Autor Michal Pavlič

Одборный асістент ІРЯК, штудійный одбор славістіка – русиньскый язык і література, заміряный на русиньску літературу. Высокошкольскы штудії авсолвовав на Пряшівскій універзітї (учітельство словеньского языка і літературы в комбінації із русиньскым языком і літературов) в роцї 2014. По скінчіню маґістерьского штудіа в 2014 року Міхал Павліч наступив на інтерны докторандьскы штудії на Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый є од року 2016 сучастёв Центра языків і култур народностных меншын. Там веде семінары із літературно-теоретічных дісціплін. Занимать ся ай русиньскым літературным контекстом, передовшыткым творчостёв сучасных русиньскых прозаіків, а таксамо творчостёв мо- лодых, зачінаючіх авторів. Є співавтором проєкту Літературный конкурз Марії Мальцовской, в рамках котрого быв членом пороты восьмого, девятого і десятого річника. Од року 2016 є редактором часопису Русин, де веде самостатну рубріку Поздравлїня Русинів, заміряну на русиньску літературу.

Укажкы з творчости: Осиф Кудзей

Leave a comment

Такый є світ

 

Вороблик, голый дочіста,

выпав перед стайнёв з гнїзда,

нащастя, не на голову,

лемже тїсно за Корову.

 

„Уж мі конець,‟ стукать слабо —

„она ня роздусить лабов!‟

Но Корові было файно,

та го „лем‟ прикрыла лайном.

 

О куртый час перед стайнёв

слїдив Коцуриско тайно,

збачів, што є з Воробликом,

і выбрав го пазуриком.

 

Вороблик за службу таку

хотїв высловити вдяку,

но скорше як штось повів,

Коцур го обмыв і — зъїв.

 

Тот, хто тя „окакать‟, брате,

іщі не є неприятель,

а хто тя з того дістане,

може ся ним скоро стане.

 

Школа

 

Псик в ціркусї Бонеловім

приговорив ся Тіґрови:

„Чудую ся, приятелю,

же ты слухаш кротителя,

як тя проніч-заніч мучіть

тым, же тя все дашто учіть.

Він так зожне славы много,

но а ты ніч не маш з того!

Школь го, няй радо-нерадо

тыж ся учіть на порядок.

 

Посмоть на мене — я, вера,

вышколив свого тренера

так, же мі даст, што я хочу,

все, як через обруч скочу.

Тота „школа‟ мала ціну —

за каждый скок мам одміну,

бо все дістану од нёго

коцку цукрю солодкого.‟

 

Всягды платить правда гола,

же не є школа як школа.

(Часто в тій, што бы про жывот

штось дати хотїла,

не є ани душы жывой

лем самотны тїла.)

 

Выбране з книжкы Осифа Кудзея, Байкарёвы думы, 2009

Укажка з творчости: Юрко Харитун

Leave a comment

Як жыти, мамо, як?

 

Добрї ся жыє

добрї ся дыхать

покы не прийде

гать на мысель

Як комар кусить

як терен коле

на грудях лежыть як гад

Як жыти, мамо, як?

Я так давно наш край не відїв

нашы колыскы

нашы гнїзда

Мамо, мати лем крыла орла

летїв вы там і я

Але на маю

не маю човник ани весла

Як жыти, мамо, як?

 

Памятка

Дївочцї з Остружніцї О. К.

 

Дївчат было

як на гарфі струн

як пішників на Грун

де я ходив

Єдну із них

і я любив

Чом мене там думкы завели

на знаю сам

Де солодкы черешнї росли

аж на Лан

Сукенку двигла над колїна

я їх голузку спустив

Памятать таку насолоду дотеперь

 

 Выбране з книжкы Юрка Харитуна Наш край – наш рай, 2020

Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва

Leave a comment

Нїт правды

 

Позначеный крестами,

іде помалы сходами

служыти другым

в імя Всевышнёго

над нами.

Роззвучаны дзвоны селом

до небес несуть новину.

Стихли люде,

чують в сердцях

правды голос,

дале жыти

не мають силу.

Охабла віра,

не змінять зло,

кривды, грїхы світа.

Плаче душа, не зможе ніч,

остала їм надїя

тихо нести крест

на своїх плечах.

 

Осїнны дары

 

Стою під стромом,

натягну руку за ябком,

мы не в раю,

я не Ева,

ты не Адам,

не звіл мене гад,

в душі чую

солодкый смак.

Зажену голод.

Оторгну, погласкам,

окоштую тот

осїннїй Божый дар.

