Značka: Членьска громада

Одбыла ся вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв

Leave a comment

Членьска громада Сполку русиньскых писателїв

16. марца 2023 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за рік 2022 і представила планы на далшый рік. Сполок в рамках своїх актівіт в роцї 2023 предкладать штири проєкты до Фонду на підпору културы народностных меншын – проєкт на выданя двох публікацій, проєкт Літературный конкурз Марії Мальцовской (юбілейный – десятый рочник) і проєкт на реалізацію вебовой сторінкы www. rusynlit.sk.

По успіху двох выданых книжок куртых гуморістічных повідань автора Міра Жолобаніча Захранка і Дуплава верьба, того року предложыв Сполок на выданя третє продовжіня гуморесок, теперь з назвов: Горечій кавей (іде знову о курты повіданя з гуморным підтекстом і ілустраціями автора). Другов предложеным текстом на выданя суть повіданя про найменшых зо жывота мушковины – Під диков грушков авторкы Марії Шмайдовой. До того часу іщі не знаєме, ці будуть проєкты схалены.

Заключінём проґраму громады были офіціалны ґратулації нелем вітязям минулорочного літературного конкурзу Марії Мальцовской, але ай вшыткым участникам літературного конкурзу, котрым были переданы діпломы.

Як то бывало звыком перед пандеміёв, позад членьской громады Сполку наслїдовав семінар карпаторусиністікы на тему русиньской літературы. Сьме потїшены, же по трёх роках павзы (послїднїй семінар карпаторусиністікы быв концём рока 2019, а планованый семінар – в марцу 2020 ся уже з доводу пандемії не зреалізовав) ся знова тота традіція обновила і будеме ся надїяти, же семінар, котрому выступаючій – Мґр. Михал Павліч, ПгД. дав назву Коміка стереотіпів Мірослава Жолобаніча, заінтересовав як публіку молодых штудентів, так ай традічных навщівників семінарів карпаторусиністікы.

-кк-

фото Зденкы Цітряковой.

Членьска громада Сполку – по двох роках

Leave a comment

27. юна 2022 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшiвской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. По двох роках (в роках 2020 і 2021 з прічіны пандемії Ковід-19 ся сходили лем членове рады Сполку) ся до Пряшова зышли русиньскы писателї з окресів Снина, Меджіабірцї, Свідник, Стропків і Стара Любовня.

Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за послїднї два рокы і представила планы на далшый рік. Сполок традічно в рамках своїх актівіт предкладать три проєкты до Фонду на підпору културы народностных меншын – проєкт на выданя єдной публікації, проєкт Літературный конкурз Марії Мальцовской і проєкт на реалізацію вебовой сторінкы www. rusynlit.sk. Так тому было ай в роцї 2022. По минулорoчнім успіху выданой книжкы куртых гуморістічных повідань автора Міра Жолобаніча Захранка, ай того року предложыв Сполок на выданя вольне продовжованя гуморесок, теперь з назвов: Дуплава верьба (іде знову о курты гуморескы з ілустраціями автора). Нажаль, з доводу пандемії, але, як сьме были інформованы, ай з доводу недостатку працовных сил на Фондї, іщі все не знаме, ці были проєкты схвалены. Надїяме ся же ся так стане холем до конця лїта.

Єдным з пунктів, котры были проїднаны на громадї было ай удїлёваня творивых штіпендій русиньскым авторам (того року была удїлена єдна творива штіпендія – Л. Шандаловій), а таксамо інформація о тогорочнім удїлёваню Цїны і премії А. Павловіча за русиньску літературу. Як ся выявило в ходї зборів, вітязь іщі не быв офіціално выголошеный, хоць засїданя Літературного фонду уже проходило (якраз в тот день – 27. 6. 2022 в Братїславі), также, як поінформовав член комісії при Літератунрім фондї за русиньску меншыну Михал Павліч, выслїдкы ся дізнаме десь у септембрї, хоць по іншы рокы то бывало в юну.

Оцїнeны авторы Літературного конкурзу Марії Мальцовской – 2. місто – Владїслав Сивый (другый злїва), 1. місто – Людміла Шандалова (третя злїва).

Позітівным є факт, же до Сполку были прияты троє новы членове – Марія Шмайдова, Миколай Коневал і Владїслав Сивый. По скончіню функчного періоду была за председкыню Сполку знову зволена Кветослава Копорова, также буде вести Сполок далшы штири рокы.

