Выступ Валерія Падяка, едітора книгы „Анатолій Кралицькый. Творы“
Сполок русиньскых писателїв Словеньска / Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska
Конечнї похопив
Наперед зо студнї собі набрав,
А пак ся нахылив і до нёй наплював.
– Што то робиш? Плюєш?!
– Я уж воды набрав.
– Вшытку ю зопсуєш – над тым єсь не думав?
– А што бы-м думав – студня сусїдова.
– А кедь каждый плюне, бы ся ті любило?
Што бы пак у студнї з той воды было?
– А нашто бы другым до студнї плювати?
– Жебы і ты пак міг плюваной набрати.
– Пане, выдумуєш, так філозофуєш –
Не вірю, же і ты до студнї не плюєш…
– Та деже ті розум – до студнї плювати –
Ґазда зачав студню на ключ замыкати.
– Не замыкай студню – няй тя Бог варує.
– Мушу замыкати, бо ты до нёй плюєш.
– Та то зато-сь зробив?! – Конечнї похопив…
Предобры рецепты
На восьмого марця – МДЖ то звати,
Нашых женок то было найвекше свято.
Купив єден ґазда книгу своїй женї –
Якбачу, на інше не мав у кишенї.
Не прочітав із нёй ани єдну страну,
Лем нёв обдаровав свою любу жену…
– Кухарьска… рецепты – і то може быти –
Лем фурт мі вытыкать, же не знам варити.
В книзї, окрем рецептів, было і штось інше,
Він дале не чітав, же што ся там пише –
Приложыв ку книзї щі і чоколаду,
Жебы зробив менї веселу наладу.
Предобры рецепты были написаны –
Збачіла то жена уж на першій странї.
Од рана женочка лем книжку чітала –
Мужа без фрыштыка до роботы післала.
Як пришов з роботы, вечеря нияка,
Жена у постели а у руках – книжка.
– Через день – чітати?! Што за чудасія?!
– Ту єм вычітала – еманціпація…
Жены мають права, як і їх мужове,
А ты звыкнув на вшытко готове –
Ту – чорне по білім, еманціпація,
А теперь щі векша, бо демокрація…
Марець – місяць книжкы, та мушу чітати –
Ці то каждый вечур треба вечеряти,
А кедь єсь голодный, можеш наварити,
Я ся праві зберам МДЖ славити.
Та де быв мій розум?! Книжку даровати,
Она знать, што то дар – лем знеужывати.
Хлопи, не даруйте, што женам не треба –
З еманціпаціёв не підуть до неба.