 

Выбране з книжкы Елены Хомовой-Грінёвой Уяцькыма дражками, 2020

Напю ся водічкы Людмілы Шандаловой здобыла премію Книжка рока ПСК 2020

Leave a comment

Людміла Шандалова є облюбленов і по заслузї оцїнёванов авторков поезії, прозы і драмы, в послїднїх роках ся авторка профілує главнї як писателька літературы про дїти і молодеж. А праві єдна така книжка здобыла премію Книжка рока ПСК 2020. Іде о збірку духовной поезії про молодшых чітателїв Напю ся водічкы (тота аґентура, 2020), котра є выдана двойґрафічнї, тзн. віршы суть в русиньскім языку в азбуцї і в латиніцї. Уж традічнї є книжка в шумнім ґрафічнім спрацованю. Укажку з книжкы сьме недавно публіковали і на нашій сторінцї.

Здрой фотоґрафії: Podduklianska Knižnica Svidník (фейсбукова сторінка)

 

Авторцї к оцїнїню за цїлый Сполок русиньскых писателїв Словеньска ґратулуєме!

Укажкы з творчости: Мілан Ґай

Leave a comment

Дякую ті, Боже

 

Дякую ті, Боже,

за днї жытя свого,

же єм ся днесь дожыв

зась рана далшого.

 

Вставам я завчасу

до рана скорого

і прошу здравічка

од Господа свого.

 

Дай мі, Боже добрый,

од тя благодати,

жебы єм цїлый день

міг зась „фунґовати‟.

 

Дякую ті, Боже,

за твою доброту,

жебы єм щастливо

докончів роботу.

 

Пресвятая Дїво Мати

 

Пресвятая Дїво Мати,

Не дай нам в грїху остати,

все подай помічну руку,

приведь на Божу науку.

 

Выпрось нам у свого Сына,

кедь постигне нас пробина,

чім скорше покору вздати

сповідёв грїхы одняти.

 

Пресвятая Дїво Мати,

не перестань помагати,

тым, котры то потребують,

кедь лають, грїшать,

збыткують.

 

Пресвятая Дїво Мати,

з тобов хочеме зістати,

в жывотї своїм, на вікы

одданы твої вірникы.

 

Пресвятая Дїво Мати,

не перестань помагати,

з драгы наверний каждого,

кедь грїх переможе ёго.

 

Выбране з книжкы Мілана Ґая З нами Бог, 2019

Недїльны віршы: Людміла Шандалова

Leave a comment

Ангеличку мій

 

Ангеличку, стражничку,

хочу тя молити,

возьмий ня за ручкы,

вказуй мі, де іти.

 

Ангеле любенькый,

я іщі маленька,

напрям ня на дражку,

бо она узенька.

 

Може ся скрутити

до недоброй страны.

Не дай мі зблудити,

ангеле мій. Амінь.

 

Бы-м ся не бояла

 

О, Маріє, мати міла,

душічка мі звеселїла —

я молитву денно щіру

давам Тобі на офіру.

 

Ангелы преславно поють,

благам Тебе, матїрь мою,

на охрану зошлий – дай мі —

єдного із крылочками.

 

Із небесіх мій ангелик

буде при мі – при постели.

Рано, вечур… бы-м я, мала,

нічого ся не бояла.

 

Выбране з книжкы Людмілы Шандаловой, Напю ся водічкы, 2020

Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова

Leave a comment

Гомбала ся весна

на сухій голузї,

тай уж свербегузы

в квіткованій блюзї.

 

Розпустила косу

у гаю калина,

а білов хусточков

покрыта тернина.

 

Зелены пантликы

на верьбовім крячку,

гора буковина

в зеленім віночку.

 

хх

 

Што так світить до далека

на зеленім грунку?

То пупаві ярь надїла

днесь злату корунку.

 

Як по тыжднї на прінцезну

вітричок задує,

уж з мохнатой головонькы

мошок полїтує.

 

Може блисне так як перла

дїтям слыза в очі,

бо там злата пупавонька

ожыє по роцї.

 

Што ся стане на другый рік

не треба нам свідка,

же на розцвитій луцї,

пупава-прінцезна

пышна ярна квітка,

то найкрасша із найкрасшых

в світї приповідка.

 

Выбране з книжкы Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Родне Слово, 2016

Недїльны байкы: Осиф Кудзей

Leave a comment

Різіко

На прогульцї в Мочаристім
гварить Глиста другій Глистї:
— Кумцё, єден вопрос я мам,
чом сьте днесь пришли лем сама?
Є мі то чудне, бо вчера
мали сьте при собі партнера…

— Не майте страх, є в погодї,
пустила єм го ку водї.
– Допустив ся якойсь хыбы?
— Нїт, вытягли го на рыбы.

Кідь пустиш партнера „ку водї‟,
так як то є теперь в модї,
береш на себе різіко,
же ті пропаде навікы.

 

Таємный голос 

В недїлю Петро Іванів
лежав дома на діванї
так як было ёго звыком,
кідь ся збрарав з пиятыков.

