Миколай Ксеняк: Образ матери в русиньскій літературї
Oдовздаваня вічной штафеты – образу мамы.
Нихто з нас не запохыбує, же в каждім жанрї уменя тема мамы мать своє певне місце, же ся не найде ани єден вызначный писатель, поет, малярь, сохарь, композітор, котрый бы тоту тему в своїй творчости обышов.
Ани нашы класіци – Александер Духновіч, Александер Павловіч, Ю. СтавровскыйПопрадов, І. А. Поливка, Еміл Кубек… І в русиньскій поновембровій літературї видиме контінуіту. Не требало єй пересаджовати до нашых условій, до нашой новой землї. Ани ся тому не чудуєме: суть ту літературны традіції, природна патріархална почливость к родічам, але тыж церьковна духовна традічна выхова. Мы взяли і береме вызнам і посланя мамы як штось певне, самозрозуміле. І в козмічній добі, і по баршановій револуції на потверджіня уведу хо лем пару фактів – мено сучасного автора і назву холем єдного твору: