Русиньскый писaтель Миколай Ксеняк – 85-рочный

РУСИНЬСКЫЙ ПИСАТЕЛЬ МИКОЛАЙ КСЕНЯК – 85-РОЧНЫЙ

   Миколай КСЕНЯК, сучасный русиньскый писатель, лавреат меджінародной Літературной премії Александра Духновіча  за рік 2003 (за книжку: Біда Русинів з дому выганяла, Пряшів: СРПС-2002; удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США), лавреат премії за переклад в рамках Цїны Александра Павловіча за русиньску літературу за рік 2007 (за книжку: Байкы, 2006; удїлює Літературный фонд при Міністерстві културы СР у Братїславі), бывшый председа Сполку русиньскых писателїв Словакії, творить опорный стовп русиньской літературы на Словакії. Праві днесь, 4. децембра 2018 славить свій 85-рочный юбілей. Read more

Міро Жолобаніч (біоґрафія)

ПгДр. МІРОСЛАВ ЖОЛОБАНІЧ

   Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови так на сцену русиньской літературы куртых жанрів наступлять другый карікатуріста – походжінём Русин із села Пчолине, окр. Снина.

Read more

АРХІВ: Русиньска новинарька і писателька (Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

Русиньска новинарька і писателька

(Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)

„Каждый чоловік сі заслужить, жебы ёго жывот зістав якымесь способом звічненый“

М. Мальцовска-Параскова

 

   Мы – писателї, новинарї сьме цїлый жывот наповнены евфоріёв, котра не втихать, просто є в тобі навсе без огляду на то, ці є про літературу доба приязна, або нїт.

   Сітуація є така, же уж два рокы єм незаместнана. Мам двоє дїтей, котрым треба давати їсти, і я бы даколи дашто зьїла… В каждім припадї ани тот факт ня не може одрaдити, або якось неґатівно ся одразити на моїй роботї, котру чую як своє посланя на тім світї.

Read more

АРХІВ: Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica

   В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику гать, як резервар питной воды про цїлый край є про нёго невычерьпным жрідлом ёго поетічной творчости.

Read more

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Сны і жалї Юрка Харитуна (інтервю)

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ

Писмо од Юрка Харитуна,
тогорічного лавреата Ціны А. Павловіча і Премії А. Духновіча, удїленых за найлїпшый оріґіналный літературный твір в русиньскім языку.

     Юрко Харитун ся народив 17. юла 1948 в селї Остружніця (окр. Снина). Учітель на пензії, котрый жыє і творить в Кежмарку.  До Кежмарку ся переселив із своёв родинов в роцї 1970 і одтогды, аж до року 2008 свою професіоналну карьєру присвятив дїтворї в Лендаку як учітель музичной выховы і російского языка. Цілым ёго жывотом го спроваджали дві необычайны жены – мама Анна і пізнїше манжелка Ева.  Якраз тоты дві жены суть про нёго важны доднесь. Найвекшов опоров в жывотї му є толерантна і старостлива манжелка Ева. Першым ёго рецензетом є зась ёго мама, котра жыє коло нёго в Кежмарку. У віцї 84 рокы  є іщі все чутливов і старостливов мамов свого єдиного сына, докаже ся з порозумінём люблячой мамы, но заєдно і крітічным  оком попозерати на каждый ёго новый вірш.

Read more

АРХІВ: Цїна А. Павловіча за русиньску літературу за рік 2011

Были оцїнены русиньскы авторы

   Літературный фонд удїлив за рік 2011 цїну Александра Павловіча за русиньску літературу Юркови ХАРИТУНОВИ за зборник поезії Мої сны, котру выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска в роцї 2011.  Одборна порота зборник оцїнила як умелецькы цїнный і в рамках русиньской літературы нетрадічну поетічну выповідь автора.

   Премія Александра Павловіча за умелецькый переклад за рік 2010 была удїлена Марії МАЛЬЦОВСКІЙ ін меморіам, за дослїдный і языково цїнный переклад одборной публікації до русиньского языка, автора Рудолфа Павловіча: Ґрекокатолицькый священицькый род Павловічовых із Шарішского Чорного (1693 – 1900). Публікацію выдало Обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы в роцї 2010.

   Цїна і премія были удїлены членами одборной пороты в зложіню: доц. Валерій Купка, к. н. (председа поторы), Мґр, Івана Джундова, ПгД. і Маріян Гевеші і славностно передана буде 12. 6. 2012 в Клубі писателїв у Братїславі.

К. Копорова,

Председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

АРХІВ: Цїна А. Духновіча за русиньску літературу за рік 2010 была удїлена Осифови Кудзеёви

Літературный вечор з несподїваным завершінём

   Єднов з доповнюючіх акцій лїтнёй школы русиньского языка (Studium Carpato-Ruthenorum, єй першый рочник ся одбыв од 14. 6. 2010 до 4. 7. 2010) быв Літературный вечор, котрый ся одбыв 30. юна 2010 в салонику їдалнї высокошкольского інтернату Пряшівской універзіты.

Read more

Выслїдкы Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2017

Дорогы чітателї,

так як было звыком по минулы рокы, оцїнїня Літературного конкурзу Марії Мальцовской є малов, але вызначнов подїов про сучасну русиньску літературу. Чітателї мають можность стрїтити ся із їх облюбеныма авторами, писателї собі выслухають одборный погляд на їх творчость а про пороту ся тым одкрывать формуюча ся будучность сучасной русиньской літературы. До четвертого річника конкурзу ся запоїло вісем русиньскых писателїв з творами різных жанрів. Подля очекованя найвеце было поетічных творів, часть авторів ся але презентовала поезіов і прозов, докінця в єднiм припадї драмов. Третїм місцём была оцїнена творчость Людмілы Шандаловой про дїти і молодеж. Друге місто было натілько якостно вырівнане, же порота рїшыла оцїнїти рівно двох поетів – Юрка Харитуна і Штефана Сухого. А на перше місто ся несподївано дістав новый автор – Владїслав Сивый із меланхолічно ладженов поезіов і оріґіналнов драмов. Ґратулуєме оцїненым і дякуєме вшыткым участникам!

 

Цїну А. Павловіча за русиньску літературу здобыла Л. Шандалова, премія была удїлена М. Ксенякови

     12. 6. 2018 Літературный фонд у Братїславі удїлёвав Літературны цїны і премії за рік 2017. Цїна А. Павловіча за оріґіналный прозовый або поетічный твір в русиньскім языку ся удїлює раз за два рокы. Того року одборна порота при Літературнім фондї оцїнила авторку Людмілу Шандалову за єй книжку куртых прозовых творів з періоду Другой світовой войны – Червеный берег (выдало ОЗ тота аґентура за фінанчной підпоры ОЗ Лавка). В рамках той престіжной цїны ся удїлює і премія, котру дістав автор Миколай Ксеняк за ёго книжку про найменшых Медвідята на прогульцї. Книжка вышла за помочі ОЗ Колысочка – Kolíska. Oцїненым членам Сполку русиньскых писателїв Словакії (СРПС) ґратулуєме і жычіме много творивых сил до далшой роботы.

1 2 3 4