Autor Michal Pavlič

Научны семінары карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты належать ід єдній із главных актівіт, выплываючіх у першім рядї зо штатуту даной научно-педаґоґічной інштітуції і заєдно суть простором на презентацію найновшых выслїдків научных бадань з области карпаторусиністікы – релатівно молодой научной дісціпліны, котра ся успішно етабловала на Пряшівскій універзітї, почінаючі роком 1998.

Першый рoчник семінарів інштітут зачав орґанізовати од фебруара 2009, причім выступным документом за каждый рік є зборник Studium Carpato-Ruthenorum / Штудії з карпаторусиністікы. Тогорочный зборник є уж єденадцятым і є сумаром выступів  престижных шпеціалістів з розлічных областей наукы, котрых предметом інтересу суть карпатьскы Русины і карпаторусиністіка. Семінары суть адресованы як штудентам-русиністам, так ай вшыткым, котры ся ці то в професіоналнім, або і в непрофесіоналнім жывотї занимають проблематіков Русинів, респ. ся о дану проблематіку якымсь способом інтересують і хотять сі проглубити свої знаня.

За єденадцять років Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты зорґанізовав 55 семінарів карпаторусиністікы, на котрых выступило 38  гостїв (на дакотрых семінарах выступали по двоє шпеціалісты з даной области, дакотры выступили двараз) із 9 держав. У єденадцятёх зобрниках (враховано тогорочного) было надрукованых 79 штудій од 44 авторів. Ай тогорочный зборник приносить нелем новы темы, але ай трёх новых авторів. Першов з них є проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД., літераторка, котра в рамках своїх научных бадань в рамках словацькой літературы приправила на першый семінар (20. фебруара 2019) оріґіналну тему мотівовану штирёма выданыма публікаціями молодого успішного автора-Русина Мароша Крайняка із Свідника. Книжкы Мароша Крайняка суть написаны в словацькім языку, але тематіку автор бере із жывота Русинів свого краю. Лекція К поетіцї творчости Мароша Крайняка притягла на семінар главно тых, котры ся інтересують русиньсков літературов. На далшый семінар карпаторусиністікы (2. октобра 2019) пришли тоты, котры слїдують розвой русиньского языка на Словакії. Друга нова авторка – Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД., представила тему Рефлексії русиньского языка в реалнім і віртуалнім світї. В нїй ся сконцентровала передовшыткым на то, як ся на русиньскый язык – як офіціално узнаный четвертый выходославяньскый язык – позерають учены-лінґвісты в розлічных країнах нелем славяньского, але ай неславяньского світа. Далшым выступаючім на семінару (6. новембра 2019) быв Мґр. Міхал Павліч, ПгД., якый представив тему Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы. Презентована тема была істым способом іноватівным приступом нелем к інтерпретації поезії Даньєлы Капралёвой, але ай к русиньскій поезії в общім, бо з такого угла погляду к поезії русиньскых авторів іщі нихто не приступав, хоць тема природы як жывотодарной силы чоловіка, котру треба хранити про наступны поколїня, є близка наприклад ай Юркови Харитунови ці Осифови Кудзеёви, або женьскій авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик. Як сам автор темы сконштатовав, поезію Капралёвой мож інтерпретовати з розлічных углів погляду, а назва ёго темы нияк раз не сіґналізує, жебы носнов темов поезії авторкы дебуту „Серна в нераю‟ была лем еколоґія.

Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації (Скушености зоставителїв выбратых творів літератора) – то была тема послїднёго семінара карпаторусиністікы в роцї 2019 (4. децембра 2019). Выступив на нїм Мґр. Валерій Падяк, к. н., котрый ся з ёго участниками подїлив із найновшыма выслїдками своїх научных бадань і представив особность Анатолія Кралицького (хрещеного як Александра Кралицького  в селї Чабины, де ся і народив). Вказав на дакотры неточности в ёго біоґрафічных даных, як ай неточности в інтерпретації языковой і народной орьєнтації Кралицького, котры уводили дакотры авторы в минулости а далшы, котры писали о Кралицькім, їх переберали.

