій Руси і ёго одповідник із села Великый Липник на Пряшівскій Руси і десяткы далшых.

Валерій Падяк як шпеціаліста в области русиньской літературы єй ай членом Сполку русиньскых писателїв Словеньска, де ся в сучасности актівізує з молодым колеґом Мґр. Міхалом Павлічом, ПгД., главнї на приправі і выданю антолоґії русиньской літературы. Самособов, слїдує ай продукцію сучасных русиньскых авторів, пише рецензії і штудії на выданы публікації красной літературы, з котрыма наслїдно выступать, главнї на семінарах карпаторусиністікы.

В сучасности В. Падяк робить на приправі далшого высокошкольского учебника, котрый планує выдати під назвов: Історія русиньской поезії і прозы. Як конштатує В. Падяк, тым бы были забезпечены скоро вшыткы штудійны дісціпліны (повинны ай выберовы) в рамках штудія русиньской літературы.

Робота высокошкольского педаґоґа і научного працовника – то є ай рїшаня научных проєктів і здобываня на них ґрантів. Валерій Падяк є як главным рїшытелём, так ай сполурїшытелём научных проєктів в рамках научных аґентур КЕҐА, Аґентуры про штруктуралны фонды Европской унії Міністерства школства СР, Фонду на підпору културы народностных меншын і др.

До того часу Інштітут русиньского языка і културы має акредітованый лем єден штудійный проґрам – учітельскый штудійный проґрам (бакаларьскый і маґістерьскый ступінь) русиньскый язык і література в комбінації предметів. Будеме ся надїяти, же професіоналный поступ доц. Валерія Падяка, к. н. дасть Інштітуту можность при новій акредітації, котра ся зачне приправлёвати од того акдемічного рока, нарихтовати далшый штудійный проґрам – русиньскый язык і култура, о котрый сьме зазнаменали в послїднїх роках векшый інтерес, як о дотеперїшнїй – учітельскый.

Доцентови Валеріёви Падякови, к. н. – нашому колеґови жычіме много успіхів нелем в професіоналнім, але ай в особнім жывотї і тїшиме ся, же перед десятёма роками ся рїшыв прияти понуку робити в нашім колектіві на благо Русинів і карпаторусиністікы, до чого му жычіме много сил.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.,

председкыня Сполу русиньскых писателїв Словеньска.

ОЗНАМ: Зрушыня презентації книгы Анатолій Кралицькый – Творы

Ознамуєме Вам, же планована презентація книгы Анатолій Кралицькый – Творы, яка мала быти в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові 12.3.2020 о 17:00 ся з прічіны превентівных опатрінь проти шыріня коронавірусу рушыть.

Fotka SNM - Múzeum rusínskej kultúry v Prešove.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. ед.: Studium Carpato-Ruthenorum 2019 (Зборник)

Научны семінары карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты належать ід єдній із главных актівіт, выплываючіх у першім рядї зо штатуту даной научно-педаґоґічной інштітуції і заєдно суть простором на презентацію найновшых выслїдків научных бадань з области карпаторусиністікы – релатівно молодой научной дісціпліны, котра ся успішно етабловала на Пряшівскій універзітї, почінаючі роком 1998.

Першый рoчник семінарів інштітут зачав орґанізовати од фебруара 2009, причім выступным документом за каждый рік є зборник Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы. Тогорочный зборник є уж єденадцятым і є сумаром выступів  престижных шпеціалістів з розлічных областей наукы, котрых предметом інтересу суть карпатьскы Русины і карпаторусиністіка. Семінары суть адресованы як штудентам-русиністам, так ай вшыткым, котры ся ці то в професіоналнім, або і в непрофесіоналнім жывотї занимають проблематіков Русинів, респ. ся о дану проблематіку якымсь способом інтересують і хотять сі проглубити свої знаня.

За єденадцять років Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты зорґанізовав 55 семінарів карпаторусиністікы, на котрых выступило 38  гостїв (на дакотрых семінарах выступали по двоє шпеціалісты з даной области, дакотры выступили двараз) із 9 держав. У єденадцятёх зобрниках (враховано тогорочного) было надрукованых 79 штудій од 44 авторів. Ай тогорочный зборник приносить нелем новы темы, але ай трёх новых авторів. Першов з них є проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД., літераторка, котра в рамках своїх научных бадань в рамках словацькой літературы приправила на першый семінар (20. фебруара 2019) оріґіналну тему мотівовану штирёма выданыма публікаціями молодого успішного автора-Русина Мароша Крайняка із Свідника. Книжкы Мароша Крайняка суть написаны в словацькім языку, але тематіку автор бере із жывота Русинів свого краю. Лекція К поетіцї творчости Мароша Крайняка притягла на семінар главно тых, котры ся інтересують русиньсков літературов. На далшый семінар карпаторусиністікы (2. октобра 2019) пришли тоты, котры слїдують розвой русиньского языка на Словакії. Друга нова авторка – Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД., представила тему Рефлексії русиньского языка в реалнім і віртуалнім світї. В нїй ся сконцентровала передовшыткым на то, як ся на русиньскый язык – як офіціално узнаный четвертый выходославяньскый язык – позерають учены-лінґвісты в розлічных країнах нелем славяньского, але ай неславяньского світа. Далшым выступаючім на семінару (6. новембра 2019) быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД., якый представив тему Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы. Презентована тема была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня, є близка наприклад ай Юркови Харитунови ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик. Як сам автор темы сконштатовав, поезію Капралёвой мож інтерпретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту „Серна в нераю‟ была лем еколоґія.

Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації (Скушености зоставителїв выбратых творів літератора) – то была тема послїднёго семінара карпаторусиністікы в роцї 2019 (4. децембра 2019). Выступив на нїм Мґр. Валерій Падяк, к. н., котрый ся з ёго участниками подїлив із найновшыма выслїдками своїх научных бадань і представив особность Анатолія Кралицького (хрещеного як Александра Кралицького  в селї Чабины, де ся і народив). Вказав на дакотры неточности в ёго біоґрафічных даных, як ай неточности в інтерпретації языковой і народной орьєнтації Кралицького, котры уводили дакотры авторы в минулости а далшы, котры писали о Кралицькім, їх переберали.

Окрем выступаючіх на семінарах, у зборнику суть надрукованы статї далшых авторів, котрых професіоналне заміряня ся дотыкать дакотрой з областей карпаторусиністікы. Таков того року была третя нова (в контекстї зборників Штудії з карпаторусиністікы) авторка – Мґр. Катаріна Надаска, ПгД., знама словацька етнолоґічка, котра робила научны баданя ай в области северовыходной Словакії, компактно заселеній Русинами, і выслїдкы свого баданя спрацовала до штудії Елементы маґічно-лїчітельскых практік в русиньскых селах северовыходной Словакії. Другов додатковов штудіёв є тема звязана з выданём новых – коріґованых і доповненых правил русиньского правопису. Тему Ослаблїня позіції вокалу [и] в русиньскім языку на Словакії (Одраз у правописї і высловности) спрацовала до штудії ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. Послїднёв, но не менше інтереснов є штудія православного священика і педаґоґа Мґр. Петра Савчака, ПгД.,  Александер Павловіч – боёвник за духовну ідентіту карпатьскых Русинів (200 років од народжіня „маковицького соловея‟). Тема є надміру актуалнов ай у звязи з посланём священиків у сучаснім світї. Прикладом про них бы мав быти якраз А. Павловіч, котрый любив свій народ і стояв за ним ай в тых найтяжшых часах – часах мадярізації, але таксамо соціалного утиску і економічной біды.

Од року 2009, коли вышов першый зборник штудій з карпаторусиністікы, настали ай даякы зміны в технічнім оформлїню зборника, што собі выжадали постуно ся міняючі крітерії кладжены на выдаваня научных зборників. Так од року 2013 зборник выходить в контекстї тых змін під ґаранціёв научной редакторкы, котров є проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н., і двох рецензентів – проф. Др. Михаіла Капраля, к. н., і доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н. Зборник Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы перешов нарочным процесом змін, у котрых успів і обгаїв своє місто научного зборника. Свідчіть о тім ай факт, же од року 2017 ёго выдаваня матеріално підпорує ай Выдавательство Пряшівской універзіты, під лоґом котрого зборник выходить. При десятьрочнім юбілею зборника вырїшили сьме зробити іщі єдну технічну зміну – скоріґовати назву зборника. До року 2017 быв зборник выдаваный під назвов Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы, де у слові „Carpato‟ хыбила ґрафема h, што было іншпіроване точно перебратов назвов од Михайла Лучкая і ёго першой пробы описати історію карпатьскых Русинів (позерай по латиньскы написану ёго історічну роботу Historia Carpato-Ruthenorum Sacra et Civilis, в перекладї Історія карпатьскых Русинів церьковна і світьска (1843)[1]). Ці то была технічна хыба з боку автора Михайла Лучкая, або настала при переписї ёго публікації, тяжко повісти. Од року 2018 так зборник выходить під уже поправленов, корект­нов назвов Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы.

