Марія Шмайдова – Осїнь на Комарнику

Автор: Марія Шмайдова

Назва: Осїнь на Комарнику

Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2024

Чісло сторінок: 108 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89746-11-8

Мож стягнути ту: Осїнь на Комарнику

Вышла книжка Марії Шмайдовой Осїнь на комарнику (2024)

Марiя Шмайдова ся народила в Стропкові 8. фебруара 1964. Дїтинство і школьскы рокы пережыла у Свіднику. Часто навщівлёвала і родне село свого вітця Николая Бабея – Вышнїй Комарник. У роцї 1985 ся выдала і жыє вєдно зо своїм мужом Павлом у селї Потїчкы недалеко Стропкова. Понад 40 років свого професійного жывота засвятила школству. Выштудовала учітельство про 1. ступень основных школ. Понад 20 років учіла в основній школї. Теперь уж минуло 20 років, як перешла робити на школьскый уряд до Стропкова.

В роцї 2020 вступила до Сполку русиньскых писателїв Словеньска, якый їй выдав дві книжкы про дїти – У дїдка на дворї (2020) і Під диков грушков (2023). В роцї 2022 їй вышла книжка Максовы новы чіжемкы, яку їй выдало Oбчаньске здружіня Колысочка – Kolíska. В книжках описує найкрасшы моменты з тыма найменшыма з родины – із своїма внучатами. Книжкы написала про дїти, якы суть про ню і дотеперь великов іншпіраціёв в творчости. Не забывать ани на свою любов к природї, што ся вказало у книжцї Під диков грушков, в якій ся дїти і дорослы можуть дізнати многы хосенны інформації зо жывота мушковины.

Iнтересне дїтинство пережывала Марія Шмайдова і у своёй бабкы Юлії Сейканічовой-Бабеёвой. Уля Горїшня єй звали. Выховала двоє дїтей – Николая і Михала. Праві першого з них Николая постигло дїтинство серед войнового конфлікту в Другій світовій войнї. Жадна матїрь не хоче, жебы єй дїтина пережывала то, што зажывали єй малы дїти, в осени 1944 у Вышнїм Комарнику. Пережыли войну серед найкрутїшых боїв на Дуклї.

Николай, уже як дорослый хлоп, выповів много пережытого в часах войны. Марія Шмайдова свого вітця выслухала а записала вшытко, што чула.

Хоць уж отець Николай не жыє, но в памяти єй зістали ёго розповіди. Їх выслїдком є книжка Осїнь на Комарнику. В осени 2024 было 80 років од часу, што война перешла через Дукляньскый перевал. Няй книжка припомяне чітателям і малы геройства обычайных людей, якы родный край

не опустили ани в тых найтяжшых моментах свого жывота. Двараз поставили на ногы своє село, бо дві войны през нёго перешли і знічіли го.

Вышнїй Комарник приріс ку сердцю і Марії Шмайдовій. Є рада, же не познала сказу села в часах обидвох світовых воєн. Познать лем красоту природы в цїлій околіцї і приємных, добрых людей, што в нїм жыють.

56. семінар карпаторусиністікы – на тему сучасной русиньской літературы

Михал Павліч: КОМІКА СТЕРЕОТІПІВ У ПРОЗЇ МІРОСЛАВА ЖОЛОБАНІЧА

Одбыв ся 56. научный семінар капаторусиністікы

По скоро тройрочній павзї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав на 16. марца 2023 в просторах ректорату – в засїдални Consilium maius уже 56. семінар карпаторусиністікы.

Семінары карпаторусиністікы мали перед пандеміёв Ковід своїх реґуларных навщівників (хоць їх чісло ся в послїднїх двох роках поступно знижовало), але все ся нашло холем 10 – 15 особ, котрых заінтересовала авізована тема із жывота Русинів як автохтонной міноріты, компактно жыючой на северовыходї Словакії і в сусїднїх штатах – В Польщі, на Українї і в Мадярьску. Найбівшый інтерес в минулости быв о семінары, на котрых были презентованы темы з давнїшой і недавной історії Русинів.

