Generated by All in One SEO v4.9.1.1, this is an llms.txt file, used by LLMs to index the site.

# rusynlit.sk

Сполок русиньскых писателїв Словеньска / Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska

## Sitemaps

- [XML Sitemap](https://rusynlit.sk/sitemap.xml): Contains all public & indexable URLs for this website.

## Články

- [Kvetoslava Koporová: Štvrťstoročie Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska](https://rusynlit.sk/index.php/2026/07/13/4679/) - Четвертьстороча Сполку русиньскых писателїв Словеньска Kветослава Копорова Пряшівска універзіта в Пряшові Центер языків і култур народностных меншын Інштітут русиньского языка і културы Ул. 17. новембра 1 080 01 Пряшів Словакія Авторьске резюме Статя заміряна на обставины взнику Сполку русиньскых писателїв на Словакії (2001), наслїдно на актівіты сполку в контекстї плеканя материньского языка Русинів
- [Дві премії А. Павловіча здобыли книжкы выданы Сполком русиньскых писателїв](https://rusynlit.sk/index.php/2026/07/01/4670/) - Цїна і дві премії А. Павловіча (Удїлює Літературный фонд в СР – выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію одборной пороты) Цїну Александра Павловіча за умелецькый твір в русиньскім языку за рокы 2024 i 2025 здобыла публікація авторок Каткы Романяковой і Марты Ржаговой: Співанкы нашой мамкы/Pesničky našej mamičky. Книжку выдало ОЗ Колысочка – Kolíska в
- [Майстер умелецького слова Штефан Сухый славить 80 років.](https://rusynlit.sk/index.php/2026/05/01/4663/) - Мґр. Штефан СУХЫЙ, Стащін, Словакія Література є чародїльництво. Саморозговор із нагоды 80 років. (Народив ся 24. 5. 1946 у Нехваль Полянцї.) Писаню умелецькой літературы сьте ся повеновали веце як шість десяток років і доднесь сьте выдали файну копку книжок. Што собі із властной творчой продукції найвеце цїните? – Тоты творы, котры-м іщі не стиг написати.
- [Юрко Харитун - номінована особность на Цїну міста Кежмарок в роцї 2026](https://rusynlit.sk/index.php/2026/04/23/4660/) - PREDSTAVUJEME VÁM NOMINOVANÚ OSOBNOSŤ NA CENU MESTA KEŽMAROK V ROKU 2026 Juraj Charitun (1948 – 2024) patril k najvýznamnejším osobnostiam rusínskej kultúrnej scény, ktorej meno bolo po viac ako polstoročie neodmysliteľne späté s mestom Kežmarok. Jeho životný príbeh bol poznačený hlbokou nostalgiou za rodnou obcou Ostružnica, ktorá musela ustúpiť výstavbe vodnej nádrže Starina. Táto osobná
- [Председкыня Сполку русиньскых писателїв славить юбілей - 60 років](https://rusynlit.sk/index.php/2024/07/25/4127/) - „Мусиме ся мы самы хотїти, а потім нас будуть хотїти ай другы...“ (Юбілуюча русиністка Кветослава Копорова) Кветослава Копорова є лінґвістка із замірянём на русиньскый язык, педаґоґічка у функції універзітной доценткы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска і одповіднa редакторка научного зборника Studium Carpatho-Ruthenorum. Походить із села Пчолине
- [Харитун, Юрко](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/29/1086/) - (17. 6. 1948 - 30. 8. 2024) Публікації Ой, краю мій рідный (1987) - зборник русиньского фолклору Ластівочкы прилетіли (1989) - зборник русиньского фолклору Спий, дітя, спий (1990) Гуслї з явора (1995) Мої жалї (2010) Мої сны (2011) Мої незабудкы (2013) Мої надїї (2014) Факлї горять (2016) Здогадай, школярику (2015) Дякую, мамко! (2017) - зборник
- [Šiesty ročník Literárnej súťaže o cenu Márie Maľcovskej vyhrala Ľudmila Šandalová zo Svidníka (Interwiew)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/21/1320/) - 12. децембра 2019 ся одбыло завершіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской, котрого шестый рочник зорґанізовав Сполок русиньскый писателїв Словеньска. До конкурзу ся пригласило девять авторів. Перше місто здобыла Людміла Шандалова із Свідника. Вітязцї конкурзу сьме дали пару вопросів, на котры нам охотно одповіла. Людко (кедь Вас так можу ословлёвати), творите поезію про дїти, сьте таксамо авторков
- [Ґіцова-Міцовчінова, Гелена](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/05/1054/) - Публікації Заслызена Україна (2024) Три раз гадай Капкы росы (2022) Поклад русиньской матери (2021) Розквітнута лука (2018) Родина Русина (2018) Бобрунка (2017) Мотылик (2017) З квіткы приповідкы (2016) За шыроке море (2016) Родне слово (2016) Бескид нянько а Камяна мати (2015) Школярик (2015) Просьба і молитва матери (2015) Вітрова невіста (2014) Сповідь матери (2013) Біда
- [Мороховічова Цвик, Квета](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/19/1076/) - Публікації Думкы і тужбы (2010) Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба (2011) Возьмий ня за ручкы (2013) Любовны періпетії (2014) Шыте нитков бабиного лїта/Šité niťou babieho leta/A vénasszonyok nyara selyemszálával varrva (2020) Жывотопис Мґр. Квета Галасова, роджена Мороховічова ся народила 20. апріля 1946 в чеськім містї Мост, де єй родічі,
- [Вышла нова публікація Міра Жолобаніча: Коцурик з Тополї](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/27/4592/) - Концём рока 2025 выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска нову публікацію Міра Жолобаніча з назвов Коцурик з Тополї. Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. Kресленому гумору ся венує довгы рокы, выдав сім книжок кресленого гумору (Bavme sa hokejom, 2013, Basketbal nás baví, 2014, IT vtipy a iné, 2015, Smiech náš
- [Літературный конкурз выграла Леа Васькова. Павліч поведе русиньскых писателїв](https://rusynlit.sk/index.php/2025/12/16/4492/) - Літературный конкурз выграла Леа Васькова. Михал Павліч поведе русиньскых писателїв. В понедїлёк 15. децембра 2025 в просторах Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові одбыло ся выголошіня резултатів 12. рочника Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Як уж стало звыком, перед святочным выголошінём найуспішнїшых участників конкурзу одбыла ся членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Біланцовало
- [Ксеняк, Миколай](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/11/1060/) - (4. 12. 1933 - 1. 2. 2020) Публікації Байкы (1963, 1970, 1974) Сміх і гіркість серця (1977) Віночок з терня (1980) Дорогоцінна знахідка (1985) О камюньскых майстраx (1994) Біда Русинів з дому выганяла (2002) Выбраны байкы (2002) Жмені родной землі (2009) Озвены (2009) Зеркалїня/Zrkadlenie (2010) Углы погляду (2011) Споминкы і очекованя (2013) Нашы горізонты (2015)
- [Мальцовска, Марія](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/15/1064/) - (5. 5. 1951 - 25. 9. 2010) Публікації Юлчина тайна (1988) Поточина (1991) Манна і оскомина (1994) Приповідкова лучка (1995) Русиньскы арабескы (1994) Під русиньскым небом (1998) Зелена фатаморґана (2007). Сто вызнамных Русинів очами сучасників I. (2007) Сто вызнамных Русинів очами сучасників II. (2009) Найкрасша приповідка (2012) Жывотопис По тяжкій хворотї 25. септембра
- [Сухый, Штефан](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/27/1084/) - Публікації: Гірська вишня (1982) Сонячна композиція (1987) Русиньскый співник (1994) Енді сідать на машыну вічности (1995) Азбукарня (2004) Аспірін (2006) Слон на Кычарї (2007) Незабудка (2008) Міст над рїков часу (2009) Азбукова мама (2010) Третє крыло (2014) Як Руснакы релаксують (1997, 2017) Радіогры: Добра вода, Склероза, Рулета, Хлїб душы отця Александра, Владыка або добрый ученик Хріста Учебникы:
- [Шкурла, Миколай](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/02/1090/) - Публікації Odsúdení do raja: Neuveriteľné príbehy na ceste za šťastím (2004) Публіцістічна робота: Соціалістична Батьківшина (1958), Будівник комунізму (1962-63), Радянська Волинь (1962-63), Молодь України (1963), Огонек (1964), Нове життя (1964-75), Тон (1968-72), Дружно вперед (1964-68), Піонерська газета (1967), Podduklianske noviny (1968-74), Dukla (1974-2001), Východoslovenské noviny (1986-95), Kontakty Tesla (1984), Smena (1985), Roľnícke noviny (1988), Slovenka
- [Кузмякова, Анна](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/13/2270/) - Публікації Наша двадцятьрічна путь (2010) Едіторьска робота Материне слово грїх забывати (2004) Фольварк на красным мйыйсцу є (2005) Русиньскы перлы (2009) Русины весело і важнї (2013) Жывотопис Мґр. Анна Кузмякова ся народила 17. фебруара 1949 року в селї Страняны (іст. назва Фольварк) на Спішу. По середнїй школї в Старій Любовни (бывша СВШ) выштудовала в роках
- [Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/07/08/2582/) - Меланія Германова (3. 11. 1937) Публікації Дїтём про радость і поучіня (2015) Смутне і веселе (2020) Жывот – то театер (2021) Люде, будьме людми (2022) Люблю приповідкы (2024) Што жывот принїс (2024) Біоґрафія Меланія Германова ся народила 3. новембра 1937 у Выдрани (окр. Меджілабірцї) як найстарша з трёх дїтей. Друга сестра – Марька ся народила
- [Жолобаніч, Мірослав](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/07/1056/) - Публікації Хто ся сміє, є одважный (2017) Хто ся сміє, є мудрый (2018) Хто ся сміє, є здравый (2019) Захранка (2021) Дуплава верьба (2022) Горечій кавей (2023) Коцурик з Тополї (2025) Оцїнїня Літературный конкурз Марії Мальцовской 2020 - 1. місто Жывотопис Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. В сучасности
- [Смолей, Штефан](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/25/1082/) - Публікації Чудны думкы (поезія, 2005) Не ганьб ся, Русине! (поезія, 2005) Юрковы пригоды (проза, 2007) Бескідьскы співы (поезія, 2008) Нагода або судьба (проза, 2008) Людьскы радости і безнадїї (поезія, 2011) Чудный світ (байкы, 2011) Несповнены тужбы (проза, 2012) Пригоды із нашых сел (проза, 2012) Бурї над Бескидами (проза, 2012) Афорізмы (поезія, 2014) Великый слюб (поезія
- [Шандалова, Людміла](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/31/1088/) - Публікації Подьте, дїти, што вам повім… (2013, 2. выд. 2014) Червеный берег (2016) Ани бы сьте не вірили (2018) Напю ся водічкы (2020) Маме дома псика (2022) Маковы приповідкы (2024) Театралны гры Юрко а поклад Чудесна лавочка Дївчатко і жебрак Wi-fintená princezná Приповідка з лїса Жывотопис Людміла Шандалова ся народила 21. фебруара 1964 в
- [Академія русиньской културы в СР выдала першу книжку приповідок про вшыткы катеґорії русиньскых дїтей – ПРИПОВІДКОВА КРАЇНА](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/27/4580/) - По роцї 1989 на Словакії вышло веце як 300 книг у русиньскім языку, але лем приближно 15 книжок были приповідкы, котры выдали розлічны выдавательства респ. обчаньскы здружіня, такы як Русиньска оброда на Словеньску, молоды.Русины, Колысочка – Kolíska ці tota agentura. Aле обчаньске здружіня Академія русиньской културы в Словацькій републіцї дотеперь не выдало ани єдну книжку приповідок.
- [Вышла далша книжка Елены Хомовой-Грінёвой, котру выдала Академія русиньской културы в СР](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/27/4583/) - Елена ХОМОВА-ГРІНЁВА народила ся 2. 3. 1958 в Удолю, жыє і творить в Старій Любовни, теперь выдає 7. свою книжку в русиньскім языку. Хоць Елена Хомова-Грінёва зачала выдавати книжкы в русиньскім языку лем од 2020 року, але реґуларно брала участь в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской. Од того часу ся чітателї з єй поезіёв реґуларно стрїчають
- [Міро Жолобаніч: Коцурик з Тополї (2025)](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/27/4597/) - Автор: Міро Жолобаніч Назва: Коцурик з Тополї Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2025 Чісло сторінок: 56 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-12-5 Мож стягнути ту: Міро Жолобаніч - Коцурик з Тополї
- [Миколай Коневал: З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ.](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/19/4552/) - Пару слов на путь новій книжцї Миколай Коневал, тїлом і душов запаленый Русин выдає свою третю публікацію поезії під єднаков назвов як першы дві: З русиньского сердця. Поетічны рядкы суть одразом жывотных прожытків автора, трансформованых до класічных рімованых вершів, котры суть призначны про творбу старшой ґенерації сучасных русиньскых авторів. Єднотливы поезії сьме роздїлили тематічно -
- [Миколай Коневал. З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ.](https://rusynlit.sk/index.php/2026/01/27/4587/) - Автор: Миколай Коневал Назва: З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ. Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2025 Чісло сторінок: 180 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-13-2 Мож стягнути ту: Миколай Коневал - З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ.
- [Марія Шмайдова - Осїнь на Комарнику (2024)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/30/4364/) - Автор: Марія Шмайдова Назва: Осїнь на Комарнику Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2024 Чісло сторінок: 108 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-11-8 Мож стягнути ту: Осїнь на Комарнику
- [Владїслав Сивый](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/30/3589/) - Владїслав Сивый ся народив 25.10.1960 в Меджілабірцях. Часть дїтинства і молодости пережыв в недалекых Стерківцях (днесь часть села Чабалівцї). В сучасности жыє в Пряшові. Професіёв є то електротехнічный інжінїрь із шпеціалізаціёв на выконову електроніку. Од скончіня школы без перервы робить в одборї якый выштудовав. Професійну карьєру зачав в ЗПА Дукла Пряшів, як выскумный і вывоёвый
- [Галґашова, Анна](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/27/2451/) - (20. 02. 1923 – 15. 01. 1996) Публікації Стружніцкыма пішниками (1993) - фантастічны приповідкы, бытовы приповідкы, демонолоґічны приповідкы, кумулатівна приповідка Пан і пес, леґенды, народне повіданя – звычайны і гуморістічны, анекдоты, пословідї і поговоркы, загадкы і дїтьскый фолклор в антолоґії Тернёва ружа (2002) Тернёва ружа, Плач орла, Материна клятба; Горы нашы, hory; На Ціросї-м росла,
- [Гиряк, Михайло](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/21/2348/) - (27. 11. 1933 – 20. 03. 2007) Публікації Співанкы Анны Мацібобовой (1993) Анна Галґашова: Стружніцкыма пішниками (зоставитель, 1993) Бібліоґрафія народных співанок і народной поезії Русинів выходного Словеньска (1994) В сімдесятій семій країнї. Карпаторусиньскы приповідкы/In the Seventy-Seventh Kingdom. Carpatho-Rusyn Folktales (2016) ПгДр. Михайло Гиряк, к. н. ся народив в селї Пыхнї окрес Снина в многочленній родинї.
- [Ґай, Мілан](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/01/1045/) - Публікації Молитва Русина (2012, АРК СР) Моїм родакам (2016, СРПС) Тихо хочу споминати (2017, СРПС) Krasnobriďskŷj monastŷr՚ (2019) Bukivs՚kŷj monastŷr՚ (2019) З нами Бог (2019, АРК СР) Sukov - moje rodne selo i joho istorija (2020) Škoľska kronika iz roku 1920 (2020) Правдива выповідь (2021, АРК СР) Крестна дорога (2022) Cer´kovna kronika gr. kat. cerkvy
- [Шмайдова, Марія](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/11/2251/) - Публікації У дїдка на дворї (2020) Максовы новы чіжемкы (2022) Під старов грушков (2023) Осїнь на Комарнику (2024) Добру ніч, Тамарко (2026) Жывотопис Мґр. Марія Шмайдова ся народила 8. фебруара 1964 в Стропкові. Цїле дїтинство пережыла у Свіднику, де выростала в родинї ласкавых і люблячіх родічів – Марії і Николая Бабеёвых. Основну девятьрочну школу выходила
- [Миколай Коневал](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/28/2557/) - Миколай Коневал (30. 10. 1948) Публікації З русиньского сердця (2012) З русиньского сердця ІІ. (2015) Пастуси і ґаздівство. Русиньскы обычаї зо Спіша (2018) З русиньского сердця. Мої вершы ІІІ. (2025) Жывотопис Миколай Коневал, вірный і одданый цїлым своїм єством Русин, народив ся 30. октобра 1948 в Камюнцї родічам Миколаёви Коневалови і Марії, родженій Сивульковій. Днесь
- [Кветослава Копорова: Вышов новый зборник Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы 17](https://rusynlit.sk/index.php/2025/11/24/4464/) - Studium Carpatho-Ruthenorum - ай на тему русиньской літературы. Вступне слово к зборнику. Тогорочный зборник Штудії з карпаторусиністікы завершує 17-рочну традіцію і за тот час сі здобыв многых сімпатізантів нелем з рядів професіоналных научных працовників. Од своїх зачатків є ёго амбіціёв приносити каждорочно новых авторів і новы темы з области карпаторусиністікы, як релатівно новой, но етаблованой
- [Doc. Mgr. Ivana Slivková, PhD.: K DESAŤROČIU LITERÁRNEJ TVORBY ĽUDMILY ŠANDALOVEJ](https://rusynlit.sk/index.php/2025/11/06/4459/) - Abstract The paper summarizes the literary work of Ľudmila Šandalová and contributes to the characterization of contemporary Rusyn literature in Slovakia. It maps the achievements of the author's works and analyses the poetics of her work, which primarily focuses on the children's reader. At the same time, it provides an insight into Šandalová's development as
- [Михал Павліч: Родинный світ і етічны годноты в книжцї Людмілы Шандаловой Маме дома псика (штудія)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/11/19/4462/) - РОДИННЫЙ СВІТ І ЕТІЧНЫ ГОДНОТЫ В КНИЖЦЇ ЛЮДМІЛЫ ШАНДАЛОВОЙ: МАМЕ ДОМА ПСИКА Михал ПАВЛІЧ Abstract The study analyses the thematic and stylistic aspects of Ľudmila Šandalová’s Маме дома псика (2022), a cycle of ten short episodes about a family that brings home a dog and gradually learns to live with it. The nine-year-old narrator Samko presents everyday events with
- [Позваня на презентацію вітязных робот Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2025](https://rusynlit.sk/index.php/2025/12/05/4470/)
- [Споминаєме на Дусю Латтову – членку Сполку русиньскых писателїв, котра 16. 10. 2025 опустила поземскый світ.](https://rusynlit.sk/index.php/2025/11/05/4457/) - Теодозія Латтова – довгорочна професіонална русиньска редакторка, журналістка, писателька, културно-освітня дїятелька. Довгы рокы робила в україньскім штудію Словацького розгласу у Пряшові. По політічных змінах в роцї 1989, была тов особов у розгласї, котра просаджовала право Русинів на їх властне высыланя, што ай Русины нескорше досягли, а Дуся, як єй фаміліарнї звали, зарядила ся якраз к
- [Споминаєме на Дусю Латтову – членку Сполку русиньскых писателїв, котра 16. 10. 2025 опустила поземскый світ.](https://rusynlit.sk/index.php/2025/11/05/4455/) - Теодозія Латтова – довгорочна професіонална русиньска редакторка, журналістка, писателька, културно-освітня дїятелька. Довгы рокы робила в україньскім штудію Словацького розгласу у Пряшові. По політічных змінах в роцї 1989, была тов особов у розгласї, котра просаджовала право Русинів на їх властне высыланя, што ай Русины нескорше досягли, а Дуся, як єй фаміліарнї звали, зарядила ся якраз к
- [ДВАНАДЦЯТЫЙ ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ](https://rusynlit.sk/index.php/2025/09/18/4451/) - Од 1. септембра до 20. новембра 2025 Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 12. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу
- [Умер Ярослав Сисак, режісер, герець, перекладатель до русиньского языка і довгорочный директор ТАД](https://rusynlit.sk/index.php/2025/06/28/4445/) - Одышла далша вызначна особность, член Сполку русиньскых писателїв. Із глубокым жалём інформуєме, же навсе од нас одышов Ярослав Сисак (28. 5. 1939 – 27. 6. 2025) – режісер, герець, перекладатель до русиньского языка і довгорoчный директор Театра Александра Духновіча. Быв вызначнов особностёв, котра ся великыма буквами записала до історії нашого театра і русиньской културы. Ёго
- [Умер член Сполку русиньскых писателїв, єден з кодіфікаторів русиньского языка на Словеньску доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.](https://rusynlit.sk/index.php/2025/06/06/4440/) - У віцї 88 років 1. юна 2025 у Кошіцях одышла до вічности вызначна научна і културно-освітня особность, єден із кодіфікаторів русиньского літератрурного языка на Словакії – доц. ПгДр. Василь ЯБУР, к. н. Погріб буде 6. юна 2025 o 13.00 гoд. на Верейнім цінтерї в Кошіцях. Вічна ёму память. Жертовность і смілость суть людьскы властности, споёваны
- [Вышов Короткый енціклопедічный словник православія на Словакії](https://rusynlit.sk/index.php/2021/08/25/4434/) - Теперь ся нам дістав до рук енціклопедічный словнык православія на Словакії, котрый вышов по словацькы під назвов: Krátky encyklopedický slovník pravoslavia na Slovensku (Svidník: Tlačiareň svidnícka, s. r .o., 232 s., ISBN 978-80-89755-83-7) русиньскых авторів: ПгДр. Михала Шкурлы і Інж. Юрія Кривкы. Тот інтересный словник має шість частей і вышов за фінанчной помочі русиньского філантропа – Інж.
- [Вишли ище три кнїжки, а з нїма попуст и нови вигодносци](https://rusynlit.sk/index.php/2021/05/06/4422/) - НОВИ САД – Редакция видавательней дїялносци Новинско-видавательней установи „Руске слово” обявела у априлу ище три нови кнїжки – писнї за дзеци, популарну прозу и преклад шветовей поезиї. Уж мож купиц кнїжку популарних блоґох-колумнох Ясмини Дюранїн „ЖеноблоґИя”, а за дзеци кнїжку писньох за наймладших Меланиї Римар „Хто як сце”, зоз илустрациями Павлини Шепински. Обидва кнїжки обявени
- [Промоция кнїжкох „Розваляни салаш” и „Перли шветовей поезиї”](https://rusynlit.sk/index.php/2021/07/13/4431/) - ДЮРДЬОВ – 10. юлия 2021 у Рускей школи у Дюрдьове була отримана промоция двох кнїжкох – „Розваляни салаш” др Янка Сабадоша и „Перли шветовей поезиї” Михала Рамача. Роби ше о двох нових кнїжкох НВУ „Руске слово” котри обявени у априлу. Кнїжку „Розваляни салаш” финансовала авторова фамелия, а „Перли шветовей поезиї” Амбасада України у Републики Сербиї. Любителє добрей
- [Обявена и нова кнїжка за дзеци](https://rusynlit.sk/index.php/2021/05/12/4428/) - НОВИ САД – Мелания Римар наша найплоднєйша руска писателька за дзеци. Тих дньох зоз друку вишла єй дзевята по шоре самостойна кнїжка за дзеци. Вона ноши наслов „Хто як сце” и наменєна є дзецом наймладшого возросту. Окрем авторских кнїжкох, вона пририхтала збирку руских народних писньох за дзеци Когуцик ярабик и Антолоґию приповедкох за дзеци Драга
- [Вишла нова кнїжка Михала Рамача](https://rusynlit.sk/index.php/2021/05/08/4425/) - НОВИ САД – Михал Рамач, наш поета, новинар, писатель и прекладатель свою длугорочну роботу на прекладаню поезиї зоз вецей язикох коруновал зоз кнїжку хтора пред нами. Кнїжка ма наслов „Перли шветовей поезиї – Розгварка зоз виками – од Ґилґамеша по Мирослава Антича”. Ма два провадзаци тексти хтори би требали увесц читача до святочного читаня шветових
- [Вышов цїнный Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/25/4419/) - Теперь ся нам дістав до рук в роцї 2021 выданый Repertoárový zborník Foklorny skupiny Starinčanka / Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка авторкы Мґр. Анны Фундаковой, котра єдночасно співать у нїй. Она написала тексты, нотоґрафію, записы тектів русиньскых народных співанок із реперотоару Старинчанкы, котры суть написаны по русиньскы латиніков і азбуков, а є їх рівна стовка.
- [Промоция Словнїка компютерскей терминолоґиї](https://rusynlit.sk/index.php/2021/02/06/4415/) - РУСКИ КЕРЕСТУР – У сали Месней заєднїци 1. 3. 2021 була промоция Словнїка компютерскей терминолоґиї автора др Михайла Фейси зоз Оддзелєня за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе. Промоцию орґанизує Народна библиотека з Руского Керестура, а соорґанизаторе Месни одбор Рускей матки и Месна заєднїца. М. АФИЧ, РутенпреС (Публікуєме в оріґіналї – войводин(ьскім варіантї русиньского языка.)
- [«Приповідкы на кажду пору рока» тішат не лем око](https://rusynlit.sk/index.php/2021/02/06/4412/) - Варшавскій Університет во спілпрацы зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях печатали книжку з оповіданями для наймолодшых. По «Робочым зошыті до лемківского языка», то уж другє спільне выданя обох інституций. «Приповідкы на кажду пору рока» будут потіхом тіж для старшых чытателів. «Публикация возникла предовшыткым з думком о наймолодшых, тых кус старшых, родичах і учытелях лемківского языка. Вчыня
- [«Річник Руской Бурсы» за 2020 рік доступный онляйн](https://rusynlit.sk/index.php/2021/02/05/4409/) - Перед даякым часом інформували сме, што вышол «Річник Руской Бурсы» за 2020 рік, якій можете очывидно придбати в друкуваній версиі. Днес заявляме, што послідній Річник єст доступный і в електронічній версиі на нашым сайті. Старчыт войти на порталь www.lem.fm, дальше зазрити в нижній части сайту до «Діґітальной Бібліотекы РБ» і найти як раз збірку, де находят ся
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской: Миколай Коневал](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/20/4331/) - Бідак дїдо і ёго баба Купив дїдо за три златкы на ярмарку дві топанкы. Єдну лїву, другу праву, про бабочку на забаву. Баба топанкы обула, на забаву полетїла танцёвала аж до рана, без дїда, но не сама. Рано домів пришкынтала а на дїда гнедь спустила: Непопостеляне, непопрятане! Ненаварене, непозамітане! Не знам, што-сь до теперь робив?
- [27. юна 2024 - вызначный жывотный юбілей Анны Плїшковой](https://rusynlit.sk/index.php/2024/06/17/4108/) - 27. 6. 2024 ославить членка Сполку русиньскых писателїв Словеньска округлый жывотный юбілей. Знали сьте, же в молодых роках писала ай поезію? О жывотній пути юбіланткы ся можете дізнати якраз в день єй народенин о 16. 00 в Музею русиньской културы у Пряшові, де буде далшый із серії медайлонів - вызначны особности. На нашій сторінцї публікуєме
- [Вышла далша книжка АРК в СР – Елена Хомова-Грінёва: Любов сердця / Ľubov serdcʾa](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/03/4226/) - Елена ХОМОВА-ГРІНЁВА, народжена 2. 3. 1958 в Удолю, жыє і творить в Старій Любовни, теперь выдалa свою 6. книжку в русиньскім языку. Елена Хомова-Грінёва теперь предложыла чітателёви свій новый зборник поезії в русиньскім языку азбуков і латиніцёв. Уж сама назва Любов сердця ясно говорить, же у віршах буде доміновати вічный мотів любви. Поетка ся так найновшов публікаціёв у
- [КУ ҐЕНЕЗЇ ЕМІҐРАНТЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ КАРПАТЬСКЫХ РУСИНІВ В США. ОД БРАТСТВ І ОБЩЕСТВ К ЛІТЕРАТУРНЫМ ТВОРАМ](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/20/4241/) - КУ ҐЕНЕЗЇ ЕМІҐРАНТЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ КАРПАТЬСКЫХ РУСИНІВ В США. ОД БРАТСТВ І ОБЩЕСТВ К ЛІТЕРАТУРНЫМ ТВОРАМ Мґр. Домініка Новотна Abstract This thesis examines the historical and social events that preceded the emergence of Carpatho-Rusyn emigrant literature in the USA. The historical and political situation in Europe in the first half of the 19th century and
- [Вышла книжка АРК в СР – Мілан Ґай: Несповнены слюбы](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/03/4229/) - Мілан ҐАЙ, народженый 23. 7. 1954 у Сукові, жыє і творить в Меджілабірцях, теперь выдав 11. свою книжку в русиньскім языку. Творы сучасной русиньской літературы на Словакії суть проявом довготырвалых снажінь і актівностей у рамках періоду третёго народного возроджіня, котре надале проходить. Знаками той літературы є, окрем іншого, адресованя творів як дїтьскому, так і дорослому
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Моніка Даґан](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/18/4327/) - Кончіна злых жралоків В Індіцькім океанї при берегах Австралії жыв обровскый жралок Себастіан. Мав сивастый хырбет, білый брїх і обровскы зубиска. Себастіан плавав все сам. Кедь праві не глядав дашто під зуб, рад ся забавляв тым, же пуджав малы морьскы звірятка. Через вікенд любив приплавати аж ід плажам, а кедь мав щастя, стрїтив там ай
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Мірослав Жолобаніч](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/16/4322/) - Коцурик з Тополї Співжытя меджі доместіфікованыма звірятами і людми екзістує уже барз довго. Про свої незвычайны способности і властности были і суть в дакотрых цівілізаціях звірята честованы а поважованы доконця за святы. Меджі такы ужасны а незалежны створїня належать ай мачкы а то вдяка невыжадуючій старостливости і способности додати родинї тепло домова. В сучасности є
- [Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2024/03/18/4071/) - 14. марца 2023 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універз іты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв в тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Выступаючов на семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна, котра ся шпеціалізує на
- [Вышла далша публікація творів русиньского будителя: Євґеній Фенцик – Князь Корятовіч](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/28/4200/) - Не так давно узрїла світло світа уж друга публікація творів Євґенія Фенцика, автора періоду русиньского народного оброджіня, котрого літературны творы суть меджі шыроков верейностёв мало знамы ай з прічіны, же много з творів автора было выданых лем за жывота писателя а пак уж нїґда веце. Падяк-Павліч в минулости уже выдали дакілько зборників творів писателїв періоду народного
- [Штефан Смолей: Радостне навернутя](https://rusynlit.sk/index.php/2024/11/30/4377/) - Штефан СМОЛЕЙ, народженый 13. 9. 1933 у Рошківцях, жыє і творить в Меджілабірцях, теперь выдав 33. свою книжку в русиньскім языку. З прибываючіма роками ексістенції сучасной русиньской літературы по роцї 1989, а главно по Мальцовской одходї до вічности літературны крітіци і одборникы, што ся занимають белетріёв, наісто збачіли, же проза стає ся чім дале тым
- [Михал Павліч: Характерістіка дїтьского чітателя як адресата русиньской літературы про дїти і молодеж на Словакії](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/05/4367/) - ХАРАКТЕРІСТІКА ДЇТЬСКОГО ЧІТАТЕЛЯ ЯК АДРЕСАТА РУСИНЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ ПРО ДЇТИ І МОЛОДЕЖ НА СЛОВАКІЇ[1] Михал ПАВЛІЧ Abstract Literature for children and youth represents a large part of the book production of contemporary Ruthenian literature in Slovakia. Almost every Ruthenian writer is the author of at least one book dedicated to children's readers, which only confirms
- [Михал Палвіч: Сучасный став русиньской літературы на Словакії: Меджі будительством і новаторством](https://rusynlit.sk/index.php/2024/11/28/4373/) - СУЧАСНЫЙ СТАВ РУСИНЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ НА СЛОВАКІЇ: МЕДЖІ БУДИТЕЛЬСТВОМ І НОВАТОРСТВОМ Михал Павліч Anotation Rusyn literature is one of the few literatures of the present day about which we can say that its published works in the 21st century has the characteristics of the literature of the periods of national awakenings that took place in Europe
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Анна Замутовска (3. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/14/4315/) - ПОДОБЫ “Петре”, зазвучало шептом до холодной ночі. “Петре, вставай!”, потряс Янко свого молодшого брата розваленого на теплім сїнї. Лем недавно пришов домів з той нещастливой музикы. “Петре, вставай! Запрягай конї до воза!”, крічав Янко на Петра найвеце як лем ся тым шептачім голосом дало. “Янку, дай покій”, перебрав ся конечнї Петро з куртого спаня.
- [Мірослав Жолобаніч - Захранка (2021)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/24/4355/) - Автор: Міро Жолобаніч Назва: Захранка Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2021 Чісло сторінок: 88 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-07-1 Мож стягнути ту: Захранка
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Людміла Шандалова (2. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/10/4298/) - В храмі лїса В катедралї з высокых стромів До престола засїло тихо Як білый дым през старый комин Тратить ся непокой з пыхов През хмары світло ся влудило У златых перстінёх до травы З пахоты лїса кадило Очіщать думкы чорнявы Як молитва мамы на устах Так шумлять стромы верьхами Червена калина запустла Стежка ся вказала
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Марія Шмайдова (3. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/12/4304/) - Алменія i лопуховый лїс Де было, там было, было раз єдно кралёвство. Были в нїм розляглы лїсы а в них прекрасны высокы стромы. Берегы были высокы, но были там і ровины, паствины і поля. Лукы з розквітаючіма, пестрофаребныма квітками ся рушали з бока на бік, як задув теплый вітрик од лїсів. Меджі горами дзуркотїли быстры ярочкы,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2024: Леа Васькова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2025/01/08/4273/) - Aнгел Рождественна депресія дотягнута до доконалости. Твої вочі, позераючі з інакшого світа. Зістала лем душа без радости і крыла - што не знають, як ся лїтать. Твою тварь намалюю по памяти. Штудую тя, як стары малярї давну красу, но тоту тайну моя душа не вызрадить, і думкы на тебе лапачі снів посылають до глубин часу.
- [Членьска громада Сполку русиньскых писателїв. Семінар к Літературному конкурзу Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/28/4244/) - Членьска громада Сполку русиньскых писателїв і семінар к Літературному конкурзу Марії Мальцовской – 11. рочник. 20. децембра 2024 ся в засїдални Consilium maius Ректорату Пряшівской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Громаду вела председкыня сполку Кветослава Копорова, котра вызвала притомных, абы минутов тиха спомянули і заєдно дали честь вызначному русиньскому
- [Позваня на презентацію вітязных робот Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2024](https://rusynlit.sk/index.php/2024/12/16/4238/)
- [Штефан Смолей: Радостне навернутя (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/11/10/4221/) - Штефан СМОЛЕЙ, народженый 13. 9. 1933 у Рошківцях, жыє і творить в Меджілабірцях, теперь выдав 33. свою книжку в русиньскім языку. З прибываючіма роками ексістенції сучасной русиньской літературы по роцї 1989, а главно по Мальцовской одходї до вічности літературны крітіци і одборникы, што ся занимають белетріёв, наісто збачіли, же проза стає ся чім дале тым
- [Гелена Ґіцова-Міцовчінова: Заслызена Україна (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/10/27/4210/) - Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА, народжена 14. 5. 1939 у Збудьскім Рокытові, жыє і творить в Меджілабірцях, теперь выдала свою 29. книжку в русиньскім языку. Вдяка зборнику Заслызена Україна можеме оцїнити тематічный перелом, котрый Гелена Ґіцова-Міцовчіноа започала уж в дакотрых попереднїх публікаціях, главно в послїднім зборнику І співам, і плачу з року 2023. Авторка в послїднїх роках презентує поезію меланхолічно, жалостиво і
- [Меланія Германова: Што жывот принїс (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/11/25/4217/) - Меланія ГЕРМАНОВА, народжена 3. 11. 1937 у Выдрани, жыє і творить в Габурї, теперь выдає свою 5. книжку в русиньскім языку. В сучасній русиньскій літертурї є намного у векшій мірї заступлена поезія як проза, зато каждый далшый зборник короткой прозы або амбіціонїэнїшы векшы жанры вітаме з інтересом і очекованём. Вшытко высше спомянуте платить і о
- [Вышла книжка Марії Шмайдовой Осїнь на комарнику (2024)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/11/29/4201/) - Марiя Шмайдова ся народила в Стропкові 8. фебруара 1964. Дїтинство і школьскы рокы пережыла у Свіднику. Часто навщівлёвала і родне село свого вітця Николая Бабея – Вышнїй Комарник. У роцї 1985 ся выдала і жыє вєдно зо своїм мужом Павлом у селї Потїчкы недалеко Стропкова. Понад 40 років свого професійного жывота засвятила школству. Выштудовала учітельство про
- [Мілан ҐАЙ ославив 70 років](https://rusynlit.sk/index.php/2024/07/26/4133/) - Наш юбілант Член Сполку русиньскых писателїв Мілан ҐАЙ ославив 70 років Народив ся в селї Суків (окр. Меджілабірцї) 23. юла 1954. Дома в родинї выростав із штирёма сородинцями. У роднім селї Суків зачав у 1960 роцї ходити до основной школы, де го першый рік учів важеный учітель Федор Кумічак. Далшы штири рочникы го учіла панї
- [Найлїпшы русиньскы публікації за рік 2023 оцїнив і Пряшівскый самосправный край](https://rusynlit.sk/index.php/2024/09/30/4170/) - Верейность спознала найлїпшы книжкы Пряшівского самосправного края за рік 2023. Стало ся так почас святочного оцїнёваня облюбленого літературно-чітательского конкурзу Книга рока ПСК. Авторы найлїпше оцїнёваных книжок ці найоблюбленїшых літературных творів за минулый рік собі оцїнїня перевзяли 23. септембра 2024, в Крайскій книжніцї П. О. Гвєздослава в Пряшові. Семый рочник конкурзу Книга рока 2023 принїс оцїнїня
- [Умер Юрко ХАРИТУН, соловей заникнутого краю](https://rusynlit.sk/index.php/2024/08/31/4167/) - В пятніцю, 30. авґуста 2024, добило сердце русиньского поета, лавреата дакількох літературных оцїнїнь – Юрка Харитуна. Інформовав о тім ёго сын Властиміл. Вмер по довгодобім важнім ставі здоровя у віцї 76 років. Юрко Харитун належав меджі найвызначнїшых русиньскых поетів на Словакії по роцї 1989. Окрем того зберав фолклор, а занимав ся і творчостёв про дїти.
- [Єденадцятый літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2024/09/20/4183/) - Од 2. септембра до 25. новембра 2024 Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 11. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу
- [Недїльны віршы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/05/03/1869/) - ЛЇТАЛИ ІСКРЫ Предкы вросли до землї, Но уж требало обороняти Ролї, домы, поляны, В лїсї тайны стежкы І быстры бережкы Перед злодїём, насилником, Бранити жывот, правду, Зуроднены ланы Около Ондавы, Лабірця, Попраду, Броды розводненой Тісы... І в боёвых схватках Шаблї часто выкресали іскры; Ту часто текла кров До землї родной І мішала ся
- [6. апріля 2023 дожыла ся округлого юбілея - 70 років вызначна особность русиньского руху Александер Зозуляк](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/18/3820/) - ПаедДр. Мґр. Анна СИМКОВА, кураторка СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові АЛЕКСАНДЕР ЗОЗУЛЯК З ДУШОВ МАЛЯРЯ 6. апріля того року Александер Зозуляк oславив красный жывотный юбілей – 70 років. Кедь высловиме мено Александер Зозуляк, окрем Русунів і вшыткого, што з Русинами є споєне, не смієме забыти іщі на єдно, а то главне в
- [Штефан Смолей ся дожыв вызначного жывотного юбілея](https://rusynlit.sk/index.php/2023/09/25/3863/) - Член Сполку русиньскых писателїв ославлює 90 років. Штефан Смолей ся народив 13. 9. 1933 у Рошківцях, теперь жыє і творить у Меджілабірцях. Є автором выше трёх десяток книг поезії і прозы в русиньскім языку. Є тыж лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу. Став ся ним в роцї 2014 за книжку Бурї над Бескидами. Русиньскый
- [Членка Сполку русиньскых писателїв ославила вызначный юбілей](https://rusynlit.sk/index.php/2023/09/26/3865/) - Марія Ґірова ся народила 11. септембра 1943 в селї Руське, котре впало за жертву Стариньской гати. Днесь жыє і творить у Снинї. Довгорoчна і актівна културна дїятелька в русиньскім возроднім русї, русиньска поетка і дописователька русиньской пресы і розгласового высыланя про Русинів, основателька співацькых колектівів (Стащінчанка, Старинчанка, Снинчанка, Дубравка, Яворина), авторка многых літературных і фолклорных
- [Обчаньска актівістка і русиньска писателька ославлює 60 років](https://rusynlit.sk/index.php/2024/02/22/4051/) - Вызначный жывотный юбілей інж. Людмілы Шандаловой 21. фебуара 2024 ся дожыла вызначного жывотного юбілея – 60 років русиньска актівістка, писателька, членка Сполку русиньскых писателїв на Словакії Людміла Шандалова із Свідника. Кваліфікаціёв інжінїрка економії ся не успокоїла лем із своїм професіоналным замірянём. Емоції ку свому родному – к материньскому языку єй наштартовали ку тому, же написала
- [Жывотный юбілей русиньской писателькы Марії Шмайдовой](https://rusynlit.sk/index.php/2024/02/25/4056/) - Марія Шмайдова, членка Сполку русиньскых писателїв ся 8. фебруара 2024 дожыла вызначного жывотного юбілея. Мґр. Марія Шмайдовa, народжена 8. фебруара 1964, родачка зо Свідника, жыє в селї Потічкы Стропківского окресу. По высокошкольскых штудіях свій професіоналный жывот засвятила реґіоналному школству. Любов к дїтём єй привела до записованя короткых приповідок зо жывота тых найменшых – передшколаків і
- [Літературный фонд оцїнив русиньску літературу](https://rusynlit.sk/index.php/2024/07/15/4145/) - Літературный фонд удїлює Цїну і Премію Александра Павловіча за русиньску літературу раз за два рокы. В роцї 2024 были годночены творы за період років 2022 і 2023. Членами пороты были доц. Мґр. Івана Сливкова, ПгД. із Інштітуту середнёевропскых штудій Пряшівской універзіты в Пряшові, Мґр. Домініка Новотна, інтерна докторандка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в
- [Позваня на презентацію новой книжкы доц. Володимира Фенича, к. н. о научній і сполоченьскій роботї Павла-Роберта Маґочія](https://rusynlit.sk/index.php/2024/06/20/4113/)
- [Даньєла Капралёва і Юрко Харитун як темы заключных робот штудентів](https://rusynlit.sk/index.php/2024/06/06/4099/) - Бакаларьскы і маґістерьскы роботы на тему сучасной русиньской літературы 4. 6. 2024 потїшыли своїма презентаціями при обгаёбах своїх робот дві абсолвенткы бакаларьского і маґістерьского штудія Мартіна Сівчова і Анастазія Бараникова. Бк. Мартіна Сівчова обгаїла свою бакаларьску роботу на тему: Образы, одразы і одказы в поезії Даньєлы Капралёвой. Мґр. Анастазія Бараникова собі выбрала сучасного русиньского поета
- [Вышла нова публикація: Александер Духновіч. Творы](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/30/3984/) - В роцї 2023 творівый тандем доц. Мґр. Валерій Падяк, к.н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. робили на далшій публікації творів русиньской літературной класикы. Падяк-Павліч в мінулости уже выдали дакілько зборників творів писателїв періоду народного оброджіня, так само ся концентрують на выдаваня сценарів выняткового Театру Александра Духновіча в Пряшови, котрого многы сценарї были дотеперь лем в
- [Михал Павліч: Коміка стереотіпів Мірослава Жолобаніча](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/21/3940/) - КОМІКА СТЕРЕОТІПІВ МІРОСЛАВА ЖОЛОБАНІЧА Михал ПАВЛІЧ Abstract In the following article, we will analyze the humorous prose of Miroslav Žolobanič, in which the stereotyping of gender differentiation is mainly used for comic effect, i.e. essentialist perceived differences between men and women. At the same time, we interpret the prose with the help of Henry
- [Злата медайла про доцента Василя Ябура](https://rusynlit.sk/index.php/2024/04/15/4080/) - Днесь быв оцїненый Златов медайлов Пряшівской універзіты за міморядный вклад до научно-педаґоґічной роботы на Пряшівскій універзітї і за розвой Інштітуту русиньского языка і културы доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., єден з кодіфікаторів русиньского языка на Словакії, член Сполку русиньскых писателїв Словакії. Медайлу му передав на славностнім верейнім засїданю Академічного сенату Пряшівской універзіты ректор ПУ
- [Русиньскый книжный фестівал в СНМ МРК: презентація поетічного зборника Петра Медвідя](https://rusynlit.sk/index.php/2024/03/12/4065/)
- [Русиньскый книжный фестівал в СНМ МРК: презентація книгы проф. Петра Шворца](https://rusynlit.sk/index.php/2024/03/12/4068/)
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2023: Марія Шмайдова – Осїнь на Комарнику (2. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/22/3974/) - Осїнь на Комарнику Рік 2005 Стою на автобусовій заставцї a чекам на автобус. Пришов єм дость скоро. Не хотїв єм змешкати. Мусив бы єм потім чекати може і три годины, докы піде далшый спой. Але і так, якось автобуса нїт. Автобусова заставка выновлена. Є в нїй і лавочка, а главнї през ню видно вшытко доокола,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2023: Міро Жолобаніч – Коцурик з Тополї, 3. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/02/05/4037/) - Коцурик з Тополї Співжытя меджі доместіфікованыма звірятами і людми екзістує уже барз довго. Про свої незвычайны способности і властности были і суть в дакотрых цівілізаціях звірята честованы а поважованы доконця за святы. Меджі такы ужасны а незалежны створїня належать ай мачкы а то вдяка невыжадуючій старостливости і способности додати родинї тепло домова. В сучасности є
- [Шмайдова, Марія - Під диков грушков](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/29/3995/) - Автор: Марія Шмайдова Назва: Під диков грушков Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2023 Чісло сторінок: 68 с. Язык: русиньскый (азбука/латиніка) ISBN: 978-80-89746-09-5 Мож стягнути ту: Під диков грушков
- [Мірослав Жолобаніч - Горечій кавей](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/29/4004/) - Автор: Міро Жолобаніч Назва: Горечій кавей Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2023 Чісло сторінок: 64 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-10-1 Мож стягнути ту: Горечій кавей
- [Вышла нова книжка про дїти Марії Шмайдовой - Під диков грушков](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/29/4011/) - Сполок русиньскых писателїв Словеньска выдав в роцї 2023 уж третю книжку літературы про дїти писателькы Марії Шмайдовой. Авторка Марія Шмайдова дотеперь выдала по русиньскы дві публікації прозы про найменшых: У дїдка на дворї (Сполок русиньскых писателїв Словениска, 2020) і Максовы новы чіжемкы (ОZ Колысочка - Kolíska, 2022). Під диков грушков є зборником куртых розповідань із
- [Вышла нова публікація Міра Жолобаніча - третя книга гуморесок Горечій кавей](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/29/4008/) - В роцї 2023 вышла третя книжка гуморесок Міра Жолобаніча з назвов Горечій кавей. Мірослав Жолобаніч ся народив 13. 06. 1956, молоды рокы прожыв у Пчолинім. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы, выдав сім книжок кресленого гумору (Bavme sa hokejom, 2013, Basketbal nás baví, 2014, IT vtipy a iné, 2015, Smiech náš každodenný/Сміх наш каждоденный, 2017,
- [Домініка Новотна: ЛІТЕРАТУРНА РЕФЛЕКСІЯ СОЦІАЛНОЙ ПРОБЛЕМАТІКЫ РУСИНЬСКЫХ ЕМІҐРАНТІВ В США НА ЗАЧАТКУ 20. СТОРОЧА В ДРАМІ ВАЛЕНТІНА ҐОРЗА: „FEDORIŠINOVY“](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/21/3938/) - ЛІТЕРАТУРНА РЕФЛЕКСІЯ СОЦІАЛНОЙ ПРОБЛЕМАТІКЫ РУСИНЬСКЫХ ЕМІҐРАНТІВ В США НА ЗАЧАТКУ 20. СТОРОЧА В ДРАМІ ВАЛЕНТІНА ҐОРЗА: „FEDORIŠINOVY“ Домініка Новотна Abstrakt Alcoholism, linguistic and cultural assimilation, loss of cultural identity, or generational conflicts, all of these are often recurring issues in the literary work of Ruthenian writer-emigrants in the USA at the beginning of the 20th
- [Выголошеный 10. Літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2023/09/02/3980/) - Од 2. септембра до 25. новембра 2023 Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 10. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2023: Людміла Шандалова - Горнець (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2024/01/19/3968/) - Горнець Быв єден горнець. Мав дві великы уха, што му одставали а єден величезный брїх. Же му выпучав, го нияк не трапило, наспак, на свій брїх быв незвычайно гордый. Хвалив ся кады знав, же такый брїх може поїсти велё-превелё найсмачнїшoй мачанкы на світї. Або на вітаміны пребогатой капусты, ці найлагоднїшых маслом мащеных бандурок. Горнець ся
- [Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской - выгодночіня](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/30/3954/) - Юбілейный – десятый рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской 29. децембра 2023 ся одбыв семінар і наслїдне выгодночіня тогорочного Літературного конкурзу, котрый быв в роцї 2010 (на вырочній членьскій громадї Сполку русиньскых писателїв) поменованый назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской, на памятку найвызначнїшой сучасной русиньской прозаічкы, што в уведженім роцї одышла до вічности. Літературный конкурз на найлїпшы
- [Позваня на выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2023](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/21/3944/)
- [РЕЦЕНЗІЯ: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: І співам, і плачу](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/14/3910/) - Гелена Ґіцова-Міцовчінова народжена 14. 5. 1939 у Збудьскім Рокытові, жыє і творить у Меджілабірцях, теперь выдала свою 28. книжку поезії в русиньскім языку. Гелена Ґіцова-Міцовчінова ся в русиньскій літературї прoсадила прімарнї як авторка поезії про дїти і молодеж. Вершы присвячены дїтём суть звычайно пожертвованы дїтьскым темам гры, познаваню світа природы, або выядрюють любов к родинї. В зборнику
- [РЕЦЕНЗІЯ: Штефан СМОЛЕЙ: Невинны покараны](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/14/3926/) - Штефан Смолей ся народив 13. 9. 1933 у Рошківцях, жыє і творить в Меджілабірцях, є лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер в США. Теперь автор выдає свою 33. книжку в русиньскім языку. Штефан Смолей є русиньскым чітателям знамый уж од часів по роцї 1989, котрым ся зачінать третїй період
- [РЕЦЕНЗІЯ: Елена ХОМОВА-ГРІНЁВА: Высоко небо](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/14/3918/) - Елена Хомова-Грінёва ся народила в селї Удол (старша назва села – Уяк), жыє і творить в Старій Любовни, пише поезію в русиньскім языку, теперь выдає свою 4. книжку. Елена Хомова-Грінёва належить ку малій ґрупі русиньскых авторів, котры ся до позорности русиньскых чітателїв дістали релатівнї недавно, але четверта книжка поезії бісїдує о довготырваючій писательскій сназї. З авторчиныма вершами сьме ся могли стрїтити дякуючі
- [РЕЦЕНЗІЯ: Юрко ХАРИТУН: Мої соловї](https://rusynlit.sk/index.php/2023/12/14/3916/) - Юрко Харитун ся народив в Остружніцї 17. 7. 1948, жыє і творить в Кежмарку, є лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер в США. Теперь автор выдає свою 15. книжку в русиньскім языку. Каждый новый зборник русиньского поета Юрка Харитуна є жаданым даром до фонду сучасной русиньской літературы на Словакії.
- [ПОЗВАНЯ: 59. научный семінар карпаторусиністікы - Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД.](https://rusynlit.sk/index.php/2023/11/30/3904/)
- [58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал](https://rusynlit.sk/index.php/2023/10/31/3882/) - 58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал 30. октобра 2023 в засїдалнї ФГПН (Факулты гуманітных і природных наук) на Пряшівскій універзітї ся одбыв семінар карпаторусиністікы. Семінары уже пятнадцятый рік (од р. 2009) орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. По пандемії КОВІД ся навщівность семінарів рапідно знижыла, хоць ай перед пандеміёв уже
- [10. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2023/10/14/3868/) - Выголошеный 10. Літературный конкурз Марії Мальцовской Од 2. септембра до 25. новембра 2023 Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 10. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім
- [Вышла далша книжка творів Театра Александра Духновіча - перекладів Ярослава Сысака](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/21/3856/) - Далшым выступом проєкту одборных працовників Інштітуту русиньского языка і културы реалізованого дякуючі Фонду на підпору културы народностных меншын є книжка заміряна на Театер Александра Духновіча в Пряшові. Іде о продовжіня книжкы Театер Александра Духновіча: 30 років. Выбер з репертоару, котра вышла в роцї 2020. Теперь ся едіторы заміряли на вызначну персону Театра, перекладателя Ярослава Сысака.
- [57. семінар карпаторусиністікы: Вышла нова публікація о Русинах](https://rusynlit.sk/index.php/2023/05/15/3839/) - 10. мая 2023 ся на Пряшівскій універзітї у Пряшові – Інштітутї русиньского языка і културы одбыв 57. семінар карпаторусиністікы, котрый быв кус нетрадічным. Была на нїм презентована нова публікація, котра вышла лем недавно (концём рока 2022) і історія выданя котрой є шпеціфічна. Іде о переклад з мадярьского оріґіналу автора Ореста Саба (Сабова), котрый быв мадярьско-русиньского
- [Новы публікації на 56. семінару карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2023/05/15/3833/) - По трирочній павзї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав на 16. марца 2023 в просторах ректорату – в засїдални Consilium maius уже 56. семінар карпаторусиністікы. Семінары карпаторусиністікы мали перед пандеміёв Ковід своїх реґуларных навщівників (хоць їх чісло ся в послїднїх двох роках поступно знижовало), але все ся нашло холем 10 –
- [Нова публікація: Karpatská Rus - Historický atlas](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/14/3793/) - Недавно у Выдавательстві Пряшівской універзіты в Пряшові вышов словацькый переклад анґліцькой публікації із 2017-го року автора, узнаваного науковця, академіка, проф. Др. Павла Роберта Маґочія. Репрезентатівна публікація має множество якостных історічных мап. В книзї, окрем іншого, мож прочітати заднє слово: „Карпатьска Русь ся дословно находить в самім сердцю Европы. Єствують доконця два памятникы збудованы в роках
- [Театер Александра Духновіча уведе на сцену гру Александра Духновіча](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/14/3796/) - Театер Александра Духновіча уведе на сцену гру Александра Духновіча Головный тарабанщік. Премєра: 28-го апріля 2023 Головный тарабанщік (Велика сцена, 19.00 год., 1-ша премєра) Пєсу Головный тарабанщік Александер Духновіч написав у 1852-ім роцї, но темы, котры в нїй одкрывать, суть веце як актуалны. Тадь припады здобытя функції ці тітулу не найчестнїшыма способами видиме і днесь.
- [Позваня: Бісїда о жывотї Александра Духновіча](https://rusynlit.sk/index.php/2023/03/26/3774/)
- [Вышoв часопис РУСИН 2/2023](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/07/3785/) - В тім чіслї мож прочітати такы статї: Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ: Жыва леґенда Michal BYCKO, PhD.: „Pretože v smútku je pravda!“ ПаедДр. Мґр. Анна СИМКОВА: Александер Зозуляк з душов маляря ТгЛіц. о. Франтїшек КРАЙНЯК: Месіяньскы псалмы Karpatská Rus: Historický atlas Анна ПЛЇШКОВА, Кветослава КОПОРОВА, Василь ЯБУР, Зденка ЦІТРЯКОВА, Михала ГОЛУБКОВА: Першыраз в історії русиньского літературного языка
- [Вышов зборник Studium Carpatho-Ruthenorum 2022: Штудії з карпаторусиністікы 14](https://rusynlit.sk/index.php/2023/02/26/3799/) - Зборник мож чітати на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові: https://www.unipo.sk/public/media/26361/SCR_2022-final.pdf Далшы выданы публікації штудій мож найти ту: https://www.unipo.sk/cjknm/hlavne-sekcie/urjk/akcie/scr/ Вступне слово едіторкы Научный зборник Studium Carpatho-Ruthenorum 2022/Штудії з карпаторусиністікы 14 представлює вісем штудій з розлічных областей карпаторусиністікы, причім, як ся стало традіціёв, розшырили сьме коло авторів о єдно нове мено. Штудії суть
- [Вышoв часопис РУСИН 1/2023](https://rusynlit.sk/index.php/2023/02/23/3788/) - В тым чіслї мож прочітати тоты статї: Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Миколай Ляш быв оцїненый Орденом Людовіта Штура ПгДр. Люба КРАЛЁВА, Пг.Д.: Ганка Сервіцька – шістьдесятнічка Буковскый апелує на новы самосправы творити комісії на охрану меншын PhDr. Mgr. Ľuba KRAĽOVÁ, Ph.D.: Rusíni na Slovensku v transformačných procesoch po roku 1989 – špecifické problémy jazykovej a národnej sebareflexie (2) Мґр. Михал
- [Бісїда о жывотї Александра Духновіча (награвка)](https://rusynlit.sk/index.php/2023/04/12/3781/) - Дорогы слухачі, наше радіо русин ФМ в співпраці з історічнов комісіёв Округлого стола Русинів Словеньска про вас приготовило нову релацію На кус історії, котрой цілём є популарізовати русиньску історію і єй вызначны особности. Темов днешнёго выданя релації буде творчость Александра Духновіча. Слухайте нас у середу 12-го апріля о 20.00 год. https://www.rusyn.fm/relaciji/%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%83%D1%81-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-na-kus-istoriji/
- [56. семінар карпаторусиністікы - на тему сучасной русиньской літературы](https://rusynlit.sk/index.php/2023/03/20/3743/) - Михал Павліч: КОМІКА СТЕРЕОТІПІВ У ПРОЗЇ МІРОСЛАВА ЖОЛОБАНІЧА Одбыв ся 56. научный семінар капаторусиністікы По скоро тройрочній павзї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав на 16. марца 2023 в просторах ректорату – в засїдални Consilium maius уже 56. семінар карпаторусиністікы. Семінары карпаторусиністікы мали перед пандеміёв Ковід своїх реґуларных навщівників (хоць їх
- [Одбыла ся вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв](https://rusynlit.sk/index.php/2023/03/19/3741/) - Членьска громада Сполку русиньскых писателїв 16. марца 2023 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за рік 2022 і представила планы на далшый рік. Сполок в рамках своїх актівіт в роцї 2023
- [Позваня на Русиньскый книжный фестівал в СНМ - МРК в Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2023/03/21/3759/)
- [56. научный семінар карпаторусиністікы - на тему сучасной русиньской літературы](https://rusynlit.sk/index.php/2023/03/13/3737/)
- [Укажка з книжкы Мілана Ґая: Правдива выповідь](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/27/3397/) - Пензія Дожыв єм ся хвала Богу того часу і я, бо приходить вытужена і моя пензія. Теперь мі є добрї жыти на тім світї, бо уж до роботы не мушу ходити. Буде мати свій час, інакшого пана, бо не мушу встати скоро, завчас зрана. Кажде рано буду годен і довше поспати, лем няй буде мі
- [Укажка з книжкы Осифа Кудзея: Замішка](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/10/3420/) - Популарность В природній фармі Пасія стала ся вам сензація – єдно Куря бройлерове знесло яйце трикілове. Вшыткы ідуть, ґратулують, клічуть і телевізію. Єй редактор, Слимак Очко, позвідовав ся Курочкы: „Можете мі речі, панї, же што мате далше в планї?‟ Она рекла Слимакови, же сниє о пятькіловім. Потім Слимак дав до кута мікрофон перед Когута: „Повіджте
- [Укажка з книжкы Штефана Смолея: Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/24/3403/) - І наш край прекрасный Велё з людей тужить При морю сидїти На плажах, і в морьскій Водї ся мочіти. Вогкым і соленым Воздухом дыхати, Шум вітра з морьскыма Волнами слухати. Відїти як сонце За море западать Як холодный місяць В морьскій водї плавать. Тужба ся не сповнить, Мы море не маме. Од моря далеко На
- [Укажка з книжкы Штефана Смолея: І таке ся (не)ставать](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/06/3401/) - Штефан Смолей І таке ся (не) ставать Приход нового року І той ночі Земля драгов весміром летїла. Же знова пришов новый рік, ани не збачіла. То лем люде знають велё крику наробити. З приходу нового рока знають ся тїшыти. Кедь пришов, та няй він буде про каждого щастный. На Земли няй жывот буде про каждого
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Мaрія Шмайдова - Під диков грушков (укажка) - 3. місто](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/16/3658/) - I. На лїсній лучцї стояла стара грушка. Роками поряднї згрубла і скора на нїй была рапава. Вшыткы мурянкы і вшеліяка хробач легко вылїзала горї нёв, аж до кошатой коруны. Конарївля росло дошырока. Не была то грушка, яка звычайнї росте в людьскых загородках. Ани грушкы не были такы, якы познаме з обходу. Росли на нїй лем
- [Укажка з творчости: Домініка Новотна](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/25/3550/) - Домініка Новотна Недїля на Кривум Через хмары синї, пусты, Рукы сонця друть ся вон. Молга скрыла лїсы густы, Стратив ся глубокый сон. Село тихе, рїчкы - леды. Як бы нихто не жыв в нїм. Зобудить ся вно аж тогды, Як з комина выйде дым. До шпаргета прикладати Стара мати iде зась,
- [Домініка Новотна: Нашы прекрасны звыкы і традіції](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/23/3619/) - Нашы прекрасны звыкы і традіції Кeдь чую слово звык або традiцiя, такой єм думками о двадцять років назад, в хыжі моїх старых родічів при жывій ялічцї опарадженiй соломяныма окрасами, цукерликами, величезныма фарбистыма кулями, котры ся уж днесь ани не продавають i свiтелками з торгу. В люфтї ся шырить пахота вшеліякых їдел, а десь здалека чую
- [Ганс Хрістіaн Андерсен – Приповідкы (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/20/3650/) - Ганс Хрістіан Андерсен – Приповідкы Мінорітны языкы (а русиньскый безвынятково) мусять боёвати з проблемом, якый языкы маёріты звычайно не рїшать. Низша престиж языка, недостаточный розвиток русиньского школства і низше самоусвідомлїня хоснователїв русиньского языка, котры ним много раз комунікують лем в рамках родинной сферы, але не в публічнім просторї (бо го все внимають як діалект або
- [Вышла друга книжка Марії Шмайдовой - Максовы новы чіжемкы](https://rusynlit.sk/index.php/2023/02/02/3688/) - В роцї 2022 узрїла світло світа нова книжка зачінаючой авторкы Марії Шмайдовой. Хто ся але інтересує о Літературный конкурз Марії Мальцовской, котрый Сполок русиньскых писателїв Словеньска буде в тім роцї реалізовати уж десятый рік, про того Шмайдова не є незнамов особов. Прозаічка была в роках 2019 і 2022 оцїнена третїм містом за оріґіналну прозаічну творчость
- [Мґр. Домініка НОВОТНА: KORENE Vira. Naďija. Любов. (Рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2023/02/06/3704/) - В осени 2022 вышла книжка повідок авторкы Емілії Січаковой Беблавой. Єй назва KORENE (корїня) може сама найлїпше выстигує основу тых текстів. Авторка нас спроваджать глубинами ґенерацій своёй родины. Посередництвом притягуючіх і правдивых пригод людьскых доль одкрывать каждоденны старости і радости Русинів за послїднїх сто років. Околіця Михаловець але і Полонины суть тыма містами, де сягать
- [ВЛАДЇСЛАВ СИВЫЙ: Новодоба русиньска література, то не суть лем наівны віршикы простонародной творчости](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/26/3682/) - Книгы суть як дверї. Отворите їх і вступите до іншого світа – повів хтось мудрый. Дахто їх отворять тісяч раз, жебы пережыв тісячі жывотів, чоловік, котрый не чітать пережыє жывот лем єден. Про єдного є книга релаксаціёв, про другого зась іншпіраціёв про властну творчость... Меджі людей той другой сорты належить і русиньскый автор Владїслав Сивый,
- [Одбыв ся семінар ку Літературному конкурзу Марії Мальцовской 9](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/30/3580/) - Літературный конкурз Марії Мальцовской 9. Уже девятый рік Сполок русиньскых писателїв Словеньска орґанізує Літературный конкурз Марії Мальцовской. Тото року до конкурзу послало свої творы менше авторів, як то бывать по іншы рокы, але умелецька уровень вшыткых посланых творів ся підняла. Одборна порота, на челї з Мґр. Михалом Павлічом, ПгД., котрый ся шпеціалізує на сучасну русиньску
- [Даньєла Капралёва – Зузанчины мудроты (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/16/3644/) - Даньєла Капралёва – Зузанчины мудроты Хоць авторка уж довгодобо пише поезію, Даньєла Капралёва є в русиньскій літературї все релатівнї незнамов особов. Є то і зато, же авторка не є ґрафоманков, не выдавать каждорїчно зборник поезії за зборником, але на каждый стих мать достаток часу, слова до нёго старостливо важить і выберать. О тім свідчіть ай
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Людміла Шандалова (віршы) - 2. місто](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/12/3630/) - О жывотї а творчости Людмілы Шандаловой ся можете дочітати ту. Птах на небі Болестно кряче птах высоко на небі жаль несе із душы вырваный зо сердця выкатуляный На крылах слабых летить птах сам до своёй меты моцує ся силы тратить тягобу піднимать до облачной піны белаве море занесе далеко... не знати де Споминка Уліцёв
- [Михал Павліч: "БІЛЫ МІСЦЯ" АБО ПОТЕНЦІАЛЫ  РУСИНЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ НА СЛОВАКІЇ](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/25/3553/) - "БІЛЫ МІСЦЯ" АБО ПОТЕНЦІАЛЫ РУСИНЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ НА СЛОВАКІЇ Михал ПАВЛІЧ Abstract In our text, we deal with the possibilities of Rusyn literature in Slovakia after 1989. The first authors in this period who wrote in the Rusyn language were writers such as Mária Maľcovská, Štefan Suchý and Mikuláš Kseňák. More than thirty years have passed
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Мірослав Жолобаніч - Піняженка (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2023/01/09/3612/) - О жывотї а творчости Мірослава Жолобаніча ся можете дочітати ту. Піняженка Додо є особитый чоловік. Є то хлоп, котрого зохабила жена уж перед многыма роками. Люде говорять, же то было через алкогол, котрому ся надміру оддавав. Но а што говорять люде на валалї, то мусить быти правда. Тадь на валалї ся вшыткы
- [Укажка з книжкы Мілана Ґая: Правдива выповідь](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/01/3396/) - Соловей Соловей у близкім лїсї заспівав весело і обывателїм лїса послав так знамено. Послав го голосным співом скоро, завчас зрана, і збудив із спаня так лїсного пана. Надавати зачав медвідь рычанём із горы, бо выходив він акурат із глубокой норы. Хто лем собі то дозволив співом ня збудити, і так скоро завчас рана мене насердити?
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Елена Хомова-Грінёва (3. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/27/3115/) - Мамине слово Мамине слово, родне моє. Слово дїда і прадїда в колысцї прикрыте білов перинков, як око в голові хранене. Русиньске слово то поклад, то перла народа, то бабины молитвы то крестик на грудёх, приповідка о прастарій Рутенії во верьхах і полонинах співанка Русина. Приходить час Приходить час бити на поплах, охранити слово
- [Укажка з творчости: Штефан Смолей – Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/20/3180/) - Споминаня на домовину Там, де в прекрасній долинї, Там, за плотом, на рівнинї Квіткы в траві росли Потїхов мі были. Де ня сонце скоро рано Із спаня будило, На постели із теплыма Лучами гладило. Де ня часто моя мамка Руками гласкала, Як малого на свою грудь К собі притуляла. Там зістала родна хыжа, Моє родне
- [Капралёва, Даньєла](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/09/1058/) - Публікації Zuzanka (2008) Серна в нераю (2018) Зузанчины мудроты (2022) Жывотопис Даньєла Капралёва (1959) штудовала на Середнїй умелецькопромысловій школї в Кошіцях (1974-1978) шпеціалізацію фотоґрафія, а тыж на Універзітї П. Й. Шафарика в Пряшові, на Катедрї вытварной выховы (1978-1983). Од року 1988 робила в Вігорлатьскім музею і Вігорлатьскій бібліотецї в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола
- [Шмайда, Михал](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/16/2344/) - (2. 11. 1920 – 30. 4. 2017) Публікації A іщі вам вінчую (1992) Колискові пісні (1993) Розколота душа (2004) Писатель, фолклоріста, русиньскый културно-освітнїй дїятель Михал Шмайда ся народив 02.11.1920 в Краснім Бродї (окр. Меджілабірцї). Народну школу выходив дома – в Краснім Бродї. Учітелём тогды быв україньскый еміґрант, котрый утїк перед большевіками. Такых было в тых часах
- [Михал Павліч: Літературна рефлексія войны в оповіданях Людмілы Шандаловой](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/15/3567/) - ЛІТЕРАТУРНА РЕФЛЕКСІЯ ВОЙНЫ В ОПОВІДАНЯХ ЛЮДМІЛЫ ШАНДАЛОВОЙ Михал ПАВЛІЧ Abstract Our article deals with the depiction of the war in the prose of Ludmila Šandalová, the Red Shore. The author of the middle generation of Rusyn writers is desribing war atrocities, which affected the inhabitants of villages Nižný Verlich, Jurkova Voľa and town of
- [доц. Мґр. Валерій Падяк, к.н.: Повість Є. Фенцика "Учитель Неборак"](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/29/3562/) - https://www.youtube.com/watch?v=J7bGqQmdJ9M&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Нова гуморістічна книжка Міра Жолобаніча: Дуплава верьба](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/01/3477/) - Тыма днями выходить нова книжка члена Сполку русиньскых писателїв – Міра Жолобаніча: Дуплава верьба. Кедь гумор і сатіра суть сучастёв нашого жывота, тогды ся чуєме слободнїшыма, дістаєме посередництвом гумору жывотодарну силу, оптімізм, чуєме в собі природну радость. Псіхолоґове доконця твердять, же гумор є єден із главных псіхогіґіенічных елементів душевной свіжости чоловіка і бранить ёго душевному
- [Мелнічакова, Iвета](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/17/1073/) - Публікації І Янкови, і нянькови (2010) З приповідкы світ (2015) Школярик (2015) Жывотопис Мґр. Івета Мелнічакова ся народила в Меджілабірцях 27. 9. 1965. Авторка є абсолвентков Ґімназії в Меджілабірцях і Педаґоґічной факулты в Пряшові Універзіты П. Й. Шафаріка в Кошіцях. Жыє і робить в Меджілабірцях як учітелька на першім ступню Основной школы на ул. Коменьского,
- [Доц. Валерій Падяк: Повість Є. Фенцика "Нищіє духом"](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/15/3529/) - https://www.youtube.com/watch?v=zEF3rJeQOVE&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Позываме на выголошіня выслїдків Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/16/3535/)
- [Є. Фенцик як публіціста - Валерій Падяк 01.12.2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/01/3428/) - https://www.youtube.com/watch?v=l-cHjo9an1Q&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Доц. Валерій Падяк: Історична драма Є. Фенцика "Покореніє Ужгорода"](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/15/3527/) - https://www.youtube.com/watch?v=k7v9ut0iirc&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Укажка з книжкы Юрка Харитуна: Мої жалї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/08/3442/) - Кебы ся час міг заставити, на час вернути назад. Згадкы як гады на сонцю звивають ся. Поскручам ся і я, як їжак до клубяти і десь під планков позберам свої ябка. На лавочцї в садї послухам кобылянок колысанку. Піпку нянькову запалю вночі. В дымі не видно зарошены очі. Не плачу, лем жаль менї з гнїзда
- [Позваня на Рождественный концерт в СНМ - Музею русиньской културы в Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/09/3516/) - СНМ - МРК позывать: Мiлы приятелї, сердечно Вас позываме на Рождественный концерт Домінікы Новотной - 15.12.2022 о 16:00 год. в СНМ - МРК в Пряшові. Тїшиме ся на Вас...
- [Укажка з новой книжкы Міра Жолобаніча - Дуплава верьба](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/06/3509/) - НА ПОЧАТКУ БЫЛО СЛОВО... ... зато вас хочу ай я, мілы чітателї моёй книжкы, ословити і дакількома словами увести до проблематікы той книжкы. Вірю, же дістанете дяку на єй перечітаня аж до конця і вірю, же ся приємно забавите. Книжку єм писав з тым цїлём, абы сьте пришли на інакшы думкы, як тоты, котры вас
- [Миколайскы віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/06/3501/) - На Миколая Будь нянькови на помочі, дївко, матїрь утїшай. Давaв-сь дары цїлый рочок? Теперь ті дасть Миколай. Вшыткы хотять добры быти, лем не все ся то удасть... Трим ся ты почливо, сынку, дар ті властный розум дасть. Свять ся, святый Миколаю, не зато, же даваш дар, але тым, же ня одмала учіш, бы-м ся добрым
- [Біоґрафія Є. Фенцика - Валерій Падяк, 14.11.2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/15/3383/) - https://www.youtube.com/watch?v=izk1E4pLzfU&t=4s&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Є. Фенцик і славяньскы літературы - Валерій Падяк 18.11.2022, ч 6](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/19/3385/) - https://youtu.be/tjgE_fpcIdg
- [Євґеній Фенцик - Будитель русиньского народа - Валерій Падяк 04.11.2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/11/3380/) - https://youtu.be/PpNeBDw7nxI
- [Зборник Штефана СМОЛЕЯ – Мамко моя, чом праві я? (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/04/3283/) - Штефан Смолей належить до старшой ґенерації русиньскых писателїв Словакії, котра была літературно актівна в періодї по роцї 1989, в третїм русиньскім народнім возроджіню. Автор є знамый і оцїнёваный передовшыткым як прозаік (Премія Александра Духновіча за русиньску літературу, в ёго припадї за прозу Бурї над Бескидами в р. 2014), но в послїднїх роках дає перевагу тыж
- [Споминаме: 165-роча од народжіня священика і писателя ЕМІЛІЯ КУБЕКА](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/23/3393/) - Емілій Кубек (Kubek Emil: Kubek Emilij A.) нар. 23. 11. 1857 у Штефурові В тогышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь на теріторії Словакії, умер 17. 7. 1940 в Магоной Сіті, штат Пенсілванія, США. Быв священиком, лексікоґрафом, писателём русиньской народной орьєнтації в США. Е. Кубек быв ґрекокатолицькый священик Пряшівской єпархії (рукополеженый в 1881 р.). По службі почас скоро двох
- [Позваня на концерт Владїслава Сивого](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/25/3455/) - По девятёх роках екзістенції на русиньску музичну сцену приходить Владїслав Сивый зо своїм 3. ЦД з назвов Фраґменты апокаліпсы. По першый раз в просторах СНМ - МРК в Пряшові прозвучать тоны і слова ёго співанок. Звучати буде глaвнї новый репертоар, но на концертї ся верне і кy старшій, напрік свому віку, ай днесь актуалній творчости...30.11.2022
- [Цїну А. Павловіча здобыли Стары рущаньскы пригоды](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/22/3258/) - Цїну Александра Павловіча за русиньску літературу за рокы 2020 - 2021 (удїлёвану кажды два рокы Літературным фондом у Братїславі) здобыв Іван Боднар за книжку Стары рущаньксы пригоды, выдану обчаньскым здружінём Колысочка - Kolíska. Выданя той публікації было підпорене Фондом на підпору културы народностных меншын. Є то вже друга выдана книжка уведженого ОЗ, котру Літературный фонд
- [Шмайдова, Марія - У дїдка на дворї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/12/01/3471/) - Автор: Марія Шмайдова Назва: У дїдка на дворї Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020 Чісло сторінок: 100 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-06-4 Мож стягнути ту: Шмайдова, Марія - У дїдка на дворї
- [СНМ - Музей русиньской културы позывать на выставу Петра Микулы](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/12/3468/) - СНМ - Музей русиньской културы в Пряшові вєдно з Русиньсков обродов на Словеньску рихтує нову выставу. Вернісаж буде 24.6.2022 о 16:00 год. Найдийте собі час на стрічу з якостным малярьскым умінём. Тїшыме са на Вас...
- [СНМ - Музей русиньской културы в Пряшові позывать на бісїду Вірны традіціям](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/28/3465/) - Мiлы приятелї, позываме Bас на бісїду з отцями духовныма з Общества св. Йоанна Крестителя (ёго председом Ярославом Поповцём, Франтїшком Крайняком, Міланом Ясиком і Іваном Барном), яка буде в нашім музею 30. 6. 2022 о 16:00 год. Говорити будеме о історії , сучасности і перспектiвах до будочности той орґанізації. Музичный гость - Анна Порачова с духовныма
- [СНМ - Музей русиньской културы в Пряшові приправлює выставу З історії Русинів](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/26/3227/) - СНМ - Музей русиньской културы в менї директоркы ПгДр. Любы Кралёвой, Пг.Д. інформує: Припpавлюєме нову выставу - З історії Русинів - пiд тов назвов буде представлена нова експозіція на першім штоку, котра отвoрить нашым навщівникам перерїз історії Русинів - од найстаршых часів аж до днешнїх днїв... Вернісаж бyде дня 8-го септембра 2022 o 16:00
- [Выстава з історії Русинів в СНМ - Музею русиньской културы в Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/23/3458/) - Мілы приятелї, приправлюєме нову выставу. Од 8.12.2022 до 26.2.2023 року будете мочі в СНМ - Музею русиньской културы вiдíти інтересны роботы Мілана Бандурчіна, родом із Ладомірова в окресї Снина в Словакії,ї, котрый теперь жыє і творить в Кошіцях. Прийдийте, думаме, же ся Вам будуть ёго образы любити.
- [СНМ - Музей русиньской културы позывать - Михал Чабала а ёго творчость](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/05/3462/) - Вас вшыткых, хто сьте знали академічного маляря Михала Чабалу і были сьте обдивователями ёго творчости, але і тых, хто ся хоче о тій інтересній особности дізнати штось веце, позываме до СНМ - Музея русиньской културы в Пряшові 18.8.2022 о 16:00 год. на проґрам, в якім будеме споминати на тоту пряшівску леґенду...
- [Укажка з творчости Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой: Поклад русиньской матери](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/06/3453/) - Од маленька в сердцї якусь тайность ношу, што од Всевышнёго у молитві прошу. Няй учує нянько і ласкава мати, помож, Боже, род русиньскый словом прославляти. Помож дїтём по своёму все ся помолити а у церьви родным словом Бога все хвалити. *** Не раз перед спанём просять ся дїточкы: Ці ся нам все рано, вечур помолити
- [Укажка з творчости: Меланія Германова - Жывот то театер](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/20/3450/) - О трёх ґрошах (Звіршована приповідка на мотівы словаськой приповідкы) Копав раз тяжко на краю драгы Глубокый шанець бідачиско, Скрегнуты рукы, од глины ногы, Спраглый быв, выстатый начісто. Копле годину, хоць барз уж выхляв, Не мож час лем так марнити. Нарївнав крижы, тай смутно збыхнув: Мушу щі далше робити. Штось загучало, аж загырміло,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской: Марія Шмайдова (укажка з творчости)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/27/3445/) - Їжакы Мырнчко і Фучка Над малым селечком є высокый берег званый Грун. Покрытый є скраю низкыма кряками i стромиками, за якыма уж ростуть высокы листнаты стромы. Меджi нима ся гев-там обявить i смерек або сосна, якы суть на роздїл од листнатых стромiв все зелены цїлый рiк. Стромы суть добров скрышов вшыткых звiрят, якы в нїм
- [Укажка з книжкы Юрка Харитуна: Мої жалї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/07/14/3439/) - Рїка має своє корыто, іскеркы огень, день має тїнь, і ніч має темно. А што маю я вам не повім. Із шпар думок їх нихто не выгребе. Завтра знесу з пода стару куделю, бо клоча на нїй посивіє, ниткы на думкы спряду, поскручам до клубяти, бо сердце мі бє, як на кроснах бердо. Розповім вам,
- [Укажка з книжкы Юрка Харитуна: Мої жалї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/04/3436/) - Цїлый світ крутить ся зо мнов, вішу як павук на павучінї, як пергач під турнёв. Няй крутить ся світ, поскручам ся і я, як з ябком їжак. Залїзу до хыжчіны, а ты Олено, як веретено, затанцюй менї. Выберь мі із раны склянчіну, поскладам своїх днїв мозаіку, як дрыва під хыжу до ракашів. ххх Коли співанка
- [Укажка з книжкы Юрка Харитуна: Мої жалї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/22/3431/) - Над моїм гробом не плач, не квіль, не садь лелії. В зимі не будуть білы. Гріб сілёв посып, не заросте мохом. Треба йти, Господи. Пришов день такый, мілостивый. Йдеме як дугы огнуты, мы двигли до тебе рукы. Коло паркана йдеме в слызах, Господи мілостивый, Захоронь нас. ххх Іщі вычістити пішник до тебе, Боже. Не зашпонтати
- [Укажка з книжкы Юрка Харитуна: Мої жалї](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/03/3427/) - Кілько слов хотять выповісти рукы, кілько обняти звізд. Зломены сны, як з дїтинства коник деревяный. Хотять одтиснути мукы, тяжкы як скала. Не можуть, бо трїска-острак під нїхтём коле. Зайду до Звалы, до бабкы Липанї, може найде зїля на мої раны. Мій край – небо і рай. Край малин на ротї дївчат. Край чорніць на лицях.
- [Укажка з книжкы Осифа Кудзея: Замішка](https://rusynlit.sk/index.php/2022/07/07/3425/) - Заосталость Ословила Рыба Рака: „Де ідеш, Клепетко?‟ А одповідь была так: „Допереду, тетко.‟ Рыба на то: „Нї, сусїде, то скрат орьєнтачный – ты допереду не ідеш, бо маш ход опачный!‟ Істо з властной скушености познате припады, коли план до будучности быв кроком дозаду. Текст Єдного дня в обывачцї повідать Папаґай Мачцї: „Коцур мі вчера повів,
- [Укажка з книжкы Осифа Кудзея: Замішка](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/15/3422/) - Фантом Вечур по западї сонця просила ся бездомовця попід міст течуча рїка: „Повідж, якый же тот гурікан?‟ „Знаш водічко, сила тота вношать зміну до жывота – приходить облестно, благо, несе освіжіня з влагов... По тім приємнім початку зачне робити „порядкы‟, а о даякый час на то возьме сі дїти, дім, авто... Но а тым є
- [Укажка з книжкы Марії Ґіровой-Васьковой - Родне слово](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/30/3417/) - Послїднїй одказ Плаче дївка в гаю, Горенько нарїкать, Свої довгы косы Над водов розплїтать. Не хоче уж дале На тім світї жыти, Кедь мілый одышов До войны служыти. Никого не має, Сама ту зістала, Їх велику ласку Война розорвала. Так вірила, бідна, Же щастлива буде, Же з мілым довєдна Жывот перебуде. Як двоє голубків Міцно
- [Укажка з книжкы Марії Ґіровой-Васьковой - Родне слово](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/08/3412/) - Найдорогша мати Щастливы то дїти, Щто щі мають матїрь, Докы їх пригартать І з ласков помагать. Як її не буде – Холодно нам буде, У нашій хыжчінї, В кажденькій кутинї. Наша планета Говорять, же Земля Єдина планета, Єдина з розквітом Людьского жывота. Але якого же? Посудьте то самы, Тадь чоловік страдать, Што лем буде з
- [Укажка з книжкы Марії Ґіровой-Васьковой - Родне слово](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/17/3410/) - Родна земля Земля наша родна, Весміром што блудиш, Лем ты нас єдина ку собі притулиш. Даш місто к жывоту, К радости і щастю, Згынути нам не даш В годину найтяжшу. Дякуєме, родна, За плоды жывота, Няй не вбуде нїґда Із твоёй доброты. Родне село Село моє родне, Село моє міле, Якесь вже зістало Страшно осиріле.
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Людміла Шандалова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/26/3100/) - За селом На стежцї за селом ступляїв невелё вписаных глубоко Зима є при моци задувать до ночі звивать снїг порохом Там в пустім полї до чіжем болїсть занесло колячу Тягоба долї під небом голым свистить, aж до плачу Чоловік старый думать на жалї на вшытко споминать Із тяжков зайдов дійде
- [Укажка з книжкы Мілана Ґая - Моніка (АРК, 2022)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/25/3231/) - Як опало листя Уж мі є начісто голова сплянтана, не спав я цїлу ніч, лем лежав до рана. Бо стрїтив я Тебе створїня взнешене, чекам коли прийдеш і потїшыш мене. Тїшу ся на стрїчу і буду чекати, коли буду годен я Тебе обняти. Не вірив я тому, же у своїм віку щі можу стрїтити любов
- [Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар (з Лем.Фм, автор П. Медвідь)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/29/3391/) - Оріґінал чланку на Лем.Фм, автор: Петро Медвідь. В понедїлёк, 19-го септембра 2022-го року, в Братїславі одбыло ся удїлёваня Цїн і Премій Літераторного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость за 2021-ый рік. Раз на два рокы Літературный фонд уділює так само Цїну і Премію Александра Павловіча за русиньску літературу. Якраз на тот рік припало оцїнёваня за період
- [Укажка з книжкы Штефана Смолея: Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/01/3407/) - Просьба за бідны дїточкы Боже, за бідны дїточкы Спинам к тобі рукы, Щі невинны, няй не терплять Превеликы мукы. Няй не вмерають з голоду, І няй не хворїють, Кедь ся народили на світ, Няй з радости жыють. Хрань їх од вшыткого злого, Они щі не жыли, Проти ничіїм законам Ся не провинили. Свій жывот щі
- [Укажка з книжкы Штефана Смолея: Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/13/3405/) - Не забудь! Жывот чоловіка красный, Но мать велё подоб, Про ёго красу і добро І ты сам дашто зроб. Не чекай, же вшытко другы Тобі мають дати, Найдорогше уж ті дали Твій отець і мати. Істо ті дали, што могли До жывота твого, Добро, ласку, здравы рукы – Значіть то так много. Родічовске погладжіня Руков
- [Творы Євґенія Фенцика діставають ся ку чітателям (автор Петро Медвідь)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/10/3388/) - Перебрана статя із Лем.Фм, автор Петро Медвідь. В тых днях діставать ся ку чітателям нова публікація з Выдавательства Пряшівской універзіты в рамках серії Русиньска класіка. Тандем літературознателів із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Валерій Падяк і Михал Павліч, по двох публікаціях, в якых пошоровали творы Анатолія Кралицького, і выбері пєс з
- [Вернули сьме із небытя творы Є. Фенцика - Валерій Падяк 04.11.2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/05/3378/) - https://youtu.be/NFsfBkv8ek4
- [Продовжіня презентації книжкы Євґенія Фенцика Творы в Ужгороді 9. октовбра 2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/25/3376/) - https://youtu.be/qAG6rdx23uw
- [Презентація книгы Євґенія Фенцика «Творы», - Валерій Падяк, Ужгород, 09.10.2022](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/25/3372/) - https://youtu.be/vsq6dEAECiQ
- [Ґірова, Марія](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/03/1048/) - Публікації Родне гнїздо (2008) Спомины сердця (2022) Жывотопис Авторка приходить к русиньскому чітателёви з першым зборником поезії Родне гнїздо. Є то єй перша "дїтина" умелецького роду. Родне гнїздо - то є єй любезне село Руське, яке мусило впасти за жертву Стариньской гати. Там ся народила, по пісных бережках ходила, яфыры зберала, співала і
- [Вышла далша книжка АРК в СР, зборник поезії Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой – КАПКЫ РОСЫ](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/04/3296/) - Сучасна русиньска література на Словакії по роцї 1989 має єдну сполочну рису – скоро каждый русиньскый писатель має у своїй творчости холем єдну книжку присвячену дїтьскому чітателёви, іншы пишуть лем літературу про дїти і молодеж. Не мож ся тому чудовати, праві тоты авторы, з котрых многы были актівны і в третїм русиньскім народнім возроджіню, собі
- [Узрїла світло світа нова книжка Меланії Германовой – ЛЮДЕ, БУДЬМЕ ЛЮДМИ](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/15/3339/) - При баданю літературы є аналізованый нелем самый твір, але інтересують нас і околности ёго взнику, сполоченьскы, історічны і културны условія, котры могли на творцю впливати. Днешня сітуація засягує жывот каждого з нас, главно неґатівнї, но єдночасно може дїяти на писателя і як мотівуючій ці іншпіруючій фактор. Дахто ся може „звезти“ на пандемічній лінії і сягне
- [Четверта тогорочна книжка АРК в СР, зборник поезії Юрка ХАРИТУНА – Мої пішникы (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/29/3299/) - В рамках сучасной русиньской літературы поет Юрко Харитун є прикладом автора, котрый уже веце як три десяткы років представлять літературну „ставку на істоту‟. Русиньскый поет Юрко Харитун є знамый главно зборником Мої жалї, за котрый быв оцїненый в роцї 2012 Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу. Выразнов темов у тім і далшых зборниках была рефлексія,
- [Ксеняк, Миколай: Жмені родной землі (2009)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/10/1400/) - Автор: Миколай Ксеняк Назва: Жмені родной земли (2009) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2009 Чісло сторінок: 138 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-1-1 Мож стягнути ту: Ксеняк, Миколай - Жмені родной землі
- [ОСИФ КУДЗЕЙ СЛАВИТЬ 70 РОКІВ](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/23/3055/) - Народив ся 24. 2. 1952 в Няґові, де пережыв цїлый свій жывот а де жыє і днесь. Богобойны родічі му заскіпили до сердця віру в Господа Бога, котрой ся вірно тримав в молодости і тримле ся в старобі і котра про нёго была жрїдлом хрістіаньского жывота. Як молодый хлопець в 1968 р. витав перед няґівскым
- [22. септембра 2022 дотовкло сердце члена Сполку русиньскых писателїв Мґр. Гавриіла Бескида](https://rusynlit.sk/index.php/2022/09/25/3261/) - Минулого тыждня в Будапештї Мґр. Гавриіл Бескид, окрем іншых, быв на меджінародній научній конференції під назвов Світова русиністіка днесь: вопросы теорії і практікы оцїненый Преміёв Антонія Годинкы за вызначный вклад до русиньского возродного руху і русиністікы, котру перевзяв в ёго менї Мґр. Петро Медвідь. До рук Г. Бескида ся дістало наслїдно тото оцїнїня за помочі Мґр.
- [Кудзей, Осиф](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/13/1062/) - Публікації Акафіст священомученикови П. П. Ґойдічові (2006) Пацеркы (2008) Байкы-забавляйкы (2008) Мудрость жывота (2008) Байкарёвы думы (2009) Духовны піснї (2009) Кадило (2011) (Ча)байка (2012) Байкал (2013) Сміх через слызы (2013) Bajky, dumky i vydumky (2013) Bajkomat (2014) Šoky (2015) Smichoty i chmury rusiňskoj natury (2016) Zamiška (2017) Цукерь, мед і феферонкы (2018) Хрумкы (2019) Жывотопис
- [Путовна выстава ілустрацій Андерсоновых приповідок - акція в СНМ - Музею русиньской културы в Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/03/3310/) - Позываме Вас на вернісаж Путовной выставы ілустрацій Андерсеновых приповідок - 10.10 2022 о 10:00 год. Pozývame Vás na vernisáž Putovnej výstavy ilustrácií Andersenových rozprávok - 10.10. 2022 o 10:00 hod.
- [Вышла книжка повідань про дїти авторкы Людмілы Шандаловой](https://rusynlit.sk/index.php/2022/11/01/3274/) - Далша книжка про дїти - по русиньскы. У нас дома, в кутї за постелёв, ся найперше лем штось рушало. Потім з малого чорного клубятка выросла чудесна чорна ґуля. Може ани не так чудесна, а ани не аж так цїлком ґуля. Стырчать з нёй покривлены, дакус звішены ушка, а штири лабкы, што бігають скоростёв блеску. Гунятый
- [Вышла друга тогорочна публікація АРК в СР, книжка Марії ҐІРОВОЙ-ВАСЬКОВОЙ – Спомины сердця](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/21/3293/) - Про сучасну русиньску літературу є характерістічне навертаня ся до минулости, до простїшых часів, нераз силно зафарбленых ружовов фарбов ідеалізації і носталґії. Нечудо, кедь векшына писателїв належить до старшой ґенерації Русинів. Авторы ся з тематіков минулых часів можуть попасовати вшеліяк, в їх творчости ся находять тексты засаджены до сельского середовиска, конфлікты выходять із каждоденного жывота ці
- [Вышла перша тогорочна книжка АРК в СР – МОНІКА автора Мілана ҐАЯ (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/14/3290/) - Хоць любовна ці інтімна ліріка є обычайно (або выходячі з мужско-женьскых стереотіпів лем зданливо) доменов жен, в русиньскій літературї вступує до тых вод Мілан Ґай, (родак із Сукова) котрый ся дотеперь презентовав духовнов ліріков (спомяньме наприклад Молитва Русина з р. 2012 ці З нами Бог з р. 2019). Тематіка любви не є Міланови Ґаёви чуджа,
- [Іван Боднар – Стары рущаньскы пригоды (курта рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/10/28/3281/) - Мож повісти, же в історії каждого народа єствують вызначны історічны подїї, котры із собов несуть травмы. В рамках історії лемківскых Русинів так фіґурує Акція Вісла, на северовыходї Словакії екзістує менше траґічна, но засягнутыма жытелями глубоко пережывана крива, котру сімболізує Старина. Ставаня водного дїла собі выжадало переселеня і зрівнаня зо землёв семох русиньскых сел, меджі іншыма
- [Выголошеный 9. Літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/29/3240/) - Од 2. септембра до 25. новембра 2022 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупрацi з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 9. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу
- [Вышла перша тогорочна книжка АРК в СР – МОНІКА автора Мілана ҐАЯ](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/26/3220/) - Хоць любовна ці інтімна ліріка є обычайно (або выходячі з мужско-женьскых стереотіпів лем зданливо) доменов жен, в русиньскій літературї вступує до тых вод Мілан Ґай, (родак із Сукова) котрый ся дотеперь презентовав духовнов ліріков (спомяньме наприклад Молитва Русина з р. 2012 ці З нами Бог з р. 2019). Тематіка любви не є Міланови Ґаёви чуджа,
- [В друкарни є друга книжка авторкы і друга тогорочна публікація АРК в СР, книжка Марії ҐІРОВОЙ-ВАСЬКОВОЙ – Спомины сердця](https://rusynlit.sk/index.php/2022/08/24/3223/) - Про сучасну русиньску літературу є характерістічне навертаня ся до минулости, до простїшых часів, нераз силно зафарбленых ружовов фарбов ідеалізації і носталґії. Нечудо, кедь векшына писателїв належить до старшой ґенерації Русинів. Авторы ся з тематіков минулых часів можуть попасовати вшеліяк, в їх творчости ся находять тексты засаджены до сельского середовиска, конфлікты выходять із каждоденного жывота ці
- [Членьска громада Сполку - по двох роках](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/30/3187/) - 27. юна 2022 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшiвской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. По двох роках (в роках 2020 і 2021 з прічіны пандемії Ковід-19 ся сходили лем членове рады Сполку) ся до Пряшова зышли русиньскы писателї з окресів Снина, Меджіабірцї, Свідник, Стропків і Стара Любовня.
- [Вышла книжка творів Євґенія Фенцика](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/25/3074/) - В роцї 2022 узрило світло світа далша книжка русиньской літературы народного оброджіня. Едіторы доц. Мґр. В. Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. выдали в минулости уж дві публікації творів Анатолія Кралицького, вызначной русиньской особности 19. сторіча. В роцї 2019 была выдана публікація Творы, о рік публікація Анатолій Кралицькый. Князь Лаборець. Едіторы теперь приношають
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мірослав Жолобаніч - Чуда в женьскій голові (1. часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/22/3122/) - Чуда в женьскій голові (1. часть) Пробовав єм чітати думкы другых, але кедь єм зістив, што собі о мі думають, такой єм перестав. Дахто бы повів, же дебаты хлопів коло пива суть стратов часу а не приносять ниякы раціоналны рїшіня. Вірійте мі, не є тому так. Сам єм ся пересвідчів, же такы дебаты
- [Укажка з творчости - Марія Ґірова: Родне гнїздо](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/02/3184/) - Наша планета Говорять, же Земля Єдина планета, Єдина з розквітом Людьского жывота. Але якого же? Посудьте то самы, Тадь чоловік страдать, Што лем буде з нами? Пекла ся допущать, Траґедії брыдкой, Ніщіть, рве, розбивать, З глинов рівнать вшытко. Зброю на ся вытяг Не є ту радости, Брат брата мордує Без людьской мілости. Народы не знають,
- [Марія Ґірова-Васькова: О нас, Русинах (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/15/1753/) - О нас, Русинах Ці є така рука, Ці є в світї сила, Абы на колїна Русина зложыла? Не є і не буде Покы лем світ буде, Одправіку Русин Жыв ту, й жыти буде! Чудуй ся лем, світе, Як ся прослявляє, Співанку і слово Світом розсїває. Як соловей в лїсї Щебоче, черькоче, Своє родне гнїздо Знищіти
- [Укажка з творчости - Марія Ґірова: Родне гнїздо](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/01/3182/) - Родна земля Земля наша родна, Весміром што блудиш, Лем ты нас єдина ку собі притулиш. Даш місто к жывоту, К радости і щастю, Згынути нам не даш В годину найтяжшу. Дякуєме, родна, За плоды жывота, Няй не вбуде нїґда Із твоёй доброты. Родне село Село моє родне, Село моє міле, Якесь вже зістало Страшно осиріле.
- [Укажка з творчости: Штефан Смолей - Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/05/3173/) - Не ганьб ся, Русине! І наш край прекрасный Велё з людей тужить При морю сидїти На плажах, і в морьскій Водї ся мочіти. Вогкым і соленым Воздухом дыхати, Шум вітру з морьскыма Волнами слухати. Відїти як сонце За море западать Як холодный місяць В морьскій водї плавать. Тужба ся не сповнить, Мы море не маме.
- [Укажка з творчости: Штефан Смолей - Не ганьб ся, Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/05/3175/) - Ту є моє місто Де єсь? Роздумуєш? Ці-сь на справнім містї? Мусиш сам згадати, Собі одповісти. Ці-сь на справнім містї, Там, де бы-сь мав быти, В радости, але і в смутку Все охотный жыти. Я – на справнім містї. Так думам. Я то знам. Де єм ся народив, Зістану навсе там. Ту є моє місто,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Марія Шмайдова - Їжакы Мырнчко і Фучка (перша часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/10/3168/) - Їжакы Мырнчко і Фучка Над малым селечком є высокый берег званый Грун. Покрытый є скраю низкыма кряками i стромиками, за якыма уж ростуть высокы листнаты стромы. Меджi нима ся гев-там обявить i смерек або сосна, якы суть на роздїл од листнатых стромiв все зелены цїлый рiк. Стромы суть добров скрышов вшыткых звiрят, якы в нїм
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Марія Шмайдова - Їжакы Мырнчко і Фучка (друга часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/13/3169/) - Мамка Фучка ся не перестає тїшыти з великой родинкы. Татко Мырнчко ся на них iшi раз посмотрив, а уж охабив цїлу выхову молодых їжачкiв на мамку. Водила їх мамка по лїсї, кормила, вказовала де найлїпшы корїнчікы, де найвеце доджівок, хробачiкiв... Як ся файнї наїли того, што нaхaпaли вночi, то пpec день ся побрали до скрышы.
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/30/3150/) - Лем про Тебе Цвили квіткы в яри кедь мы ся познали, єдно на другого вірно сьме думали. Но ярь помаленькы перешла до лїта, першы нашы крокы СОVID (19), нам зраховав. Жывот нам дав дары небывалой красы, пометены любвов зблудили сьме асі. Принїс він нам поклад взаёмне познаня, бы-м на Тя не
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Штефан Смолей - Андрійків нечеканый проблем (2. часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/06/3162/) - Дома хоць не на великім ґаздівстві, але од скорой яри, через лїто і аж до пізной осени было про каждого дость вшеліякой роботы. Но а про вітця ся обявила робота і в лїсї. Быв радый зато, же ся му трафила можность заробити пару корунок, якы дома все хыбили. Іванко із Ганьков ся черяли в ходжіню
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Штефан Смолей - Андрійків нечеканый проблем (1. часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/02/3161/) - АНДРІЙКІВ НЕЧЕКАНЫЙ ПРОБЛЕМ Андрійко Горохів в своїм жывотї уж од дїтьскых років мав велику смолу. По довшім часї ся ёго тяжкы попаленины загоїли. Став ходити до школы. Щі ани не скончів першу класу, зачав терпіти далшы хвороты. Стало болїти праве око. Хоць знав, же до ока му не упала нияка смітинка, око зачало страшно
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/09/3159/) - Не вірив я нїґда Не вірив я нїґда, же так може быти, же спрязнену душу щі можу стрїтити. Тота злата душа мі так одповіла: „Свій жывoт із Твоїм рада бы-м споїла.“ Так їй у роботї утїкають рочкы, дома помаленькы доросли дїточкы. Без мужа дїточкы лем сама ховала, бо ёго з
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/10/3156/) - Дякую за твоє.. Дякую за твоє тяжке поволаня, выслугуєш другым а думаш і на ня. Тобі патрить вдяка за Твою роботу, котру даваш людям, і свою охоту. Як здравотна сестра все єсь напомочі, коли робиш денны або ай у ночі. Но а як по ночнїй прийдеш утягана, то спиш у
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2022/04/10/3154/) - Іщі ся довірно Іщі ся довірно аж так не познаме, лем місяць перешов як собі тыкаме. За тот час Ты уж мі барз велё повіла, же рада свій жывот з моїм бы-сь споїла. Ты наістно чекаш моёй одповідї, ці Тя не зохаблю в надїї і бідї? Холем ся мі озвий або дай
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/17/3152/) - Вызнаня Не знам Боже добрый што ся зо мнов стало, же мі шумне, міле дївча розум помотало! Не хочу скламати єй сердце змучене, кедь чує любов велику она тыж до мене. Не можу єй лем так наоко зводжати, дав бы єм їй себе, но не можу дати! Не плач,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/26/3142/) - *** Не знам, чом ты, бідо, така выхвалена, хоць моя голова долов похылена. Же приходиш вночі в великій тихотї може материньске сердце проколоти? Же ты у вузлику не несеш радости, лем же на родину навалиш старости? Нечістым хвалена, же добра вчітелька, но вна недостойных на грїх зводителька. Бы тя звели дябли
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2022/04/17/3141/) - Тїшу ся як дїтя з першой ярьнёй квіткы, з якой тобі, сыне, пишу приповідкы. Дозволь, Боже, в церькви співати Осана, бо моя співанка є недоспівана. А Ты, Сыне Божый, розпятый на крестї, помож, уж без скорбы тяжкый тягарь нести. З дїтинов на драгу рано выкрочіти, а пропасть глубоку лем перекрочіти. Все
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/19/3137/) - ПАМЯТАШ? Памяташ На землю упало мале орля Ты в шапцї вынїс ёго назад до гнїзда Памяташ Ты розбив колїно Ты не плакав, не болїло Плакала мати твоя Памяташ Ты грав на торомбі а я на гуслях Лем згадка зістала на памятку яка потїшыть нас ВАКАЦІЇ Подь зо мнов Выйдеме на Шутак На меджі можеш
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/24/3126/) - ЛЕМ ЗАГРАЮ ТОБІ Приємно выйти на луку Чути зозулю і її ку-ку, ку-ку Приємно дївочку взяти за руку На лавочку сїсти під черешню І чути люблю, люблю Часто ту ходжу сам Не чую ку-ку, ку-ку ани люблю, люблю Вертам ся під стрїху Маю надїю, же вернеш ся ту Але не учуєш ку-ку, ку-ку ани люблю,
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Елена Хомова-Грінёва (3. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/04/24/3117/) - Покій В моїй душі не находжу покій, мене кортить до любви, не сидїти дома все на дворї. Выйти до поля де цінія цвине, лучного коника чути в траві на балалайцї грати. Любовати ся красов природы до рядків стишкы писати. Жывот Жывот то роман, то отворена книжка, траґедія і комедія днями. То світло і
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Людміла Шандалова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/04/28/3106/) - Надраном Ніч слабне Чорнява насилу блїдне цофать за гору там звязана сілков рана оставать забыта Тихоту однесла чую сердце як шептане тік-так старых годин Птах затрепав крылами Одпoлoшав страх взяв черепінкы сна Дарьмо ся намагам Уже непамятам што ся мі приснило Земля В тихотї в перинї звязана повереслом зимы Богата
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Мірослав Жолобаніч - Чуда в женьскій голові (2. часть)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/26/3123/) - Чуда в женьскій голові (2. часть) Сітуація ся зачала замотавати а выострёвати а наша зведавость ся збівшовала. Міг іщі штось гірше найти в голові своёй жены? ‒ Інтересувало нас. ‒ Нашов єсь там іщі дашто? – спросив ся хтось недочкавый. ‒ Йой, нашов, нашов. Была там ай пошткарта з Паріжа, на котрій была даяка желїзна
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2021: Людміла Шандалова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/29/3102/) - Сердце На старых воротах арджа панує не треба глядати ключ страченый давно суть одомкнуты вычекують, хто бы їх отворив як моє сердце в куточку місце тримле про тебе ты єсь то не збачів? Доколи Недопите горня кавы на столї зістало тепло із долонї вышуміло давно У крішталёвій вазї ружічка попрїла нїт уже никого
- [Елена Хомова-Грінёва 2021: Літературный конкурз Марії Мальцовской, 3. місто](https://rusynlit.sk/index.php/2022/06/23/3120/) - Моє село В долинї лежыть село родне моє, глубоко в душі одложене, скрыте, до сердця мого врыте. Ты в моїй мысли не престаєш жыти, там в нїй останеш навікы. Погласкам ангельскы тебе, мій краю, пообнимам, поцїлую, благодать подарую! До копкы дам хыжкы, людей і поля, каждый кут, околіцю свого уяцького села. Як
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской: Людміла Шандалова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/06/3113/) - Лїс Є густый, зеленый темный і таёмный наповненый мелодіёв птахів скрышов звірины, плазів і мушок Є архівом памяти старого дерева поламаных, порохнавых конарїв, стражцём спаданого листя приїмателём теплого луча переблискуючого шкарами стромів Жывителём щавнатых грибів дарцём солодкых малин є початком вод а кінцём долин Лїс фасцінує і притягує радує і страшить давать
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской: Людміла Шандалова (1. місто)](https://rusynlit.sk/index.php/2022/03/31/3110/) - Дзвоны Смутна є хыжка за червеным плотом церьков за нёв спинать ся до білой красоты крест з турнї до небес впитый ласканый агнцём? з хмары чую як дзвонять дзвоны вчера днесь і завтра много раз клічуть щіро надыхнути ся благодати без выстатя бють сердцём не лем ты єсь выстав і наша любов выстала отварям ладу
- [Приправлює ся далша книжка із серії Русиньска класика](https://rusynlit.sk/index.php/2021/08/25/3080/) - Едіторске дуо доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. рихтують про чітательску верейность, одборну і шыроку, далшу книжку з едіції Русиньска класика. За послїдны рокы выдали дві книжкы творів Анатолія Кралицького, вызначного русиньского писателя періоду народного оброджіня, з творчостёв котрого ся чітателї дотеперь не мали много можностей стрїтнути. Дасть ся повісти,
- [Вышов фіналный том 100 вызнамных Русинів очами сучасників](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/17/2802/) - 100 вызнамных Русинів очами сучасників – то є проєкт, котрый в роцї 2007 зачала ПгДр. Марія Мальцовска выданём першой части із планованых штирёх. На першых двадцять пять профілів вызнамных особностей едіторка надвязала о два рокы выданём продовжіня (2009), але звышок уж не могла приправити і публіковати, бо в роцї 2010 по довгій і
- [ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 3. МІСТО: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/06/2909/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, тексты Елены Хомовой-Грінёвой – 3. місто Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. Моє село В долинї лежыть село родне моє, глубоко в душі одложене, скрыте, до сердця мого врыте. Ты в моїй мысли не престаєш жыти, там в нїй останеш навікы. Погласкам
- [ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 2. МІСТО: Владїслав Сивый](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/06/2904/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, текст Владїслава Сивого – 2. місто Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. Місія (укажка) Не пийте тайнї сливовіцю в козмічных кораблёх, або холем не бухайте з ничім по овладачім пултї корабля... (До козмічной лодї входять три персоны – єден технік а дві упрятовачкы.)
