Kategória: Актуалности

Актуалности зо світа русиньской літературы, чінности Сполку русиньскых писателїв Словеньска і інформації о выданых книжках

Членьска громада СРПС

Leave a comment

 

SPOLOK RUSÍNSKYCH SPISOVATEĽOV SLOVENSKA

СПОЛОК РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛІВ СЛОВЕНЬСКА

 

Jiráskova 80 IČO: 377 96 909

080 05​​ ​​ Prešov​​  tel.: 0905 502 852

 

​​ ПОЗВАНЯ

 

Сполок русиньскых писателїв Словеньска​​ 

Вас позывать на​​ 

членьску​​ громаду,​​ 

котра ся одбуде дня​​ 20. фебруара 2019​​ (середа) о ​​ 09.30 год. ​​ 

в засїдалнї​​ Consilium maius​​ (2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15.

 

 

Проґрам:

1. Отворїня

2. Цїна за найлїпшый літературный твір​​ 

3. Справа о роботї за минулый рік

4.​​ Проєкты на рік 2019

5. Діскусія​​ 

6. Узнесїня і заключіня

 

Bez názvu-1.jpg

 

 

По​​ скінчіню​​ членьской​​ громады​​ Вас​​ позываме​​ на​​ семінар​​ карпаторусиністікы,​​ сучастёв​​ котрого​​ буде​​ верейна​​ презентація​​ найновшых​​ выдань​​ умелецькой​​ і​​ научной​​ літературы​​ в​​ русиньскім​​ языку​​ за​​ рік​​ 2018.​​ Презентація​​ буде​​ споєна​​ з​​ автоґраміадов​​ авторів:​​ Мірo​​ Жолобаніч,​​ Юркo​​ Харитун,​​ Миколай​​ Ксеняк,​​ Штефан​​ Смолей,​​ Осиф​​ Кудзей,​​ Людмiла​​ Шандалова,​​ Даньєла​​ Капралёва,​​ Яна​​ Любімова.​​ 

 

 

Тїшиме​​ ся на Вашу участь.  ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​ ​​​​ 

 

 

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.,

председкыня​​ СРПС

Нова книжка Осифа Кудзея: Цукерь, мед і феферонкы

Leave a comment

Была выдана нова книжка Осифа Кудзея з назвов Цукерь, мед і феферонкы. Автор є знамый як писатель, котрый пише тексты шпеціфічного характеру – іде о комбінацію класічной байкы Езопа і анекдоты. Ёго нова книжка ся заоберать хыбами людьского характеру, котры автор іронічно коментує. В згодї з назвов Цукерь, мед і феферонкы ту мож найти тексты смішны, смутны і пікантно крітічны.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.

Нова книжка Юрка Харитуна: Діяґноза – фіґлї про дїти

Leave a comment

Была выдана нова книжка Юрка Харитуна з назвов Діяґноза: Фіґлї про дїти. Юрко Харитун ся в своїй творчости презентує як скушеный поет, котрого віршы не суть вгодны на ріхлу конзумацію без задуманя ся, але праві наспак. Найновша Харитунова публікація є іншого характеру, іде о зозбіраны фіґлї, котры суть тематічно повязане із жывотом дїтей. Мож ту найти фіґлї зо школы, з навщівы доктора, фіґлёваня дїтей а родічів, і многы іншы.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.

Нова книжка Миколая Ксеняка: Недоповіджене

Leave a comment

Была выдана нова книжка Миколая Ксеняка з назвов Недоповіджене. Ксеняк є довгорічным і скушеным автором, котрый ся в сучасності занимать темами з русиньской історії, літературы і формованя русиньской народной ідентіты. Ёго найновша выдана книжка ся вертать к части авторовой творчости, котра ся заоберать хыбами людьского характеру, к байкам.

Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.

Вышла нова книжка Міра Жолобаніча (Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

Leave a comment

Слово на путь новій книжцї

(Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)

     Мірови Жолобанічови выходить друга книжка афорізмів, доповненых властныма карікатурами. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы і є сімаптічне, же супроводны тексты к афорізмам ся рїшыв выдавати у своїм материньскім языку – по русиньскы. Попри Федорови Віцови ся так стає другым автором куртых жанрів і ёго книжка Хто ся сміє, є мудрый є другов із серії кресленого гумору (перша під назвов: Хто ся сміє, є одважный вышла в роцї 2017).

     Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности жыє в Кошіцях. Підпоровательков і помічнічков у ёго залюбі ся стала ёго жена Марта, котра є професіёв учітелька. Вєдно выгодовали двоє дїтей – дївку Марту (абсолвентку Філозофічной факулты ПУ у Пряшові) і сына Мірослава, котрый, видить ся, здїдив по свoїм нянькови вытварный талент (в сучасности є докторандом на Высокій школї вытварных умень у Братїславі).