Окрем выступаючіх на семінарах, у зборнику суть надрукованы статї далшых авторів, котрых професіоналне заміряня ся дотыкать дакотрой з областей карпаторусиністікы. Таков того року была третя нова (в контекстї зборників Штудії з карпаторусиністікы) авторка – Мґр. Катаріна Надаска, ПгД., знама словацька етнолоґічка, котра робила научны баданя ай в области северовыходной Словакії, компактно заселеній Русинами, і выслїдкы свого баданя спрацовала до штудії Елементы маґічно-лїчітельскых практік в русиньскых селах северовыходной Словакії. Другов додатковов штудіёв є тема звязана з выданём новых – коріґованых і доповненых правил русиньского правопису. Тему Ослаблїня позіції вокалу [и] в русиньскім языку на Словакії (Одраз у правописї і высловности) спрацовала до штудії ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. Послїднёв, но не менше інтереснов є штудія православного священика і педаґоґа Мґр. Петра Савчака, ПгД.,  Александер Павловіч – боёвник за духовну ідентіту карпатьскых Русинів (200 років од народжіня „маковицького соловея‟). Тема є надміру актуалнов ай у звязи з посланём священиків у сучаснім світї. Прикладом про них бы мав быти якраз А. Павловіч, котрый любив свій народ і стояв за ним ай в тых найтяжшых часах – часах мадярізації, але таксамо соціалного утиску і економічной біды.

Од року 2009, коли вышов першый зборник штудій з карпаторусиністікы, настали ай даякы зміны в технічнім оформлїню зборника, што собі выжадали постуно ся міняючі крітерії кладжены на выдаваня научных зборників. Так од року 2013 зборник выходить в контекстї тых змін під ґаранціёв научной редакторкы, котров є проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н., і двох рецензентів – проф. Др. Михаіла Капраля, к. н., і доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н. Зборник Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы перешов нарочным процесом змін, у котрых успів і обгаїв своє місто научного зборника. Свідчіть о тім ай факт, же од року 2017 ёго выдаваня матеріално підпорує ай Выдавательство Пряшівской універзіты, під лоґом котрого зборник выходить. При десятьрочнім юбілею зборника вырїшили сьме зробити іщі єдну технічну зміну – скоріґовати назву зборника. До року 2017 быв зборник выдаваный під назвов Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы, де у слові „Carpato‟ хыбила ґрафема h, што было іншпіроване точно перебратов назвов од Михайла Лучкая і ёго першой пробы описати історію карпатьскых Русинів (позерай по латиньскы написану ёго історічну роботу Historia Carpato-Ruthenorum Sacra et Civilis, в перекладї Історія карпатьскых Русинів церьковна і світьска (1843)^[1]). Ці то была технічна хыба з боку автора Михайла Лучкая, або настала при переписї ёго публікації, тяжко повісти. Од року 2018 так зборник выходить під уже поправленов, корект­нов назвов Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы.

Орґанізація семінарів у самых зачатках того проєкту мала велике значіня главно про етаблованя як Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, так ай етаблованя новой научной дісціпліны – карпаторусиністікы. Проєкт принїс штось нового, притяг до Пряшова вызначны особности наукы, котры могли выступити перед шыршов публіков. Вдяка тому приходили на семінары, на кажду авізовану тему, нелем штуденты, але ай по 20 – 70 участників – в залежности од особности выступаючого – з рядів Русинів і Нерусинів, з рядів ученых і лаіків. Но як знаме, каждый проєкт має ай свої ліміты. Тым хочеме назначіти, же орґанізаторы мають інтерес, жебы енерґія вложена до орґанізації научных семінарів приносила все якостны і оріґіналны выслїдкы, з якыма ся бадателї будуть охотны подїлити із пряшівсков публіков. А тоты крітерії собі выжадують даколи веце часу на то, жебы оріґіналны темы обявити, а таксамо найти адекватных одборників на їх спрацованя і публічну презентацію перед академічнов, але ай шыршов громадов. З оглядом на то орґанізаторы вырїшили, же од року 2020 семінары не будуть орґанізовати з таков періодічностёв, як дотеперь (т. є. раз за два місяцї – звычайно у середу пообідї), але лем спорадічно, кедь буде даяка вызначна нагода, інтересна оріґінална тема і особность реферуючого. Также правдоподобно в далшім зборнику буде опублікованых уж менше позваных рефератів а веце додатковых штудій. Але тоты, котры ся конкретнов темов із жывота карпатьскых Русинів інтересують, будуть мати можность тему собі прочітати у зборнику, де буде, як і дотеперь, уведженый контакт на автора штудії.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., едіторка, Інштітут русиньского языка і културы Пряшіваской універзіты в Пряшові

Позначка:

^[1]       Історія карпатьскых Русинів од М. Лучкая по латиньскы (ай із україньскым перекладом) першыраз была надрукована на продовжіня в: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику ч. 11/1983 (с. 47), 13/1998 (с. 109), 14/1986 (с. 93), 16/1990 (с. 29), ч. 17/1991 (с. 27), ч. 18/1992 (с. 63), зоставителї: Іван Русинко, Мирослав Сополиґа Пряшів: 1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1992.