Много раз было конштатоване, же в рамках третёго народного оброджіня Русинів і їх наслїдной ревіталізації найпрудшым темпом ся розвивать передовшыткым літературна сфера. Темы, дотыкаючі ся сучасной русиньской літературы были уже дакілько років презентованы звычайно зачатком календарьного рока. Семінары были споєны з презентаціёв розвоя сучасной русиньской літературы найновшыма выданями передовшыткым умелецькых текстів (але ай научной, одборной і одборно-популарной літературы) за цїлый попереднїй рік.

Такым быв ай 56. семінар на літературну тему, на котрім выступив одборный асістент Інштітуту русиньского языка і културы ПУ Мґр. Михал Павліч, ПгД.

Михал Павліч ся од скончіня докторандьскых штудій (2018), коли обгаїв дізертачну роботу під менторством проф. ПгДр. Петра Кашы, венує теорії літературы і сучасній русиньскій літературї на Словакії. На семінару карпаторусиністікы выступив із темов Коміка стереотіпів у прозї Мірослава Жолобаніча, іншпірованый главнї послїднїма двома публікаціями гуморесок Міра Жолобаніча – Захранка (2020) і Дуплава верьба (2021), ід котрому, надїєме ся, прибуде тото року ай третя часть – Горечій кавей (з укажков з приправлёваной публікації здобыв автор перше місце в Літературнім конкурзї Марії Мальцовской 9).

Орґанізаторы семінара вырїшли на тот раз закликати на семінар ай штудентів середнїх школ, тых, котры проявили інтерес о сучасну русиньску літературу – з Педаґоґічной академії і Середнёй одборной школы служеб на ул. Кошіцька, обидві у Пряшові. Відїло ся, же їх семінар заінтересовав і проявили таксамо інтерес о найновшы выданя русиньской літературы, котры мали  можность дістати ай з венованём авторів. На семінар прияли позваня русиньскы авторы – Марія Шмайдова, Миколай Коневал, Мілан Ґай і Мірослав Жолобаніч.

Як выплывать з назвы темы семінара, гуморескам четвертого позваного гостя быв венованый выступ літерата Михала Павліча, зато было інтересне про автора дізнати ся, як принимать, аналізує і оцїнює ёго штіл писаня одборник – літерат, а про участників семінара зась выникла добра можность давати авторови вопросы, главнї о тім, одкы бере іншпірацію на писаня.

Конець діскусії завершыла Кветослава Копорова, котра вела семінар, такыма словами: „Є добрї, кедь знаєме приїмати гумор у вшыткых ёго подобах, засміяти ся з веселой, але даколи ай смутно-гуморной сітуації, а „майстрами жывота“ ся стаєме тогды, кедь ся знаєме засміяти ай самы із себе. А суть меджі нами тыж люде, котры знають розосміяти нелем себе, але ай другых. Мають необычайный талент – творити гумор. Такым є ай наш днешнїй взацный гость – Міро Жолобаніч“.

Позад діскусії докторандка Мґр. Михала Голубкова представила найновшы выданя з области карпаторусиністікы за послїднї три рокы а мілов точков за семінаром было выступлїня інтерной докторандкы Інштітуту русиньского языка і културы Мґр. Домінікы Новотной із своїм найновшым репертоаром співанок.

-кк-

Фото З. Цітрякова.

Одбыла ся вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв

Членьска громада Сполку русиньскых писателїв

16. марца 2023 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за рік 2022 і представила планы на далшый рік. Сполок в рамках своїх актівіт в роцї 2023 предкладать штири проєкты до Фонду на підпору културы народностных меншын – проєкт на выданя двох публікацій, проєкт Літературный конкурз Марії Мальцовской (юбілейный – десятый рочник) і проєкт на реалізацію вебовой сторінкы www. rusynlit.sk.

По успіху двох выданых книжок куртых гуморістічных повідань автора Міра Жолобаніча Захранка і Дуплава верьба, того року предложыв Сполок на выданя третє продовжіня гуморесок, теперь з назвов: Горечій кавей (іде знову о курты повіданя з гуморным підтекстом і ілустраціями автора). Другов предложеным текстом на выданя суть повіданя про найменшых зо жывота мушковины – Під диков грушков авторкы Марії Шмайдовой. До того часу іщі не знаєме, ці будуть проєкты схалены.

Заключінём проґраму громады были офіціалны ґратулації нелем вітязям минулорочного літературного конкурзу Марії Мальцовской, але ай вшыткым участникам літературного конкурзу, котрым были переданы діпломы.

Як то бывало звыком перед пандеміёв, позад членьской громады Сполку наслїдовав семінар карпаторусиністікы на тему русиньской літературы. Сьме потїшены, же по трёх роках павзы (послїднїй семінар карпаторусиністікы быв концём рока 2019, а планованый семінар – в марцу 2020 ся уже з доводу пандемії не зреалізовав) ся знова тота традіція обновила і будеме ся надїяти, же семінар, котрому выступаючій – Мґр. Михал Павліч, ПгД. дав назву Коміка стереотіпів Мірослава Жолобаніча, заінтересовав як публіку молодых штудентів, так ай традічных навщівників семінарів карпаторусиністікы.

-кк-

фото Зденкы Цітряковой.

Шмайдова, Марія – У дїдка на дворї

Автор: Марія Шмайдова

Назва: У дїдка на дворї

Выдал: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020

Чісло сторінок: 100 с.

Язык: русиньскый (азбука)

ISBN: 978-80-89746-06-4

Мож стягнути ту: Шмайдова, Марія – У дїдка на дворї

Членьска громада Сполку – по двох роках

27. юна 2022 ся на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшiвской універзіты у Пряшові одбыла вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска. По двох роках (в роках 2020 і 2021 з прічіны пандемії Ковід-19 ся сходили лем членове рады Сполку) ся до Пряшова зышли русиньскы писателї з окресів Снина, Меджіабірцї, Свідник, Стропків і Стара Любовня.

Громаду вела председкыня Сполку Кветослава Копорова, котра інформовала о выслїдках роботы за послїднї два рокы і представила планы на далшый рік. Сполок традічно в рамках своїх актівіт предкладать три проєкты до Фонду на підпору културы народностных меншын – проєкт на выданя єдной публікації, проєкт Літературный конкурз Марії Мальцовской і проєкт на реалізацію вебовой сторінкы www. rusynlit.sk. Так тому было ай в роцї 2022. По минулорoчнім успіху выданой книжкы куртых гуморістічных повідань автора Міра Жолобаніча Захранка, ай того року предложыв Сполок на выданя вольне продовжованя гуморесок, теперь з назвов: Дуплава верьба (іде знову о курты гуморескы з ілустраціями автора). Нажаль, з доводу пандемії, але, як сьме были інформованы, ай з доводу недостатку працовных сил на Фондї, іщі все не знаме, ці были проєкты схвалены. Надїяме ся же ся так стане холем до конця лїта.

Єдным з пунктів, котры были проїднаны на громадї было ай удїлёваня творивых штіпендій русиньскым авторам (того року была удїлена єдна творива штіпендія – Л. Шандаловій), а таксамо інформація о тогорочнім удїлёваню Цїны і премії А. Павловіча за русиньску літературу. Як ся выявило в ходї зборів, вітязь іщі не быв офіціално выголошеный, хоць засїданя Літературного фонду уже проходило (якраз в тот день – 27. 6. 2022 в Братїславі), также, як поінформовав член комісії при Літератунрім фондї за русиньску меншыну Михал Павліч, выслїдкы ся дізнаме десь у септембрї, хоць по іншы рокы то бывало в юну.

Оцїнeны авторы Літературного конкурзу Марії Мальцовской – 2. місто – Владїслав Сивый (другый злїва), 1. місто – Людміла Шандалова (третя злїва).