     Іншпіраціёв про карікатуры і афорізмы Міра Жолобаніча є реалный жывот із своїма радостями, але главнї недоконалостями, котры позорно слїдує і має потребу їх коментовати способом ёму властным – посередництвом каріктуры і куртого, но выстижного выслову. В немалій мірї в афорізмах вывжывать словны грачкы і двойзмыселность. Гумор і сатіра суть про нёго можностёв слободного выядрїня сполоченьской і політічной клімы в сполочности, не є му далека ани політічна карікатура, котрій венує в книжцї цїлу єдну капітолу. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот.

Кветослава Копорова,

редакторка.

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской – Юрко Харитун

Leave a comment

ВIТЯЗЁМ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРЗУ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ – ЮРКО ХАРИТУН

   У пятніцю, 14-го децембра 2018-го року, в Пряшові ся завершыв 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Были выголошены найлїпшы літературны творы і презентація оцїненых творів.

   Конкурз выголосив Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Іншпітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, в котрого просторах святочна акція проходила. Припоминаме, же до літературного конкурзу ся шторік можуть приголосити авторы, котры пишуть по русиньскы і котры суть обчанами Словацькой републікы. Загнати мож лем творы, котры дотеперь не были публікованы. Тот рік ся до конкурзу приголосило вісем авторів. Одборна порота з зложіню: Міхал Павліч (председа пороты), Кветослава Копорова і Міхала Голубкова, оцїнёвала як поетічны, так і прозовы творы. Наконець журї выголосила першы три місця.

   „Третє місце здобыв Осиф Кудзей за свої байкы з капков сполоченьской крітікы. Порота оцїнила їх гумор і рітмічне оброблїня,“ – повів про радіо Русин ФМ председа пороты Міхал Павліч.

   На другім місцї в 5-ім рочнику Літературного конкурзу Марії Мальцовской ся умістнила Людміла Шандалова, авторка поезії, прозы і театралных сценарїв про дїти. Тот рік запоїла ся до конкурзу з інтімнов позіёв.

   На першім місцї скінчів і цїлковым вітязём конкурзу ся став Юрко Харитун, русиньскый поет, котрый є майстром свого ремесла на професіоналній уровни. „Порота оцїнила многозначность і оброблїня стихів, котры мож задїлити до рефлексівной і духовной лірікы,“ – інформовав Павліч.

   Урывкы із вшыткых творів, посланых до конкурзу, будуть поступно публікованы в часописї Русин, котрый має у каждім выданю свій літературный додаток під назвов Поздравлїня Русинів.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )

Leave a comment

Мамко, купте мі книжку…

(Вышла книжка про найменшых – Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014)

    Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ:  быти нелем катеґоріёв естетічнов, але усе думати на дїтвака, ёго выхову і научаня. Жебы ся маленькый чітатель у тых творах нелем бавив, но абы ся попри тім учів.

Read more

Добило сердце отця Франтїшка Данцака. Кубеколоґа, приятеля Русинів, члена Сполку русиньскых писателїв на Словакії

Leave a comment

Добило сердце отця Франтїшка Данцака, кубеколоґа, приятеля Русинів

   В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака.

Read more

Позваня на 50. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы

Leave a comment

 

PU LOGOc_R92G0B12

PREŠOVSKÁ UNIVERZITA V PREŠOVE
Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín

Ústav rusínskeho jazyka a kultúry

Інштітут русиньского языка і културы
Ul.​​ 17. novembra 15, 080 01 ​​ Prešov, Slovenská republika

 

POZVÁNKA

 

 Ústav rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity v Prešove​​ 
Vás pozýva na


50. vedecký seminár karpatorusinistiky,


ktorý sa uskutoční​​ 21.​​ novembra​​ 2018​​ (streda) o 13.00​​ hod.​​ v Knižnici karpatorusinistiky na Ústave rusínskeho jazyka a kultúry​​ Prešovskej univerzity​​ (3. poschodie, č.​​ 419),​​ ul. 17. novembra č. 15.

 

S prednáškou na tému

 

Rusíni a vznik​​ Československa​​ 
(Krajinská hranica medzi Podkarpatskou Rusou a Slovenskom)

vystúpi

 

Prof. PhDr. Peter Švorc, CSc.​​ ​​ 
z​​ Inštitútu histórie​​ Filozofickej fakulty Prešovskej univerzity v Prešove​​ 

Súčasťou programu bude prezentácia​​ najnovších publikácií z karpatorusinistiky.  

 

 

 

ПОЗВАНЯ

 

 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты​​ в​​ Пряшові
Вас позывать на


50.​​ ​​ научный семінар карпаторусиністікы, ​​ 


якый буде​​ 21.​​ новембра​​ 2018​​ (середа)​​ о​​ 13.00​​ год.​​ в​​ Бібліотецї карпаторусиністікы на​​ Інштітутї​​ русиньского языка і културы​​ Пряшівской універзіты​​ ​​ (3. шток, ч.​​ 419),​​ 
ул. 17. новембра ч. 15.

 

З лекціёв на тему ​​​​ 

 

Русины і Чеськословеньско

(Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русёв і Словеньском)

 

выступить​​ 

 

Проф. ПгДр.​​ Петер Шворц, к. н.
з​​ Інштітуту історії​​ Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові

 

 

В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

1 … 14 15 16 17 18