Укажкы з творчости: Елена Хомова-Грінёва

Душа поета

 

Душа поета

не дриме, не спить.

Душа поета –

то не мед і сіль.

Душа поета –

тїшыть ся, творить.

Душу поета

ранить кривда, грїх.

Душа поета –

то мелодія і дзвін.

Душа поета –

то жаль і сміх.

Душа поета

пише і любить.

Душа поета так

вылята на папірь.

 

Народжіня мого сынка

(Присвячене моїм трём сынам.)

 

З мягкого годвабу,

з крішталю білого

вышлю кошулько

синочка свого.

 

Поцїлую чело,

поплекам, притулю,

за тот прекрасный дар

Богу дякую.

 

Отворю му дверї

до сердечка свого,

няй остане в нїм,

аж до скону мого.

 

Нашы співаночкы

выспівам му радо,

як буде усинав

в колысочцї рано.

 

Росний, сынку, росний

людём на потїху,

няй з тебе выросне

Русин нам великый.

 

Перетекло велё воды,

мати постарїла,

благодать Господю

тобі выпросила.

 

Выбране з книжкы Елены Хомовой-Грінёвой Уяцькыма дражками, 2020

Укажкы з творчости: Мілан Ґай

Ангел хранитель

 

Святый ангел

Хранитель

хранить з нас

каждого,

од нашого

народжіня

до віку

старого.

 

Хранить нас

од напастей

і од злого

дїла,

бы каждого

із нас душа,

сохранена

была.

 

Всягды він

ходить із нами,

все нас охранює

і про наше

благо, добро

все на нас

мерькує.

 

Дякуйте Господу

 

Дякуйте Господу

з неба высокого,

же він вас сотворив

ту до світа того.

 

Дякуйте Господу

за ёго науку,

же вас од молода

спроваджав за руку.

 

Дякуйте Господу

за своїх родічів,

же вам безстаростный

жывот забезпечів.

 

Дякуйте Господу

із „вічного‟ світа,

же вам дав дожыти

аж по стары лїта.

 

Выбране з книжкы Мілана Ґая З нами Бог, 2019

Укажка з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова

Голосить од рана

на плотї сорока,

же уж обявила

у гнїздї пророка.

 

Мама рапотала,

клопкать до сердчка,

хоць ся вылупило

рано із яєчка.

 

Тото очарило

і стару ворону,

пелехата створа

кралёвского роду.

 

Ворона кракала,

сорока рапоче,

же тото страшыдло

маму все ласкоче.

 

За пожывов мамка

в садї полїтує,

а із хробачіком

пташеня годує.

 

хх

 

Прилетїла красавіця

аж із Доньской кручі,

тай у спадї на потоцї

тиха вода гучіть.

 

І принесла до долины

од капуры ключік,

выкупали в раннїй росї

сонця златы лучі.

 

Позлатили головоньку

страпатій пупавцї,

уж і сверчок зацвидликав

у зеленій травцї.

 

Тай долинка за ярочком

шовком вышывана,

до салону красы кличе

лука квіткована.

 

Може пчолкы, осы, пташкы

не мають уж спаня,

бо на красній луцї чути

миле цвиликаня.

 

хх

 

Чує бынька з лїса

заспівати ку-ку,

тай з радостёв летить

грати ся на луку.

 

Лїтать, полїтує

міджі квіточками

в червеній сукеньцї

з чорныма кульками.

 

Выбране з книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой Родне слово, 2016

Выбране з Літературного конкурзу 2020: Миколай Коневал

Миколай Коневал

Не смуть душо

Не смуть, душо, світ не зміниш
не маш на то силу
дарьмо ся ночами трапиш
дарьмо страчаш віру

Поспоминаш на минулость
рокы давной славы
вера не затїниш сонце
бо на то суть хмары

Помож родинї – Русинам
у каждій потребі
не роздумуй о тяжобі
прось звізды на небі

Осїнь жывота

Приходить осїнь – осїнь жывота
выросли дїти, одышли до світа
внуци бігають коло нас
не заставиш час…

Волося покрыло стрїбро
прибыли і рочкы
молодость пішла надобро
до незнамой країночкы

Зморщіня уж здроблять лиця
болять ногы терьпнуть рукы
тїло підперать паліця
помалшы і нашы крокы

В мысли молодость ся вертать
як в ночі не можеш спати
в кутику сердця пребывать
і приємно споминать.

Перешов і час зрїлости
як вода в потоку
уж по роках веселость
прожытых у каждім року

Граніцї

Многы у світї граніцї
зробили за столом політіци
зробили то їх владарьства
захотїли чуджого богатства
одколи течуть до моря воды
владарьства корять малы народы
на їх потребы не беруть увагу
мають міць, силу, перевагу
тото ся дїє од непамяти
малы народы мусять силных слухати

(Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020)

Вышов малый зборник стишків про найменшых автора Владиміра Семана – Veršovanky pro ďity po zavacky/Вершованкы про дїти по завадьскы

Што є мале, то є міле. А то саме мож повісти о книжцї Владиміра Семана, Veršovanky pro ďity po zavacky, котры была выдана властным накладом в роцї 2020. Можеме лем сконштатовати, же хоць быв рік 2020 такый, якый быв, але мінімално про літературу про дїти і молодеж ту маєме три шумны справы – книжкы Марії Шмайдовой, Людмілы Шандаловой а теперь і Владиміра Семана.