- [24. фебруара славить член Сполку русиньскых писателїв О. Кудзей округлый юбілей](https://rusynlit.sk/index.php/2022/02/23/3057/) - Жывотом го спроваджать покора, силу му додає віра і гумор (24. фебруара Осиф Кудзей славить 70 років) Мено Осифа Кудзея з Няґова не є в русиньскых писательскых кругах цалком незнаме, бо ёго байкы, котры зачали выходити в Народных новинках і в часописї Русин, не мож не поперечітовати. Може, кeбы в часї школьскых лїт хтось збачів
- [ОЗ Колысочка - Kolíska выдало другый том зборника Йожка Быцька](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/28/3021/) - ОЗ Колысочка - Kolíska выдало в мінулім роцї іщі єдну інтересну книжку, котра буде цїнна про вшыткых, што люблять русиньску співанку. Зборник пісень Йожка Быцька є написаный в діалектї села Збудьска Біла і в двоякій ґрафічній сістемі. Довєдна ся ту находить 130 співанок, котры можуть заінтересовати музикантів, але і любителїв русиньского фолклору. „Йожко Быцько ся
- [СНМ - МРК позывать на дерньєру выставы фотоґрафій Даньєлы Капралёвой](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/27/3001/) - СНМ - МРК позывать на выставу фотоґрафій поеткы Даньєлы Капралёвой звязанов з представлїнём новой книжкы авторкы: Уже 27. 1. 2022 буде в СНМ - МРК дерньєра выставы фотоґрафій Даньєлы Капралёвой з кресбами єй матери - Зужька, в рамках якой буде представлена книга стащіньскых пословіць і поговорок Зузанчины мудроты. Сердечно позываме.... Už 27. 1. 2022 bude
- [Вызва к одводу 2% про Літературный фонд в Братїславі](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/31/3025/) - Літературный фонд підпорує авторів літературной творчoсти, то зн. таксамо і выдаваня русиньской оріґіналной літературной творчости, котру тыж оцїнює в рамках Цїны і премії Александра Павловіча. Тым, же поможете Літературному фонду, єдночасно поможете і розвою а оцїнёваню русиньской літературы і підпорі єй авторів. Дякуєме Сполок русиньскых писателїв Словеньска Сторінка Літературного фонду: http://www.litfond.sk/ (Актуаліты, 28.1.2022) Vážení priatelia,
- [ОЗ Колысочка - Kolíska выдало книжку Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/27/3012/) - ОЗ Колысочка - Kolíska выдало в минулім роцї окрем дїтьского часопису Колысочка іщі три інтересны публікації. Єднов з них є книжка Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды. Выдавателька, Люба Кралёва, повіла о книжцї тото: Книжка Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды взникла споїнём роботы двох авторів. Нянька Яна і сына Івана Боднаровых. Ян Боднар, родак із Руськогo,
- [Вышла нова публікація Даньєлы Капралёвой - зборник пословіць і поговорок Зузанчины мудроты](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/27/3004/) - Обчаньске здружіня Колысочка - Kolíska выдало в роцї 2021 тоненьку, але інтересну книжку Даньєлы Капралёвой - зборник пословіць і поговорок Зузанчины мудроты. Тота публікація буде представлена днесь, 27.1.2022 о 16:00 в просторох СНМ - Музея русиньской културы в Пряшові, можете сі ю тыж прочітати на сторінцї выдавателя. http://rusynlit.sk/index.php/2022/01/27/3001/ О найновшій публікації авторка пише: „Мнóго бісїды
- [Вітязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 є Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/01/2916/) - Мілы чітателї, рiк 2021 є за нами а з ним і 8. Літературный конкурз Марії Мальцовской. Так як минулый рік быв в світовых удалостях міксом очекаваных удалостей і нечеканых прекваплїнь, в тім самім дусї ся презентовали і авторы запоєны до конкурзу.До 8. рочника Літературного конкурзу ся запоїло довєдна девять авторів, і хоць ся меджі нима
- [ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/22/2982/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, вершы Юрка Харитуна Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. ПАМЯТАШ? Памяташ На землю упало мале орля Ты в шапцї вынїс ёго назад до гнїзда Памяташ Ты розбив колїно Ты
- [ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021: Мірослав Жолобаніч](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/20/2965/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, текст Мірослава Жолобаніча Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. Першый грїх Ай в раю, жебы было вшытко в порядку, мусить быти чортівска дісціпліна. Неперестанно роздумую над жывотом, над прінціпами фунґованя природы, сполочности і над одношінями меджі людми. Сучасный світ ся вызначує
- [Вышов научный зборник під назвов Studium CarpathoRuthenorum 2020 / Штудії з карпаторусиністікы 12.](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/15/2524/) - Тот зборник, як далшы перед ним, выдала Пряшівска універзіта в Пряшові, Центер языків і култур народностных меншын, Інштітут русиньского языка і културы. Ёго зоставительков і одповіднов редакторков, як вшыткых попереднїх зборників, є одборна асістентка Інштітуту русиньского, языка і културы ПУ ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. Зборник в пдф верзії мож найти на вебсторінцї Пряшівской універзіты в
- [ЛІТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРЗ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ 2021, 1. МІСТО: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2022/01/06/2895/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2021, тексты Людмілы Шандаловой – 1. місто О жывотї а творчости Людмілы Шандаловой ся можете дочітати ту. Відеозазнам з выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 можете видїти ту. Ці памяташ Ці памяташ тамте лїто румянцём мі тварь залляло. што хотїло быти скрыто - на поверьх ся выдряпало. Ці памяташ
- [Mgr. Ivana Slivková, PhD.: K dvom básnickým zbierkam Eleny Chomovej-Hriňovej](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/20/2831/) - Аbstract The work of Elena Chomová-Hriňová as a contemporary Ruthenian author raises several stimulating questions that help to understand the Ruthenian cultural identity. The article characterizes the author's two poetry collections, Ujackými drážkami (2020) and Pod skalou rastú šípky (2021). Typologically, it is a traditional Ruthenian natural and reflective poetry enclosed in the environment of
- [Мґр. Михал Павліч, ПгД.: ДУХОВНА ПОЕЗІЯ ЛЮДМІЛЫ ШАНДАЛОВОЙ (Дакілько позначок ку зборнику Напю ся водічкы.)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/19/2921/) - Abstract In our article, we deal with the collection of spiritual poetry by Ľudmila Šandalová, entitled I‘ll Drink Water (Напю ся водічкы), which the author herself described as „little prayers“. In this paper, we analyze the collection as a whole from the perspective of the four dimensions of prayer (quantity, style, purpose and target), with
- [Позываме Вас на онлайн презентацію вітязных робот в рамках конкурзу о Літертурну премію Марії Мальцовской 2021](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/31/2841/) - Выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2021 буде доступне на Ютубі 31.12. o 17:00 год. по клiкнутю на тот текст. (VIDEO)
- [АРХІВ: Русиньска новинарька і писателька  (Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/08/586/) - Русиньска новинарька і писателька (Інтервю з нагоды 55-тых народенин М. Мальцовской.) „Каждый чоловік сі заслужить, жебы ёго жывот зістав якымесь способом звічненый“ М. Мальцовска-Параскова Мы – писателї, новинарї, сьме цїлый жывот наповнены евфоріёв, котра не втихать, просто є в тобі навсе без огляду на то, ці є про літературу доба приязна, або нї.
- [ШТЕФАН СУХЫЙ славить 75 років](https://rusynlit.sk/index.php/2021/05/28/2496/) - 75 років лавреата Премії А. Духновіча за русиньску літературу – ШТЕФАНА СУХОГО Штефан Сухый (Степан Сухый, Štefan Suchý) нар. 24. 5. 1946 у Нехваль Полянцї в тогдышнїй Чехословакії, теперь на теріторії Словакії. Поет, педаґоґ і културный дїятель в Пряшівскій области. Закончів Універзіту П. Й. Шафарiка у Пряшові (1970), почас двох десятьроч Ш. Сухый учів у
- [Вышла нова книжка Юрка Харитуна: Надгоріты мої днї](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/21/2826/) - Творчость русиньского автора Юрка Харитуна є облюблена нелем меджі чітателями, але і меджі літературныма крітіками і членами порот, котры посуджують русиньску літературу. Харитун быв у роцї 2011 і 2014 оцїненый Цїнов Александра Павловіча за оріґіналный твір в русиньскім языку (збіркы Мої жалї і Мої незабудкы), так істо Преміёв Александра Павловіча за стихы Моя тринадцята (2019). Харитун є тыж реґуларным
- [Укажка з новой книжкы Мілана Ґая - Правдива выповідь](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/11/2817/) - Правдива любов Так є то оддавна, одколи світ стоїть, кажда добра мамка за дїтя ся боїть. Я свого сыночка тяжко выховала, жебы-м у жывотї радость з нёго мала. Нянько нас барз скоро завчасу опустив, іщі ся мій Янко ани не народив. Велё єм хотїла у жывотї мати, пішла єм родити, не матуровати. Жыли мы дость
- [Недїльны віршы: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/21/2692/) - Зыйдий з неба Зыйдий з неба, Божа мати, мене грїшного підняти. І подай спомічну руку, возьмий на Божу науку. Няй не упадам до грїху, принесь про мене потїху. За руку возьмий грїшного, приведь до Царьства вічного. Бо Господь є справедливый, неконечно терпезливый. Любить він із нас каждого, не падайте зато духом, приходьте
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/28/2696/) - Памятам Прийде зима треба нам санкы на снїгу будуть радованкы Прилетить ярь раём буде хотарь А лїто попадать доджік наростуть грибы буде обід Осїнь принесе вітор стрясе орїшкы із лїсок Із листків буде постілька мягка до якой ляжу і я Грибы Перейти лїсом де грибы прямо під носом ростуть Буковы тополёвы березовы
- [Вышла нова книжка Мірослава Жолобаніча](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/01/2766/) - В роцї 2021 вышла нова книжка гумору і сатіры Мірослава Жолобаніча: Захранка. Мірослав Жолобаніч быв в минулім роцї оцїненый 1. містом в рамках 7. Літературного конкурзу Марії Мальцвоской в роцї 2020. Новій книжцї жычіме штонайвеце спокійных чітателїв і позітівных рецензій! Слово зоставителя . Кедь гумор і сатіра суть сучастёв нашого жывота, тогды ся чуєме слободнїшыма,
- [Укажка з творчости: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/09/2704/) - О найменшых Зохабте дїточкы, прошу вас шумнї, в розпуку квіточкы няй прийдуть ку мі Зохабте премілых, то дзбанкы без грїха, небесам ангелы, про землю потїха Не браньте, кедь нукам, же сі їх притулю Несуть мі на руках із любви кошулю Дары Мілый Боже, де ня зводить моя думка блудна? За
- [Вышла нова книжка Меланії Германовой: Жывот – то театер](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/09/2783/) - Як є звыком у многых русиньскых писателїв (спомяньме напр. Миколая Ксеняка ці Людмілу Шандалову), і творчость Меланії Германовой не зістає огранічена єдиным жанром ці поступом. Германова ся в роцї 2016 представила чітaтелям русиньской літературы зборником короткой прозы про дїти і молодеж названу Дїтём про радость і поучіня, о штири рокы пізнїше зашла до
- [Вышла нова книжка Штефана Смолея - І таке ся (не)ставать](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/13/2793/) - Байкы і тексты із моралным понаучінём мають в сучасній русиньскій літературї на Словакії певне місце. Спомеджі авторів, якы передають тот жанер, можеме в першім рядї спомянути Миколая Ксеняка, котрого велику чaсть творчости становлять праві байкы. Шпеціфічным у тім жанрї є Осиф Кудзей, котрого велика часть творчости становлять праві байкы і якый важны думкы
- [Вышла нова книжка Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой: Поклад русиньской матери](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/15/2798/) - О сучасній русиньскій літературї на Словакії по роцї 1989 бы ся дало написати і повісти много, но з істотов можеме выголосити, же єднов з єй найвыразнїшых і найважнїшых частей є література про дїти і молодеж. Стачіть ся попозерати на творчость будьякого автора і скоро з істотов там можеме найти мінімално єдну публікацію про
- [Вышла нова книжка Елены Хомовой-Грінёвой: Під скалов росте свербогуза](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/19/2822/) - Про кажду літературу, а тоту мінорітну окреме, є прічінов на малу ославу выданя першой публікації нового автора. А прічінов на велику ославу є факт, кедь літературна творчость надїйного автора не скончіть лем при першій публікації. Такый є і приклад Елены Хомовой-Грінёвой. І кедь в роцї 2020 быв выданый єй першый зборник поезії в русиньскім языку
- [Укажкы з творчости: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/19/2711/) - Мати крыла орла Староба торба на плечах Староба пута на ногах А я так хочу до нашой долины на Шутак I на колїнах выйти там мушу де балван найду на сердце і на душу Наша долина як образ маляря Мене тїшыла цїле жытя а теперь треба крыла орла Яка то насолода Коли
- [Вышла нова книжка Мілана Ґая - Правдива выповідь](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/11/2786/) - Із літературнов творчостёв Мілана Ґая ся русиньскы чітателї могли стрїтити главно на сторінках русиньскых періодік, літературной прилогы Русина – Поздравлїня Русинів, а тыж і в културно-хрістіаньскых часописах, котрыма суть Артос, Благовістник, ці раз до рока в Ґрекокатолицькый русиньскый календарь. Мілана Ґая мож характерізовати прімарно як автора духовной поезії (Молитва Русина в р. 2012, З нами Бог в р.
- [Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/06/2702/) - Перин–Баба Уж зачала Перин–Баба над горов кружыти, гаї, поля і долины хоче заснїжыти. Порошковым цукрём стоїть обсыпана лоза, увідїла з фуров цукрю плазити Мороза. Не буде ся быстра вода у спадї пінити, зима ледянов бланов йде потік заскленити. Карневал Чом повно радости є у школьскій галї? Бо школярї в масках днесь на карневалї. Зъявила ся
- [Позваня: Фотоґрафічна выстава Данъєлы Капралёвой - Зужька в СНМ Музею русиньской културы](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/25/2751/) - Позываме Вас на фотоґрафічну выставу русиньской поеткы Данъелы Капралёвой в СНМ Музею русиньской културы в Пряшові. СНМ - Музей русиньской културы в Пряшові сприступнить 22.10.2021 фотоґрафічну выставу Данъєлы Капралёвой Зужька. Выстава є субъєктівно - інтімным документом, із шістьрочного фотоґрафічного ціклу авторкы о своїй мамі Зузанї і єй інсітній творчости, котрый быв першый раз презентованый в
- [Позваня на Медайлон русиньской особносдти доц. ПгДр. Василя Ябура, кандідата філ. н.](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/25/2748/) - Позываме Вас на Медайлон вызначной русиньской особности доц. ПгДр. Василя Ябура, кандідата філ. н., котрый орґанізує СНМ Музей русиньской културы.
- [Русиньскы байкы: Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/25/2642/) - Невіра Блажены, котры не відїли, а увірили (Йоан 20, 29) Дочула ся Жаба зелена, же вода в морю є солена. „Не можу вірити тому,‟ рекла Слижови старому, „сама ся выберу в лїтї на місце пересвідчіти.‟ Дарьмо єй Слиж напоминав, же му там жыє родина, котра му пише даколи, же в морю
- [Укажкы з творчости: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/17/2638/) - Душа поета Душа поета не дриме, не спить. Душа поета – то не мед і сіль. Душа поета – тїшыть ся, творить. Душу поета ранить кривда, грїх. Душа поета – то мелодія і дзвін. Душа поета – то жаль і сміх. Душа поета пише і любить. Душа поета так вылята на папірь. Народжіня
- [Укажкы з творчости: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/15/2636/) - Ангел хранитель Святый ангел Хранитель хранить з нас каждого, од нашого народжіня до віку старого. Хранить нас од напастей і од злого дїла, бы каждого із нас душа, сохранена была. Всягды він ходить із нами, все нас охранює і про наше благо, добро все на нас мерькує. Дякуйте Господу Дякуйте
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/10/2634/) - Дзвін Дзонь-дзінь-дзінь Дзвонить дзвін Несе голос під небесны хмары Бім-бом-бім Сердце в нїм На желїзнім тронї царить Дзонь-дзінь-дзінь старый дзвін колыша ся на высокій турнї Бім-бом-бому з поля, з дому вшыткаы кліче до вечурнї Ку Ісускови Ісуску міленькый, што значіть постити? Ці то значіть рано, вечур ся молити? Я
- [Укажка з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/12/2632/) - Голосить од рана на плотї сорока, же уж обявила у гнїздї пророка. Мама рапотала, клопкать до сердчка, хоць ся вылупило рано із яєчка. Тото очарило і стару ворону, пелехата створа кралёвского роду. Ворона кракала, сорока рапоче, же тото страшыдло маму все ласкоче. За пожывов мамка в садї полїтує, а із хробачіком
- [Укажкы з творчости: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/07/2680/) - Обрус На біле полотно намалюю квіткы: марґареткы, фіялкы, ружы, цінії, конвалінкы. Помеджі них розсію листочкы барвінка. Не заложу рукы, іглу не пущу з них докаль не вышыю обрус недїльный. Не можу забыти Моє сердце ниґда не забуде на них. На край, на село, на родину, на прадїдів двір, на стару грушку, на
- [Приправлює ся книжка Андерсеновых приповідок... по русиньскы!](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/05/2731/) - Каждый переклад літературы до русиньского языка собі заслужить позорность. А о то векшу, кедь іде о першый переклад світовой класікы, приповідок Г. Х. Андерсена. Тексты собі взали до парады перекладателька і языкова редакторка Анна Кузмякова і Алена Янцурова, котра в минулости переложыла пару театралных текстів про Театер Александра Духновіча. То вшытко буде „забалене“ в ілустраціях
- [Укажкы з творчости: Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/03/2630/) - Такый є світ Вороблик, голый дочіста, выпав перед стайнёв з гнїзда, нащастя, не на голову, лемже тїсно за Корову. „Уж мі конець,‟ стукать слабо — „она ня роздусить лабов!‟ Но Корові было файно, та го „лем‟ прикрыла лайном. О куртый час перед стайнёв слїдив Коцуриско тайно, збачів, што є з Воробликом, і
- [Укажка з творчости: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/30/2628/) - Як жыти, мамо, як? Добрї ся жыє добрї ся дыхать покы не прийде гать на мысель Як комар кусить як терен коле на грудях лежыть як гад Як жыти, мамо, як? Я так давно наш край не відїв нашы колыскы нашы гнїзда Мамо, мати лем крыла орла летїв вы там і я Але на
- [Напю ся водічкы Людмілы Шандаловой здобыла премію Книжка рока ПСК 2020](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/23/2718/) - Людміла Шандалова є облюбленов і по заслузї оцїнёванов авторков поезії, прозы і драмы, в послїднїх роках ся авторка профілує главнї як писателька літературы про дїти і молодеж. А праві єдна така книжка здобыла премію Книжка рока ПСК 2020. Іде о збірку духовной поезії про молодшых чітателїв Напю ся водічкы (тота аґентура, 2020), котра є выдана
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2020, Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/15/2713/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020, тексты Елены Хомовой-Грінёвой Одлечу На крылах віры одлечу в незнамый край над хмары, до неба. Моя душа натїшена з привитаня Божого З раю вымоленого. Може і смутно заплаче з пекла, з нарїкань, з вічного каяня. Потїху найде в предках і в знамых. Навікы
- [Укажка з творчости: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/16/2709/) - Надоєне молоко Край, долина, мамин хотарь, подоєне молоко налляте до жідля. Смакує біла піна, баюсы повтерам наспак рукавом. На стїл одложу порожнє горня... Позваня до танцю На небі червена зоря заходить. Стихло місто, потемрява. Вітор гуда мелодію о любови. В руках гуслї яворовы вечером кличуть молодых до танцю. Выбране з книжкы
- [Недїльны віршы: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/12/2707/) - Дякую ті, Боже Дякую ті, Боже, днесь за далше рано, же мі з постели встати было дано. Дякую ті, Боже, повный Благодати, помож мі навікы при Тобі зістати. Дякую ті, Боже, же-м ся в здравї дожыв днесь далшого рана, і Тебе прославив, як своёго Пана. Ісусе мій добрый Ісусе мій
- [Укажка з творчости: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/04/2700/) - Думам на Тя, мілый Боже Думам на Тя, мілый Боже, днями і ночами, коли нас Ты не сохраниш, та што буде з нами? Думам на Тя, мілый Боже, на твою доброту, бо помагаш нам зношати тяжку біду-псоту. Думам на Тя, мілый Боже, у тяжкій годинї, же помагаш вшыткым, ай мі і
- [Укажка з творчости: Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/12/02/2698/) - Выміна В ЗОО, на властну жадость Тхоря, привели ку нёму директора, котрого звірь просив розжалено: „Пане, ганьблю ся за своє мено, не могли бы сьте го з моёй клїткы зняти а по латиньскы го написати? Зробте так, бо з ганьбы одурію — напиште там просто PUTORIUS.‟ Просьба Тхоря о выміну мена была директором
- [Укажка з творчости: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/25/2694/) - Новый жывот Высхла мязґа в дереві, онедовго сконать, згниє. Лем міцный корїнь в землї зістав, він дале тримле ся і жыє. Выпустить новы выгонкы, днями росне, грїє, променї гладять ёго, сонечко з неба плекать і грїє. Покропленый вілгітным доджіком при місячку по часї зміцнїє... Мої внучкы Намажу смык, няй гуслї грають Бетговенову
- [Укажкы з творчости: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/18/2689/) - Воскресна недїля Днесь обрус білый і чістый пристерла мама на столї А за тым столом ся змістить много людей доброй волї Світло у скромнім стоянї до вшыткых кутків ся розлляло Днесь каждый є позваный бы благодати ся му дістало Мама з кобрика зарядом выбрала дары священы – пасху, грудку сыра і яєчка
- [Недїльны байкы: Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/12/2617/) - Різіко На прогульцї в Мочаристім гварить Глиста другій Глистї: — Кумцё, єден вопрос я мам, чом сьте днесь пришли лем сама? Є мі то чудне, бо вчера мали сьте при собі партнера... — Не майте страх, є в погодї, пустила єм го ку водї. – Допустив ся якойсь хыбы? — Нїт, вытягли го на рыбы.
- [Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/16/2619/) - Гомбала ся весна на сухій голузї, тай уж свербегузы в квіткованій блюзї. Розпустила косу у гаю калина, а білов хусточков покрыта тернина. Зелены пантликы на верьбовім крячку, гора буковина в зеленім віночку. хх Што так світить до далека на зеленім грунку? То пупаві ярь надїла днесь злату корунку. Як по
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/19/2622/) - Ангеличку мій Ангеличку, стражничку, хочу тя молити, возьмий ня за ручкы, вказуй мі, де іти. Ангеле любенькый, я іщі маленька, напрям ня на дражку, бо она узенька. Може ся скрутити до недоброй страны. Не дай мі зблудити, ангеле мій. Амінь. Бы-м ся не бояла О, Маріє, мати міла, душічка мі
- [Укажкы з творчости: Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/23/2624/) - Дякую ті, Боже Дякую ті, Боже, за днї жытя свого, же єм ся днесь дожыв зась рана далшого. Вставам я завчасу до рана скорого і прошу здравічка од Господа свого. Дай мі, Боже добрый, од тя благодати, жебы єм цїлый день міг зась „фунґовати‟. Дякую ті, Боже, за твою доброту, жебы
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2021/09/26/2626/) - Нїт правды Позначеный крестами, іде помалы сходами служыти другым в імя Всевышнёго над нами. Роззвучаны дзвоны селом до небес несуть новину. Стихли люде, чують в сердцях правды голос, дале жыти не мають силу. Охабла віра, не змінять зло, кривды, грїхы світа. Плаче душа, не зможе ніч, остала їм надїя тихо нести крест на своїх
- [Укажкы з творчости: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/21/2640/) - Почекай Днї течуть як ріка Як вітор прилечу і я Личка квіткы пахнячі цїловати хочу твої Очі дві свічкы будуть світити і в ночі Голос здалека Моїй матери Коли на сердцю раны як на кобіцї од топора озве ся голос мамы і не болять Жалї спід стрїхы выженуть струны што на гуслях
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/31/2677/) - Я приїмам тя, Господи Днесь ня будить ясне світло, Дітхла ся ня мілость сама. Днесь ся світло зо мнов стрїтло – радость неочекована. Умыю сі лице чісто – Світло бы ня не обышло. Обчекую го наісто з покаянов тихов мыслёв. Облечу ся якнайкрасше до покоры і до правды. Обіцям Господу на все
- [Укажкы з творчости: Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/11/2685/) - Арґументы В родиннім гнїздї в Журові гварить Качка Качурови: „Слухай, мужу-Качурику, оправ даяк електрику, бо ся іскрить з выпинача — якбач, штрайковати зачав.‟ А він: „Ослов одборника, та ці я єм електрикарь?‟ О два днї повідать Качка: „Мужу мій, тече нам прачка, посмоть на то, Качурику, може, хыба невелика.‟ А він: „Што то
- [Недїльны віршы: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/14/2687/) - Вышли днесь тракторы на поле орати, будуть ся борозды з боронами грати. Повідали дїтём із сміхом орачі выростуть до лїта ту златы колачі. На вшытко зведавы все суть малы дїти, прибігли на поле то чудо відїти. Цїле пообідї по полю ходили, глядали колачі, што ся ту родили. Може будуть чути школярї
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/11/07/2683/) - Волоскы твої на гуслях струны Коли вітрик погладить волоскы твої Не жаль менї Як бы мав доджік найлїпше буде під моёв стрїхов тобі Потїшыть ся і свічка На твоїх волосках-струнах заграю як на гуслях У гнїздї боцанів Там де не ходить коминарь на коминї гнїздо робить боцан Дзёбком так клепло як ґазда
- [Укажкы з творчости: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/10/28/2674/) - Тихо муха полїтує, на павука десь полює. Грать ся она на драчіка – ухопити павучіка. Плете павук павучіну на верьбину, на лучіну. Там влетїла без розказу, не відїла свою сказу. Заплетена плаче в сітї, хоць прекраснї є у лїтї. хх Позлїтали ся уж пташкы під стрїху Бескида, хоць Камяна
- [Доцент Василь Ябур перевзяв высоке штатне вызнаменаня од презіденткы републікы.](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/28/2548/) - У недїлю – 27. юна 2021 з рук презіденткы републікы Зузаны Чапутовой перевзяв штатне вызнаменаня Прибинів крест ІІІ. класы (Pribinov kríž III. triedy) доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. за міморядны заслугы о розвой културы СР і за заслугы при кодіфікації русиньского языка. Ґратулуєме, пане доценте!
- [Správa o činnosti Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska](https://rusynlit.sk/index.php/2021/08/31/2609/) - Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska je pokračovateľom vydavateľských aktivít v oblasti krásnej literatúry Rusínov z minulosti. Spolok počas svojho trvania od polovice roku 2001 vydal niekoľko almanachov, odborných publikácií s tematikou rozvoja rusínskej literatúry, ale najmä množstvo umeleckých textov v rusínskom normatívnom jazyku. Vydavateľská činnosť Almanachy Tieto publikácie vydané Spolkom rusínskych spisovateľov Slovenska nadväzujú na tradície almanachov Alexandra Duchnoviča.
- [Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2021/08/23/2597/) - Выголошеный 8. літературный конкурз Марії Мальцовской Oд 2. септембра до 20. новембра 2021 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 8. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім
- [Вышли Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/24/2545/) - В рамках выдавательства Пряшівской універзіты в Пряшові вышло третє выданя Правил русиньского правопису. Вступне слово з публікації: По 25-ёх роках од кодіфікації русиньского языка на Словакії (1995) выходить третє выданя правил русиньского правопису, котрых інтеґралнов частёв є правописный і ґраматічный словник. Така подоба правил правопису є штандартна про каждый норматівный язык. Правила русиньского правопису на
- [Вышов пятый том цїнной творчости Владиміра Хыляка](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/15/2517/) - В „Рускій Бурсі“ в Ґорлицях в рамках едіції „Бібліотекы Лемківской Клясикы“ з чіслом 6 вышов остатнїй том творчости лемківского писателя Владиміра Хыляка. Опроти штирём передтым выданым книжкам Хыляковой прозаічной творчости, котры мали форму грубого квадрату, є пятый том тоншый і ёго обсягом суть тексты „Женячка з розсіяности‟ і „Остатня повість‟. Словами доц. В. Падяка: „Популарным
- [Выбране з Літературного конкурзу 2020: Миколай Коневал](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/17/2538/) - Миколай Коневал Не смуть душо Не смуть, душо, світ не зміниш не маш на то силу дарьмо ся ночами трапиш дарьмо страчаш віру Поспоминаш на минулость рокы давной славы вера не затїниш сонце бо на то суть хмары Помож родинї – Русинам у каждій потребі не роздумуй о тяжобі прось звізды на небі Осїнь жывота
- [„Приповідкы на кажду пору рока‟ (і про кажду русиньску родину)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/17/2531/) - В невеселім роцї 2020 узрїла світло світа розсягом невелика, но обсягом барз шумна книжка приповідок, при поглядї на котру ся не мож убранити спокійному і радостному усміву. Приповідкы на кажду пору рока суть выбером з текстів Петра Трохановского Мурянку, чі уж з властной оріґіналной або прекладовой творчости. Едіторы Варвара Дуць і Анна Масляна выберали приповідкы
- [Вышов Річник Руской Бурсы ч. 16 (2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/06/19/2528/) - В Горлицях было выдане шістнадцяте чісло научного зборника Річника Руской Бурсы, котрого обсягом суть тексты занимаючі ся меджівойновым періодом в історії лемківского народа. В зборнику ся находять статї авторів як Богдан Горбаль, котрому памятцї є тот зброник присвяченый (Санч як Центр Західньой Лемковины), Даміан Новак (Damian Nowak: Architektura cerkiewna na Łemkowynie w dwudziestoleciu międzywojennym), Олена
- [Зборник поезії Кветы Мороховічовой Цвик: Шыте нитков бабиного лїта (2021)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/27/2443/) - Інформуєме Вас о выданю книжкы русиньской поеткы Кветы Мороховічовой Цвик: Шыте нитков бабиного лїта (2019). Укажка тексту з книжкы: Сповідь старой дамы Чекам на Музу Каждіцькый дничок Музы Як знаєме Розпещены суть Не мають нїґда Напонагло Вни зненазданя Нечуйно І злгегка ідуть. А нам смертельным Убывать здравя І жывот втрачать На якости Самому тяжше
- [Выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2020 зачінать о 13:00](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/30/2386/) - Выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2020 буде доступне од 13:00 год. по кликнутю на тот текст.
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2020, 3. місто: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/13/2427/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020, тексты Людмілы Шандаловой - 3. місто Самко хоче звірятко Гурааа! Маме дома псика. Уж єм вам о тім гварив? Кедь іщі не знате, та вам мушу вшытко, але цїлком вшытко доподробна розповісти. То было так. Тато нїґда не хотїв нияке звірятко. Преснїше – нияке звірятко
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2020, 2. місто: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/11/2424/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020, віршы Юрка Харитуна - 2. місто Прийде час? Гробы без вінцїв А я на голові тернёвый маю І в сердцю клиньцї остры Якы вырвати не знаю Прийде час Під хрестом Ісуса Христа помолю ся Богу вінцї положу на гробы моїх запалю свічкы і буде так як колись
- [Вышов цїнный Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка (2021)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/27/2444/) - Дістав ся нам до рук Repertoárový zborník Foklornej skupiny Starinčanka / Репертоарный зборник Фоклорной ґрупы Старинчанка (вышов зачатком рока 2021) авторкы Мґр. Анны Фундаковой, котра єдночасно співать в тій ґрупі. Она написала тексты, нотоґрафію, записы текстів русиньскых народных співанок із реперотоару Старинчанкы, котры суть написаны по русиньскы латиніков і азбуков, а є їх рівна стовка.
- [Вышла Історія Русинів на Спішу - по словацькы і по русиньскы](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/30/2447/) - Музей Спіша в Спішскій Новій Всі выдав в роцї 2020 публікацію Історія Русинів на Спiшу. Книжка є выслїдком роботы тіму авторів, Мартіна Фурманїка, Юрая Павліса, Марії Станёвой Міхалковой і Мірослава Штєвіка. Публікація є роздїлена до штирёх главных капітол, пописує історію трёх періодів (до року 1848, рокы 1848 – 1918 і рокы 1918 – 2020) і
- [ВЫШЛА ДАЛША ЦЇННА КНИЖКА ТВОРІВ АНАТОЛІЯ КРАЛИЦЬКОГО](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/20/2356/) - Далша цїнна книжка творів Анатолія Кралицького є на світї. Книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к. н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. з назвов Анатолій Кралицькый: Князь Лаборець. Выбраны творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020) надвязує на книжку выдану в роцї 2019 (Анатолій Кралицькый: Творы, 2019). Кралицького тексты были за ёго жывота публікованы на сторінках розлічных
- [Вышла книжка 30 років Театрa Александра Духновіча. Выбер із репертоара](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/20/2362/) - В роцї 2020 вышла книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к.н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. 30 років Театра Александра Духновіча. Выбер із репертоара (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020).Цїлём выданой публікації было указати роботу Театра Александра Духновіча як популарізатора світовой драматурґії в русиньскым языку, тым тыж повказати на можности русиньского языка, до котрого мож переложыти хоцьякы
- [Квета Мороховічова Цвик – русиньска журналістка і поетка](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/05/2402/) - Квета Мороховічова Цвик – русиньска журналістка і поетка (20. апріля 2021 ся членка Сполку русиньскых писателїв Квета Мороховічова Цвик дожывать вызначного юбілея – 75 років.) Мґр. Квета Галасова, роджена Мороховічова ся народила 20. апріля 1946 в чеськім містї Мост, де єй родічі, як ай много іншых Русинів в повойновых роках одышли за роботов. По пару
- [СЕМАНЦЁВА, ПЕТРА: Россыпаны рядкы (2013)](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/27/2439/) - Автор: Петра Семанцёва Назва: Россыпаны рядкы (2013) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013 Чісло сторінок: 142 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-6-6 Мож стягнути ту: Семанцёва, Петра - Россыпаны рядкы
- [Павук, Михал](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/11/2336/) - (20. 09. 1925 – 23. 11. 2012) Михал Павук ся народив в родинї желїзнічаря в Королеві над Тісов на теріторії Підкарпатьской Руси, котра в тім часї была сучастёв першой Чеськословеньской републікы. Молоды рокы М. Павука припали на бурливый період окупації ЧСР і Підкарпатьской Руси фашістами. Войнова окупачна сітуація (1938-1939) і страшный терор выкликовали протесты і
- [Галчакова, Анна](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/18/2346/) - (11. 04. 1929 – 26. 07. 2006) Публікації Лабірські оповідання (1976) Окрилені мрії (1976) Вдови і сироти (1982) Тисячі сонць. Балади (1984) Aнна Галчакова ся народила в Меджілабірцях (тогдышнёго Гуменьского окресу) в ґаздівскій родинї. Як девятьрочній єй умер маленькый – лем вісеммісячный брат Еміл, а позад нёго занедовго ай нянько, также єй далшый жывот быв
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2020, 1. місто: Мірослав Жолобаніч](https://rusynlit.sk/index.php/2021/04/09/2413/) - Выбране з Літературного конкурзу Марії Мальцовской, рік 2020, тексты Мірослава Жолобаніча - 1. місце. Муза Прияв єм рїшіня, же напишу гумореску. Таку, котра бы была актуална, занимала бы ся проблемами сучасной добы а самособов, жебы была смішна а потїшыла чітателїв. Приятелї мі говорили, же то про мене не буде проблем, а кедь ня копне
- [Prof. Elaine RUSINKO: Karpatorusínska literatúra v USA](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/18/2351/) - Karpatsko-rusínska literatúra v USA Približne 1.3 milióna karpatsko-rusínskych Američanov má svoje korene v Karpatskom regióne východnej Európy. Väčšina ich predkov imigrovala v rokoch 1880-1914 z územia, ktoré je teraz súčasťou Slovenska, Poľska a Ukrajiny. Karpatskí Rusíni, ktorí počas celej histórie nemali svoj vlastný štát, sú tiež známi ako Rusnáci, Karpatskí Rusi, Karpatskí Ukrajinci a Rusíni a tí, ktorí pochádzajú zo
- [Відеозазнам выгодночіня Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2020](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/31/2395/)
- [Позываме Вас на онліне презентацію вітязных робот в рамках конкурзу о Літертурну премію Марії Мальцовской 2020](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/26/2374/) - Конкретны інформації о онлайн презентації найдете на головній сторінцї в день презентації.
- [Данцак, Франтїшек](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/09/2338/) - Франтїшек ДАНЦАК (8. 02. 1939 – 18. 11. 2018) Публікації Kubek, Е.: Narodnŷ povisti i stichi. František Dancák (еd.), Prešov: Petra, 171 s. Kubek, E.: Výber z diela/Выбер з творбы. František Dancák (еd.), Prešov: Petra, 2010, 58 s. ТгДр. Франтїшек Данцак ся народив 8-го фебруара 1939-го року у селї Варганївцї, окрес Пряшів у ґрекокатолицькій родинї, родічам Андріёви
- [Хома, Василь](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/13/2341/) - Василь ХОМА (18. 5. 1927 - 22. 4. 2017) Публікації Оброджіня Русинів (Зборник статей і штудій о русиньскій літературї, културї і дїятелельстві русиньскых орґанізацій по року 1989. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв, 2005, 224 с. Розвиток русинської поезії в Словаччині від 20-х до 90-х років XX століття. (Нарис історії з портретами поетів). Братіслава: Видавництво Спілки словацьких
- [Яна Трущіньска-Сива ославила округлый юбілей](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/24/2353/) - Жена многых тварей... Яна Трущiньска-Сива – юбілуюча геречка, режісерка, редакторка, модераторка і културно-пропаґачна манажерка. Яна Трущіньска-Сива: – Народила єм ся у Выраві 7. януаря 1961 на саменьке Рождество подля юліаньского календаря. Моя мама прибігла скоро рано з дружства, де ручнї подоїла 25 коров і породила ня на голы дылї коло пеца. Покы нянко пішов
- [Приправлює ся книжка 30 років Театру Александра Духновіча. Выбер із репертоара](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/30/2369/) - Приправлює ся книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к.н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. з назвов 30 років Театру Александра Духновіча. Выбер із репертоара (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020). В публікації будете мочі найти тексты світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії. Якы тексты будете мочі найти в тій книжцї? Книга буде презентовати світову драматічну класіку в русиньскім
- [Приправлює ся далша книжка творів А. Кралицького](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/30/2365/) - Приправлює ся далша книжка творів Анатолія Кралицького., котра буде надвязовати на книжку выдану в роцї 2019 (Анатолій Кралицькый: Творы, 2019). Назва новой книжкы буде нести мено славной русиньской персоны і знамій ровномінного твору Анатолія Кралицького, князя Лаборця. В публікації Анатолій Кралицькый: Князь Лаборець. Выбраны творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020) будете мочі найти нелем знамы творы
- [проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.: В сімдесятій семій країнї – Пару думок ід книжцї русиньскых народных приповідок](https://rusynlit.sk/index.php/2021/03/09/2332/) - В сімдесятій семій країнї (Презентація русиньско-анґліцькой книжкы приповідок фолклорісты Михайла Гиряка: В сімдесятій семій країнї / In the Seventy-Seventh Kingdom, юн 2016 у СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові) В роцї 2016 вышла книжка русиньскых приповідок При єй презентації выступила окрім іншых ай проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.(з Катедры етнолоґії і музеолоґії Філозофічной
- [Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Oцїнїня творчости Mиколая Kсеняка як цїложывотного проєкту зміцнёваня русиньской народной ідентіты](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/14/2319/) - Abstract Our article deals with the Rusyn writer Mikuláš Kseňák and his literary work, which we evaluate from the point of view of a lifelong project of consolidating the national identity of the Rusyns in Slovakia. His literary work is divided into several groups on the basis of genre-thematic criteria and we describe the way
- [ПгДр. Кветослава Копрова, ПгД.: 20 років Сполку русиньскых писателїв на Словакії](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/07/2228/) - ПгДр. Кветослава Копрова, ПгД.; Пряшівска універзіта у Пряшові - Інштітут русиньского языка і културы 20 РОКІВ СПОЛКУ РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛЇВ НА СЛОВАКІЇ (Вплив красной літературы на розвой народной ідентіты і материньского языка карпатьскых Русинів) Anotácia Príspevok je výsledkom mapovania činnosti Spolku rusínskych spisovateľov na Slovensku, ako jedného zo združení a spolkov, ktoré vznikali v rámci revitalizačného
- [Вышов першый том зборника русиньскых народных співанок Яна Калиняка](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/18/2299/) - Конець рока 2020 є богатый на книжкы русиньской літературы. О то векшу радость мать чоловік, кедь ся му на столї зявить зборник русиньской народной творчости. Збірку русиньскых народный співанок выдав Ян Калиняк в рамках Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свиднику. Укажка із вступу автора: Русиньска народна музика є єден з історичных културных проявів Русинів, котры
- [Вышов малый зборник стишків про найменшых автора Владиміра Семана - Veršovanky pro ďity po zavacky/Вершованкы про дїти по завадьскы](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/16/2294/) - Што є мале, то є міле. А то саме мож повісти о книжцї Владиміра Семана, Veršovanky pro ďity po zavacky, котры была выдана властным накладом в роцї 2020. Можеме лем сконштатовати, же хоць быв рік 2020 такый, якый быв, але мінімално про літературу про дїти і молодеж ту маєме три шумны справы - книжкы Марії
- [Вышла нова книжка стишків Людмілы Шандаловой - Напю ся водічкы](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/14/2282/) - Кінцём рока 2020 вышла нова збірка поеткы Людмілы Шандаловой з назвов Напю ся водічкы. Шандалова є прімарно авторков літературы про дїти і молодеж, так є то і в припадї нововыданой книжкы, котра є збірков 36 стишків духовной поезії про дїти в русиньскім языку. Книжка із вкуснов мінімалістічнов ґрафіков вышла во выдавательствї tota agentura в роцї
- [Вышла книжка дїтиньскых пригод У дїдка на дворї Марії Шмайдовой - красный дарунок про найменшых](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/11/2245/) - В тых днях вышла перша книжка авторкы Марії Шмайдовой: У дїдка на дворї. 17 куртых повідань про найменшых в азбуцї і латинцї – по русиньскы. Публікацію выдав Сполок русиньскых писателїв і може быти вгодным дарунком під ялічку про тых, котры ся хотять вернути до носталґічных часів свого дїтинства на селї. Бабка Марінка і єй внучата
- [Презентація книжкы Перша ліґа парібків авторів В. Гунянка, П. Медвідь і Б. Ґамбаль](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/03/2278/)
- [Позваня: Stretnutia na 49. rovnobežke: Medzníky životnej púte Anatolija Kralického (1834-1894)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/30/2274/) - Medzníky životnej púte Anatolija Kralického (1834 – 1894) spisovateľa folkloristu a etnografa igumena baziliánskeho kláštora Ďalšia spomienka na človeka zviazaného s Prešovom bude patriť Anatolijovi Kralickému (1834 – 1894). Rodák z Vyšných Čabín, malej rusínskej dedinky pri Medzilaborciach, začal svoju duchovnú púť v Krásnobrodskom a následne v Mukačevskom monastieri. S Prešovom sa jeho osud spojil
- [Мілан ҐАЙ: Споминаня на молоды рокы (3.)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/05/2024/) - Може же ай вни вели бісїду о своїх танечникох і годнотили їх. По короткій павзї музиканты зачали приправу на далше коло співанок а Іван з Мірком уж стояли коло стола дївчат, жебы їх знова вызвали до танцю. Тото танечне коло уж было таке смілїше і самостатнїше. Каждый у танцю конверзовав із своёв танечніцёв. Іван быв
- [Мороховічова-Цвик, Квета: Любовны періпетії](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/10/1427/) - Публікація: Мороховічова-Цвик, Квета - Любовны періпетії Мож стягнути ту: Мороховічова-Цвик, Квета - Любовны періпетії Верьбяна носталґія Верьба молодости росла коло лавкы, зелена, кошата, пила воду з рїкы. Залюбленцї під нёв нераз ранде мали, вшытко їй повіли, што на сердцю мали. Бо дуплава верьба знать слово тримати, сповідь залюбеных не любить скламати. Кедь місячок світив, закрыла
- [Сухый, Штефан: Незабудка](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/10/1421/) - Публікації: Сухый, Штефан - Незабудка Мож стягнути ту: Сухый, Штефан - Незабудка Незабудка Дай бог, дїтя, бы-сь заквітло од слов мамы в вітрах прудкых, вытворь з тых слов в собі світло і ся станеш незабудков. Незабудка, што є в тобі, незабудка – твоя мати, бы сьте не забыли обі, што сі треба памятати. Не забывай,
- [Марія Шмайдова: У дїдка на дворї (2020, СРПС)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/10/2256/) - Автор: Марія Шмайдова Назва: У дїдка на дворї (2020) Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020 Чісло сторінок: 100 с. Язык: русиньскый (азбука і латиніка, двойґрафічне выданя) ISBN: 978-80-89746-06-4 Цїна: 10 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [доц. Мґр. Петрикова Анна, ПгД.: Концепт «земля» в художественном дискурсе Василя Петровая](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/08/2232/) - КОНЦЕПТ «ЗЕМЛЯ» В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ДИСКУРСЕ ВАСИЛЯ ПЕТРОВАЯ Анна ПЕТРИКОВА Abstract The artistic discourse reflects the culture of a certain stage in the history of Rusyns. In the framework of the research methods of linguistic observation and description, component and contextual analyses are used. The problem of national identification, features of a modern identity and culture
- [Продовжіня терміну до 31. януара 2021: 7. літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/15/2221/) - Дорогы чітателї, ознамуєме Вам, же термін 7. рочника Літературного конкурзу Марії Мальцовской є продовженый до 31. януара 2021. Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 7. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і
- [Еміл Кубек: Хрістос раждаєт ся!](https://rusynlit.sk/index.php/2021/01/06/2208/) - В містечку М., при твердім углю, на розї Центр і Майн уліць стоїть єден обычайный двоштоковый домик, якых по меншых містах Пенсілванії всягды видно. Домик порядный, недавно помалёваный, на окнах чісты, цїлы зацлоны. Спіднїй шток зарядженый як склеп і на великій деревяній вывісцї златыма буквами блискать ся надпис: „Andrew Bukovage’s Gen. Store“. Окна, з двох
- [Миколай Ксеняк: Жменї родной землї](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/19/2214/) - Крошнё ошарпана, Крошнё позабыта, Чім єсь про нас была? Проявом проклятя? Ці сімбол жывота: Сила і надїя, Превелика школа І ключік до світа? Же праві ся мусять дябли женити, кедь на мене пришла з нiчоґо нiч горячка і ку тому єм помалы двадцять кілометрів од ґазды, у котрого бывам. Іщі щастя, же єм зо сыном,
- [Марія Мальцовска: Покустове горнятко (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/08/2143/) - Марно днесь будете глядати на мапі село, о якім ту буде бісїда. Ниґде ани не є позначене, же на нижнїм кінцю колись стояла мацінька деревяна корчма. Кебы тота знала бісїдовати... Дізнали бы сьме ся велё о людёх, якы ту каждый день ходили посидїти, співали і спивали ся до забытя, але і о тых, якы в
- [Русиньскы байкы: Осиф Кудзей - Цукерь, мед і феферонкы](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/12/2200/) - Перецїнїня В єдній церькви при Высланцї пришов такой по вінчанцї жених ку священникови і потихше ёму повів: „Хочу ся вас опросити, кілько вам мам заплатити?‟ „На то не є певна сума, каждый мі дасть, як сі здумав. То подля того, пан Глиста, як ся му любить невіста.‟ Жених пошматрав в ґероку і подав му пятьевровку.
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/01/1830/) - Елена Хомова- Грінёва Порядок Пограбaм листя в осени попадане по траві остали голы стромы зоблечены із шматяа під пахузов зо загородкы однесу плоды лїта з двора, непорядок і смітя. Вечур (день помершых-памятка) Одрїкам молитву вечур за душы котры Господь взяв, они як неонове світло споза облачка світять дале нам. Видиме запалену свічку, горить поломінь,
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/27/1826/) - Войнова балада Уж сімдесят років з тых часів тяженькых. Мі – сімдесят вісем я уже старенька. Вшытко ся минуло, десь повытрачало. Але споминаня у сердцї зістало... Найвеце за войну – я войны дїтина. Кілько то жывотів она покосила? Тілько тых гробиків, а на них хрестиків? Тілько то претілько войны небіжчіків?! Не мож зраховати, ани
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/20/1828/) - Колись і так Не од плуга на челї борозды Од думок зморщкы Не од доджів змокнута тварь Слызы од жалїв течуть як потік через хотарь Не жыю лем у снах Правда колись і в моїх віршах Жажда Прийдеш Зістань до рана І не май страх Лем твої груди рімами будуть у моїх віршах Жажду загасиме
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/13/1849/) - Під місячком Пастырь їх заганять із темной лучіны – овечкы біленькы світелка невинны Попасать, вера їх достойно з высоты аж душа знїміла з красоты – цливоты На дражку джмурькають скручену узенько де мілый на краю нукать мі серденько Дві звізды близіцко яснїшы од другых притулны суть личком збляднутым од тугы В огнї Поломінь белавый
- [Недїльны віршы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/06/1863/) - ПОНУКА ПРЕДКАМ Карпатьскы драгы, стежкы, Давно вас до землї врїзали возы, Копыта худобы, Предків босы ногы, І хоць тоты рокы Одлетїли додалека, Вы і днеська Споминате часто, Як по вашых хырбетах Пришли нашы предкы До просторів карпатьскых І як перед тісячрочами Під їх копытами Земля дудонїла, Драга ся кудлила, І як під вагов возів Ся
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/29/1823/) - Уж вернуто – Сын із вітцём в моїй хыжі? То не може быти – „Уж єсь забыв, як я про тя Мусила терпіти?! – Моя дївка ёго женов, а твоёв невістов?! Радше ю з дому выжену – Присягам на Хріста... – Ту не мы, але молоды Мусять слово мати, Кедь они ся так рїшыли, Та
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/22/1845/) - НЕ МАЙТЕ СТРАХ На сердцю отварям дверцї Летьте, віршы мої, лїпше буде меджі людми В моїй душі може тїсно Коли видите лїтати голубів Не майте страх з орлів одлетять коли учують ваш спів ДОРОГА ДО ПОРОГА Цїлу ніч по стрїсї бубновали доджі І громы били як молотками ковалї як копытами гачуры Гучали потічкы стїкаючі до
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/15/1821/) - Балада о речі – Повідж, реч, чом єсь міла? – Бо мнов мама говорила, Вчіла і вас говорити, Зато міла, любы дїти. Співаночкы вам співала, А нима вас научала Хлїб насушный зарабляти Свій род в почливости мати. Приповідкы повідала, Жебы вас позаспавала – Родне слово бы ся снило, А рано вас зобудило. Што нам мама
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/11/08/1809/) - Осїннє листя Обзрїв ся місяць спід хмары білой за дубом на меджі В конарёх листя од смутку млїло, падало помеджі... В жовтавім доджу до травы близкой і вітор помагав понїс го як дїтя аж до колыскы бы му там тихо грав На гуслї, на басу до темпа осени як гудак без мена Любов є заклята
- [Штефан СУХЫЙ: Капітолкы із простонародной гриболоґії (5): Глюзовкы і пацятка](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/01/2015/) - Глюзовкы і пацятка Є скоре юлове рано. Дикы голубы і герлічкы уж повставали. Гурликають... Глиниста драга горї Малым Яворовцём указує десяткы ступляїв женьской і мужской обуви. Єдны слїды напрямлены суть до лїса, а далшы з лїса вон. Мене інтересують тоты, што носом суть вбернуты до лїса. На трёх місцях єм у недїлю охабив недорослы куркы
- [Штефан СУХЫЙ: Капітолкы із простонародной гриболоґії (4): З чеканом і американом Майком на грибах](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/24/2013/) - З чеканом і американом Майком на грибах По теплых доджах концём тыждня пошатовав єм до березин у Савкові. Паствиско ся файнї загрибовило, также кошик быв доповна ани не за дві годины. Застановив єм ся коло красного здравого калапаря і мі пришли на мысель Мінёвы фантазмаґорії о тім, же грибы выдавають звукы. Залїг єм коло красного
- [Штефан СУХЫЙ: Капітолкы із простонародной гриболоґії (3): Мірко, Йоко і дикый корназ](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/17/2011/) - Мірко, Йоко і дикый корназ Тот дикый корназ, што ся Міркови приснив, мать ся нынї стати жертвов ёго пушкы. І йде просто ку Марковым млачкам, де ся сходжать на лїсову купіль повшеліяка дичіна. Але найвеце дикы свинї! Схылёвало ся ку першому вызначному уловкови. Ёй, то є напятя і невысловнї інтересантне очекованя. Перебераня в мысли тактікы
- [Штефан СУХЫЙ: Капітолкы із простонародной гриболоґії (2): Курковы міста](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/10/2009/) - Курковы міста А так сьме ся із Мірком концём юна выбрали на Росоханю, де єм знав о сімдесят двох курковых містах. Хлопи приповіли, же уж зачали рости, так подьме ай мы. Мірко ся зарадовав, гі мала дїтина. – Хлопе златый, я ті красно дякую. Ты знаш, же я іщі у жывотї курку не нашов? –
- [Штефан Сухый: Капітолкы із простонародной гриболоґії (1): З Йожком Березнянином на грибах](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/03/2006/) - З Йожком Березнянином на грибах Чом чоловік любить природу? Зато, же є ёго сестров. Так бы дакотры повіли. Або зато, же своёв красотнов тихостёв одтягує чоловіческу позорливость од ёго штоденных траплїнь і го тым уводжать до ставу духовной спокойности. А іщі бы сьме нашли далшы арґументы на потверджіня высловленых псевдоправд. Але гей, гей. Лем няй
- [Мілан ҐАЙ: Споминаня на молоды рокы (2.)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/29/2022/) - По приговорї наслїдовав проґрам, котрый зачали членове кутурного середовиска із Гуменного танцями. Поступнo ся вымінили хоры співачок з Лабірця, Красного Броду, Габуры. Людей може найвеце побавив народный розповідач із Гуменного своїма гуморныма розповіданями із жывота. Так ня нападать єдна пригода што розповідав: „Циґанам ся народив сын. Кедь ся вшыткы посходили на хрестины і попивали, єдного
- [Мілан ҐАЙ: Спoминаня на молоды рокы (І.)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/22/2020/) - Быв шумный теплый юновый день. Вітор приємно пофуковав і гласкав каждого, хто у тiм часї быв вонка. Може про дакого бы было лїпше посидїти даґде в холодку під красно розцвитыма черешнями або ябліньками і так ся хранити од острого ярьнёго сонця. Люфт, котрый ся шырив додалека, быв насыченый пахом розцвитых черешень. І пчолкы усиловно лїтали
- [Еріка Костова: Небесны приповідкы - Дарунок од Ангела](https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/03/2026/) - – Мамко, мамочко, повіш мі приповідку на добру ніч? – озвала ся мала Анька спід перины і поджмурькала великыма синїма очками. Мама на ню несподївано попозерала а пак із сміхом повіла: – А не видить ся ті, же на привповідкы уж єсь дакус велика? – Ой, нї, нї! Прошу, холем єдну! – не дала ся
- [До русиньского літературного неба одышов байкарь Миколай Ксеняк.](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/01/1711/) - Сполок русиньскых писателїв стратив свого члена Днесь з камюньского ґрекокалицького храму св. Петра і Павла зазвучали дзвоны помершому Миколаёви Ксенякови. Днесь рано – 1-го фебруара 2020-го року, у віцї 87 років, одышов до вічности русиньскый писатель Миколай Ксеняк з Ружомберку, родак із села Камюнка в Старолюбовняньскім окресї. Миколай Ксеняк быв довгорочным педаґоґом, русиньскым дїятелём, першым
- [Сливкова, Гелена](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/23/1080/) - Публікації Spivankŷ iz staškivskoj i mykivskoj dolynŷ Жывотопис Гелена Сливкова, роджена Гупцеёва, народжена 6.1.1949 в Сташківцях, окрес Стропков. Свої співанкы, пословіцї і людовы мудрости зберала од свого дїтиньского віку од свого дїда Штефана, народженого в Сташківцёх (нар. в р. 1890) і бабы Марії, народженой в Солнику (нар. в р. 1889), таксамо од свого нянька Василя
- [Семанцёва, Петра](https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/21/1078/) - Публікації Россыпаны рядкы (2013) Жывотопис Народила єм ся 20. новембра 1987 року в гуменьскім шпыталю, але жыю в селї Чертїжне, котре ся находить 42 кілометрів од Гуменного. Основну школу єм зачала навщівлёвати в 1994 року в моїм роднім селї. В тім року але основну школу в Чертїжнім заперли і з той прічіны єм уж другу
- [Марія Мальцовска: Покустове горнятко (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/15/2149/) - Першу часть мож найти ту – Што з нёв? Што з нёв? – закорногузив ся на стілцю Ґелё, сыркаючі чорну каву. – Што з таков мож робити? Піде до старобінця! Она несповна розума. Іщі добрї, же єй козы поздыхали, бо лем на ганьбу там блячали. – Мож єй десь інде поставити хыжу... – Та
- [Ціну Александра Павловіча здобыла «Серна в нераю»](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/18/2001/) - У 2020-ім роцї в рамках Цїн і премій словацького Літературного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость, фонд удїлёвав Цїну і премію Александра Павловіча, котры належать русиньскій літературї. Оцїнёвали ся творы, котры вышли в роках 2018 і 2019. Як інформовав Літературный фонд на своїм офіціалнім сайтї, Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твір в русиньскім языку здобыла
- [Вызначный успіх члена Сполку русиньскых писателїв - Валерія Падяка](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/05/2121/) - (На Філозоґічній факултї Універзіты Коменьского в Братїславі ся габілітовав на доцента Мґр. Валерій Падяк, к. н.) Новый академічный рік на Пряшівскій універзітї про Інштітут русиньского языка і културы зазначів далшый вызначный крок допереду у розвою нелем карпаторусиністікы як научной дісціпліны, але ай едукації штудентів, котры вырїшать дану дісціпліну штудовати. День 24. септембер 2020 быв тым
- [Ілько Сова з Баюсова: Творива дїлня в СНМ - Музею русиньской културы у Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/02/2110/)
- [Др. габ. Олена ДУЦЬ-ФАЙФЕР: Ювілейніст проти «вісляного» тырваня (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/24/1244/) - (Петрови Мурянці, нар. 10. 8. 1947) Сут ріжны жытя, долі, місиі, таланты і інче, што рішат, же чловеча дорога на тым світі ма такє або інче значыня для того што было, єст і буде. Чловече стремліня до вічности все вязало ся з уявом, же присутніст в памяти жыючых, то жытя тых, котрых серед них уж
- [Др. габ. Олена ДУЦЬ-ФАЙФЕР: Ювілейніст проти «вісляного» тырваня (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/30/1248/) - При вказаній еволюциі, розвиваючій, але тіж довершаючій мріі і надіі Ювілята, остає він надале вірний і по мурянчому послідовний в веденых ціле праві жытя своіх діянях і дотримуваных поставах. Такой праві уж 30 років отримуєме журналістычно едиторскій труд жытя Мурянкы, «Бесіду» – лемківскій двомісячник, авторско ведений його головным редактором. Шторічні прикликуваны сут важны історичны і
- [Позваня: RUSÍNI NA SPIŠI](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/15/2102/)
- [Вышла послїдня книжка Миколая Ксеняка: Одповідж собі сам (АРК 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/08/1951/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР послїдня книжка Миколая Ксеняка з назвов Одповідж собі сам. Автор: Миколай Ксеняк Назва книжкы: Одповідж собі сам Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-21-6 Почет сторинок: 96 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Миколай Ксеняк: Одповідж собі сам (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/08/1953/) - Недавно умершый (1. 2. 2020 у Ружомберку) Миколай Ксеняк, родак із Камюнкы, належав до найстаршой ґенерації русиньскых авторів, але єдночасно быв і єдным із найактівнїшых. А треба підкреслити, же є лавреатом найвысшого оцїнїня – Премії Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского научного центра в США Ёго літертурну творчость мож роздїлити на дакілько частей: выховны байкы
- [Вышла нова книжка Мілана Ґая: SUKOV - moje rodne selo i joho istorija](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/21/1973/) - Вышла нова книжка Мілана Ґая, котра має назву SUKOV - moje rodne selo i joho istorija. Автор о своїй книжцї курто повів: „Книжка є писана русиньскы латиников і мать 255 стран. Є то книжка о історії нашого села позбераной із матрик, арцгівів, музеїв і выповідань нашых жытелїв доповненых моїма віршами.‟ Ґратулуєме ку выданю книжкы і желаме
- [ПОЗВАНЯ: Дротарі в СНМ - Музею русиньской културы у Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/04/2029/) - Хто властні были дротарі і чім ся заподівали? Што знали з дроту і бляхы зробити і кады путовали? Кедь вас інтересують одповідії на тоты вопросы, прийдийте 10. септембра о 16:00 год. до СНМ - Музея русиньской културы у Пряшові на презентацію автобіоґрафічного роману Івана Кінді, родака з Орябины, якый в русиньскім і словацькім варіанті выдала
- [Позваня на выставу Федора Віца Ілько Сова з Баюсова в СНМ - МРК у Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/07/2090/) - СНМ - МРК у Пряшові позывать на выставу: Ілько Сова, невеликый хлопик з великыма баюсами, руснак од косте, жыє зо своёв родинов в імаґінарнїм Баюсові. Над вшыткым знать пошпекуловати, на вшытко мать свій назор, на рішїня каждого проблему найде нетіпічный рецепт...Така є главна постава з довгодобого рісованого гуморістічного серіалу Федора Віца - знамого карікатурісты, зналця
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. ед.: Studium Carpato-Ruthenorum 2019 (Зборник)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/07/2086/) - Научны семінары карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты належать ід єдній із главных актівіт, выплываючіх у першім рядї зо штатуту даной научно-педаґоґічной інштітуції і заєдно суть простором на презентацію найновшых выслїдків научных бадань з области карпаторусиністікы – релатівно молодой научной дісціпліны, котра ся успішно етабловала на Пряшівскій універзітї, почінаючі роком 1998. Першый
- [Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Віршы Даньєлы Капралёвой з погляду екокрітікы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/20/1359/) - В рамках сучасной русиньской літературы на Словакії по роцї 1989 ся можеме стрїтити векшынов з творчостёв авторів старшой ґенерації. Мена як Юрко Харитун, Миколай Ксеняк, Штефан Смолей, Осиф Кудзей ці Штефан Сухый суть знамы нелем штудентім русиньской літературы на Інштітутї русиньского языка, але і многым чітателїм часопису Русин. Дакотры з тых авторів почас своёй писательской
- [Прот. Мґр. Петро Савчак, ПгД.: Александер Павловіч – Боёвник за духовну ідентіту Карпатьскых Русинів200 років од народжіня „маковiцького соловея‟.](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/11/1323/) - АЛЕКСАНДЕР ПАВЛОВІЧ – БОЁВНИК ЗА ДУХОВНУ ІДЕНТІТУ КАРПАТЬСКЫХ РУСИНІВ (200 років од народжіня „маковiцького соловея‟.) Петро САВЧАК „Кедь хочеш скуточні прильнути к народу (=своїм людем), можеш то зробити лем через Боґа, котрый є Творцём і Ґосподарём народа. Кедь не войдеш через тоту брану, потім будеш перескаковати ограду і прийдеш к народу як вовк, а
- [prof. PhDr. Marta Součková, PhD.: K poetike próz Maroša Krajňáka](https://rusynlit.sk/index.php/2019/10/10/1325/) - K poetike próz Maroša Krajňaka Slovenská literatúra pred rokom 1989 bola prevažne rurálna a hoci sa v nej objavoval aj topos malo- či veľkomesta (predovšetkým v medzivojnovom období), tento často nadobúdal negatívne konotácie (napríklad v próze slovenského naturizmu). V ponovembrovej próze sa, iste aj vďaka zmeneným podmienkam (otvorenosti hraníc, globalizácii, urbánnemu rozvoju atď.), stvárňuje cudzina i domov, dedina a mesto, centrum aj periféria,
- [Штефан Смолей: Тяжкый жывот (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/18/1691/) - Штефан Смолей є актівным автором сучасной русиньской літературы на Словакії. Автор є прімарно прозаїком, але подобно як іншы русиньскы писателї, і Смолей є жанрово флексібілным автором, котрый уж написав і выдав поетічны ці драматічны творы (напр. Чудны думкы, Не ганьб ся, Русине; Мамко наша). Творчость Штефана Смолея має знакы реалістічной літературы, поставами ёго творів суть
- [Юрко Харитун: Моя тринадцята (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/24/1689/) - Сучасна русиньска література ся находить в періодї третёго народного возроджіня і зато є у творчости сучасных авторів єдным із частых мотівів народна гордость і зміцнёваня народной ідентічности посередництвом поужываня русиньского языка писмом і словом. Тот мотів ся в текстах може находити у векшій або меншій мірї, літературно амбіціоналнїшы писателї го проявляють скрыто і дають перевагу
- [Мілан Ґай: З нами Бог (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/30/1670/) - Сучасну русиньску літературу на Словакії в переважній мірї творить поезія. Русиньскы авторы собі язык віршів волять і зато, бо русиньска література ся находить в періодї третёго народного возроджіня, про котре є тіпічна орьєнтація на поезію, народну словесность і темы, што выходять з каждоденного жывота. Сучасну русиньску літературу на Словакії в переважній мірї творить поезія. Русиньскы
- [Миколай Ксеняк: Кошарик плодів (рецензіа)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/06/1678/) - Миколай Ксеняк є єдным із найактівнїшых авторів старшой ґенерації русиньскых писателїв, якого рознорода творчость захоплює літературу про дорослых, але ай про дїти і молодеж, поезію і прозу, драматічны тексты і повіданя, ці автобіоґрафічный текст Споминкы і очекованя (2013). Автор быв у 2003 роцї оцїненый Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу в данім періодї за твір
- [Осиф Кудзей: Хрумкы (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/14/1685/) - В сучасній русиньскій літературї облюбленый є короткый епічный жанер байкы, котрый ся обявлює у дакотрых авторів, наприклад, Миколая Ксеняка ці Штефана Смолея. Тот жанер є популарный і з прічіны алеґорічного высловлїня ся ку актуалным сполоченьскым проблемам. Русиньскы байкы ся занимають нелем общіма людьскыма недостатками і неґатівныма характерістіками, але і шпеціфічно русиньскым проблемом, з котрым ся
- [Меланія Германова: Смутне і веселе (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/03/1938/) - Выдана публікація є твором Меланії Германовой, русиньской писателькы, родачкы з Выдрани, котра теперь жыє у Габурї. Меланія Германова уж выдала зборник короткой прозы про дїти і молодеж під назвом Дїтем про радость і поучіня (Пряшів: АРК в СР, 2015, 124 с.) Тота книжка ся складала з дакількох короткых пригод, котры і наперек своїй назві знала заінтересовати своїма
- [Юрко Харитун: Наш край - наш рай (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/17/1961/) - Автор выданой книжкы Юрко Харитун є єдным із найоблюбенїшых і найоцїнёванїшых поетів сучасной русиньской літературы на Словакії. Харитун є автором ряду зборників поезії, спомяньме главно зачаткы ёго творчости у зборнику Гуслї з явора (1995) і цікл зборників поезії з назвами: Мої жалї (2010), Мої сны (2011), Мої незабудкы (2013) і Мої надії (2014). У зборнику Мої жалї є главнов темов вырївнёваня ся з травмов, котру запричінило примушене
- [Михал Павліч: Петро Ялч - З книжков під заголовком (рец. на збірку Мамко, подьме чітати)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/10/920/) - Мґр. Мiхал ПАВЛІЧ, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові З книжков під заголовком (Рецензія на книжку про дїти автора Петра Ялча: Мамко подьме чітати... Пряшів: Сполок русиньскых писателїв, 2014) Сколіоза, высыхаючі очі, терьпнутя свалів, слаба імуніта... Нї, тото не є зачаток медіціньской штудії, котра описує сімптомы новой, тяжкой хвороты, але
- [Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Memoárová prózа ako spôsob reflexie identity v zbierke M. Kseňáka Углы погляду](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/05/1471/) - Súčasťou súčasnej rusínskej literatúry na Slovensku je tiež memoárová próza, ktorá sa objavuje v rozsahu útržkov (v tvorbe viacerých rusínskych autorov) až po knižnú autobiografiu Споминкы і очекованя (2013)[1] Mikuláša Kseňáka. Nie je to ničím prekvapujúce, keďže väčšina členov aktívnej spisovateľskej bázy má viac ako šesťdesiat rokov, vo svojich dielach sa prirodzene navracia do minulosti. Frekventované sú motívy
- [Мgr. Michal Pavlič, PhD.: Oslavná básnická skladba ako prezentácia obsahov historickej pamäti v publikácii M. Kseňáka Формованя русиньской ідентіты](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/05/1475/) - Téma rusínskej identity je „večnou témou“ Mikuláša Kseňáka, najvýraznejšie sa objavila v jeho básnickom diele Формованя русиньской ідентіты[1] (2016). Identita je hlavnou témou, ktorá je vyslovená priamo v názve knihy. Dielo je koncipované ako básnická skladba dvanástich básní s didakticko-reflexívnym charakterom, ktorá je spojená ústredným motívom formovania a kreovania identity. Možno ho charakterizovať aj ako ódu, pretože Mikuláš
- [Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Súčasná rusínska literatúra na Slovensku po roku 1989](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/10/1527/) - Karpatorusínska literatúra je v súčasnosti pomerne neznámym územím nielen pre západných neslovanských literárnych vedcov, ale aj vedcov slovanských literatúr. Komplikovaná a nejednoduchá história karpatských Rusínov dospela v 20. storočí až do momentu, kedy označenie Rusín bolo vďaka konečnému riešeniu jazykovej a národnostnej otázky Rusínov vyriešené zákazom rusínskej národnosti a presadzovaním ukrajinskej. Situácia Rusínov počas komunistického režimu nevyzerala vôbec sľubne, no
- [Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Formovanie svetonázoru detského čitateľa poéziou Štefana Suchého](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/10/1478/) - Súčasná rusínska literatúra verne odráža spoločensko-kultúrne podmienky a históriu národného obrodenia Rusínov vo výbere tém ako aj myšlienok, ktoré sa v nej nachádzajú. Rusínski autori využívajú formatívnu funkciu literatúry na to, aby apelovali na čitateľa skrz viac či menej priame narážky na národnú identitu, rusínsky jazyk či gréckokatolícke vierovyznanie. Národná identita je leit motívom, ktorý možno nájsť
- [Mgr. Michal Pavlič, PhD.: Potenciálna národná identita založená na rodinnom princípe v krátkej próze Márie Maľcovskej Мамінка](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/28/1480/) - V zbierke Русиньскы арабескы[1] sa nachádza poviedka Маминка určená detskému príjemcovi, avšak vnímavý dospelý čitateľ v ňom dokáže nájsť autorkin postoj voči problematike rusínskej národnej identity. Mária Maľcovská na niekoľkých stranách zachytáva skúsenosť malého Janča, ktorý je nedobrovoľne odtrhnutý od svojej mamy a je spolu s inými deťmi vezený autobusom do adoptívnych rodín v Čechách. Chlapec pochádza z mnohopočetnej
- [Мґр. Міхал Павліч, ПгД.: Сучасна русиньска література по роцї 1989 на Словакії](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/17/1912/)
- [Елена Хомова-Грінёва: Уяцькыма дражками (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/20/1926/) - В рамках сучасной русиньской поезії і прозы на Словакії ся стїчаме скоро з тыма істыма менами, як Осиф Кудзей, Юрко Харитун або Штефан Сухый. Іде о скушеных авторів, котры уж мають за собов веце як десятку книжок, русиньскым чітателям суть знамы, до істой міры є можно од них чекати нелем умелецьку уровень їх літературных творів,
- [Штефан Смолей: Отрошынкы щастя (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/27/1945/) - Русиньскый писатель Штефан Смолей із Меджілаборець, родак села Рошківцї, ся у своїй довгорічній літературній творчости, подобно як є то звыком ай у іншых авторів, не занимав лем із єдным літературнyм жанром ці поступом. Смолей є найзнамішый як прозаїк (проза Нагода або судьба, 2009, роман Бурї над Бескидами, 2013, за котрый бы оцїненый Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу од
- [100 вызнамных Русинів очами сучасників ІІІ. часть (рецензія)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/24/1967/) - Назва теперь выданой книжкы ся споює з меном Марії Мальцовской, єдной із найзнамішых прозаїчок сучасной русиньской літературы по роцї 1989 на Словакії. Мальцовска є знама главно вдяка творам, як Під русиньскым небом (1998), Русиньскы арабескы (2002) і высоко оцїнёваной книжкы Зелена фатаморґана (2007). Велике значіня мало тыж єй редакторьске, публіцістічне і перекладательске діятельство. У 2007 роцї приспіла выданю першой части задумованого
- [Чітаня урывків Серна в нераю Д. Капралёвой](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/11/2043/) - Серна в нераю - чітаня урывків з поетічной збіркы Д. Капралёвой в СНМ - МРК в Пряшові дня 16.1.2020 https://youtu.be/TCMsmazJ88g
- [Інтервю з В. Падяком ку выданю книгы "Анатолій Кралицькый. Творы"](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/25/2045/) - https://youtu.be/O5R7mN5K4oU
- [Выступ Валерія Падяка, едітора книгы "Анатолій Кралицькый. Творы"](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/01/2041/) - https://www.youtube.com/watch?v=kM641vk-aDM&fbclid=IwAR1Tco20mIFJbu0coEjRDuTFjATWET1qY8b7MIm-b8CegTvKfDWj7TS_vTI&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Выступ доц. Фенича, рецензента книгы "Анатолій Кралицькый. Творы"](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/04/2037/) - Книгу Анатолій Кралицькый - Творы - одпрезентовав і їй рецензент, доц. Фенич із Ужгородьской універзіты. - Рецензент книжкы Анатолій Кралицькый - Творы. https://www.youtube.com/watch?v=-bJ9USRYV1Y&fbclid=IwAR3hrSBDR0VuTYqUzIn5AU3w6QcCHdxdnfKBewBs6IjuHX85hyJHhuT2DIo&ab_channel=rusyn.eu%2C%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0
- [Інтервю: Валерій Падяк - нове выданя творів Анатолія Кралицького](https://rusynlit.sk/index.php/2020/04/22/2033/) - https://www.youtube.com/watch?v=lJtss7ieXWw&fbclid=IwAR0JxorwrB6EsvtwcBT1caDq5VxiuVjJe_0IFMeeVJDk7YVZQOdkkS-ehQU&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F
- [ОЗНАМ: Зрушыня презентації книгы Анатолій Кралицькый - Творы](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/09/2035/) - Ознамуєме Вам, же планована презентація книгы Анатолій Кралицькый - Творы, яка мала быти в СНМ - Музею русиньской културы в Пряшові 12.3.2020 о 17:00 ся з прічіны превентівных опатрінь проти шыріня коронавірусу рушыть.