Позітівным є факт, же до Сполку были прияты троє новы членове – Марія Шмайдова, Миколай Коневал і Владїслав Сивый. По скончіню функчного періоду была за председкыню Сполку знову зволена Кветослава Копорова, также буде вести Сполок далшы штири рокы.

Нова членка Сполку Марія Шмайдова (вправо) вєдно з Людмілов Шандаловов

Приємным заключінём были ґратулації юбілантам – Мірови Жолобанічови і Осифови Кудзеёви, котры в тім роцї славили округлый юбілей, таксамо ґратулації вітязям літературного конкурзу 2021 – Владїславови Сивому, Людмілї Шандаловій і Еленї Хомовій, котра выданём самостатной публікації  ся стала кандідатков на членство.

-кк-

фото М. Павліч

Вышла нова книжка Мірослава Жолобаніча

В роцї 2021 вышла нова книжка гумору і сатіры Мірослава Жолобаніча: Захранка.

Мірослав Жолобаніч быв в минулім роцї оцїненый 1. містом в рамках  7. Літературного конкурзу Марії Мальцвоской в роцї 2020. Новій книжцї жычіме штонайвеце спокійных чітателїв і позітівных рецензій!

Слово зоставителя

.

Кедь гумор і сатіра суть сучастёв нашого жывота, тогды ся чуєме слободнїшыма, дістаєме посередництвом гумору жывотодарну силу, оптімізм, чуєме в собі природну радость. Псіхолоґове доконця твердять, же гумор є єден  із главных псіхогіґіенічных елементів душевной свіжости чоловіка і бранить ёго душевному розкладу.  З помочов гумору можеме легше здолати старости каждоденного жывота.

Є добрї, кедь знаєме приїмати гумор у вшыткых ёго подобах: засміяти ся з веселой, але даколи ай смутно-гуморной сітуації, а „майстрами жывота“ ся стаєме тогды, кедь ся знаєме засміяти ай самы із себе. Нащастя, суть меджі нами люде, котры знають розосміяти нелем себе, але ай другых. Мають необычайный талент – творити гумор. Такым є ай Міро Жолобаніч. Кругу чітателїв ся представив як автор куртых высловів – афорізмів на розлічны темы, котры доповнює властныма карікатурами. Міро Жолобаніч є властно тихым, ненападным позорователём жывота і розлічных сітуацій в нїм, котры коментує властным способом – куртыма высловами – афорізмами. Они суть нелем гуморным, містами аж сатірічным выядрїнём позорованой сітуації, але часто мають в собі закомпоноване і поучіня. Як сам конштатує, ёго сатірічный погляд на розлічны аспекты жывота го робить слободнїшым і веде го к оптімістічнїшому погляду на світ і на жывот. Сьме пересвідчены, же такы бенефіты приносить гумор і чітателям афорізмів Міра Жолобаніча.

В русиньскім контекстї ся Міро Жолобаніч попри уж знамім карікатурістови Федорови Віцови стає далшым автором-гуморістом. По выданю семох книжок кресленого гумору (Bavme sa hokejom, 2013; Basketbal nás baví, 2014; IT vtipy a iné, 2015; Smiech náš každodenný/Сміх наш каждоденный, 2017; Хто ся сміє, є одважный,  2017; Хто ся сміє, є мудрый, 2018; Хто ся сміє, є здравый, 2019) ся так обявлює „нова тварь“ кресленого гумору на русиньскій умелецькій сценї. Ай выданём своёй найновшой публікації – Захранка Міро зістає в темі гумору і сатіры, але мінить жанер і представлює ся чітателёви куртыма гуморесками, котры, як інакше, доповнює властныма карікатурами.

Захранка – санїтка захранной службы приходить ід хворому ай до тых найоддаленїшых кутів републікы, жебы захранити тото найцїннїше – жывот чоловіка. Віриме, же Захранка Міра Жолобаніча в подобі девятнадцятёх куртых гуморесок стане ся сімболічно першов помочов в тых неблагых часах пандемії і приведе честованого чітателя к благородным і оптімістічным думкам, к лїпшому, надїйнїшому погляду на світ і жывот навколо нас.

 

Кветослава Копорова,

 

авторка проєкту

Книжку можете купити цез наш формулар або на мейловых адресах, цїна є 8€.

 

Выдаватель: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2021

Выдрукованя: GRAFOTLAČ PREŠOV, s.r.o.

Выданя: перше

Тіраж: 300 фалатків

Чісло сторінок: 88

ISBN: 978-80-89746-07-1

Správa o činnosti Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska

Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska je pokračovateľom vydavateľských aktivít v oblasti krásnej literatúry Rusínov z minulosti. Spolok počas svojho trvania od polovice roku 2001 vydal niekoľko almanachov, odborných publikácií s tematikou rozvoja rusínskej literatúry, ale najmä množstvo umeleckých textov v rusínskom normatívnom jazyku.

 

Vydavateľská činnosť

Almanachy

Tieto publikácie vydané Spolkom rusínskych spisovateľov Slovenska nadväzujú na tradície almanachov Alexandra Duchnoviča. Almanachy (dohromady ich vyšlo deväť, v rokoch 2003 až 2011) pozostávajú z rôznorodého obsahu ako sú informácie o činnosti Spolku a jeho aktivitách (napr. literárne semináre, literárna súťaž), medailóny rusínskych spisovateľov, literárna kritika zameraná na rusínsku literatúru, ukážky z prekladovej či literárnej tvorby súčasných rusínskych spisovateľov (poézia, próza, ale aj dráma).

 

Русиньскый літературный алманах  (2003). Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2004) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2005) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2006) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2007) Доц. ПгДр. Василь Хома, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2008) Доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах (2009) Доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н. (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах на 2010-ый рік). Мґр. А. Зозуляк (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска.

Русиньскый літературный алманах на 2011-ый рік. Мґр. А. Зозуляк (ед.) – ПгДр. Кветослава Копорова (ед.). Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 108 с.

Krásna literatúra a odborná literatúra

Literatúra vydávaná Spolkom rusínskych spisovateľov Slovenska prezentuje súčasné možnosti rusínskej literatúry, jej tematickú a žánrovú rozmanitosť a od začiatku tiež tvorbu rusínskych autorov, ktorých obrodenecký proces Rusínov a následná kodifikácia jazyka inšpirovali k písaniu poetického slova a tiež prozaických diel v spisovnom rusínskom jazyku (autori ako Kveta Morochovičová-Cvik, Iveta Melničáková, Miroslava Lacová, Svetlana Škovranová, Mikuláš Škurla, Mikuláš Koneval, Peter Jalč, Petra Semancová, Milan Gaj, Ľudmila Šandalová, Miroslav Žolobanič, Daniela Kapraľová, Mária Šmajdová a ďalší). Rovnako významnou súčasťou literatúry vydávanej Spolkom sú aj diela známych novodobých rusínskych autorov ako napr. Mikuláš Kseňák, Michal Hirjak, Štefan Suchý, Štefan Smolej, Helena Gicová-Micovčinová, Jurko Charitun atď.

 

Vydané publikácie:

 

Ґай, М. 2016. Моїм родакам. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 80 с.

Ґіцова-Міцовчінова, Г. 2012. Ружа під облаком. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, Пряшів, 142 с.

Жолобаніч, М. 2017. Хто ся сміє, є одважный. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска , 63 с.

Жолобаніч, М. 2018. Хто ся сміє, є мудрый. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 95 с.

Жолобаніч, М. 2019. Хто ся сміє, є здравый. Афорізмы доповнены карікатурами. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 79 с.

Зозуляк, А., (ред.) 2010. Русиньскый літераурный алманах на рік 2010. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 182 с.

Ілковіч, В., (ред.) 2014. Русиньскый новинарь. Спомины новинаря Алексія Ільковіча. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 130 с.

Kсеняк, М. 2002.  Выбраны байкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 80 с.

Ксеняк, М. 2009.  Жмені родной землі. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 135 с.

Ксеняк, М. 2010. Зеркалїня. Zrkadlenie. Байкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 200 с.