Орґанізація семінарів у самых зачатках того проєкту мала велике значіня главно про етаблованя як Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, так ай етаблованя новой научной дісціпліны – карпаторусиністікы. Проєкт принїс штось нового, притяг до Пряшова вызначны особности наукы, котры могли выступити перед шыршов публіков. Вдяка тому приходили на семінары, на кажду авізовану тему, нелем штуденты, але ай по 20 – 70 участників – в залежности од особности выступаючого – з рядів Русинів і Нерусинів, з рядів ученых і лаіків. Но як знаме, каждый проєкт має ай свої ліміты. Тым хочеме назначіти, же орґанізаторы мають інтерес, жебы енерґія вложена до орґанізації научных семінарів приносила все якостны і оріґіналны выслїдкы, з якыма ся бадателї будуть охотны подїлити із пряшівсков публіков. А тоты крітерії собі выжадують даколи веце часу на то, жебы оріґіналны темы обявити, а таксамо найти адекватных одборників на їх спрацованя і публічну презентацію перед академічнов, але ай шыршов громадов. З оглядом на то орґанізаторы вырїшили, же од року 2020 семінары не будуть орґанізовати з таков періодічностёв, як дотеперь (т. є. раз за два місяцї – звычайно у середу пообідї), але лем спорадічно, кедь буде даяка вызначна нагода, інтересна оріґінална тема і особность реферуючого. Также правдоподобно в далшім зборнику буде опублікованых уж менше позваных рефератів а веце додатковых штудій. Але тоты, котры ся конкретнов темов із жывота карпатьскых Русинів інтересують, будуть мати можность тему собі прочітати у зборнику, де буде, як і дотеперь, уведженый контакт на автора штудії.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., едіторка, Інштітут русиньского языка і културы Пряшіваской універзіты в Пряшові

Позначка:


[1]       Історія карпатьскых Русинів од М. Лучкая по латиньскы (ай із україньскым перекладом) першыраз была надрукована на продовжіня в: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику ч. 11/1983 (с. 47), 13/1998 (с. 109), 14/1986 (с. 93), 16/1990 (с. 29), ч. 17/1991 (с. 27), ч. 18/1992 (с. 63), зоставителї: Іван Русинко, Мирослав Сополиґа Пряшів: 1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1992.

Выступ доц. Фенича, рецензента книгы „Анатолій Кралицькый. Творы“

Книгу Анатолій Кралицькый – Творы – одпрезентовав і їй рецензент, доц. Фенич із Ужгородьской універзіты. – Рецензент книжкы Анатолій Кралицькый – Творы.

Позваня на презентацію книжкы Анатолій Кралицькый: Творы 12. 3. 2020 в СНМ – Музей русиньской културы, Пряшів

Анатолій Кралицькый (1835 – 1894) – быв писатель, публіціста, історик, етноґраф, монах ґреко-католицького Чіна св. Василія Великого, ігумен Мукачевского монастыря. Охабив за собов выше 400 творів. Своёв неконечно творчов енерґіёв, талентом писателя – романтика і усиловностёв літописця ся зарядив к найбівшым представителям карпаторусиньской літературы періоду возроджіня.
Книга выбраных творів автора, презентація якой буде в СНМ -МРК 12.3.2020 о 17:00, є в сучасности найкомплетнішов збірков ёго творчого наслідства- головно умелецькой прозы, але тыж перекладів, мемоарів, публіцістікы і етноґрафічных высклумів.

Anatolij Kralický (1835 – 1894) – bol spisovateľ, publicista, historik, etnograf, mních grécko-katolíckeho Rádu sv. Bazila Veľkého, igumen Mukačevského kláštora. Zanechal po sebe viac ako 400 literárnych diel. Svojou nekonečnou tvorivou energiou, talentom spisovateľa – romantika a usilovnosťou letopisca sa zaradil k najlepším predstaviteľom karpatorusínskej literatúry obdobia národného obrodenia.
Kniha vybraných diel autora, prezentácia ktorej bude v SNM – MRK 12.3.2020 o 17:00, je v súčasnosti najkompletnejšou zbierkou jeho tvorivého dediičstva – najmä umeleckej prózy, ale tiež prekladov, memoárov, publicistiky a etnografických výskumov.

Fotka SNM - Múzeum rusínskej kultúry v Prešove.

Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Позваня на 55. семінар карпаторусиністікы

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE

CENTRUM JAZYKOV A KULTÚR NÁRODNOSTNÝCH MENŠÍN

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы

UL. 17. NOVEMBRA 15, 080 01 PREŠOV, SLOVENSKÁ REPUBLIKA

 

 

 

POZVÁNKA

 

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


55. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 4.​​ decembra​​ 2019​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry​​ Prešovskej univerzity​​ (3. poschodie, č.​​ 419),​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

 

S prednáškou na tému

 

Neznáme miesta​​ v biografii Anatolija Kralického a jeho národno-jazykové orientácie

(Skúsenosti zostaviteľov vybraných diel literáta.)

vystúpi

 

Mgr.​​ Valerij Paďak, CSc.

z Ústavu​​ rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


55.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы,


якый буде​​ 4.​​ децембра​​ 2019​​ (середа)​​ о​​ 13.00 год.​​ в​​ Бібліотецї карпаторусиністікы на​​ Інштітутї​​ русиньского языка і културы​​ Пряшівской універзіты​​ ​​ (3. шток, ч.​​ 419),​​ 
ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему

 

Незнамы​​ міста у біоґрафії Анатолія Кралицького
і ёго народно-языковы орьєнтації

(Скушености зоставителїв​​ выбратых творів літератора.)

выступить

 

Мґр.​​ Валерій Падяк, к. н.
з​​ Інштітуту​​ русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

 

1 2