- [Позваня на презентацію книжкы Анатолій Кралицькый: Творы 12. 3. 2020 в СНМ - Музей русиньской културы, Пряшів](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/25/1767/) - Анатолій Кралицькый (1835 - 1894) - быв писатель, публіціста, історик, етноґраф, монах ґреко-католицького Чіна св. Василія Великого, ігумен Мукачевского монастыря. Охабив за собов выше 400 творів. Своёв неконечно творчов енерґіёв, талентом писателя - романтика і усиловностёв літописця ся зарядив к найбівшым представителям карпаторусиньской літературы періоду возроджіня. Книга выбраных творів автора, презентація якой буде в СНМ
- [Позваня на презентацію книжкы Анатолій Кралицькый в Ужгородї](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/25/1769/) - Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.
- [Умер Богдан Ґамбаль, русиньскый інтелектуал, візіонарь і політік.](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/07/1994/) - Родина благой памяти Богдана Ґамбаля передала нам інформацию, што похорон Покійного одбуде ся 8. липця/юлия 2020 р. (середа) о 12.00 год. в Любіні, на чужынї. Похорон зачне ся в місцевій грекокатолицкій церкви свв. Апостолів Петра і Павла, яка находит ся при ул. Парковій. Труна з тілом Покійного буде выставлена од 11.00 год. Долголітній ведучый Руской
- [Вмерла Анна Симкова, акторка ТАД в Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/31/1980/) - В віторок, 28. липця/юлия 2020, маючы 89 років, вмерла бывша членкыня драматичного колективу Театру Александра Духновича в Пряшові Анна Симкова. Народила ся в Меджелабірцях. Ціле своє жытя присвятила акторству. Членкыньом драматичного колективу іщы товдышнього Украіньского Народного Театру была од 1946 рока. Заграла великє чысло ріль ріжного характеру, як наприклад Анну Кареніну, Марию Стюартову, Десдемону і
- [Вышла третя часть 100 вызнамных Русинів очами сучасників (АКР 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/24/1965/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР третя часть публікації 100 вызнамных Русинів очами сучасників (АКР 2020). Едітор: Александер Зозуляк Назва книжкы: 100 вызнамных Русинів очами сучасників ІІІ. часть Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-23-0 Почет сторинок: 120 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Вышла нова книжка Юрка Харитуна: Наш край – наш рай (АРК 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/17/1959/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР книжка Юрка Харитуна з назвов Наш край - наш рай. Автор: Юрко Харитун Назва книжкы: Наш край - наш рай Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-24-7 Почет сторинок: 88 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Вышла нова книжка Меланії Германовой: Смутне і веселе (АРК 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/03/1932/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР збірка балад Меланії Германовой з назвов Смутне і веселе. Автор: Меланія Германова Назва книжкы: Смутне і веселе (збірка балад) Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-20-9 Почет сторинок: 196 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Вышла нова книжка Штефана Смолея: Отрошынкы щастя (АРК 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/27/1940/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР книжка Штефана Смолея з назвов Отрошынкы щастя. Автор: Штефан Смолей Назва книжкы: Отрошынкы щастя Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-22-3 Почет сторинок: 120 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Вышла нова книжка Елены Хомовой-Грінёвой: Уяцькыма дражками (АРК 2020)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/20/1918/) - В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР перша збірка поезії Елены Хомовой-Грінёвой з назвов Уяцкыма дражками. Автор: Елена Хомова-Грінёва Назва книжкы: Уяцкыма дражками (збірка поезії) Выдаватель: Академія русиньской културы в СР ІСБН: 978-80-89798-19-3 Почет сторинок: 64 с. Рік выданя: авґуст 2020
- [Недїльна приповідка: Домініка Новотна](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/15/1910/) - Веселы приповiдкы Была єдна Алжбетка... В єднiм невеликiм, но зато барс шумнiм мiстечку, в сiмштоковiй бытовцї бывать Алжбетка. Є то маленьке дївчатко с волосами як сонце, очами як небо i воргами як малины. На носї i лiчках єй солнечко намалёвало маленькы пiгы. Найвецей любить носити червены шаточкы з бiлыма кульками, котры єй ушыла мамка. На верх
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/22/1908/) - Світло До травы раннёй ллїє ся світло, давно ся розмыли тїнї послїднї. У дничку новім небо ся стрїтило зо вшыткым створїнём на землї. Листочок малый, звогнутый росов, напростив к небочку ся сміло. Єден твор жаждущій к праменю дошов – напивши ся воды, ожыв надїёв. Квіточок розпукнув у своїй красї, бы луку зафарбив на жовто-біло. На
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/09/1906/) - Поляна А там горї, на Полянї, де Циґане краснї грали. На гусельках чаровали, хасу в танець вызывали. Весело грав прімаш старый, ты, шугайку білой твари, гнедь до танцю першый-сь скочів, не спущав єсь з мене очі. Я ку тобі стала сміло, красшой пары там не было. Як мы двоє танцёвали, сосенкы ся обзерали. Шептав єсь
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/16/1904/) - Заповідь про Русинів Віру свою заховайме, предкам своїм вдяку дайме, над колысков по нашому дїтя успавайме. Про молоде поколїня дїдовизну сохраняйме, жебы своє памятали, родну реч незабывали. Людьска поміч Не обертай ся хырбетом, кедь треба помочі. Перед нещастём другого не заперай очі. Май все сердце отворене, хтось поможе раз тобі. Добрым словом,
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/02/1902/) - Бодай сьте покамянїли! Худоба – то тяжка доля Із нёв крок тримати, Але богатство – мамона, Мав бы кажый знати. Про родічів – їх дїточкы, В згодї нажывати, А про сына і дївочку – Їх отець і мати. А мамоны ся в жывотї Самы себе просять: „Што мі з жены ай дїти – Ніч мі
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/04/05/1900/) - Жывотна балада Жывоте, жывоте, од Бога нам даный, Раз єсь оспіваный, нераз оплаканый. Такый тот наш жывот, як кажда балада, Тыж мать смутный конець – шкода, же то правда. Роздумують о нїм філозафы світа. Як бы заставити нашы людьскы лїта, Жебы не втїкали, на місцї стояли – Шкода, бо дотеперь ніч не выдумали. Чом жывот
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/20/1898/) - Осїнь Розпалене лїто одышло Одлетїли далеко то теплой чужины птахы Як молодіця, кедь перезлече білы свадьбяны лахы до фаребного кроя І лїсы інакше ся строять Стромы надале як вояци гордо стоять на своїм пляци Лем уніформы зелены вымінили за жовты мідяны, червены... Баревне листя шумить, трепоче, переблискує на сонці І кедь не хоче Іщі ся
- [Недїльны віршы: Даньєла Капралёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/05/10/1833/) - тісяч раз повiджене тісяч раз забыте лем трапеза слухать одкрывать вратарніцї раю Стрїтеніє, 2018
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/26/1895/) - Снїжинка Головку склонила невіста несміла зима єй з гадвабу кошульку скроїла кошульку біленьку а шлаєр легенькый по снігу глубокым бродять ся ноженькы Взбудив ся листочок зо спаня зимного преміцно доткнув ся серденька моёго! Продер ся на поверьх перины з крішталю обзрів ся за сонцём радостно, не в жалю Дїточкы маленькы в страху із напасти тулять
- [Недїльны віршы: Штефан Сухый](https://rusynlit.sk/index.php/2020/06/07/1893/) - Пчола на квітцї Квітко несаджена з пестрофаребным медом, Я твою солодкость За цїлый лїс не дам. Чуєте т’ты гуслї? То струнує пчола, же нашла потїху у лїтушнїм полю. Квітку, квітку, квітку чеше пчола гардо. Ту моталь прилетить, – фарба фарбить фарбу. День нараз ожыє, кедь краса засвітить. Кебы все так было... Гейже,
- [Недїльны віршы: Даньєла Капралёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/05/1891/) - мамочко старeнькы очi міленькы, небо в них спiвать волоскы бiленькы рученькы худенькы, Отче наш шепочуть ...дiвочко моя, солоденькый меде, добрї мi є добрї коло тебе. Дома 2017 * * * ту Українцями, ту сепаратістами радiо гучiть велика рутеньска могыла мовчiть голос прадавных предкiв в бабиній пiснї спiвaть в дїдовій молитвi одрїкать корїня не конарї, легко
- [Недїльны віршы: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/12/1889/) - Приготовив нянько Павликови лижы, бо зима з морозом із саніцёв біжыть. За селом прекраснї білїють горбочкы, з якых так як вітор злетїли саночкы. Із стріберным пухом уж закрыта млака а у дворї дїти ставляють снїгуляка. х х х Ці воробель уж нарікать же не видить комарика? Не забзунять ани мушкы,
- [Недїльны байкы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/19/1815/) - Граблї – Мы – сімболы теперїшнёго світа! – Чом сьте о тім такы пересвідчены? – квокла кура од смітиска. – Бо грабеме богатьство лем ку собі. – То я подля тебе ретардована? Наша пава Десять книжок написала О Канадї, Америцї, О озерах у Афріцї, Крокодилах і малинах Ани єдну о Русинах... Мода Творчость
- [Недїльны віршы: Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/06/1887/) - Лїто красне Одлетїло, злате листя шелестїло. Там вылїзли з дїркы хыжкы сивогрудкы, гостї мышкы. Прикрали ся аж із горы, попід землю роблять узкы корідоры. Може мають і причіну орїх найти під ліщіну. Уж глядають попід лїскы златожовты уж орїїшкы. З синёй хмаркы доджік брыскать а під землю понагляла мышкы-грызка.
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/05/31/1885/) - НА ПОРОЗЇ Можуть трепати і бити громы З долины чую все нашы дзвоны Дванадцять годин В такім часї мати на поріг вынесе миску пирогів І ТАК ЛЮБЛЮ Метафоры Рімы Парады на стишках Я так люблю як тебе без лах ВЫБЕРАМ І Я До стишків выберам любовны слова Як до танцїв молодіцї у куртенькых сукенках То
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/04/19/1883/) - ПРАВДА ТАКА Я не олімпіонік і не атлет Я поет На шыї медайлы златы стрїберны не маю я На столї за поезію бронзового карпатьского медвідя І ТАКЫ СНИЮТЬ СЯ СНЫ Не фаребны мої сны Сниють ся чорны сивы блїды страшны Што робити? І в ночі мушу свічку запалити Одлетять як пергачі ЗІЛЯ Мамо, За нашов
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/08/1881/) - ТАКА Є ЛЮБОВ Любов не може быти калюгов Любов то манна з неба яку нам треба Коли ты плачеш терплю і я Коли ты любиш лїтать душа х х х Сонечко зотре із квіток росу Але не може твою красу Ани любов коли я з тобов ЖРІДЛО РІКЫ Заведу тя там де ты іщі не
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/23/1879/) - МОЇ СТИШКЫ НЕ ЛИСТКЫ З вітром воюю Отворю дверї Як злодій із стола краде папіря мої стишкы То не осїннї листкы што легко однесе і зробить постїльку собі В лїсї може робити чуда Стишкы руков прикрыю а ту ёму не доволю. ШТО ТРЕБА? Віршы нерімованы то як сорочкы небіґлёваны Хто бы в погужваных ходив Треба
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/19/1877/) - ПОРОЖНЄ ГОРНЯ Ты была чаша повна вина Од жажды хтось выпив тебе до дна Менї остало малёване але порожнє горня ДАКОЛИ Думкы лїтають як мотылї як над Бескидом орлы Лїзуть як по стїнї павукы На душі огник А коли іщі чую співанку нашу На сердцю ватра горить ЗЕРНЯТКА Стою під лїсков Не падать додж Орїшкы
- [Недїльный гумор: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/01/1871/) - Конечнї похопив Наперед зо студнї собі набрав, А пак ся нахылив і до нёй наплював. – Што то робиш? Плюєш?! – Я уж воды набрав. – Вшытку ю зопсуєш – над тым єсь не думав? – А што бы-м думав – студня сусїдова. – А кедь каждый плюне, бы ся ті любило? Што бы
- [Недїльный гумор: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/05/1873/) - То демокрація?! Тоталітной влады сьме ся позбавили, Скоро півсторочне барз скоро забыли – Крічали, топтали, што самы зробили – Што ся з нами стало?! Так сьме ся змінили... Выберайте партію, в якій вам пасія, Бо у нашім штатї уж демокрація, В тій демокрації барз добрї такому, Хто побаламутить розумы каждому. В каламутній водї
- [Недїльны віршы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/06/14/1867/) - МОНОЛІТ Так нашы предкы віками Зросли з Карпатами-Бескидами, Так наше корїня ся під землёв спереростало, Під небом спереплїтало До єдинства ся злляло – В єдину тужбу, в єдно дыханя, В єдину радость, плач і страданя І вытворили за много лїт М о н о л і т Простору, матерії і духа, Котрый нихто не здатный
- [Недїльны віршы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/02/1865/) - НАШЫ ПОДОБЫ ЖЫВОТА Ту ся родили І роками зрїли Нашы подобы жывота – Свойска култура, обряд, Чудесны співы, крої, Ту лем ряфали, терли, Ту го пряли, ткали дрелих На ногавкы, плахты, Покровцї, канафаскы; Ту на вечурках при свічках Вышывала дївка квіткасте оплїча. Ту крайчірь шыв холошнї, гунькы, Стригав скоряны керпцї і кожухы; Ту цімерман обдумовав,
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/05/17/1861/) - Яка доля Русина? Перун землю поціловав, небо почало плакати. Русин безрадно стоїть в полю, не є де перед доджом втїкати. Душу давить непокій. Страхує ся о жывот. Сердце жалём іде праскнути, з очей цяпкають слызы. Я, чуджінець, віками дома? Де ся подїла правда свята? Нашы предкы на цінтерях, доля їх дїтей неіста. Покошена трава Погласкам
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/06/21/1859/) - Час Не позерай на час він втече од нас, не заставить, не почекать дупоче як сплашеный кінь дорогами. Потягнеш узду, поволиш серсам, повтераш чело руками, то ніч не платне, не хопиш жывот, одышов, перелетїв охабив нас, він уж є давно за горами... Перелетїв час... Мотыль крыла розкрыв зрана поціловав квіточкы, злетїв, посидїв на плечу опоєный
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/05/24/1856/) - Найдушок „То дївка-покрытка‟, каждый тому рече, Што чекать дїтину, а отець ся зрече. – Нещестлива, сыну, доля найдухова, До воды тя шмарю, няй тя рыбка ховать. До білой перинкы сыночка повила, Претяженько збыхла, челко перехрестила – „Приймий го ку собі, студена водічко, Ты ся о нёго постарай, потічна рыбочко.‟ Перешов од тогды уж не єден
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/06/28/1853/) - То моя балада Жывоте, жывоте, од Бога нам даный, Дакому доброта, дакым оплаканый... Єден го мать метер, ружов оквітчаный, Другый – центіметер, доктором штопканый... Такый, як балады – тілько в них думочок, Даколи веселый, нераз і смуточок. Я вірю, же жывот – то єдна балада, Бо мать смутный конець – шкода, же то правда. Я
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/09/1851/) - Лишка Лабками у мокрій траві за домом на бережку стояла молода лишка Міцно, гордо В арджавім хвостї ховала таёмность в блищачіх очах зведавость Стрїтла ся з чловеком Предовго смотрила Ани ся не гла Бранила своє місце під сонцём Є мі подобна Дім В меандрї потока на чістім пляцу під небеснов стрїхов выріс новый дім
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/07/26/1847/) - Ехо Із Полонин до нашых долин Озывають ся ехом слова Духновіча Я Р – у – с – и – н ... Тополя колыска ёго была До церьковцї святой ходжу помолити ся і я Де потїху найду Де тїшыть ся сердце і душа моя Што іщі треба? Выйдем під Бедкид До нашой долины Вітрик
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/04/12/1843/) - Хрістос воскрес! Великдень на дворї, то велике свято, Хрістос з гробу встав, тїшыме ся зато. Смерть свою підступив, жебы нас выкупив, кровлёв гріхы з нас змыв, бо так він нас любив. Гріб порожнїй, камінь одваленый, мы, люде, захранены. Радуйме ся той новины, ХРІСТОС ВОСКРЕС, ВОІСТИНУ! Пасха Зроснута з полём, дїдовым двором, молитвов Божов, маминым словом.
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/29/1841/) - Пришла весна Побілю стїны білым вапном, порядком привітам ярь, чістотов світиты хыжа і душа очіщена од гріха. Потїха ясу збудить каждого зо сна, будь мудрым, вірным рабом, так дойдеш до радости свого ГОСПОДА. На руках вас понести... Понести вас на руках, як Абрагам свої ґайды, весело ідьте в шырокый світ, де рано сонечко выходить.
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/05/1839/) - 2020-ый рік Перешла потїха, настали днї страху і біда, безнадія світом панує. Стихли люде, жывот застав як годинкы в домі на стїнах. Очі як два звіздочкы світять: што буде, як довго, чом? – ся нїмо каждого просять. Зложыме рукы в молитвах, просиме Господа на небесах о поміч і благодать. Teрня Кілько думок в голові, колють
- [Недїльны віршы: Вєра Горїшня](https://rusynlit.sk/index.php/2020/04/26/1837/) - Ярь Природа, то велика сила, зиму на ярь вна змінила. Снїгы, леды розтопила, ай мушкы уж зобудила. Стромы ся попробуджали, пучікы повыпущали. Ярьнї квіткы уж розцвили, загродкы нам окрасили. Вташкы, што ся стяговали, на ярь ся нам повертали. Будуть ту полїтовати, гнїздочка оправлёвати. Ярь вшытко перемінила, із спаня нас зобудила. Пестры фарбы, пахы дала, одкы
- [Недїльны віршы: Вєра Горїшня](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/27/1835/) - Слово к слову Мої знамы так говорять, же роботы не мам дома. Кебы я ю дома мала, віршикы бы-м не писала. Я сі з того ніч не роблю, мам пасію – рімы творю. Оддых ся просить на часы, но я нелем хлїбом жыва, але ай із слова красы. Вечерами сїдам к столу, складам сі слово
- [Недїльны балады: Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/09/13/1819/) - Завість материньска Прекрасна то дївка была, Нїт де правды дїти, А як ся носила По тім білім світї. Не знала, хто єй мамочка І скаль ю взяли, Не старала ся дївочка, Же ю прозывали. Парібків ай женачів Каждый день зводила, Покля небога копыля Собі не придбала. Чуджім людём підшмарила На другім валалї – Так ся
- [Недїльны байкы: Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/18/1817/) - Подникатель Зачаток лїта Звідує ся Оса Продавача Шкорця. – Чом вы, пане, Найдорогше черешнї продавате? – Бо суть, дївче, першы. Нескоре лїто. – Вы зась, пане, Найдорогше черешнї продавате. – Бо суть, дївко, послїдны. Вопрос закладателя Почас торжественного одкрытя памятной таблы закладателёви Русиньской оброды на Словеньску, нечекано ся зявив сам В. Турок. Посмотрив на
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/11/1813/) - Обертам ся до тебе Наш край про мене рай Як мати любить дїтину І я так нашу долину Долина про мене мати і дїтина Любов на цїле жытя Як сонячніця обертать ся до сонця Так і моє сердце до тебе долино моя Правда така Любов під стрїхов была потїхов нелем у снах Любов потїхов
- [Недїльны віршы: Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/30/1811/) - Невіра Невіра як в плотї дїра Хто хоче там войде Краде як за білого дня Невіра на душі дїра Можеш її лїпити Сычіть як кобра Невіра страшка Фарбы дугы Не знаю чом тебе так любили мотылї Може думали же квітка што цвине в яри Сідали на плечі твої на якых маєш фарбы дугы дотеперь што
- [Недїльны віршы: Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/25/1807/) - Вечур Над полём зтемнїло затихло ку ночі кряче птах неміло день є уж без моцї І воздух схолодив хвіє ся одразу Дзвін з турнї без сходів дав голос образу Перинов Господнёв земля ся прикрыла з надїї... а до нёй старости завила Осїнь Чвірінкать на дубі під небом голубым пташок із осени Листочок мідяный велё їх
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/10/04/1805/) - Плоды осени Листочкы зо стромів падають на копы, зелены конарї оставають голы. Новину нам несе вітрик з тамтой страны, же сїдають молгы зрана на хотарї. Морозик коштує на крячку свербогузкы, білїє ся травка в гаю і на лучцї. Зо стромів у садї плоды позбераны, яблочка і грушкы до кошычків даны. В пивніцї ся сміють червены
- [Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/23/1802/) - Стрїча Вийду вонка, холод затрясе душу, доджік обмыє росов тїло. Рыбарь розшмарив сїтї по морю, на кроснах ткачка тче покровець в теплім домі. Мокра стежка вітать ня. Іду на стрїчу людём сердце бє мі в грудёх сам себе ся прошу: Як буде? Негодный я слуга. Одышли люде Одышли люде з нашых сел, спустли стары
- [Недїльны віршы: Вєра Горїшня](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/16/1799/) - Подобность чісто нагодна У нас днесь мало так быти, зерно ся мало дїлити. Вшыткы ся ту посходжали, зерно домів брати мали. Скоро каждый предповідав, же то буде велика звада. Ани довго не тримало а уж ся то ай зачало. Скочіли собі до речі, зерно є важна річ преці. Настала ту рядна звада, о зерно ся
- [ Выголошеный семый Літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2020/08/15/1794/) - Oд 2. септембра до 13. новембра 2020 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 7. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10
- [Миколай Ксеняк: Недоповіджене (укажкы з творчости)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/24/1765/) - Кобра душу опалює Кобра ся натягла на грубый конарь строму і на сонечку ся безстаростно выгрївать. – Опалюєш ся? – прилетїв із сосны голос Орїшка. – То ты, маленькый? Я – же хто такый зведавый. – Інтересує ня, накілько твоя скора уж і так многофаребна мозаіка. – Теперь, Орїшку, облагороджую душу. – Не выдумуй! Ты
- [Миколай Ксеняк: Недоповіджене (укажкы з творчости)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/18/1763/) - Передволебне кредо Віками кламаный Русине, по сторочах ся уж поуч і дай ся в парламентных вольбах на перше місце! Дай ся на найвысшый пєдестал. Дай там своє Я, свій род, народность а не – як дотеперь – лем політікарчіня, пінязї і баламучіня. Вірь, лем через своє Я перестанеш быти про іншых слуга, і лем через
- [Михайло Гіряк: Лишка і Вовк (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/02/25/1744/) - Де было, там было, было то уж давно, іщі за краля Саса. То было за стародавных часів, іщі тамтот тыждень у середу, кедь іщі звірята говорили. Была єдна Лишка, што ся блукала по селї, помеджі ґаздівскы землї, і стала на терник. Встряв ї терник до ножкы і пішла до єдного ґазды: – Выймийте-ле мі тот
- [Осиф Кудзей: Театер жывота (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/17/1757/) - Жывот є театром а Земля є сценов, тім реалізачный, так установлено: сценарь пише Господь горї вічным пером, люде суть герцями, воля режісером. Як сьме пришли на світ з маминого лона, засвітив рефлектор, зняла ся опона, каждый грать поставу атрактівну, славну – малых ролей не є, каждый дістав главну. Гры суть подїлены кому як пасують –
- [Штефан Смолей: Співанкы спід Убочі (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/03/03/1747/) - Міла моя Міла моя, чом єсь ня зохабила. Так глубоко моє сердцe зранила. Я ті вірив, любив тебе єдину, і так, міла, без тебе не загыну. Міла, зохабила-сь мене самого. Місто мене, нашла-сь собі другого. Міла моя, дякую ті за любoв, што єм ходив так далеко за тобов. Фалошніцё, не загыну без тебе. Найду собі
- [Нова книжка Мілана Ґая - З нами Бог](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/10/1738/) - Мілан Ґай є русиньскым автором, котрый по змінї сполоченьско-політічных условій по роцї 1989 зачав писати і публіковати в русиньскім языку. Ёго стихы духовной і реліґійной поезії были опублікованы в літературній прилозї Поздравлїня Русинів у русиньскых Народных новинках, Ґрекокатолицькім русиньскім календарю ці в хрістіаньскых часописах Артос і Благовістник. Є автором двох зборників поезій – Молитва Русина
- [Нова книжка Юрка Харитуна - Моя тринадцята](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/05/1740/) - Автор Юрко Харитум выдав збірку Моя тринадцята, котра є присвячена главно молодым людём, але і любителям русиньской поезії вообще. Любов у віршах ся не дотыкать лем одношіня мужа і жены і навспак, але і одношіня к родній земли, природї, ку своїй родинї ці любов поета к писаню і творчости. Стихы у зборнику Моя тринадцята ся
- [Нова книжка Миколая Ксеняка - Кошарик плодів](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/15/1736/) - Миколай Ксеняк є єдным із найактівнїшых авторів старшой ґенерації русиньскых писателїв, якого рознорода творчость захоплює літературу про дорослых, але ай про дїти і молодеж, поезію і прозу, драматічны тексты і повіданя, ці автобіоґрафічный текст Споминкы і очекованя (2013). Миколай Кесеняк предкладать книжку під назвов Кошaрик плодів, котра ся складать з баёк, есеїв і короткых прозаїчных
- [Нова книжка Осифа Кудзея - Хрумкы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/20/1731/) - Осиф Кудзей є русиньскым автором, пишучім прімарно і скоро єдино байкы, є автором многых зборників (Байкы-забавляйкы, Байкарёвы думкы, Мудрость жывота ітд.), за котры быв у 2010 роцї оцїненый Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу. Кудзеїв авторьскый штіл напротив класічным Езоповым байкам, ку котрому мають ближе байкы Смолея і Ксеняка, є выразно іншый. Тексты зборника Хрумкы,
- [Нова книжка Штефана Смолея - Тяжкый жывот](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/25/1729/) - Была выдана нова книжка Штефана Смолея з назвов Тяжый жывот. Автор є знамый як писатель, котрый ся занимать русиньскым селом, жывотом і долёв простых русиньскых жытелїв. В предложенім рукописї Тяжкый жывот ся автор зосереджує на главного героя Василя Калину, котрый є выкресленый на основі розлічных подїй і скушеностей у ёго жывотї – особного і світового
- [Міхал Павліч: Резонанції на книжкы і подїї Миколая Ксеняка](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/15/788/) - Каждый автор мі дасть за правду, кідь повім, же єдно із найкрасшых чувств зажывають, кідь свої думкы і образы можуть відїти на деревяній палетї привеженій з друкарнї. Іщі красшым моментом є про них тот, кідь увідять свою книжку в руках чітателя із носом так глубоко міджі сторінками, же не внимають околіцю. При сердцю їх
- [František Dancák: Emil Kubek - dušpastier, rodoľub, prvý rusínsky románopisec v prešovskej oblasti ](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/18/831/) - V živote každého národa – veľkého alebo malého – existovali a existujú osobnosti, ktoré sa zaslúžili o povznesenie svojho ľudu v oblasti národného, kultúrneho, osvetového, sociálneho a morálneho povedomia. Jedným z tých mnohých osobností je gréckokatolícky kňaz, básnik, prozaik, publicista, lexikograf Emil Kubek. 20. vedecký seminár karpatorusinistiky je príležitosťou, aby sme mohli ozrejmiť a
- [Мґр. Валерій Падяк, к. н.,: Емілій Кубек: Вызначный карпаторусиньскый писатель в Америцї (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/18/1239/) - Як свідчать архівны документы, першы карпатьскы Русини при гляданю роботы, пришли до Америки іщі в половинї ХІХ. стороча. У 1980-ых роках еміґрація карпатьскых Русинів набыла масового характеру. Подля рахунків бадателїв, міджі роками 1880 і 1914 коло 225 тісяч карпатьскых Русинів-робітників пришло до США; еміґранты глядали уквартелёваня переважно в індустріалных центрах на севернім выходї країны –
- [Мґр. Валерій Падяк, к. н.,: Емілій Кубек: Вызначный карпаторусиньскый писатель в Америцї (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/18/1236/) - Мґр. Валерій ПАДЯК, к. н., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові, Словакія Маганой Сіті на выходї америцького штату Пенсілванія має славу баницького містечка. Сучасны цїлосвітовы проблемы у здобываню угля позначіли тыж жывотну уровень того реґіону богатой Америки. Од колишнёго процвітаня міста баників не зістрало ани слїду. Недостаток роботы жене людей до іншых
- [Русиньскый коморный театер позывать на сатірічне выступлїня і на музичный концерт](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/10/1658/) - Русиньскый коморный театер в місяцёх септембер і октобер Вас позыввать на дві інтересны акції. Першов є гуморістічно-сатірічне выступлїня "Наша звада - наш хлїб, або Русины 30 років по нїжній револуції", другым є концерт Блувс в нїчотї світа. автора русиньской поезії і музиканта Владїслава Сивого.
- [Вышла третя часть афорізмів Мірослава Жолобаніча Хто ся сміє, є здравый (2019)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/01/1649/) - (Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є здравый; Сполок русиньскых писателїв, 2019) Мірови Жолобанічови вышла третя книжка афорізмів, котры суть доповнены властныма ілустраціями. Автор ся кресленом гумору венує уж довгы рокы, з ёго творчости были створены книжкы Хто ся сміє, є одважный (Сполок русиньскых писателїв, 2017) і Хто ся сміє, є мудрый (Сполок русиньскых писателїв,
- [Вышла цїнна книжка творів Анатолія Кралицького](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/10/1628/) - Кінцём рока 2019 вышла цїнна книжка творів Анатолія Кральцкого з назвов Творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2019). Кралицького тексты были за ёго жывота публікованы на сторінках різных журналів ці антолоґій, своє дїло але через свій жывот не позбірав. Кінцём 20. столітя ся науковцём подарило выдати лем часть з Кралицького прозаічных текстів в окремых выданях. Цїлём выданой
- [Ілковіч, Владимір: Русиньскый новинарь (2014)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/30/1376/) - Автор: Владимір Ілковіч Назва: Русиньскый новинарь Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2014 Чісло сторінок: 172 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-01-9 Мож стягнути ту: Ільковіч, Владимір - Русиньскый новинарь
- [Послїднїй семінар карпаторусиністікы в роцї 2019: Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/25/1327/) - Послїднїй семінар карпаторусиністікы – на літературну тему Незнамы міста у біоґрафії Анатолія Кралицького і ёго народно-языковы орьєнтації (Скушености зоставителїв выбратых творів літератора.) Tо была тема послїднёго семінара карпаторусиністікы в роцї 2019 (одбыв ся 4. децембра 2019). Выступив на нїм Мґр. Валерій Падяк, к. н., котрый ся з ёго участниками подїлив із найновшыма выслїдками своїх
- [Юрко Харитун: Мої сны (2011)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1521/) - Автор: Юрко Харитун Назва: Мої сны Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2011 Чісло сторінок: 274 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89441-22-8 Цїна: - € Книжка уж не є доступна.
- [Смолей, Штефан: Нагода або судьба (2009)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/10/1419/) - Автор: Штефан Смолей Назва: Нагода або судьба (2009) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2009 Чісло сторінок: 141 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-0-4 Мож стягнути ту: Смолей, Штефан - Нагода або судьба
- [Штефан Смолей: Нагода або судьба (2009)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1580/) - Автор: Штефан Смолей Назва: Нагода або судьба (2009) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2009 Чісло сторінок: 141 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-0-4 Цїна: - € Книжка уж не є доступна.
- [Мороховічова Цвик, Квета: Камаратя спід зеленего дуба і белавого неба (2011)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/10/1416/) - Автор: Квета Мороховічова Цвик Назва: Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2011 Чісло сторінок: 112 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89441-19-8 Мож стягнути ту: Мороховічова-Цвик, Квета - Камаратя спід зеленего дуба і белавого неба
- [Мальцовска, Марія: Найкрасша приповідка (2012)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/10/1412/) - Автор: Марія Мальцовска Назва: Найкрасша приповідка Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2012 Чісло сторінок: 284 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89441-26-6 Мож стягнути ту: Мальцовска, Марія - Найкрасша приповідка
- [Миколай Ксеняк: Споминкы і очекованя (2013)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/10/1407/) - Автор: Миколай Ксеняк Назва: Споминкы і очекованя (2013) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013 Чісло сторінок: 144 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-7-3 Мож стягнути ту: Ксеняк, Миколай - Споминкы і очекованя
- [Квета Мороховічова Цвик: Любовны періпетії (2014)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1497/) - Автор: Квета Мороховічова Цвик Назва: Любовны періпетії Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2014 Чісло сторінок: 86 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-00-2 Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Петро Ялч: Мамко, подьме чітати (2014)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1506/) - Автор: Петро Ялч Назва: Мамко, подьме чітати Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2014 Чісло сторінок: 96 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 98-80-970185-9-7 Цїна: 8,- € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Харитун, Юрко: Мої сны](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/10/1425/) - Публікація: Харитун, Юрко - Мої сны Мож стягнути ту: Харитун, Юрко - Мої сны РУСИНЬСКЕ СЛОВО ПАХНЕ ХЛЇБОМ СВІЖЫМ ЯК ВОЗДУХ БЕСКИДОМ Фотоґрафія Як кобра крутила ся в танцю Лїтала як оса Як рачіця клепетами кусала Теперь її як моталя в рамі на стїнї маю жебы не одлетїла
- [Харитун, Юрко: Мої незабудкы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/10/1423/) - Публікації: Харитун, Юрко - Мої незабудкы Мож стягнути ту: Харитун, Юрко - Мої незабудкы Стишкы - Слїды Тяжко одыйти не зохабити за собов в стишках слїды Коли буряном стежкы заросли выполь рядок най слово цвине прочітать хтось ёго і не загыне Jakou křivdu na nás srdce páše že nás nutí jásat bujaře Jiří Dědeček
- [Ксеняк, Миколай: Зеркалїня (Байкы) / Zrkadlenia (Bájky)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/10/10/1402/) - Публікація: Ксеняк, Миколай - Жмені родной землі Мож стягнути ту: Ксеняк, Миколай - Зеркалїня (Байкы) Zrkadlenia (Bájky) Вопросы чітателёви намісто пролоґа. Уж знаєш, якы сьме люде? Выкрішталізованы ці аморфны, честны ці фалошны модерны маскы, любящі ці забияци, продовжователї роду або нічітелї традіцій предків? Або іщі інакшы? --- Otázky čitateľovi miesto prológu. Už vieš, akí sme ľudia?