Ксеняк, М. 2013. Споминкы і очекованя. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 130 с.

Купка, В. 2004.  Дом без світла. Стихы. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 87 с.

Лацова-Гупцеёва, М. 2006. Аура. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 41 с.

Мальцовска, М. 2012. Найкрасша приповідка. Выбір з творчости. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 284 с.

Мороховічова-Цвик, К. 2011. Камаратя спід зеленого дуба і белавого неба. Гаданкы. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 110 с.

Мороховічова-Цвик, К. 2014.  Любовны періпетії. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 68 с.

Падяк, В. 2012. Нарис історії карпаторусиньской літературы ХVI. – XXI. стороча. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 140 с.

Семанцёва, П. 2013. Россыпаны рядкы. Проза. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 143 с.

Смолей, Ш. 2009. Нагода або судьба. Проза. Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 141 с.

Сухый, Ш. 2009. Незабудка. Поезія про дїти. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 94 с.

Сухый, Ш. 2009. Міст над ріков часу. Есеї. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 64 с.

Шмайдова, М. 2020. У дїдка на дворї. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 100 с.

Харитун, Ю. 2011. Мої сны. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 224 с.

Харитун, Ю. 2012.  Мої незабудкы. Поезія. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 236 с.

Хома, В. – Xомова, М. 2005. Оброджіня Русинів. (Зборник статей і штудій о русиньскій літературі, културі і діятельстві русиньскых орґанізацій пі року 1989). Пряшів: Сполок русиньскых писателів Словеньска, 224 с.

Ялч, П. 2014. Мамко, подьме чітати. Поезія про дїти. Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 65 с.

Ďalšia podporená činnosť Spolku:

8 ročníkov Literárnej súťaže Márie Maľcovskej (od roku 2010)

Literárna súťaž Márie Maľcovskej je pod týmto názvom organizovaná už ôsmy rok, pomenovaná bola na pamiatku významnej prozaičky Márie Maľcovskej, ktorá odišla na večnosť v roku 2010. Literárna súťaž sa zameriava na objavovanie a podporu začínajúcich autorov píšucich po rusínsky. Spolok v rámci súťaže oceňuje najlepšie, doteraz nepublikované diela v oblasti poézie, prózy, esejí a drámy v spisovnom rusínskom jazyku. Po vyhlásení výsledkov súťaže sú diela publikované v literárnej rubrike časopisu Rusín s názvom Pozdravenie Rusínov a na webovej stránke Spolku.

Založenie a udržiavanie webovej stránky Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska (od roku 2018).

Webová stránka Spolku rusínskych spisovateľov Slovenska (http://www.rusynlit.sk)  slúži pre potreby občianskeho združenia aj širokej verejnosti. Na stránke je možné nájsť informácie o súčasnej rusínskej literatúre na Slovensku v niekoľkých sekciách. Sú tu zverejňované informácie o vydanej literatúre, prezentačných akciách OZ, ako aj o ďalších akciách spojených sú súčasnou rusínskou literatúrou. Ďalej biografie autorov, rozhovory, zoznamy ich diel a informácie o oceneniach. V rámci sekcie Literatúra sú publikované odborné články posudzujúce súčasnú rusínsku literatúru, ukážky z publikovaných literárnych textov, ako aj z diel zaslaných do Literárnej súťaže Márie Maľcovskej (vrátane organizačných informácií ako sú termíny či podmienky účasti).

Zrealizované projekty, ktoré boli podporené z verejných zdrojov, možno vyhľadať na stránkach:

https://dotacie.vlada.gov.sk/ (do roku 2018)

https://podpora.kultminor.sk/statistiky/program (od roku 2018)

Вышла книжка дїтиньскых пригод У дїдка на дворї Марії Шмайдовой – красный дарунок про найменшых

В тых днях вышла перша книжка авторкы Марії Шмайдовой: У дїдка на дворї. 17 куртых повідань про найменшых в азбуцї і латинцї – по русиньскы. Публікацію выдав Сполок русиньскых писателїв і може быти вгодным дарунком під ялічку про тых, котры ся хотять вернути до носталґічных часів свого дїтинства на селї. Бабка Марінка і єй внучата – Тімонко, Біанка, Танїчка і Ганїчка пережывають неповторны сітуації на дїдковім дворї в маленькім русиньскім селї Потічкы недалеко Стропкова.

