АРХІВ: Споминаня на Михала Павука (20. 9. 1925 – 23. 11. 2012)

Одышов до вічности член СРПС

   23. новембра минув рік од часу, коли у віцї  87 років навсе опустив позермскый світ середнёшкольскый професор Михал Павук з Братїславы. До послїднїх днїв свого жывота творив (окрім іншого быв актівным членом Сполку русиньскых писателїв на Словакії і часто приспівав своёв поетічнов творчостёв  до русиноязычных періодічных і неперіодічных выдань). Поетічна творчость Михала Павука  є цїнна тым, же ся операть о історічны факты у  розвитку Русинів. Має народнобудительскый характер, автор Русинів видить в контекстї розвитку другых славяньскых, але ай неславяньскых народів, причім нову надїй про Русинів видить у їх зновувозроджіню по роцї 1989. Нажаль, не подарило ся выдати ёго властну поетічну збірку.  Хто сьте знали Михала Павука, спомяньте сі на нёго при чітаню слїдуючіх рядків з ёго біоґрафії. Read more

ПгДр. Кветослава Копорова – нова председкыня СРПС

Сполок русиньскых писателїв Словеньска мать нового председу

   На сходзї Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котра ся одбыла в середу 16. юна 2010 дішло ку дакотрым змінам. Дотеперїшнїй председа Сполку – Миколай Ксеняк ся здав своёй функції, на котру запропоновав на самый перед підпредседу – пана Ярослава Сисака, но тот функцію не прияв і проголосив, же він буде уж лем рядовым членом Сполку. По тій інформації притомны членове давали пропозіцї на нового председу. З двох навыргнутых – Мґр. Теодозії Латтовой і ПгДр. Кветославы Копоровой наконець членове заголосовали за другу кандідатку. Таксамо дішло і до выміны на постах выбору Сполку, также схваелный выбор буде робити у такім зложіню: К. Копорова, М. Мальцовска, А. Блыхова, О. Кудзей і Франтїшек Данцак.

-кк-

АРХІВ: Цїна А. Павловіча за русиньску літературу за рік 2011

Были оцїнены русиньскы авторы

   Літературный фонд удїлив за рік 2011 цїну Александра Павловіча за русиньску літературу Юркови ХАРИТУНОВИ за зборник поезії Мої сны, котру выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска в роцї 2011.  Одборна порота зборник оцїнила як умелецькы цїнный і в рамках русиньской літературы нетрадічну поетічну выповідь автора.

   Премія Александра Павловіча за умелецькый переклад за рік 2010 была удїлена Марії МАЛЬЦОВСКІЙ ін меморіам, за дослїдный і языково цїнный переклад одборной публікації до русиньского языка, автора Рудолфа Павловіча: Ґрекокатолицькый священицькый род Павловічовых із Шарішского Чорного (1693 – 1900). Публікацію выдало Обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы в роцї 2010.

   Цїна і премія были удїлены членами одборной пороты в зложіню: доц. Валерій Купка, к. н. (председа поторы), Мґр, Івана Джундова, ПгД. і Маріян Гевеші і славностно передана буде 12. 6. 2012 в Клубі писателїв у Братїславі.

К. Копорова,

Председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

АРХІВ: Цїна А. Духновіча за русиньску літературу за рік 2010 была удїлена Осифови Кудзеёви

Літературный вечор з несподїваным завершінём

   Єднов з доповнюючіх акцій лїтнёй школы русиньского языка (Studium Carpato-Ruthenorum, єй першый рочник ся одбыв од 14. 6. 2010 до 4. 7. 2010) быв Літературный вечор, котрый ся одбыв 30. юна 2010 в салонику їдалнї высокошкольского інтернату Пряшівской універзіты.

Read more

49. семінар карпаторусиністікы

     В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской.

     Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем недавно (в авґустї 2018) обгаїв свою дізертачну роботу і став ся кваліфікованым русиністом із замірянём на теорію літературы і сучасну русиньску літературу. Хоць участь на семінару не была велика, мож бісїдовати скорше о коморнїшій стрїчі, о то інтереснїша была діскусія на тему сучасной русиньской літературы і єй приниманя молодов ґенераціёв, але ай діскусія о далшім прямованю русиньксой літературы. Діскутуючі ся наголос задумовали над тым, якы темы, позад тых народнобудительскых будуть в центрї позорности будучіх літературных творів нелем сучасных русиньскых авторів середнёй ґенерації, але ай потенціоналых молодых і зачінаючіх русиньскых авторів. Тых, нажаль є барз мало, можеме бісїдовати лем о пару менах зачінаючіх авторів, такых як Петра Семанцёва, Петро Ялч, Владїслав Сивый, Даньєла Капралёва і дакотры далшы.

   Послїднї двоє авторы ся на літературній сценї вказали лем недавно, кедь ся приголосили із своїма творами до Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Їх поетічны творы, котры послали до конкурзу вказали, же новодоба русиньска поезія наберать новый дых – приношать нелем новых авторів, але ай новы темы.

  Конкурз каждорічно орґанізує Сполок русиньскых писателїв на Словакії і припоминаєме, же ай того року ся до конкурзу можуть запоїти авторы з оріґіналныма творами в русиньскім языку. Свої творы (котры іщі не были публікованы) можуть посилати до 28. новембра 2018 (інформація о конкурзї https://rusynlit.sk/).

     Конець семінара належав презентації найновшых публікацій з карпаторусиністікы, котры представила інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы – Мґр. Міхала Голубкова.

-кк-

1 5 6 7