- [Владимір Ілковіч: Русиньскый новинарь (2014)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1514/) - Автор: Владимір Ілковіч Назва: Русиньскый новинарь Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2014 Чісло сторінок: 172 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-01-9 Цїна: 7 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Мірослав Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый (2018)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1516/) - Автор: Мірослав Жолобаніч Назва: Хто ся сміє, є мудрый (2018) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2018 Чісло сторінок: 96 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-04-0 Цїна: 6 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Марія Мальцовска: Найкрасша приповідка (2012)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/20/1518/) - Автор: Марія Мальцовска Назва: Найкрасша приповідка Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2012 Чісло сторінок: 284 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89441-26-6 Цїна: 6 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Петра Семанцёва: Россыпаны рядкы (2013)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1586/) - Автор: Петра Семанцёва Назва: Россыпаны рядкы (2013) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013 Чісло сторінок: 142 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-6-6 Цїна: 4 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Миколай Ксеняк: Жмені родной земли (2009)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1583/) - Автор: Миколай Ксеняк Назва: Жмені родной земли (2009) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2009 Чісло сторінок: 138 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-1-1 Цїна: - € Книжка уж не є доступна.
- [Миколай Ксеняк: Споминкы і очекованя (2013)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1576/) - Автор: Миколай Ксеняк Назва: Споминкы і очекованя (2013) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013 Чісло сторінок: 144 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-970185-7-3 Цїна: 4 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Мірослав Жолобаніч: Хто ся сміє, є одважный (2018)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1568/) - Автор: Мірослав Жолобаніч Назва: Хто ся сміє, є одважный (2017) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2017 Чісло сторінок: 64 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-03-3 Цїна: 7 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Мірослав Жолобаніч: Хто ся сміє, є здравый (2019)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1565/) - Автор: Мірослав Жолобаніч Назва: Хто ся сміє, є здравый (2019) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2019 Чісло сторінок: 80 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89746-05-7 Цїна: 8 € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Русиньскый літературный алманах на 2008-ый рік (2008)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1560/) - Едітор: Миколай Ксеняк Назва: Русиньскый літературный алманах на 2008-ый рік (2008) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2008 Чісло сторінок: 128 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-89244-35-5 Цїна: - € Книжка уж не є доступна.
- [Мірослава Лацова-Гупцеёва: Аура (2006)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1552/) - Автор: Мірослава Лацова-Гупцеёва Назва: Аура (2006) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2006 Чісло сторінок: 41 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 80-969230-5-6 Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Русиньскый літературный алманах на рік 2007 (2007)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1549/) - Едітор: Василь Хома Назва: Русиньскый літературный алманах на рік 2007 (2007) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2007 Чісло сторінок: 150 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 978-80-969230-7-6 Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Русиньскый літературный алманах на рік 2006 (2006)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1545/) - Едітор: Василь Хома Назва: Русиньскый літературный алманах на рік 2006 (2006) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2006 Чісло сторінок: 152 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 80-969230-6-4 Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Русиньскый літературный алманах на рік 2005 (2005)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1537/) - Едітор: Василь Хома Назва: Русиньскый літературный алманах на рік 2005 (2005) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2005 Чісло сторінок: 156 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 80-969230-3-Х Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Русиньскый літературный алманах на рік 2004 (2004)](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/21/1534/) - Едітор: Василь Хома Назва: Русиньскый літературный алманах на рік 2004 (2004) Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2004 Чісло сторінок: 130 с. Язык: русиньскый (азбука) ISBN: 80-9692230-0-5 Цїна: - € В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.
- [Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской - Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/16/698/) - ВIТЯЗЁМ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРЗУ МАРІЇ МАЛЬЦОВСКОЙ – ЮРКО ХАРИТУН У пятніцю, 14-го децембра 2018-го року, в Пряшові ся завершыв 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской. Были выголошены найлїпшы літературны творы і презентація оцїненых творів. Конкурз выголосив Сполок русиньскых писателїв Словеньска в сполупраці з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Іншпітутом русиньского языка і
- [Новы книжкы за рік 2013](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/03/577/) - Вышли новы книжкы Кінцём минулого рока вышли три новы публікації Сполку русиньскых писателїв Словеньска. Першов є збірка поезії Юрка Харитуна з назвов Мої незабудкы (Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2013, чісло контракту KNM-369/2013/1.3.1). Збірка доповнює попереднї дві поетічны збіркы (Мої жалї і Мої сны) і є носталґічным спомином на пережыты рокы. Автор в нїй
- [Нова книжка Юрка Харитуна: Діяґноза - фіґлї про дїти](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/15/1260/) - Была выдана нова книжка Юрка Харитуна з назвов Діяґноза: Фіґлї про дїти. Юрко Харитун ся в своїй творчости презентує як скушеный поет, котрого віршы не суть вгодны на ріхлу конзумацію без задуманя ся, але праві наспак. Найновша Харитунова публікація є іншого характеру, іде о зозбіраны фіґлї, котры суть тематічно повязане із жывотом дїтей. Мож ту
- [Нова книжка Штефана Смолея: Запискы обычайного вояка](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/04/1124/) - Была выдана нова книжка Штефана Смолея з назвов Запискы обычайного вояка. Автор є знамый як писатель, котрый ся занимать русиньскым селом, жывотом і долёв простых русиньскых жытелїв. Ёго нова книжка ся заоберать жывґотныма скушеностями зо закладной воєнской службы. В публікації мож найти тексты веселы і смішны, смутны і на задуманя. Книжку мож рекомендовати чітателям як
- [Нова книжка Осифа Кудзея: Цукерь, мед і феферонкы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/25/1253/) - Была выдана нова книжка Осифа Кудзея з назвов Цукерь, мед і феферонкы. Автор є знамый як писатель, котрый пише тексты шпеціфічного характеру - іде о комбінацію класічной байкы Езопа і анекдоты. Ёго нова книжка ся заоберать хыбами людьского характеру, котры автор іронічно коментує. В згодї з назвов Цукерь, мед і феферонкы ту мож найти тексты
- [Нова книжка Миколая Ксеняка: Недоповіджене](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/10/1257/) - Была выдана нова книжка Миколая Ксеняка з назвов Недоповіджене. Ксеняк є довгорічным і скушеным автором, котрый ся в сучасності занимать темами з русиньской історії, літературы і формованя русиньской народной ідентіты. Ёго найновша выдана книжка ся вертать к части авторовой творчости, котра ся заоберать хыбами людьского характеру, к байкам. Книжку выдала Академія русиньской културы в СР.
- [Презентація збіркы  Даньєлы Капралёвой Серна в нераю в СНМ - МРК](https://rusynlit.sk/index.php/2020/01/10/1369/) - Словеньскый народный музей приправлює на 16.1.2020 о 17,00 год. презентацію поетічной збіркы Данієлы Капралёвой Серна в нераю. TS -Srna v neraji
- [АРХІВ: Кветослава Копорова: Народный будитель Русинів – Александер Зозуляк](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/15/935/) - ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Центер языків і култур народностных меншын –Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові (Словакія) Народный будитель Русинів – Александер Зозуляк (Ід 65-ым народенинам єдной з найвыразнїшых особностей русиньского руху на переломі 20. і 21. стороча) Лем немногы особности новодобого русинького руху, історіками поменованого як третє народне оброджіня Русинів
- [Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2019 ся стала Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/2019/12/12/1304/) - У четверь 12-го децембра 2019-го року ся в Пряшові завершив 6. рочник Літераутного конкурзу Марії Мальцовской за найлїпшы літературны творы, в рамках ёго выгодночіня была і презентація оцїненых творів. Літературный конкурз Марії Мальцовской быв выголошеный Сполком русиньскых писателїв Словеньска в сполупрацї з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Інштітутом
- [Позваня на презентацію Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2018](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/05/681/)
- [27. юна 2019 дожыла ся вызначного юбілея – 55 років членка Сполку русиньскых писателїв Словеньска доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/04/1113/) - 27. юна 2019 дожыла ся вызначного юбілея – 55 років членка Сполку русиньскых писателїв Слвеньска доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. Єдным з основных знаків народных рухів народів без властного штату є вызначна, ба аж домінантна роль културных актівістів. Такы актівісты – з рядів інтеліґенції, суть тіпічным знаком рухів безштатных народів без огляду на то, ці
- [Позваня на 55. семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/26/1292/)
- [Позваня на презентацію Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2019](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/26/1278/)
- [Выголошеный 6. Літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/24/1118/) - Oд 2. септембра до 25. новембра 2019 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 6. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10
- [Одбыв ся 54-ый семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/25/1271/) - 6. новембра 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Зачаток орґанізації семінарів карпаторусиністікы під назвов STUDIUM CARPATHO-RUTHENORUM/Штудії з карпаторусиністікы (орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові) ся датує на фебруар року 2009 (а концём того рока вышов ай першый зборник штудій із даного року), также в тім роцї ся завершує
- [Позваня: 54. научный семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/11/03/1265/)
- [Яна Сташкова: Дїдко і чудо](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/01/893/) - Раз нам розповідав наш дїдко о тім, як скоро рано пас волы повыше цінтеря. Всягды-всягды была молга, дїдко ся згоры позерав на цінтерь і споминав, хто вшытко там є похованый. В тім в молзї спозоровав даяку поставу забалену до зайды. Довго-прeдовго ся там позерав, а головов ся му проганяли вшеліякы думкы. Дашто
- [Людміла Шандалова: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/04/895/) - Людміла ШАНДАЛОВА oцїненa другым місцём у Літературнім конкурзї Марії Мальцовской (2016) Кебы-м знала Кебы-м знала чаровати дала бы-м ті, милый, знати вычарую з перел росу бо я тебе в сердцї ношу. Кебы-м знала малёвати дала бы-м ті, милый, знати намалюю лист з явора про тебе єм, милый, хвора. Кебы-м знала вышывати дала бы-м ті, милый,
- [Даньєла Капралёва: Серна в нераю](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/08/899/) - Чуєш? чуєш лїтню пахоту пороху по дождю так якось пахнув чоловiк по потопi ангелы спасы над землёв лїтали да любите друг друга спiвали Вышенець, 2004 --- староба брыдь дїтино моя чую голос материн помалы заперaючій павучайкы жывота тогды глядам білы скалы спомалять товкот мого сердця вершины Настасу найдуть слободу травы лук уплетуть
- [Миколай Ксеняк: Вам, рыцарю! (Часть перша)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/08/1127/) - Хто докаже одгалити ці выраховати драгу людьского осуду? Є здатный дахто предповісти накілько ёго путь овпливнює Всевышнїй, а накілько родічі, школа, жывотны події або і слїпа нагода? Якось подобно суть формованы осуды народны. Не суть даремны такы увагы і о нас, Русинах. Ведь над карпатьсков землёв од непамяти експлодують нелем бурї козмічны, летять і гаснуть
- [Миколай Ксеняк: Вам, рыцарю! (Часть друга)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/14/1131/) - Вы, Адолфе Івановічу, сьте нас вызвали і наглядно нам доказали, же за свої права, свою долю, русиньску достойность треба і боёвати, сміло своїх прав ся дожадовати і їх обгаёвати! І за цїну жертв, за цїну особных выгод і за цїну особного солодкого комфорту. Вы сьте тото, Адолфе Івановічу, доказали: права Русинів, їх судьба была на
- [Петро Мурянка: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/20/1133/) - Фай прикмета Тота прикмета твоя фай поезийо же тя не тямит вышній край нияк Завдякы тому моя поезийо все іщы дыхам якоси все іщы жыю Чомси Чомси так мі тяжко як при першій любови чомси так мі смутно што аж болит І хоц єм забыл уж писати вершы а чомси болячо мі так як при
- [Меланія Германова: Высока школа - жывотна (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/06/26/1138/) - – Радко, де єсь дала тоты сандалкы? Гварь, дївче моє! – Ёй, мамо, однесла єм їх на двір до одпадкового міха, бо знам, же їх однесете одложыти на під. – Та веру же однесу, ніч їм не хыбить, іщі їх могла Вітька поносити, кібы на ню были. Же суть малы – то друга річ, сандалкы
- [Меланія Германова: Высока школа - жывотна (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/03/1141/) - – Радко, а де мама? Ці не вышли даґде на двір, або не суть долов? – Нї, мама пішли до подкровя лахы складати. Зо страху там ошалїють, Боже мій... – Лем ся не бій, вода ся аж до подкровя не дістане. А мама розважна жена, відїли уж неєдну поводень. Гварили мі раз, же огень загасиш,
- [Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є одважный](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/09/1154/) - Зачінати є все тяжке зато ся много людей до нічого ани не пущать. *** Школа жывота є тяжка і трудна, зато в нїй пропадує найвеце людей. *** Розмаховати руками дошырока іщі не значіть, же маєме на вшытко досяг. *** Робити головов іщі не значіть, же мусиме на вшытко прикывовати. *** Рада про мужів: Давайте собі
- [Мілан Ґай: Чудак Янко (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/09/1147/) - В єднім селї на самотї, паробочок бывав, котрый перед дївчатами барз часто ся скрывав. Не хотїв він з нима ніч бісїдовати, дївкы го щі веце стали доберати. Паробок шувный быв, зросту великого, з похыбным розумом, быв він до нічого. По догодї дївчат, взышла обіцянка, котра збаламутить несмілого Янка. Перша пішла Марька, щастя пробовати, з думков
- [Мілан Ґай: Чудак Янко (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/15/1150/) - Ненормалне щастя днеська ня стрїтило, повідам вам правду, обняла ня щіро. Каждый кого стрїтить, дуркне му на чело, бо є собі істый, же ся так не стало Тоты, што то знають і тримлють за блазна, вірять, же не любить ёго дївка жадна. Котра бы хотїла такого чудака, за мужа сі взяти блазна і дурака? Якый
- [Штефан Сухый: Як сьме были на бріґадї в Совєтьскім союзї (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/15/1160/) - Міша Мезенцев, пятьдесятрічный одборный асістент, уж третїй раз розведженый плейбой катедры руського языка, нам ознамив по лекції із лексіколоґії, же нас записав на місячну бріґаду в Совєтьскім союзї, де сьме тримали дружбу з універзітов в Ужгородї. Попозерати ся до Совєтьского союзу хотїло ся каждому, а то нелем із нашой комбінації. Дакотры невыбраны штуденты у надії,
- [Штефан Сухый: Як сьме были на бріґадї в Совєтьскім союзї (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/22/1165/) - За мнов уж дас по четвертый раз пришов танцёвати єден із хлопцїв, што пришли на забаву з навколишнїх валалів. Маленько єм ся назлостила, бо ня отравлёвав, якбы сьме были заручены. – Я – Віталій. Тобі як мено? – Я безіменна. – Я бы хотїв знати твоє імя. – Маша, – представила єм ся русько-україньскым меном,
- [Юрко Харитун: Наша лучка](https://rusynlit.sk/index.php/2019/07/28/1168/) - – Сїнокосы, сїнокосы, люблять сїно нашы козы. Конї люблять команічку а я свою фраїрочку. Так собі співав не раз на возї Андрій Липош, коли ішов через село із повнов фуров сїна домів. Днесь ся зберать до Тїснин покосити, як звык гварити, свою лучку, на якій росте не трава, але квіточкы і пахняче зїля на вшыткы
- [Елена Хомова: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/03/1174/) - Рыбка В ярку рыбка плавать і хвостиком махать, в чістій водї ю видиме, в коломутній не збачіме. Не шмаряйме із камінём, бо ся скрыє выстрашено. Де єсь, рыбко, де ты плаваш, у ярочку щастя глядаш? Аж до моря, оцеану, пруд воды тя долов знесе і до світа далекого твої сны навсе однесе. Ластівочка З теплых
- [Осиф Кудзей: Сторнованя; Провокація](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/09/1180/) - Сторнованя В Стропкові раз серед лїта гварить Квідови Марґіта: „Вчера єм чула в радію якы зміны ся ту дїють – од першого маме, Квіде, уж лем девять заповідей!‟ „Я знам, уж мі рекла свекра, же сема заповідь „Не крадь!‟ была недавно барз радо зрушена Народнов радов.‟ Зрушити заповідь Божу жадны посланцї не зможуть; кідь бы
- [Марія Мальцовска: Мамінка (1/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/15/1187/) - Янчо сїв до старого автобуса і осуд го повіз до незнамого світа. Сидїв взадї. Сам. Тряс ся як листочок. Рана у восени суть холодноваты, а на Янчови быв лем легонькый зношеный сведрик. Выняв кусок хлїба з кобілчіны і зачав жувати. – Мамочко! – зашептав. – Мамко, де ты? – І слызы, як горохы, ся му
- [Марія Мальцовска: Мамінка (2/2)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/21/1189/) - Пробаторив ся аж у теплій водї, у ванї. Над ним ся схыляла жовтоволоса панїчка з нафарбленым ротом. Янчови ся відїло, же має на голові солому, а з рота єй іде червеный поломінь. Зась ся му перед очіма мигла ёго дорога мамка, яка мала все красно звязане волося до контяти і прикрыте чорнов хустков. Єй синї
- [Домініка Новотна: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/08/27/1191/) - Мышка Заплакала мышка, Же ї грызе блышка! Шкребче собi кожух сивый, Аж мать з того хвостик кривый. Нараз ю там збачiть лишка: «Гей! Штоже то робиш, Мышка!» Мушу шкребчи кожух новый, Бо єм ся глумила псови. Видиш, Мышко! Чiя хыба?! В глумлїню-с´ гі в водї рыба! Треба добрї подумати, Цi ся будеш высмiвати! «Кідь вiн
- [Юрко Харитун: Вотукы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/02/1171/) - Хлопчік і дївочка выступили з автобуса і прямують до свого дїдка і бабкы. Часто ту приходять із міста на суботу і недїлю. Бабка наварить, напече колачів, но барз люблять послухати дїдковы інтересны пригоды. – Подьте на двір, під хыжу, на лавочку, – гварить дїдо, – я вам там штось приготовав. – Дїду, ту є лавочка
- [Юрко Харитун: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/08/1199/) - Без крыл не мож лїтати Без сердця любити Без поезії Не можу жыти Там найдеме слїды Што так споминкы вернути До ТАД-у зайти До Руського дому на бісїды На концерт до Чорного орла Коло Торісы походити Під памятник Духновіча Будителя Квіткы положыти Пробудити сны З очей одлетять хмары На Пряшівскых улічках спляснуть жалї на душі
- [Штефан Смолей: Ястраб і Курка, Чудный сон](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/14/1207/) - Ястряб і Курка Ястряб прилетїв до саду Сїв на стару сливку. В курнику відїв дримати Тучну, рябу Курку. Думав собі: „Як бы Курку выкликати? Што бы выдумати? Жебы із той тучной Куркы Добрый обід мати.“ Ястряб Курцї став шептати: „Курко, глядам собі жену. Хочу ся женити. Курко чув єм, лїпшу як ты, Тяжко обявити.“ Курка
- [Миколай Ксеняк: Поздравлїня](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/20/1185/) - Час – морьскый прилив: штось вышмарить на певнину, штось сі возьме в далечіну а людьскы ступляї дрїбным піском змыє, но хосенны дїла до памяти історії так врыє, же їх ани девятый вал не змыє. х х х Трїщали єствуючі законы, падали теплы кресла, функції під кроком баршановой револуції. І мы, Русины, зліквідованы партійным узнесїнём, сьме
- [Петро Мурянка: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/09/28/1136/) - Штоси з пажерности Даю креницкым клошардам то по пятдесят ґроши то по два злоты Нияк не зато жебым мал на тілко Лем жебы мати на потім Деси над Вагом (з вікна потягу) Завісил єс ся ци може скочыл з білой скалы до Вагу І тя поховали як даякого высранця за цмынтерьом на єдно шмариня каменьом
- [Елена Хомова: Віршы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/10/02/1177/) - Гускы Вышла гуска з гусятами за світлого рана, купати ся до водічкы, перша іде мама. За нёв малы гусятенька, до воды втїкають, свої ножкы і крылочка во водї мачають. Ґа-ґа, -мати ґаґать, лем ся не потопте, омыйте ся, окупайте, шорик за мнов зробте! Выйдеме там на бережок, водічку стреплеме, брыдке піря выторгаме, там ся попасеме.
- [Домініка Новотна: Як ся Лiза стратила](https://rusynlit.sk/index.php/2019/10/08/1194/) - До воблака ся дре сонце. Когут спiвать уже пятый раз, но Алжбетку спiд перины ани не видно. До хыжкы прибiг Хвостик, котрый ся єй уже не може дочекати, так брехотом будить малого спахтоша. Алжбетка ся ани не гнула, а так ся Хвостик закусив до перины i стяг ю долов iз постелї. В тiм ся Алжбетка
- [Осиф Кудзей: Байкы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/10/14/1197/) - Молитва В церьковцї в селї Бодружаль молить ся жена за мужа: „Мати Божа, дай мі любов, най смотрю на Гриця любо; дай мі мудрость, Мамко мила, жебы єм го похопила; терпезливость мі дай, Мати, бы-м з ним могла вытримати; дай мі спокій, чіста Дїво, най з ним не говорю з гнївом... Лем не дай, Мамочко
- [Штефан Смолей: Чудный світ (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/10/751/) - Інформації о авторови: Штефан Смолей Воробель мав правду? Дїдо ся мукарив своїма думками: „Чоловік, де бы быв, кідь бы знав лїтати? Істо уж бы сидїв на другій планетї.“ Воробель зачвірікав: „Быв бы там, уж давно! Но не хоче быти! Там бы із роботы другых не міг жыти! Чом? Ёму і ту добрї на Земли сидїти?
- [25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/25/967/) - 25. 04. 2019 славить округлый юбілей – 80 років русиньскый філантроп і меценат Штефан Чепа з Торонта Хоць він ся уж народив у Канадї, конкретно в Гемілтонї, области Онтаріо, але ёго родічі пришли за роботов до Америкы, подобно як много іншых нашых бідных Русинів. Нянько Василь Чепа (1902 – 1963) походив із підкарпатьского села Мале
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Осиф Кудзей і ёго писательска дорога](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/17/945/) - Жывотом го спроваджать покора, силу му додає віра і гумор (Осиф Кудзей і ёго писательска дорога) Пореволучны зміны внесли до літературного жывота Русинів новы писательскы мена. Попри класіках русиньской літературы, але і тых сучаснїшых авторах, пишучіх народно-бісідным языком і штілом (А Галчакова, Н. Ксеняк, Ю. Матяшовска, Ю. Харітун), або тых, што ся кінцём 90-тых років
- [Людміла Шандалова: Мижё (Укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/10/741/) - Інформації о авторцї: Людміла Шандалова
- [Мілан Ґай: Моїм родакам (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/10/745/) - МОЇМ РОДАКАМ, Пряшів: СРПС, 2016, с. 98.) Інформації о авторови: Мілан Ґай І я єм родаком із села Сукова, свої стишкы пишу, о нїм все, і знова. Де же сьте одышли, краяне із села, де жывота судьба, вас одтыль одвела? Было то даколи в нашім селї славы, кідь пришли родаци з Прагы, Братїславы. По цїлы
- [Миколай Ксеняк: Будуть факлї - ідеалы пламенїти (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/10/747/) - Миколай КСЕНЯК Будуть факлї - ідеалы пламенїти Інформації о авторови: Миколай Ксеняк Роками зослабнутый, ку земли склоненый сивоголовый старець уж не думать на хвалы, іщі менше на подарунок. Но прилетїв милый прекрасный голос з родного краю, голос авторовой душы – орхестер русиньской поезії „Факлї горять.‟ х х х Бог тя, приятелю, не обдарив маєтками, стрібром,
- [Ангеліна Ірчак: Ярьня носталґія](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/20/784/) - Природа ся пробуджать із зимного сна. Помалы сходить снїг, земля зістає чорнов і голов. Але не на довго. Лем што потеплїє, зачінать ся на світло Боже пробивати молода сыто-зелена трава. Златожовте сонце. Ярьнє небо бывать обычайно чісте, белаве. По нїм быстро плавають снїжно-білы хмаркы, припоминаючі звірята – лева, псика, мачку... Зачінать ся приповідка,
- [Квета Мороховічова-Цвик: Любовны періпетії (укажка)](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/10/753/) - Інформації о авторці: Квета Мороховічова-Цвик Маёвы рана Рана суть тихы, співучі і болячі. День провиднїв. Потячій хор вже добру хвілю продукує свою ранїшню увертуру. Ты ся пробуджаш з болём, но нелем на душі, бо рокы ся підписали і під твою тїлесну скриньку. – Найтяжшый є першый крок, – жартовали в купелёх. – Выкроч рівно до
- [Марія Ґірова: Грибы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/21/774/) - ОСОБЫ: Осветарька-грибарька Єй муж Тонё Мати Зужя Сусїда Юля Сусїда Цукрарька Шандарї (Верейна безпечность) Росповідач: Было то іщі за соціалізму, коли каждый мусив ходити до роботы. В роботї, кідь дакотры не бировали „тягати“, могли собі на столї в канцеларни і поспати, або палїнькы выпити, або піти хоцьде... Жены, наприклад в канцеларнях штріковали, або гачковали і
- [Миколай Ксеняк: Резонанції на книжкы і подїї](https://rusynlit.sk/index.php/2019/01/28/795/) - Час – морьскый прилив: штось вышмарить на певнину, штось сі возьме в далечіну а людьскы ступляї дрїбным піском змыє, но хосенны дїла до памяти історії так врыє, же їх ани девятый вал не змыє. х х х Трїщали єствуючі законы, падали теплы кресла, функції під кроком баршановой револуції. І мы, Русины, зліквідованы партійным узнесїнём, сьме
- [Еміл Кубек: В якім віцї жена наймілїша і найкрасша](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/18/839/) - (Еміл Кубек: Єдна стріча. Выбране з прозы. Пряшів: Світовый конґрес Русинів, 2007, ISBN 978-80-88769-81-1, с. 105-114.)
- [Миколай Ксеняк: Выбраны тексты](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/20/843/) - Закодоване Звідує ся штатістік Томек редактора Народных новинок. - Як є можне, же при зрахованю обывателїв чісло Русинів ся повышыло о два процента, но чісло русиньскых писателїв підскочіло аж о 25 процентів? Такы скокы, прятелю, штатістічны законы не познають. Ту буде штось загадне і зашіфроване. - Не лам собі голову, брате. Суть за тым богаты
- [Юрко Харитун: Пулїхы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/27/847/) - З автобусу выступили дві дївочкы. Дві герлічкы, як їх назвав дїдко. Наміряне мають прямо до старой хыжчіны – на вікенд к бабцї і дїдкови. Дїдко обіцяв розповісти їм штось за пулїхы. По привітаню покоштовали бабчины баникы і зачала ся пулїхова приповідка. - Дїдку, мы уже знаєме штось за вотукы – лїсковы орїшкы, якы
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Выбір з творів М. Мальцовской - Найкрасша приповідка (СРПС, 2012)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/05/579/) - ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія Выбір з творів М. Мальцовской - Найкрасша приповідка (СРПС, 2012) Зоставлїнем переглядовой публікації творів прозаїчкы Марії Мальцовской-Парасковой способом выбіру найлїпшых частей з єй книжковой продукції сьме слїдовали дакілько замірів. Авторка, котра по тяжкій хворотї одышла до вічности (септембер 2010), стала
- [АРХІВ: Мамко, купте мі книжку… (В. Падяк: Вышла книжка про найменшых - Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014 )](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/25/655/) - Мамко, купте мі книжку… (Вышла книжка про найменшых - Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба, Сполок русиньскых писателїв, 2014) Дїтьска література жыє подля своїх правил. І хоць ся зачінать у Русинів із дїтьскых стишків Александра Духновіча у серединї 19. стороча, но і днесь ся тримле історіёв выпровбованых основ: быти нелем катеґоріёв естетічнов, але
- [Вышла нова книжка Міра Жолобаніча (Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/19/714/) - Слово на путь новій книжцї (Міро Жолобаніч: Хто ся сміє, є мудрый; Сполок русиньскых писателїв, 2018) Мірови Жолобанічови выходить друга книжка афорізмів, доповненых властныма карікатурами. Автор ся кресленому гумору венує довгы рокы і є сімаптічне, же супроводны тексты к афорізмам ся рїшыв выдавати у своїм материньскім языку – по русиньскы. Попри Федорови Віцови
- [Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД.: Меланія Германова: Дїтём про радость і поучіня](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/13/960/) - Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД., Інштітут україністікы а середнёевропскых штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові Меланія Германова: Дїтём про радость і поучіня Abstract Author interprets fourteen short stories from the Melanie Hermanová´s book Deťom pre radosť a poučenie. The analysis focuses on the themes of individual stories, types of characters and thematic clichés in Rusyn
- [АРХІВ: Олена ДУЦЬ-ФАЙФЕР: Премiя Александра Духновiча 2015](https://rusynlit.sk/index.php/2019/03/12/918/) - Др. габ. Олена ДУЦЬ-ФАЙФЕР, членка пороты літературного конкурзу Премiя Александра Духновiча 2015 (Выступ на літературнім вечорї 25. юна 2015 в рамках удїлёваня Премії А. Духновіча за русиньску літературу в 2015 роцї.) Порота літературного конкурзу на Премію Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского научного центра в США в зложіню: Патріція Крафчік (США) –
- [Миколай Ксеняк: Образ матери в русиньскій літературї](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/12/923/) - Oдовздаваня вічной штафеты – образу мамы. Нихто з нас не запохыбує, же в каждім жанрї уменя тема мамы мать своє певне місце, же ся не найде ани єден вызнач­ный писатель, поет, малярь, со­харь, композітор, котрый бы тоту тему в своїй творчости обышов. Ани нашы класіци – Александер Духновіч, Александер Павловіч, Ю. Ставровскый­Попрадов, І. А. По­ливка,
- [Мґр. Івана Сливкова, ПгД.: Творчость Кветы Мороховічовой-Цвик](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/19/949/) - Мґр. Івана Сливкова, ПгД., Інштітут Україністікы і середнёевропскых штудій Пряшівской універзіты у Пряшові І. Квета Мороховічова Цвик (властным меном Квета Галасова) Народила ся 20. 04. 1946 в чеськім містї Мост. Походить з русиньского села Пчолине коло Снины. Основну школу навщівлёвала в селї Пчолине, пізнїше в Снинї, де продовжовала ай в середнёшкольскых штудіах. Меґістрьскы штудії
- [проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.: В сімдесятій семій країнї - Пару думок ід книжцї русиньскых народных приповідок](https://rusynlit.sk/index.php/2019/04/12/940/) - В сімдесятій семій країнї (Презентація русиньско-анґліцькой книгы приповідок фолклорісты Михайла Гиряка: В сімдесятій семій країнї / In the Seventy-Seventh Kingdom, юн 2016 у СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові) В роцї 2016 вышла книжка русиньскых приповідок При єй презентації выступила окрім іншых ай проф. ПгДр. Марта Ботїкова, к. н.(Катедры етнолоґії і музеолоґії Філозофічной Факулты
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской 2018](https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/05/232/) - Oд 6. септембра до 28. новембра 2018 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з Академіёв русиньской културы в СР і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 5. рочник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу
- [Вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/22/852/) - 20-го фебруара 2019-го року в просторах Пряшівской універзіты в Пряшові ся одбыла членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котрый веде як председкыня Кветослава Копорова. На членьскій громадї, котра ся сходить раз за рік, ся рекапітуловало минулорічне дїяльство і одпрезентовали ся планы на рік 2019. По три проєкты минулый і тот рік Як інформовала председкыня орґанізації
- [Марош Крайняк і ёго трілоґія – тема 52. семінара карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/22/854/) - Марош Крайняк і ёго трілоґія – тема 52. семінара карпаторусиністікы 20. фебруара 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Выступаючов на семінарї была проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: К поетіцї творчости Мароша Крайняка індіковала літературну проблематіку. Мароша Крайняка можеме назвати русиньскым автором
- [52. семінар карпаторусиністікы - Prof. PhDr. Marta Součková, CSc.](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/17/817/)
- [Членьска громада СРПС](https://rusynlit.sk/index.php/2019/02/17/815/)
- [Міро Жолобаніч (біоґрафія)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/10/561/) - ПгДр. МІРОСЛАВ ЖОЛОБАНІЧ Ласкавый гумор, емпатія і порозумлїня людьксых слабостей. Так бы сьме могли курто характерізовати афорізмы Міра Жолобаніча, доповнены карікатурами з властным, єднозначным рукописом. Є сімаптічне, же першы книжно выданы афорізмы ся автор рїшыв выдати по русиньскы. Міджі русиньского чітателя приходить із своёв першов публікаціов кресленого гумору, доповненого властныма афорізмами. Попри Федорови Віцови
- [Русиньскый писaтель Миколай Ксеняк – 85-рочный](https://rusynlit.sk/index.php/2018/12/04/675/) - РУСИНЬСКЫЙ ПИСАТЕЛЬ МИКОЛАЙ КСЕНЯК – 85-РОЧНЫЙ Миколай КСЕНЯК, сучасный русиньскый писатель, лавреат меджінародной Літературной премії Александра Духновіча за рік 2003 (за книжку: Біда Русинів з дому выганяла, Пряшів: СРПС-2002; удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США), лавреат премії за переклад в рамках Цїны Александра Павловіча за русиньску літературу за рік 2007 (за книжку: Байкы, 2006;
- [Цїну А. Павловіча за русиньску літературу здобыла Л. Шандалова, премія была удїлена М. Ксенякови](https://rusynlit.sk/index.php/2018/07/18/53/) - 12. 6. 2018 Літературный фонд у Братїславі удїлёвав Літературны цїны і премії за рік 2017. Цїна А. Павловіча за оріґіналный прозовый або поетічный твір в русиньскім языку ся удїлює раз за два рокы. Того року одборна порота при Літературнім фондї оцїнила авторку Людмілу Шандалову за єй книжку куртых прозовых творів з періоду Другой світовой
- [Умер вызначный Русин доц. Мірон Сисак](https://rusynlit.sk/index.php/2018/07/22/221/) - 11. юла 2018 одишов до вічности бывшый высокошкольскый педаґоґ, Доц. ПгДр. Мірон Сисак, К. Н. (82). Мірон Сисак ся народив 14. авґуста 1935 в селї Пыхнї. Быв высокошкольскым учітелём руського языка і літературы Пряшівской універзіты. В 90. роках 20. стороча быв актівным участником процесу возроджіня Русинів на Словакії i як пірпредседа Русиньской оброды на Словеньску. Вічная
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Сполок русиньскых писателїв і ёго роль в пестованю літературного языка Pусинів на Cловакії](https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/11/378/)
- [Позваня на 49. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/17/462/)
- [49. семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/26/472/) - В середу – 24. октобра 2018 ся одбыв далшый із серії семінарів Studium Carpato-Ruthenorum на тему: Русиньска ідентіта як літературна проблема в прозах Марії Мальцовской. Семінар, як традічно, провадила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., а выступаючім быв одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ – Мґр. Міхал Павліч, ПгД., котрый лем
- [ПгДр. Кветослава Копорова - нова председкыня СРПС](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/01/573/) - Сполок русиньскых писателїв Словеньска мать нового председу На сходзї Сполку русиньскых писателїв Словеньска, котра ся одбыла в середу 16. юна 2010 дішло ку дакотрым змінам. Дотеперїшнїй председа Сполку – Миколай Ксеняк ся здав своёй функції, на котру запропоновав на самый перед підпредседу - пана Ярослава Сисака, но тот функцію не прияв і проголосив, же
- [АРХІВ: Споминаня на Михала Павука  (20. 9. 1925 –  23. 11. 2012)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/02/575/) - Одышов до вічности член СРПС 23. новембра минув рік од часу, коли у віцї 87 років навсе опустив позермскый світ середнёшкольскый професор Михал Павук з Братїславы. До послїднїх днїв свого жывота творив (окрім іншого быв актівным членом Сполку русиньскых писателїв на Словакії і часто приспівав своёв поетічнов творчостёв до русиноязычных періодічных і неперіодічных выдань).