Книжку мож купити ту.

Слово на путь новій книжцї
Мале селечко на концю світа в якім не суть жадны школы, обходы, лем пару хыж, єден сeльскый уряд, автобусова заставка і церьков. Зо штирёх стран го лемують берегы з паствинами, луками, ззаду ся зеленїють лїсы. З великым і рушным містом, де є велё моторів, людей, вшеліякых будов ся то не дасть порівнати. Поставите ся ту – в Потічкох, тварёв проти сонцю і вітру, розтягнете рукы дошырока і зглубока ся надыхнете. Чуєте тот люфт? Свіжый, пахнячій, можете ся розбігнути і вольнї дыхати. Ту учуєте цїлу красу природы, слободу, вольность і спокій…
То саме чую і я, а чують то і мої дїти, якы ся в часї вольных днїв радо вертають домів. Якось скоро выросли, розбігли ся до світа, выштудовали у великім містї. Мають уж свої родины. Пришли уж і внучата. I они часто приходжають на тото найчаровнїше місце на світї. Не забывають на нёго. Но зо вшыткого найглавнїше є, же не забывають на свій родный язык – на русинчіну. Бісїдовали по русиньскы зо своёв бабов, мамов, татом, сусїдами, камаратами. Бісїдують дотепер, не забыли на то, не стратили у великім світї своє – я.
Хочу моїм штирём дїтём подяковати, же свої дїточкы учать по русиньскы, а не ганьблять ся ани у великім містї быти Русинами. Свою книжку хочу присвятити праві їм, бо они і їх дїти – мої внучата мі давають іншпірацію і охоту до писаня. Кедь бы моменты зо сполочных хвіль не были записаны, не было бы ани можне подїлити ся з нима з другыма людми, дїтми, родинами. Велё іншпірації мі дає і мій муж, котрый свою бісїду знать приспособити дїтячому світу, а свої думкы выповісти незвычайным, лем ёму властным способом. Вшытко тото треба уж лем дати на папірь і понукнути чітателёви, якый рад венує свій час обычайным людьскым, дїтьскым пригодам, повным
сміху, забавы, але ай поучіня.
Няй пригоды з моїма внучатами будуть на радость із хосенно прожытого часу з книжков, написанов языком, якым, надїю ся, іщі холем де-ту говорять родічі із своїма дїтми. Таксамо вірю, же мілы повіданя ся стануть іншпіраціёв про многых тых, котрым годноты традічной родины не суть чуджі.

Авторка.

 

Мґр. Марія Шмайдова ся народила 8. фебруара 1964 в Стропкові. Цїле дїтинство пережыла у Свіднику, де выростала в родинї ласкавых і люблячіх родічів – Марії і Николая Бабеёвых. Основну девятьрочну школу выходила у Свіднику, де выростала, але много інтересных моментів пережыла і зо своїма старыма родічами, котры походили з Вышнёго Комарника і Шеметковець. Середнёшкольскы штудії єй привели до Пряшова, де выштудовала на тогдышнїй Середнїй педаґоґічній школї шпеціалізацію учітельство про матерьскы школы. Робота учітелькы найменшых дїточок ю наповнёвала, але по часї вырїшила рoзшырити сі шпеціалізацію і на Педаґоґічній факултї Конштантіна філозофа у Нїтрї абсолвовала штудії учітельства про першый ступінь ОШ.
Высокошколькый діплом єй дав можность учіти в основных школах в окресї Свідник і Стропков, де одробила довєдна понад 22 рокы. Ласка к літературї, декламованя на розлічных літературных конкурзах – то были зачаткы, котры ю напрямовали на записованя незвычайной засобы слов малых дїтей, котры зачінають бісїдовати. Іншпіраціёв єй были нелем дїти в школцї, але главнї єй четверо дїтей, котрым ся з ласков веновала. Час плынув, дїти повыростали, а пришла ай зміна роботы. Марія Шмайдова як скушеный педаґоґ по роках учітелёваня перешла робити на школьскый уряд до Стропкова, де робить уже шістнадцятый рік. Меджітым дїти поодходили з дому, до родины пришли внучата – неконечне жрідло нападів і іншпірації. Сполочнї пережыты найкрасшы моменты з тыма найменшыма з родины – із своїма внучатами Марія Шмайдова попробовала зафіксовати до куртых повідань. Так ожывать мале русиньске селечко на концю світа – Потічкы. Ту ся одограють чаровны пригоды бабкы
Марiнкы і єй внучат – Тімонка, Біанкы, Танїчкы і Ганїчкы. Вєдно із своїм мужом Павлом ся їм з ласков венують і суть пересвідчены, же внучата мають дар змінити каждоденный жывот на приповідку.

 

Автор: Марія Шмайдова

Назва: У дїдка на дворї (2020)

Выдав: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020

Чісло сторінок: 100 с.

Язык: русиньскый (азбука і латиніка, двойґрафічне выданя)

ISBN: 978-80-89746-06-4

Цїна: 10 

В припадї, же хочете собі купити книжку, контактуйте нас ту.

 

ПгДр. Кветослава Копрова, ПгД.: 20 років Сполку русиньскых писателїв на Словакії

ПгДр. Кветослава Копрова, ПгД.; Пряшівска універзіта у Пряшові – Інштітут русиньского языка і културы

20 РОКІВ СПОЛКУ РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛЇВ НА СЛОВАКІЇ

(Вплив красной літературы на розвой народной ідентіты і материньского языка карпатьскых Русинів)

Anotácia

Príspevok je výsledkom mapovania činnosti Spolku rusínskych spisovateľov na Slovensku, ako jedného zo združení a spolkov, ktoré vznikali v rámci revitalizačného procesu Rusínov, historikmi označovaného ako tretie národné obrodenie Rusínov. Stanovy spolku boli zaregistrované na Ministerstve vnútra SR v roku 2001, teda desať rokov po tom, ako bola rusínska národnostná menšina oficiálne uznaná štátom ako jedna z národnostných menšín, žijúcich na území Slovenskej republiky. Združenie spisovateľov, píšucich o Rusínoch, ale aj po rusínsky bolo  ďalším významným krokom na ceste k revitalizácii tejto minority tým viac, že po kodifikácii rusínskeho jazyka na Slovensku (1995) vznikol priestor pre písanie krásnej literatúry v ich materinskom jazyku. Koncentrujeme sa na okolnosti vzniku Spolku ako pokračovateľa vydavateľských aktivít v oblasti krásnej literatúry Rusínov z minulosti, ako aj na jeho činnosť počas dvoch dekád existencie. Počas svojho trvania spolok vydal niekoľko almanachov, odborných publikácií s tematikou rozvoja rusínskej literatúry, ale najmä množstvo umeleckých textov v rusínskom normatívnom jazyku.

 

  1. Літературноє заведеніє пряшевскоє період (велико)руського языка і перше народне оброджіня Русинів (А. Духновіч – першый порфесіоналный літерат карпатьскых Русинів.).

Кедь хочеме приближыти історічный контекст розвоя народной ідентіты і материньского языка Русинів, котрый ся проявлёвав у своїх зачатках передовшыткым у сферї русиньксой літературы, мусиме зачати од Александра Духновіча. Мено А. Духновіча, народного будителя карпатьскых Русинів є спяте із першыма свідомыма пробами културно-народного оброджіня карпатьскых Русинів. Тот період, знамый як  перше народне оброджіня Русинів історіци датують на другу половину ХІХ. стороча і зачаток ХХ. стороча і про нёго є характерна орьєнтація на (велико)руськый язык з елементами народного языка Русинів.

Read more

1 2