Тихо є там наоколо,
но одразу чути голос:
„Вставай уж горї, Петрику,
выпєме по погарику!‟

Петро покрутив голвов,
но голос звучіть наново:
„Встань, Петрику, уж є час,
підеме выпити зась!‟

 

Петрова голова пяна
піднимать ся із дівана,
по хыжи роззерать строго,
лемже не видить никого.

Уж хотїв, же знова ляже,
но голос му тото каже:
„Подь, підеме до корчмочкы,
наллїють нам палїночкы!‟

Петро позатинав пясти
і зачало то з ним трясти:
„Так ся уж укаж, особо,
няй тя віджу перед собов!‟

Но голос му ішов зднука:
„То єм я – твоя печунка,
попонагляй ся обути —
в корчмі є лїпше тверднути!‟

На просьбу свого орґану
зробить Петро хоць річ плану —
пішов до корчмы, послухав,
бо му доходила „юха‟.

Рада про Петра, Івана…:
Вызнай ся в своїх орґанах,
не слухай все голос зднука,
бо даколи ті зло нукать.

 

Выбране з книжкы Осифа Кудзея, Байкарёвы думы, 2009

Správa o činnosti Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska

Leave a comment

Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska je pokračovateľom vydavateľských aktivít v oblasti krásnej literatúry Rusínov z minulosti. Spolok počas svojho trvania od polovice roku 2001 vydal niekoľko almanachov, odborných publikácií s tematikou rozvoja rusínskej literatúry, ale najmä množstvo umeleckých textov v rusínskom normatívnom jazyku.

 

Vydavateľská činnosť

Almanachy

Tieto publikácie vydané Spolkom rusínskych spisovateľov Slovenska nadväzujú na tradície almanachov Alexandra Duchnoviča. Almanachy (dohromady ich vyšlo deväť, v rokoch 2003 až 2011) pozostávajú z rôznorodého obsahu ako sú informácie o činnosti Spolku a jeho aktivitách (napr. literárne semináre, literárna súťaž), medailóny rusínskych spisovateľov, literárna kritika zameraná na rusínsku literatúru, ukážky z prekladovej či literárnej tvorby súčasných rusínskych spisovateľov (poézia, próza, ale aj dráma).

 

Русиньскый літературный алманах  (2003). Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2004) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2005) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2006) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2007) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2008) Доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2009) Доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах на 2010-ый рік). Мґр. А. Зозуляк (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах на 2011-ый рік. Мґр. А. Зозуляк (ед.) – ПгДр. Кветослава Копорова (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 108 с.

Krásna literatúra a odborná literatúra

Literatúra vydávaná Spolkom rusínskych spisovateľov Slovenska prezentuje súčasné možnosti rusínskej literatúry, jej tematickú a žánrovú rozmanitosť a od začiatku tiež tvorbu rusínskych autorov, ktorých obrodenecký proces Rusínov a následná kodifikácia jazyka inšpirovali k písaniu poetického slova a tiež prozaických diel v spisovnom rusínskom jazyku (autori ako Kveta Morochovičová-Cvik, Iveta Melničáková, Miroslava Lacová, Svetlana Škovranová, Mikuláš Škurla, Mikuláš Koneval, Peter Jalč, Petra Semancová, Milan Gaj, Ľudmila Šandalová, Miroslav Žolobanič, Daniela Kapraľová, Mária Šmajdová a ďalší). Rovnako významnou súčasťou literatúry vydávanej Spolkom sú aj diela známych novodobých rusínskych autorov ako napr. Mikuláš Kseňák, Michal Hirjak, Štefan Suchý, Štefan Smolej, Helena Gicová-Micovčinová, Jurko Charitun atď.

 

Vydané publikácie:

 

Ґай, М. 2016. Моїм родакам. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 80 с.

Ґіцова-Міцовчінова, Г. 2012. Ружа під облаком. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, Пряшів, 142 с.

Жолобаніч, М. 2017. Хто ся сміє, є одважный. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска , 63 с.

Жолобаніч, М. 2018. Хто ся сміє, є мудрый. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 95 с.

Жолобаніч, М. 2019. Хто ся сміє, є здравый. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 79 с.

Зозуляк, А., (ред.) 2010. Русиньскый літераурный алманах на рік 2010. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 182 с.

Ілковіч, В., (ред.) 2014. Русиньскый новинарь. Спомины новинаря Алексія Ільковіча. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 130 с.

Kсеняк, М. 2002.  Выбраны байкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 80 с.

Ксеняк, М. 2009.  Жмені родной землі. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 135 с.

Ксеняк, М. 2010. Зеркалїня. Zrkadlenie. Байкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 200 с.

Ксеняк, М. 2013. Споминкы і очекованя. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 130 с.

Купка, В. 2004.  Дом без світла. Стихы. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 87 с.

Лацова-Гупцеёва, М. 2006. Аура. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 41 с.

Мальцовска, М. 2012. Найкрасша приповідка. Выбір з творчости. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 284 с.

Мороховічова-Цвик, К. 2011. Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба. Гаданкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 110 с.

Мороховічова-Цвик, К. 2014.  Любовны періпетії. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 68 с.

Падяк, В. 2012. Нарис історії карпаторусиньской літературы ХVI. – XXI. стороча. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 140 с.

Семанцёва, П. 2013. Россыпаны рядкы. Проза. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 143 с.

Смолей, Ш. 2009. Нагода або судьба. Проза. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 141 с.

Сухый, Ш. 2009. Незабудка. Поезія про дїти. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 94 с.

Сухый, Ш. 2009. Міст над ріков часу. Есеї. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 64 с.

Шмайдова, М. 2020. У дїдка на дворї. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 100 с.

Харитун, Ю. 2011. Мої сны. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 224 с.

Харитун, Ю. 2012.  Мої незабудкы. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 236 с.

Хома, В. – Xомова, М. 2005. Оброджіня Русинів. (Зборник статей і штудій о русиньскій літературі, културі і діятельстві русиньскых орґанізацій пі року 1989). Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 224 с.

Ялч, П. 2014. Мамко, подьме чітати. Поезія про дїти. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 65 с.

Ďalšia podporená činnosť Spolku:

8 ročníkov Literárnej súťaže Márie Maľcovskej (od roku 2010)

Literárna súťaž Márie Maľcovskej je pod týmto názvom organizovaná už ôsmy rok, pomenovaná bola na pamiatku významnej prozaičky Márie Maľcovskej, ktorá odišla na večnosť v roku 2010. Literárna súťaž sa zameriava na objavovanie a podporu začínajúcich autorov píšucich po rusínsky. Spolok v rámci súťaže oceňuje najlepšie, doteraz nepublikované diela v oblasti poézie, prózy, esejí a drámy v spisovnom rusínskom jazyku. Po vyhlásení výsledkov súťaže sú diela publikované v literárnej rubrike časopisu Rusín s názvom Pozdravenie Rusínov a na webovej stránke Spolku.

Založenie a udržiavanie webovej stránky Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska (od roku 2018).

Webová stránka Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska (http://www.rusynlit.sk)  slúži pre potreby občianskeho združenia aj širokej verejnosti. Na stránke je možné nájsť informácie o súčasnej rusínskej literatúre na Slovensku v niekoľkých sekciách. Sú tu zverejňované informácie o vydanej literatúre, prezentačných akciách OZ, ako aj o ďalších akciách spojených sú súčasnou rusínskou literatúrou. Ďalej biografie autorov, rozhovory, zoznamy ich diel a informácie o oceneniach. V rámci sekcie Literatúra sú publikované odborné články posudzujúce súčasnú rusínsku literatúru, ukážky z publikovaných literárnych textov, ako aj z diel zaslaných do Literárnej súťaže Márie Maľcovskej (vrátane organizačných informácií ako sú termíny či podmienky účasti).

Zrealizované projekty, ktoré boli podporené z verejných zdrojov, možno vyhľadať na stránkach:

https://dotacie.vlada.gov.sk/ (do roku 2018)

https://podpora.kultminor.sk/statistiky/program (od roku 2018)

Приправлює ся далша книжка із серії Русиньска класика

Leave a comment

Едіторске дуо доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. рихтують про чітательску верейность, одборну і шыроку, далшу книжку з едіції Русиньска класика. За послїдны рокы выдали дві книжкы творів Анатолія Кралицького, вызначного русиньского писателя періоду народного оброджіня, з творчостёв котрого ся чітателї дотеперь не мали много можностей стрїтнути.

Дасть ся повісти, же є справный час на вырівнаня далшых довгів мінулости – рихтує ся нове выданя творів Євґенія Фенцика. Творів, котры не были од жывота автора нїґда знова выданы.

Книжка буде репрезентовати творчость отця Євґенія Фенцика, котрый ся в літературї проявив як поет, прозаік і драмарік, і як історік карпаторусиньской літературы. В періодічній тлачі по ним зісталов веце як 200 публікацій. Є. Фенцик быв сучасником вызначных персон русиньской історії на выходній Словакії як А. Павловіч, прозаік А. Кралицькый, політік і співзакладатель Матїцї словеньской А. Добряньскый, поет Ю. Ставровскый-Попрадов і далшы. Ёго творчость але дотеперь нїґда не была знова выдана в книжнїй подобі. Цїлём даного проєкту є выданя книжкы выбраных творів Є. Фенцика, главнї художной літературы, але тыж публіцістікы а історічно-етноґрафічных творів.

Книжка выйде з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

1 … 16 17 18 19 20 … 47