То демокрація?!
Тоталітной влады сьме ся позбавили,
Скоро півсторочне барз скоро забыли –
Крічали, топтали, што самы зробили –
Што ся з нами стало?! Так сьме ся змінили…
Выберайте партію, в якій вам пасія,
Бо у нашім штатї уж демокрація,
В тій демокрації барз добрї такому,
Хто побаламутить розумы каждому.
В каламутній водї є добрї плавати,
Ай малы „рыбкы‟ там легко їмати –
Такых „демократів‟ всягды є невроку,
А „подникателїв‟ – то на каждім кроку…
Але нелем у нас і у цїлім штатї –
Тов демокраціёв ся фурт оганяти –
Поперевертали нарубы ґерокы,
Од честной роботы надалеко рукы.
Днешня діаґноза – клептоманія,
Але што поробиш, кедь декокрація…
Ту сі каждый робить, што му є пасія –
Не демокрація, але – анархія…
Граблї і болото!
Пішов сын на Чехы і цалком ся змінив,
На свій язык, звыкы барз він скоро забыв,
Бо пінязї змінять, веру, не єдного –
Став ся великый „Чех‟, веру, із нёго.
Родічі го домів престрашнї чекали,
Неєдно писемко слызами обляли –
– За тобов, сыночку, лем саме чеканя,
Стратили сьме очі з того вызераня…
– Хочеме на тебе мы обыстя дати,
Але як без тебе го переписати?
– Обыстя на мене?! Новина неплана –
Сів він до ріхлика – дома быв до рана…
По властнім обыстю ходив як даякый пав,
Ани з родічами не гварив, але řikav…
– Забыв , вшытко забыв, родічі ёйкали –
Што то за чудака сьме ся дочекали?!
Спамятав ся їх „Чех‟, помогло му тото,
Як в новых топанках скочів до болота –
– Sakra, to je blato – бы го поразило,
Так ся стелепаты – в Чехах то не было…
– Sakra, та то граблї, не міг сі помочі,
Кедь му штось поряднї бухло меджі очі.