Нова членка Сполку Марія Шмайдова (вправо) вєдно з Людмілов Шандаловов

Приємным заключінём были ґратулації юбілантам – Мірови Жолобанічови і Осифови Кудзеёви, котры в тім роцї славили округлый юбілей, таксамо ґратулації вітязям літературного конкурзу 2021 – Владїславови Сивому, Людмілї Шандаловій і Еленї Хомовій, котра выданём самостатной публікації  ся стала кандідатков на членство.

-кк-

фото М. Павліч

Вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска

Leave a comment

20-го фебруара 2019-го року в просторах Пряшівской універзіты в Пряшові ся одбыла членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котрый веде як председкыня Кветослава Копорова.

На членьскій громадї, котра ся сходить раз за рік, ся рекапітуловало минулорічне дїяльство і одпрезентовали ся планы на рік 2019.

По три проєкты минулый і тот рік

Як інформовала председкыня орґанізації Кветослава Копорова, минулый рік дістав Сполок русиньскых писателїв Словеньска грошы на три поданы проєкты, котры были зреалізованы.

Было то выданя книжкы Міра Жолобаніча під назвов Хто ся сміє, є мудрый, далше реалізація 5-го рочника Літературного конкурзу Марії Мальцовской, котрого вітязом ся став Юрко Харитун і остатнїм проєктом было вытворїня вебсайтовой сторінкы про сполок. Якраз нову вебсайтову сторінку участным членам громады одпрезентовав єй адміністратор, член сполку Міхал Павліч. На новім сайтї мож найти біоґрафії членів Сполку русиньскых писателів Словеньска, їх творы, рецензії на книжкы або актуалны інформації звязаны із жывотом сполку.

Подобны планы мають писателї і на тот рік. Сполку были схвалены грошы на выданя далшой, вже третёй і єдночасно остатнёй із гуморістічной трілоґії Міра Жолобаніча під назвов Хто ся сміє, є здравый. Далше дістали писателї грошы на зорґанізованя 6-го рoчника Літературного конкурзу і на фунґованя своёй вебсайтовой сторінкы.

Русиньскых выдань є веце

Треба припомянути, же на громадї ся споминали лем проєкты за минулый і тот рік, котры подав до Фонду на підпору културы народностных меншын Сполок русиньскых писателїв Словеньска. Окрім того, были у 2018-тім роцї выданы і далшы книжкы русиньскых авторів – членів сполку, котры вышли у іншых выдавательства. Мож спомянути Миколая Коневала і ёго Пастуси і ґаздівство. Русиньскы обычаї зо Спіша, Юрка Харитуна з книжков Діяґноза: Фіґлї про дїти, Штефана Смолея з публікаціёв Запискы обычайного вояка, Миколая Ксеняка і його Недоповіджене, Осифа Кудзея з выданём книжкы Цукерь, мед і феферонкы, Даньєлу Карпалёву і єй дебут Серна в нераю, Людмілу Шандалову, котра выдала книжку про дїти Ани бы сьте не вірили, Анну Сервіцьку і єй: Співанкы Сервіцкой Ганкы, а таксамо публікація як авторьскых, так ай народных співанок (русиньскых ай нерусиньскых), котры за свого жывота музично управив Владїмір Любімов і за помочі ОЗ Колысочка-Kolíska зоставила на честь свого мужа ёго манжелка – Яна Любімова. Книжка вышла під назвов: Tam, kde Beskydy, Karpaty….

На Словакії, окрім того, вышли у 2018-ім роцї,  наприклад, і два научны зборникы (20 высокошкольской русиністікы на Словакії, юбілейный Studium Carpato-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы 10, ці книжный Ґрекокатолицькый русиньскый календарь.

Выбрали нового члена рады, громада буде в децембрї 2019

Як участных інформовала Кветослава Копорова, минулый рік умер отець Франтїшек Данцак, котрый быв членом рады Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Намісто нёго писателї до рады выбрали нового члена Міра Жолобаніча. Далше суть в складї рады: Кветослава Копорова – як председкыня орґанізації, Аліца Вєтошевова, Зденка Цітрякова і Людміла Шандалова.

Сполок писателїв має моментално 34 членів. За минулый рік орґанізація як властный вклад до проєктів дала суму 676 евр, причім з властным вкладом помагали спонзоры, якым председкыня подяковала. Господарїня орґанізації є, мож повісти, вырівнане.

Громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска ся уж дакілько років звыкла стрїчати в місяцї фебруар. На пропозіцію председкынї было схвалене, же громады будуть од того року проходити на кінцю рока – в децембру. Членове орґанізації бы собі на найблизшій громадї мали выберати і нового председу. Сучасна председкыня, котрій кінчіть каденція, є у функції од 2010-го року.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм