Značka: Оцїнїня

Найлїпшы русиньскы публікації за рік 2023 оцїнив і Пряшівскый самосправный край

Leave a comment

Верейность спознала найлїпшы книжкы Пряшівского самосправного края за рік 2023. Стало ся так почас святочного оцїнёваня облюбленого літературно-чітательского конкурзу Книга рока ПСК. Авторы найлїпше оцїнёваных книжок ці найоблюбленїшых літературных творів за минулый рік собі оцїнїня перевзяли 23. септембра 2024, в Крайскій книжніцї П. О. Гвєздослава в Пряшові.

Семый рочник конкурзу Книга рока 2023 принїс оцїнїня книжных тітулів і публікацій выданых у минулім роцї, звязаны з краём теметічно або особов автора текстовой ці образовой части твору. У конкурзї взяло участь 59 книжок, якы до конкурзу номіновали заставователї, редакторы, выдавателї, продавaчі книжок, книжніцї, авторы і чітетельска громада і котры оцїнёвала одборна порота. Чітателї собі своїх фаворітiв зволили уж традічно в інтернетовім голосованю о Цїну верейности.

Тот рочник реґіоналной чітательской анкеты принїс оцїнїня тыж у катеґорії Україньска і русиньска література, котра ся выголошує і оцїнює раз за два рокы. О приязень одборной пороты ся снажыло 13 тітулів. Тота наконець вырїшыла о удїлїню першого місця зборнику асоціатівной поезії повной глубокых образів Синёв країнов (Modrou krajinou) од Петра Медвідя. Друге місце удїлила книзї Театер Александра Духновіча в перекладах Ярослава Сисака (Divadlo Alexandra Duchnoviča v prekladoch Jaroslava Sisáka), котру зоставили Валерій Падяк і Михал Павліч. Трeтє місце здобыла книга Народны співанкы Русинів, котры єм позберав, грав і співав (Ľudové piesne Rusínov, ktoré som pozbieral, hral a spieval) oд Івана Чіжмаря.

Жытелї края за помочі онлайн голосованя в термінї од 1. юла до 31. авґуста 2024 рїшали о удїлїню Цїны верейности. Цїлково ся до выберу запоїло 1 778 голосуючіх, котры одовздали 3 519 платных голосів. В Научній літературї належить Цїна верейности публікації Maják pravoslavia. 100 rokov od vzniku ladomirovského monastiera ako pokračovateľa pravoslávneho mníšstva na Slovensku ( 1923 – 2023) од о. Петра Сороку, яка здобыла 294 голосів. А в катеґорії Україньска і русиньска література цїну здобыла книжка про дїти Маме дома псика (Máme doma psíka), яку написала Людміла Шандалова і котра в голосованю здобыла 157 голосів.

„Книга рока ПСК ся уж дакілько років тїшить інтересу з боку одборной, але і лаічной верейности. Сполочным цїлём орґанізаторів і одборных порот є выбрати тоту найлїпшу і якостёв надчасову книжку. Доволю собі підкреслити, же членове порот в окремых катеґоріях то не мали ани в тім рочнику просте. Моє подякованя належить вшыткым, котры брали участь в орґанізованю того конкурзу, бо пропаґацію і підпору реґіоналной книжной творчости поважую за важну часть нашой културы. Єдночасно хочу підкреслити, же вшыткы публікації, котры были номінованы, будуть частёв путовной выставы, котра поступно завитать до вшыткых реґіоналных бібліотек ПСК‟, повіла директорка Крайской книжніцї П. О. Гвєздослава в Пряшові Івета Гурна.

Выголошователёв конкурзу Книга рока ПСК є Пряшівскый самосправный край і вісем ёго книжніць у Бардеёві, Гуменнім, Левочі, Попрадї, Пряшові, Старій Любовни, Свіднику і у Воронові над Топлёв. На другый рік буде уж 8. рочник того конкурзу а віриме, же буде плодный.

Перебрате з: www.rusynacademy.sk

Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар (з Лем.Фм, автор П. Медвідь)

Leave a comment

Оріґінал чланку на Лем.Фм, автор: Петро Медвідь.

 

В понедїлёк, 19-го септембра 2022-го року, в Братїславі одбыло ся удїлёваня Цїн і Премій Літераторного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость за 2021-ый рік.

Раз на два рокы Літературный фонд уділює так само Цїну і Премію Александра Павловіча за русиньску літературу. Якраз на тот рік припало оцїнёваня за період років 2020 і 2021. Як інформовав Літературный фонд, Премія тот рік удїлена не была.

Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар за книжку під назвов Стары рущаньскы пригоды, котру выдало Обчаньске здружіня Колысочка у 2021-ім роцї з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын. Книжка позбераных історій од жытелїв села Руське є збогачена ілустраціями Серґея Панчака.

Робота двоїх авторів

Як пише выдаватель у даній публікації, книжка Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды взникла споїнём роботы двох авторів – Яна Боднара і ёго сына Івана Боднара.

„Ян Боднар, родак із Руського, заникнутого села про водну гать Старина в окресї Снина, записовав скоро дві десятьроча пригоды, котры ся стали жытелям Руського в минулости. Ёго сына Івана, котрый ся народив і до дорослости жыв в Снинї, і до Руськго приходив на вакації, записаны пригоды з Руського так заінтересовали, же з няньком зачав довгорочны записы оформляти книжно. На жаль, отець ся выданя першой Івановой книжкы із Руського Спомины на валал під Бескідом в роцї 2020 уже не дожыв,“ пише выдаватель.