До чітаня, приятелї!

 

 

 

 

 

 

Укажка з кнжкы (в діалектї села Завадка): 

Myšky

Spŕičaly se ďvi myšky,
čo lípše – novinky či knyžky?
Na novinoch inakši papeŕ,
To by povjily i maty.

Jedňuj už tekla slynka,
zakusila do žeľiska.
Druhjuj se bars pačily verši,
fše čitala ostatňi i perši.

Nerozumňily sobji myšky,
nejednak mysľily na knyžky,
jedna hvaŕila lem o jidžiňu,
druha pri knyžkach sidžiňu.

Ket jem odhodyl od ňih,
dofo jem čul, dofo, lem śmyh.

 

Автор: Владимір Семан

Назва: Viršovanky pro ďity po zavacky (2020)

Выдав: Vladimír Seman, vlastným nákladom, 2020

Чісло сторінок: 38 с.

Язык: русиньскый (латиніка, в діaлектї)

ISBN: 978-80-570-2396-8

Вышла нова книжка стишків Людмілы Шандаловой – Напю ся водічкы

Кінцём рока 2020 вышла нова збірка поеткы Людмілы Шандаловой з назвов Напю ся водічкы. Шандалова є прімарно авторков літературы про дїти і молодеж, так є то і в припадї нововыданой книжкы, котра є збірков 36 стишків духовной поезії про дїти в русиньскім языку. Книжка із вкуснов мінімалістічнов ґрафіков вышла во выдавательствї tota agentura в роцї 2020. Веце ся о збірцї мож дочітати на сторінцї выдавательства. 

Здрой фотоґрафій з вебсторінкы tota agentura. 

Юрко Харитун: Наш край – наш рай (рецензія)

Автор выданой книжкы Юрко Харитун є єдным із найоблюбенїшых і найоцїнёванїшых поетів сучасной русиньской літературы на Словакії. Харитун є автором ряду зборників поезії, спомяньме главно зачаткы  ёго творчости у зборнику Гуслї з явора (1995) і цікл зборників поезії з назвами: Мої жалї (2010), Мої сны (2011), Мої незабудкы (2013) і Мої надії (2014). У зборнику Мої жалї є главнов темов вырївнёваня ся з травмов, котру запричінило примушене выстїгованём ся з родного села про ставбу водной гатї Старина. А за тоту публікацію у 2012 роцї став лавреатом найвысшого оцїнїня – Премії Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского научного центра в США.

Далшов вызначнов частёв Харитуновой творчости суть зборники русиньского фолклору, ку вызначным творам належыть зборник дїтьского фоклору Дякую, мамко! (2017) і зборник народных співанок Нашы співаночкы як дївчат віночкы (2018).

В новім зборнику з наввов Наш край – наш рай Харитун презентує десяткы стишків короткого розсягу, котры мож задїлити ку рефлексівній, любовній і інтімній ліріцї. Многы стихы суть чутєвым вызнанём, а адресатами почутків є природа Харитунового родного краю, авторове одношіня к акту творїня і писаня стихів, частым мотівом є тыж любов ку женї ці чоловікы вообще. Лірічный субьєкт Харитуновых стихів інтерпретуєме як есенцію поета, котрый у своїй поезії презентує шпеціфічне вниманя каждоденного світа, зачарованость природов і виджіня детаілів, котры нормалным оком не видиме. Стихы вказують на автора як на „неполїпшытельного‟ романтіка, котрый наперек вшыткым неґатівным скушеностям і жывотным ранам (выстїгованя з родного села) все докаже позерати на світ быз затерпкнутости ці неґатівных проявів.

То але не значіть, жебы автор у своїх стихах не робив і з такыма емоціями, як є смуток, носталґія ці жаль за старым домівством, в зборнику ся находять і такы стихы. Авторове творче літературне діятельство є у стихах описане як іста прихогіґіена ці способ вырївнёваня ся і приниманя реалности, іде тыж о потребну самореалізацію – така є основа автора. Ай кедь новый зборник обсягує словне споїня „наш рай‟, у стихах ся проявлять особне ці обще людьске одношіня ку природї і дїдовизнї, як бы служыв на ославлёваня родного краю з цїлём укрїпити народну ці реґіоналну ідентічность, зборник представлять поетове особне вызнаня на высокій умелецькій уровни.

Мґр. Михал ПАВЛІЧПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

 

Автор: Юрко Харитун

Назва книжкы: Наш край – наш рай

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-24-7

Почет сторинок: 88 с.

Рік выданя: авґуст 2020

1 2