- [Вступны слова едіторкы к алманаху на 2011-ый рік](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/06/565/) - Русиньска література потребує молоду кров Русиньскы писателї мі превказали велику довіру, а тота довіра є заєдно і великов одповідностёв, котру чую приятём функції председкынї Сполку русиньскых писателїв на Словакії. За приближно рік і пів єм ся стигла зорьєнтовати, спознати холем часточно роботу моїх попередників – бывшых председів Сполку і тых котры ся подїляли на
- [Позваня на 50. научный семінар карпаторусиністікы і презентацію найновшых выдань з карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/12/599/)
- [Добило сердце отця Франтїшка Данцака. Кубеколоґа, приятеля Русинів, члена Сполку русиньскых писателїв на Словакії](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/21/649/) - Добило сердце отця Франтїшка Данцака, кубеколоґа, приятеля Русинів В недїлю 18-го новембра 2018-го року, у 79-ім роцї жывота, по довгій і тяжкій хворотї добило сердце ґрекокатолицького священика, публіцісты, писателя, высокошкольского педаґоґа отця Франтїшка Данцака. Отець Данцак быв великым приятелём Русинів, много ёго публікацій было о русиньскых селах, путницькых місцях і сам быв членом Сполку
- [АРХІВ: Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/08/563/) - Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику
- [АРХІВ: Цїна А. Духновіча за русиньску літературу за рік 2010 была удїлена Осифови Кудзеёви](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/27/568/) - Літературный вечор з несподїваным завершінём Єднов з доповнюючіх акцій лїтнёй школы русиньского языка (Studium Carpato-Ruthenorum, єй першый рочник ся одбыв од 14. 6. 2010 до 4. 7. 2010) быв Літературный вечор, котрый ся одбыв 30. юна 2010 в салонику їдалнї высокошкольского інтернату Пряшівской універзіты. Приємне посиджіня в коморній атмосферї мала під патронатом авторка
- [АРХІВ: Цїна А. Павловіча за русиньску літературу за рік 2011](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/29/571/) - Были оцїнены русиньскы авторы Літературный фонд удїлив за рік 2011 цїну Александра Павловіча за русиньску літературу Юркови ХАРИТУНОВИ за зборник поезії Мої сны, котру выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска в роцї 2011. Одборна порота зборник оцїнила як умелецькы цїнный і в рамках русиньской літературы нетрадічну поетічну выповідь автора. Премія Александра Павловіча за умелецькый
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: По третїй раз наставлене глядило (Oсиф Кудзей: Байкарёвы думы, 2009)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/07/584/) - ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Словакія По третїй раз наставлене глядило (Oсиф Кудзей: Байкарёвы думы, 2009) Може якраз стрїча з найвысшым уменём в літературї – з драматічным уменём, отворила Осифови Кудзеёви новы горізонты умелецького приїманя світа, - таке конштатованя высловила ПгДр. Марія Мальцовска з нагоды выданя далшой
- [Мґр. Івана Сливкова, ПгД.: Зелена фатаморґана Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/13/501/)
- [проф. ПгДр. Петер Каша, К. Н.: Понорити ся до віршів](https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/28/508/)
- [Выслїдкы Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2017](https://rusynlit.sk/index.php/2018/07/19/127/) - Дорогы чітателї, так як было звыком по минулы рокы, оцїнїня Літературного конкурзу Марії Мальцовской є малов, але вызначнов подїов про сучасну русиньску літературу. Чітателї мають можность стрїтити ся із їх облюбеныма авторами, писателї собі выслухають одборный погляд на їх творчость а про пороту ся тым одкрывать формуюча ся будучность сучасной русиньской літературы. До четвертого річника
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Сны і жалї Юрка Харитуна (інтервю)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/11/05/558/) - ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ Писмо од Юрка Харитуна, тогорічного лавреата Ціны А. Павловіча і Премії А. Духновіча, удїленых за найлїпшый оріґіналный літературный твір в русиньскім языку. Юрко Харитун ся народив 17. юла 1948 в селї Остружніця (окр. Снина). Учітель на пензії, котрый жыє і творить в Кежмарку.
- [Доц. ПгДр. Петер КАША, к. н.: Чоловік є в прінціпі все єднакый](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/29/529/)
- [Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н.: Осиф Кудзей і ёго збірка Кадило](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/29/516/)
- [Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД.: Културна ідентічность Русинів у творчости Штефана Сухого](https://rusynlit.sk/index.php/2018/07/19/178/)
- [Мґр. Івана СЛИВКОВА, ПгД.: Snívanie na počkanie (Jurko Charitun: Moje sny)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/16/481/)
- [Mґр. Івана Сливкова, ПгД.: Кідь любость пече.... (і гріє....)](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/27/493/)
- [ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.: Думкы і тужбы Кветы Мороховічовой-Цвик](https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/21/476/)

## Stránky

- [Hlavná stránka webu](https://rusynlit.sk/)
- [Оцїнїня](https://rusynlit.sk/index.php/ocinina/) - Цїна A. Павловіча: 2024 – Анна Кузмякова (Премія за переклад в рамках Цїны А. Павловіча: Чарылс Дікенс: Рождественна коляда, молоды.Русины, 2023) 2024 – Юрко Харитун (Дякую, мамко, дїтьскый фолклор із нотами співанок, ОЗ Колысочка - Kolíska, 2023) 2022 - Іван Боднар (Стары рущаньскы пригоды, проза, ОЗ Колысочка - Kolíska,2021) 2019 - Даньєла Капралёва (Серна в
- [Контакт](https://rusynlit.sk/index.php/kontakty/) - Мейловый контакт: rusynlit(zavináč)gmail.com
- [Кудзей, Осиф](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/kudzej-osyf/) - Профіл автора Публікації Акафіст священомученикови П. П. Ґойдічові (2006) Пацеркы (2008) Байкы-забавляйкы (2008) Мудрость жывота (2008) Байкарёвы думы (2009) Духовны піснї (2009) Кадило (2011) (Ча)байка (2012) Байкал (2013) Сміх через слызы (2013) Bajky, dumky i vydumky (2013) Bajkomat (2014) Šoky (2015) Smichoty i chmury rusiňskoj natury (2016) Zamiška (2017) Жывотопис Осиф Кудзей, нар. Няґів, 24.
- [Мальцовска, Марія](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/malcovska-marija/) - Профіл автора Публікації Юлчина тайна (1988) Поточина (1991) Манна і оскомина (1994) Приповідкова лучка (1995) Русиньскы арабескы (1994) Під русиньскым небом (1998) Зелена фатаморґана (2007). Сто вызнамных Русинв очами сучасників I. (2007) Сто вызнамных Русинв очами сучасників II. (2009) Жывотопис По тяжкій хворотї 25. септембра 2010 до русиньского неба од нас навсе одышла
- [Сливкова, Гелена](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/slyvkova-helena/) - Профіл автора Жывотопис Гелена Сливкова, роджена Гупцеёва, народжена 6.1.1949 в Сташківціх, окрес Стропков. Свої спиванкы, пословіцї і людовы мудрости збірала од свого утлого віку од своёго дїда Штефана, народженого в Сташківцёх 1890 і бабы Марії, народженой в Солнику 1889 роцї, од своёго няня Василя нар. 1917 роцї і мамы Ілї нар. 1920 роцї іщі
- [Капралёва Даньєла](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/kapralova-danjela/) - Профіл автора Публікації Серна в нераю (2018) Жывотопис Данієла Капралёва (1959) штудовала на Середнїй умелецькопромысловій школї в Кошіцях (1974-1978) шпеціалізацію фотоґрафія, а тыж на Універзітї П. Й. Шафаріка в Пряшові, на КАтедрї вытварной выховы (1978-1983). Од року 1988 робила в Вігорлатьскім музею і Вігорлатьскій бібліотецї в Гуменнім, Музею модерного іскуства Енді Варгола в Меджілабірцях і
- [Харитун, Юрко](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/charytun-jurko/) - Профіл автора Публікації Гуслї з явора (1995) Мої жалї (2010) Мої сны (2011) Мої незабудкы (2013) Мої надїї (2014) Факлї горять (2016) Дякую, мамко! (2016) Здогадай, школярику (2016) Діяґноза: фіґлї про дїти (2018) Нашы співаночкы, як дївчат віночкы (2018) Жывотопис Юрко Харитун ся народив 17. юна 1948 в селї Остружнїця (окр. Снина). Учітель на пензії,
- [Смолей, Штефан](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/smolej-stefan/) - Профіл автора Публікації Чудны думкы (поезія, 2005) Не ганьб ся, Русине! (поезія, 2005) Юрковы пригоды (проза, 2007) Бескідьскы співы (поезія, 2008) Нагода або судьба (поезія, 2008) Людьскы радости і безнадїї (поезія, 2011) Чудный світ (байкы, 2011) Несповнены тужбы (проза, 2012) Пригоды із нашых сел (проза, 2012) Бурї над Бескидами (проза, 2012) Афорізмы (поезія, 2014) Великый
- [Шкурла, Миколай](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/mykolaj-skurla/) - Профіл автора Публікації Odsúdení do raja: Neuveriteľné príbehy na ceste za šťastím (2004) Публіцістічна робота: Соціалістична Батьківшина (1958), Будівник комунізму (1962-63), Радянська Волинь (1962-63), Молодь України (1963), Огонек (1964), Нове життя (1964-75), Тон (1968-72), Дружно вперед (1964-68), Піонерська газета (1967), Podduklianske noviny (1968-74), Dukla (1974-2001), Východoslovenské noviny (1986-95), Kontakty Tesla (1984), Smena (1985), Roľnícke noviny
- [Семанцёва, Петра](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/semancova-petra/) - Профіл автора Публікації Россыпаны рядкы (2013) Жывотопис Народила єм ся 20. новембра 1987 року в гуменьскім шпыталю, але жыю в селї Чертїжне, котре ся находить 42 кілометрів од Гуменного. Основну школу єм зачала навщівлёвати в 1994 року в моїм роднім селї. В тім року але основну школу в Чертїзнім заперли і з той прічіны єм
- [Мелнічакова, Iвета](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/melnicakova-iveta/) - Профіл автора Публікації І Янкови, і нянькови (2010) З приповідкы світ (2015) Жывотопис Мґр. Івета Мелничакова ся народила в Меджілаборцях 27. 9. 1965. Авторка є абсолвентков меджілабірьской ґімназії і Педаґоґічной факулты в Пряшові Універзіты П. Й. Шафаріка в Кошіцях. Жыє і робить в Меджілабірцях як учітелька на першім ступню Основной школы на ул. Коменьского, де
- [Мороховічова Цвик, Квета](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/morochovicova-cvyk-kveta/) - Профіл автора Публікації Думкы і тужбы (2010) Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба (2011) Возмий ня за ручкы (2013) Любовны періпетії (2014) Жывотопис Мґр. Квета Галасова, роджена Мороховічова ся народила 20. апріля 1946 в чеськім містї Мост, де єй родічі, як ай много іншых Русинів в повойновых роках одышли за
- [Сухый, Штефан](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/suchyj-stefan/) - Профіл автора Публікації: Гірська вишня (1982) Сонячна композиція (1987) Русиньскый співник (1994) Енді сідать на машыну вічности (1995) Азбукарня (2004) Слон на Кычарї (2007) Незабудка (2008) Азбукова мама (2010) Аспірін (2006) Третє крыло (2014) Як Руснакы релаксують (1997, 2017) Міст над ріков часу (2009) Радіогры: Добра вода, Склероза, Рулета, Хлїб душы отця Александра, Владыка або
- [Ксеняк, Миколай](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/ksenak-mykolaj/) - Профіл автора Публікації Байкы (1963, 1970, 1974) Сміх і гіркість серця (1977) Віночок з терня (1980) Дорогоцінна знахідка (1985) О камюньскых майстраx (1994) Біда Русинів з дому выганяла (2002) Выбраны байкы (2002) Жмені родной землі (2009) Озвены (2009) Зеркалїня/Zrkadlenie (2010) Углы погляду (2011) Споминкы і очекованя (2013) Нашы горізонты (2015) Формованя русиньской ідентіты (2016) Медвідята
- [Біоґрафії](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/) - [post_grid id="254"]
- [Шандалова, Людміла](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/sandalova-ludmila/) - Профіл автора Публікації Подьте, дїти, што вам повім… (2013, 2. выд. 2014) Червеный берег (2016) Театралны гры Юрко а поклад Чудесна лавочка Дївчатко і жебрак Wi-fintená princezná Приповідка з лїса Жывотопис Людміла Шандалова ся народила 21. фебруара 1964 в селї Залїсся на Українї своїм русиньскым родічам як друга дїтина, позад брата. В
- [Ялч, Петро](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/jalc-petro/) - Профіл автора Публікації Жывотопис Оцінїня
- [Хомова, Елена](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/chomova-elena/) - Профіл автора Публікації Жывотопис Оцінїня
- [Сивый, Владїслав](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/syvyj-vladislav/) - Профіл автора Публікації Жывотопис Оцінїня
- [Ілковіч, Владимір](https://rusynlit.sk/index.php/biografiji/ilkovic-vladymir/) - Профіл автора Публікації Жывотопис Оцінїня
- [Cookie Policy](https://rusynlit.sk/index.php/cookie-policy/) - This site uses cookies - small text files that are placed on your machine to help the site provide a better user experience. In general, cookies are used to retain user preferences, store information for things like shopping carts, and provide anonymised tracking data to third party applications like Google Analytics. As a rule, cookies

## Kategórie

- [Nezaradené](https://rusynlit.sk/index.php/category/nezaradene/)
- [Актуалности](https://rusynlit.sk/index.php/category/aktualnosty/)
- [Штудії, рецензії](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/studiji-recenziji/)
- [Юбіланты](https://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/jubilanty/)
- [Русиньскы писателї](https://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/)
- [Публікації в ПДФ](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/publikacijivpdf/)
- [Літературный конкурз ММ](https://rusynlit.sk/index.php/category/literaturnyj-konkurz-mm/)
- [Оцїнїня](https://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/оцїнїня/)
- [Укажкы з творчости](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/ukazky-z-tvorcosty/)
- [Біоґрафії писателїв](https://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/biografiji-pysateliv/)
- [Література](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/)
- [Інформації о сполку](https://rusynlit.sk/index.php/category/informacijiospolku/)
- [Книжкы на продай](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/knyzkynaprоdaj/)
- [Акції](https://rusynlit.sk/index.php/category/aktualnosty/akciji/)
- [Інтервю](https://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/intervju/)
- [Літературный фонд](https://rusynlit.sk/index.php/category/literatura/literaturnyj-fond/)

## Značky

- [Людміла Шандалова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ludmila-sandalova/)
- [Премія А. Павловіча](https://rusynlit.sk/index.php/tag/premija-a-pavlovica/)
- [Червеный берег](https://rusynlit.sk/index.php/tag/cervenyj-bereh/)
- [Миколай Ксеняк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mykolaj-ksenak/)
- [Тота аґентура](https://rusynlit.sk/index.php/tag/tota-agentura/)
- [Колисочка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/kolysocka/)
- [Штефан Смолей](https://rusynlit.sk/index.php/tag/stefan-smolej/)
- [Штефан Сухый](https://rusynlit.sk/index.php/tag/stefan-suchyj/)
- [Сучасна русиньска література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/sucasna-rusynska-literatura/)
- [TAG](https://rusynlit.sk/index.php/tag/tag/)
- [Літературный конкурз ММ](https://rusynlit.sk/index.php/tag/literaturnyj-konkurz-mm/)
- [Юрко Харитун](https://rusynlit.sk/index.php/tag/jurko-charytun/)
- [Владїслав Сивый](https://rusynlit.sk/index.php/tag/vladislav-syvyj/)
- [СРПС](https://rusynlit.sk/index.php/tag/srps/)
- [Кветослава Копорова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/kvetoslava-koporova/)
- [Марія Мальцовска](https://rusynlit.sk/index.php/tag/marija-malcovska/)
- [Михал Павліч](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mychal-pavlic/)
- [Квета Мороховічова-Цвик](https://rusynlit.sk/index.php/tag/kveta-morochovicova-cvyk/)
- [Івана Сливкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ivana-slyvkova/)
- [Петер Каша](https://rusynlit.sk/index.php/tag/peter-kasa/)
- [Марія Ґірова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/marija-girova/)
- [Осиф Кудзей](https://rusynlit.sk/index.php/tag/osyf-kudzej/)
- [Духовна поезія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/duchovna-poezija/)
- [Василь Хома](https://rusynlit.sk/index.php/tag/vasyl-choma/)
- [Інтервю](https://rusynlit.sk/index.php/tag/intervju/)
- [Семінар карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/seminar-karpatorusynistiky/)
- [Премія А. Духновіча](https://rusynlit.sk/index.php/tag/premija-a-duchnovica/)
- [Петра Семанцёва](https://rusynlit.sk/index.php/tag/petra-semancova/)
- [Михал Павук](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mychal-pavuk/)
- [Алманах](https://rusynlit.sk/index.php/tag/almanach/)
- [Мірослав Жолобаніч](https://rusynlit.sk/index.php/tag/miroslav-zolobanic/)
- [Франтїшек Данцак](https://rusynlit.sk/index.php/tag/frantisek-dancak/)
- [Література про дїти](https://rusynlit.sk/index.php/tag/literatura-pro-dity/)
- [Гумор](https://rusynlit.sk/index.php/tag/humor/)
- [Афорізмы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/aforizmy/)
- [Мілан Ґай](https://rusynlit.sk/index.php/tag/milan-gaj/)
- [Моїм родакам](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mojim-rodakam/)
- [Укажка з творчости](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ukazka-z-tvorcosty/)
- [Чудный світ](https://rusynlit.sk/index.php/tag/cudnyj-svit/)
- [Любовны періпетії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/lubovny-peripetiji/)
- [Драма](https://rusynlit.sk/index.php/tag/drama/)
- [Ангелина Ірчак](https://rusynlit.sk/index.php/tag/anhelyna-ircak/)
- [Резонанції на книжкы і подїї](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rezonanciji-na-knyzky-i-podiji/)
- [Мамінка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/maminka/)
- [Studium Carpato-Ruthenorum](https://rusynlit.sk/index.php/tag/studium-carpato-ruthenorum/)
- [Členská schôdza](https://rusynlit.sk/index.php/tag/clenska-schodza/)
- [Сполок русиньскых писателїв Словеньска](https://rusynlit.sk/index.php/tag/spolok-rusynskych-pysateliv-slovenska/)
- [Еміл Кубек](https://rusynlit.sk/index.php/tag/emil-kubek/)
- [Русиньска література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-literatura/)
- [Русиньска література в США](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-literatura-v-ssa/)
- [Членьска громада](https://rusynlit.sk/index.php/tag/clenska-hromada/)
- [Яна Сташкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/jana-staskova/)
- [Даньєла Капралёва](https://rusynlit.sk/index.php/tag/danjela-kapralova/)
- [Біоґрафія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/biografija/)
- [Петро Ялч](https://rusynlit.sk/index.php/tag/petro-jalc/)
- [Зелена фатаморґана](https://rusynlit.sk/index.php/tag/zelena-fatamorgana/)
- [Олена Дуць-Файфер](https://rusynlit.sk/index.php/tag/olena-duc-fajfer/)
- [Александер Зозуляк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/aleksander-zozulak/)
- [Юбіланты](https://rusynlit.sk/index.php/tag/jubilanty/)
- [В сімдесятій семій країнї](https://rusynlit.sk/index.php/tag/v-simdesjatij-semij-krajini/)
- [Михайло Гиряк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mychajlo-hirjak/)
- [Любовна поезія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/lubovna-poezija/)
- [Меланія Германова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/melanija-hermanova/)
- [Штефан Чепа](https://rusynlit.sk/index.php/tag/stefan-cepa/)
- [Гелена Ґіцова-Міцовчінова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/helena-gicova-micovcinova/)
- [Івета Мелнічакова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/iveta-melnicakova/)
- [Гелена Сливкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/helena-slyvkova/)
- [Миколай Шкурла](https://rusynlit.sk/index.php/tag/mykolaj-skurla/)
- [Анна Плїшкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/anna-pliskova/)
- [Запискы обычайного вояка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/zapysky-obycajnoho-vojaka/)
- [Петро Мурянка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/petro-murjanka/)
- [Елена Хомова-Грінёва](https://rusynlit.sk/index.php/tag/elena-chomova-hrinova/)
- [Домініка Новотна](https://rusynlit.sk/index.php/tag/dominika-novotna/)
- [Валерій Падяк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/valerij-padjak/)
- [Русиньска література в Польску](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-literatura-v-polsku/)
- [Недоповіджене](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedopovidzene/)
- [Діяґноза: Фіґлї про дїти](https://rusynlit.sk/index.php/tag/dijagnoza-figli-pro-dity/)
- [Анатолій Кралицкый](https://rusynlit.sk/index.php/tag/anatolij-kralyckyj/)
- [Література періоду народного оброджіня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/literatura-periodu-narodnoho-obrodzina/)
- [Оцїнїня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ocinina/)
- [Марія Шмайдова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/marija-smajdova/)
- [Петро Савчак](https://rusynlit.sk/index.php/tag/petro-savcak/)
- [Александер Духновіч](https://rusynlit.sk/index.php/tag/aleksander-duchnovic/)
- [Carpathia](https://rusynlit.sk/index.php/tag/carpathia/)
- [Entropia](https://rusynlit.sk/index.php/tag/entropia/)
- [Informácia](https://rusynlit.sk/index.php/tag/informacia/)
- [Maroš Krajňák](https://rusynlit.sk/index.php/tag/maros-krajnak/)
- [Marta Součková](https://rusynlit.sk/index.php/tag/marta-souckova/)
- [Інтімна поезія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/intimna-poezija/)
- [Позваня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/pozvana/)
- [Владимір Ілковіч](https://rusynlit.sk/index.php/tag/vladymir-ilkovic/)
- [Публікації](https://rusynlit.sk/index.php/tag/publikaciji/)
- [Жмені родной земли](https://rusynlit.sk/index.php/tag/zmeni-rodnoj-zemly/)
- [Зеркалїня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/zerkalinja/)
- [Споминкы і очекованя](https://rusynlit.sk/index.php/tag/споминкы-і-очекованя/)
- [Найкрасшa приповідка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/najkrassa-prypovidka/)
- [Углы погляду](https://rusynlit.sk/index.php/tag/uhly-pohladu/)
- [Формованя русиньской ідентіты](https://rusynlit.sk/index.php/tag/formovana-rusynskoj-identity/)
- [Інформації о Сполку](https://rusynlit.sk/index.php/tag/informaciji-o-spolku/)
- [Акції](https://rusynlit.sk/index.php/tag/akciji/)
- [З нами Бог](https://rusynlit.sk/index.php/tag/z-namy-boh/)
- [Кошарик плодів](https://rusynlit.sk/index.php/tag/kosaryk-plodiv/)
- [Тяжкый жывот](https://rusynlit.sk/index.php/tag/tazkyj-zyvot/)
- [Хрумкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/chrumky/)
- [Моя тринадцята](https://rusynlit.sk/index.php/tag/moja-trynadcjata/)
- [Приповідка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/prypovidka/)
- [Співанкы спід Убочі](https://rusynlit.sk/index.php/tag/spivanky-spid-uboci/)
- [Будительска література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/budytelska-literatura/)
- [Недїльны віршы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedilny-virsy/)
- [Недїльны байкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedilny-bajky/)
- [Недїльны балады](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedilny-balady/)
- [Вєра Горїшня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/vjera-horisnja/)
- [Недїльный гумор](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedilnyj-humor/)
- [Недїльна приповідка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nedilna-prypovidka/)
- [Академія русиньской културы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/akademija-rusynskoj-kultury/)
- [Русин і Народны новинкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusyn-i-narodny-novynky/)
- [Збірка поезії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/zbirka-poeziji/)
- [Рецензія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/recenzija/)
- [Русиньскы балады](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynsky-balady/)
- [Отрошынкы щастя](https://rusynlit.sk/index.php/tag/otrosynky-scasta/)
- [Одповідж собі сам](https://rusynlit.sk/index.php/tag/odpovidz-sobi-sam/)
- [Русиньскы байкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynsky-bajky/)
- [Наш край - наш рай](https://rusynlit.sk/index.php/tag/nas-kraj-nas-raj/)
- [Русиньска поезія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-poezija/)
- [100 вызнамных Русинів очами сучасників](https://rusynlit.sk/index.php/tag/100-vyznamnych-rusyniv-ocamy-sucasnykiv/)
- [Sukov - moje rodne selo](https://rusynlit.sk/index.php/tag/sukov-moje-rodne-selo/)
- [Анна Симкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/anna-symkova/)
- [Богдан Ґамбаль](https://rusynlit.sk/index.php/tag/bohdan-gambal/)
- [Похорон](https://rusynlit.sk/index.php/tag/pochoron/)
- [Руска Бурса](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ruska-bursa/)
- [Літературный фонд](https://rusynlit.sk/index.php/tag/literaturnyj-fond/)
- [Русиньска проза](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-proza/)
- [Еріка Костова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/erika-kostova/)
- [СНМ - Музей русиньской културы у Пряшові](https://rusynlit.sk/index.php/tag/snm-muzej-rusynskoj-kultury-u-prjasovi/)
- [Серна в нераю](https://rusynlit.sk/index.php/tag/serna-v-neraju/)
- [Штудія](https://rusynlit.sk/index.php/tag/studija/)
- [Марта Соучкова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/marta-sovckova/)
- [Марош Крайняк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/maros-krajnjak/)
- [Федор Віцо](https://rusynlit.sk/index.php/tag/fedor-vico/)
- [Ілько Сова з Баюсова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ilko-sova-z-bajusova/)
- [Габілітація](https://rusynlit.sk/index.php/tag/habilitacija/)
- [Анна Петрикова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/анна-петрикова/)
- [Василь Петровай](https://rusynlit.sk/index.php/tag/vasyl-petrovaj/)
- [Русины](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusyny/)
- [У дїдка на дворї](https://rusynlit.sk/index.php/tag/у-дїдка-на-дворї/)
- [Приповідкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/prypovidky/)
- [Книжкы на продай](https://rusynlit.sk/index.php/tag/knyzky-na-prodaj/)
- [Анна Кузмякова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/anna-kuzmjakova/)
- [Перша ліґа парібків](https://rusynlit.sk/index.php/tag/persa-liga-paribkiv/)
- [Лем.фм](https://rusynlit.sk/index.php/tag/лем-фм/)
- [Ванё Гунянка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ванё-гунянка/)
- [Публіцістіка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/публіцістіка/)
- [Напю ся водічкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/napju-sja-vodicky/)
- [Владимір Семан](https://rusynlit.sk/index.php/tag/владимір-семан/)
- [Русиньскы народны співанкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньскы-народны-співанкы/)
- [Ян Калиняк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ян-калиняк/)
- [Русиньскый фолклор](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньскый-фолклор/)
- [Русиньска народна творчость](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньска-народна-творчость/)
- [Русиньскы співанкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньскы-співанкы/)
- [Русиньска народна ідентіта](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньска-народна-ідентіта/)
- [Русиньскы писателї](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynsky-pysateli/)
- [Біоґрафії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/biografiji/)
- [Михал Шмайда](https://rusynlit.sk/index.php/tag/михал-шмайда/)
- [Анна Галчакова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/анна-галчакова/)
- [Русиньскы приповідкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньскы-приповідкы/)
- [30 років ТАД](https://rusynlit.sk/index.php/tag/30-rokiv-tad/)
- [Театер Александра Духновіча](https://rusynlit.sk/index.php/tag/театер-александра-духновіча/)
- [Князь Лаборець](https://rusynlit.sk/index.php/tag/князь-лаборець/)
- [ТАД](https://rusynlit.sk/index.php/tag/тад/)
- [Яна Трущіньска-Сива](https://rusynlit.sk/index.php/tag/яна-трущіньска-сива/)
- [OPR](https://rusynlit.sk/index.php/tag/opr/)
- [Выгодночіня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/выгодночіня/)
- [Elaine Rusinko](https://rusynlit.sk/index.php/tag/elaine-rusinko/)
- [Карпаторусиньска література в США](https://rusynlit.sk/index.php/tag/карпаторусиньска-література-в-сша/)
- [Літературный конкурз Марії Мальцовской](https://rusynlit.sk/index.php/tag/literaturnyj-konkurz-mariji-malcovskoj/)
- [Репертоарный зборник](https://rusynlit.sk/index.php/tag/репертоарный-зборник/)
- [Історія Русинів на Спішу](https://rusynlit.sk/index.php/tag/історія-русинів-на-спішу/)
- [Мартін Фурманік](https://rusynlit.sk/index.php/tag/мартін-фурманік/)
- [Анна Галґашова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/анна-галґашова/)
- [Россыпаны рядкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/россыпаны-рядкы/)
- [ПДФ](https://rusynlit.sk/index.php/tag/пдф/)
- [Владимір Хыляк](https://rusynlit.sk/index.php/tag/владимір-хыляк/)
- [Лемківска літератуа](https://rusynlit.sk/index.php/tag/лемківска-літератуа/)
- [Проза](https://rusynlit.sk/index.php/tag/проза/)
- [Русиньска класіка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньска-класіка/)
- [Штудії з карпаторусиністікы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/штудії-з-карпаторусиністікы/)
- [Лемківска наука](https://rusynlit.sk/index.php/tag/лемківска-наука/)
- [Приповідкы на кажду пору рока](https://rusynlit.sk/index.php/tag/приповідкы-на-кажду-пору-рока/)
- [Петро Трохановскый](https://rusynlit.sk/index.php/tag/петро-трохановскый/)
- [Лемківска література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/лемківска-література/)
- [Правила русиньского правопису](https://rusynlit.sk/index.php/tag/правила-русиньского-правопису/)
- [Выдавательство Пряшівской універзіты](https://rusynlit.sk/index.php/tag/выдавательство-пряшівской-універзіт/)
- [Словник](https://rusynlit.sk/index.php/tag/словник/)
- [Ортоґрафічный словник](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ортоґрафічный-словник/)
- [Ґраматічный словник](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ґраматічный-словник/)
- [Ґраматіка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ґраматіка/)
- [Вызнаменаня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/вызнаменаня/)
- [Василь Ябур](https://rusynlit.sk/index.php/tag/василь-ябур/)
- [Списовный русиньскый язык](https://rusynlit.sk/index.php/tag/списовный-русиньскый-язык/)
- [Миколай Коневал](https://rusynlit.sk/index.php/tag/миколай-коневал/)
- [Správa o činnosti](https://rusynlit.sk/index.php/tag/sprava-o-cinnosti/)
- [Людміла Шандалоа](https://rusynlit.sk/index.php/tag/людміла-шандалоа/)
- [Г. Х. Андерсен](https://rusynlit.sk/index.php/tag/h-ch-andersen/)
- [Русиньскый переклад](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньскый-переклад/)
- [Алена Янцурова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/алена-янцурова/)
- [Медайлон](https://rusynlit.sk/index.php/tag/медайлон/)
- [Зужька](https://rusynlit.sk/index.php/tag/зужька/)
- [Захранка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/захранка/)
- [Під скалов росте свербогуза](https://rusynlit.sk/index.php/tag/під-скалов-росте-свербогуза/)
- [Літературна наука](https://rusynlit.sk/index.php/tag/літературна-наука/)
- [Інтерпретація](https://rusynlit.sk/index.php/tag/інтерпретація/)
- [Уяцькыма дражками](https://rusynlit.sk/index.php/tag/уяцькыма-дражками/)
- [Выстава фотоґрафій](https://rusynlit.sk/index.php/tag/выстава-фотоґрафій/)
- [ОЗ Колысочка - Kolíska](https://rusynlit.sk/index.php/tag/оз-колысочка-koliska/)
- [Зузанчины мудроты](https://rusynlit.sk/index.php/tag/зузанчины-мудроты/)
- [Іван Боднар](https://rusynlit.sk/index.php/tag/іван-боднар/)
- [Стары рущаньскы пригоды](https://rusynlit.sk/index.php/tag/стары-рущаньскы-пригоды/)
- [Ёжко Быцько](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ёжко-быцько/)
- [Співанкы спід Білой Горы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/співанкы-спід-білой-горы/)
- [Вызва к одводу 2%](https://rusynlit.sk/index.php/tag/вызва-к-одводу-2/)
- [Євґеній Фенцик](https://rusynlit.sk/index.php/tag/jevgenij-fencyk/)
- [Русиньска класика](https://rusynlit.sk/index.php/tag/rusynska-klasyka/)
- [Русиньска літератора народного оброджіня](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русиньска-літератора-народного-обро/)
- [Фонд на підпору културы народностных меншын](https://rusynlit.sk/index.php/tag/фонд-на-підпору-културы-народностных/)
- [Не ганьб ся Русине!](https://rusynlit.sk/index.php/tag/не-ганьб-ся-русине/)
- [Цїна А. Павловіча](https://rusynlit.sk/index.php/tag/цїна-а-павловіча/)
- [Моніка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/моніка/)
- [Маме дома псика](https://rusynlit.sk/index.php/tag/маме-дома-псика/)
- [Гавриіл Бескид](https://rusynlit.sk/index.php/tag/гавриіл-бескид/)
- [Андерсеновы приповідкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/андерсеновы-приповідкы/)
- [Путовна выстава ілустрацій Андерсоновых приповідок](https://rusynlit.sk/index.php/tag/путовна-выстава-ілустрацій-андерсон/)
- [Творы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/творы/)
- [Емілій Кубек](https://rusynlit.sk/index.php/tag/емілій-кубек/)
- [Правдива выповідь](https://rusynlit.sk/index.php/tag/правдива-выповідь/)
- [ТАҐ](https://rusynlit.sk/index.php/tag/таґ/)
- [Родне слово](https://rusynlit.sk/index.php/tag/родне-слово/)
- [Замішка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/замішка/)
- [Поклад русиньской матери](https://rusynlit.sk/index.php/tag/поклад-русиньской-матери/)
- [Дуплава верьба](https://rusynlit.sk/index.php/tag/дуплава-верьба/)
- [Традіції а звыкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/традіції-а-звыкы/)
- [Народопис](https://rusynlit.sk/index.php/tag/народопис/)
- [Пословіцї](https://rusynlit.sk/index.php/tag/пословіцї/)
- [Ганс Хрістіан Андерсен](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ганс-хрістіан-андерсен/)
- [Перекладова література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/перекладова-література/)
- [Максовы новы чіжемкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/максовы-новы-чіжемкы/)
- [Emília Sičáková Beblavá](https://rusynlit.sk/index.php/tag/emilia-sicakova-beblava/)
- [Korene](https://rusynlit.sk/index.php/tag/korene/)
- [На кус історії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/на-кус-історії/)
- [Русин.фм](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русин-фм/)
- [Русин](https://rusynlit.sk/index.php/tag/русин/)
- [Часопис](https://rusynlit.sk/index.php/tag/часопис/)
- [Павло Роберт Маґочій](https://rusynlit.sk/index.php/tag/павло-роберт-маґочій/)
- [Karpatská Rus](https://rusynlit.sk/index.php/tag/karpatska-rus/)
- [Атлас](https://rusynlit.sk/index.php/tag/атлас/)
- [Головный тарабанщік](https://rusynlit.sk/index.php/tag/головный-тарабанщік/)
- [Петер Шворц](https://rusynlit.sk/index.php/tag/петер-шворц/)
- [Орест Сабов](https://rusynlit.sk/index.php/tag/орест-сабов/)
- [Ярослав Сысак](https://rusynlit.sk/index.php/tag/ярослав-сысак/)
- [Моя ліра и кимвал](https://rusynlit.sk/index.php/tag/моя-ліра-и-кимвал/)
- [Зденка Цітрякова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/зденка-цітрякова/)
- [Коміка](https://rusynlit.sk/index.php/tag/коміка/)
- [Стереотіп](https://rusynlit.sk/index.php/tag/стереотіп/)
- [Література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/література/)
- [Гуморескы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/гуморескы/)
- [Петро Медвідь](https://rusynlit.sk/index.php/tag/петро-медвідь/)
- [Синьов країнов](https://rusynlit.sk/index.php/tag/синьов-країнов/)
- [Петро Шворц](https://rusynlit.sk/index.php/tag/петро-шворц/)
- [Peter Švorc](https://rusynlit.sk/index.php/tag/peter-svorc/)
- [Дікенс](https://rusynlit.sk/index.php/tag/дікенс/)
- [ОЗ молоды.Русины](https://rusynlit.sk/index.php/tag/оз-молоды-русины/)
- [Цїна ПСК](https://rusynlit.sk/index.php/tag/цїна-пск/)
- [Іван Чіжмар](https://rusynlit.sk/index.php/tag/іван-чіжмар/)
- [Осїнь на Комарнику](https://rusynlit.sk/index.php/tag/осїнь-на-комарнику/)
- [Князь Корьятович](https://rusynlit.sk/index.php/tag/князь-корьятович/)
- [Еміґрантска література](https://rusynlit.sk/index.php/tag/еміґрантска-література/)
- [Леа Васькова](https://rusynlit.sk/index.php/tag/леа-васькова/)
- [Анна Замутовска](https://rusynlit.sk/index.php/tag/анна-замутовска/)
- [Моніка Даґан](https://rusynlit.sk/index.php/tag/моніка-даґан/)
- [Річник Руской бурсы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/річник-руской-бурсы/)
- [Актуаліты](https://rusynlit.sk/index.php/tag/актуаліты/)
- [Михайло Фейса](https://rusynlit.sk/index.php/tag/михайло-фейса/)
- [Словникы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/словникы/)
- [Руснаци у Сербії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/руснаци-у-сербії/)
- [Новы книжкы](https://rusynlit.sk/index.php/tag/новы-книжкы/)
- [Презентація](https://rusynlit.sk/index.php/tag/презентація/)
- [Зборник поезії](https://rusynlit.sk/index.php/tag/зборник-поезії/)