Книжка Стары рущаньскы пригоды, як інформує выдаватель, є продовжінём пригод записаных Яном Боднаром, а умелецькы оформленых Іваном Боднаром.

Цїны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд удїлює од 2005-го року літературну Цїну Александра Павловіча за найлїпшый літературный твор написаный по русиньскы і Премії Александра Павловіча за літературный твор написаный по русиньскы і за тлумачіня літературного твору зо словацького на русиньскый язык.

Цїны і Премії Александра Павловіча суть все удїлёваны творам, котры вышли в попереднїх двох роках. Цїну і Премії удїлює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію журї.

Два рокы тому Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твор в русиньскім языку здобыла книжка Даніелы Капралёвой із назвов Серна в нераю, котра вышла у 2018-ім роцї, і выдало єй так само Обчаньске здружіня Колысочка. Премію Александра Павловіча втогды здобыв поет Юрко Харитун із збірков поезії під назвов Моя тринадцята, котру выдала Академія русиньской културы в Словацькій републіцї у 2019-ім роцї.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.

 

Напю ся водічкы Людмілы Шандаловой здобыла премію Книжка рока ПСК 2020

Leave a comment

Людміла Шандалова є облюбленов і по заслузї оцїнёванов авторков поезії, прозы і драмы, в послїднїх роках ся авторка профілує главнї як писателька літературы про дїти і молодеж. А праві єдна така книжка здобыла премію Книжка рока ПСК 2020. Іде о збірку духовной поезії про молодшых чітателїв Напю ся водічкы (тота аґентура, 2020), котра є выдана двойґрафічнї, тзн. віршы суть в русиньскім языку в азбуцї і в латиніцї. Уж традічнї є книжка в шумнім ґрафічнім спрацованю. Укажку з книжкы сьме недавно публіковали і на нашій сторінцї.

Здрой фотоґрафії: Podduklianska Knižnica Svidník (фейсбукова сторінка)

 

Авторцї к оцїнїню за цїлый Сполок русиньскых писателїв Словеньска ґратулуєме!

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2019 ся стала Людміла Шандалова

Leave a comment

     У четверь 12-го децембра 2019-го року ся в Пряшові завершив 6. рочник Літераутного конкурзу Марії Мальцовской за найлїпшы літературны творы, в рамках ёго выгодночіня была і презентація оцїненых творів.

       Літературный конкурз Марії Мальцовской быв выголошеный Сполком русиньскых писателїв Словеньска в сполупрацї з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. До літературного конкурзу ся тот рік запоїло девять авторів з прозовыма і поетічныма творами, котры дотеперь не были публікованы. Одборна порота, котра творы оцїнёвала і презентовала, была в зложіню Міхал Павліч, Кветослава Копорова і Аліца Вєтошевова. Вынятковость шестого рочника конкурзу была главнї в тім, же до конкурзу ся запоїли дві новы авторкы – Вєра Горїшня і Марія Шмайдова, перша з поетічныма творами, друга з прозов.

Злїва доправа: Міхал Павліч (порота), Людміла Шандалова, Кветослава Копорова (порота), Марія Шмайдова, Аліца Вєтошевов (порота).

     А праві третє місце здобыла писателька Марія Шмайдова, котра ся презентовала з куртыма прозовыма творами про дїтьского чітателя. Шмайдовой тексты мож описати як на себе надвязуючій ціклус куртой прозы, авторской приповідкы, в котрых розповідать о подїях зо жывота родинкы. Шмайдова ся замірявать на персоны малых дїтей, на Тімонка і на Біянку. Порота оцїнїла інтересный авторкін штіл і забавны гравы описы. В рамках своїх текстів Шмайдова повказала, же є способна вытворіти мале міле розпоіданя, котре мать потенціял заінтересовати дїтьского чітателя.

     Друге місце здобыв Юрко Харитун, скушеный русиньскый поет, котрый в тім рочнику як і по мінулы рокы своїма віршами пітверджів, же го можеме поважовати за поета тїлом і душов. Харитун ся презентовав віршами куртого розсягу, котрый подобнї ако векшыну поетовой творчости мож прирядити к рефлексівній, любовній і к інтімній ліріцї. Много віршів є вызнанём емоцій поета, адресатом котрых є природа авторовго походжіня, ёго одношіня к творіню і писаню віршів, любов к женї і чоловіку в общім зміслї. Харитуна мож означіти за романтіка, котрый і через неґатівны скушености все знать найти на світї много красного.

     Вітязом конкурзу ся стала Людміла Шандалова, котра за пару років писаня русиньской літературы указала, же знать флексібілнї писати поезію, прозу а драму на высокій естетічній уровни, і про дїтьского чітателя і про доспелого. Авторка ся в тім рочнику презентовала із природнов, рефлексівнов а інтімнов ліріков. Шандалова ся концентрує на жыву і нежыву природу Карпат, котра є описана з помочов ємных метафор. Шандалова має звладнуту нелем обсягову, але і формалну сторінку стішків, авторка експеріментує і з менше штандардныма формами, як є вольный вірш, різны тіпы рімів а под. Єй поезія є все рітмічна і мелодічна, не находяють ся ту жадны недокінчены полотовары, але фіналны верзії.

За цїлу одборну пороту авторам дякуєме і ґратулуєме!

Міхал Павліч