Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар (з Лем.Фм, автор П. Медвідь)

Оріґінал чланку на Лем.Фм, автор: Петро Медвідь.

 

В понедїлёк, 19-го септембра 2022-го року, в Братїславі одбыло ся удїлёваня Цїн і Премій Літераторного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость за 2021-ый рік.

Раз на два рокы Літературный фонд уділює так само Цїну і Премію Александра Павловіча за русиньску літературу. Якраз на тот рік припало оцїнёваня за період років 2020 і 2021. Як інформовав Літературный фонд, Премія тот рік удїлена не была.

Цїну Александра Павловіча здобыв Іван Боднар за книжку під назвов Стары рущаньскы пригоды, котру выдало Обчаньске здружіня Колысочка у 2021-ім роцї з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын. Книжка позбераных історій од жытелїв села Руське є збогачена ілустраціями Серґея Панчака.

Робота двоїх авторів

Як пише выдаватель у даній публікації, книжка Івана Боднара Стары рущаньскы пригоды взникла споїнём роботы двох авторів – Яна Боднара і ёго сына Івана Боднара.

„Ян Боднар, родак із Руського, заникнутого села про водну гать Старина в окресї Снина, записовав скоро дві десятьроча пригоды, котры ся стали жытелям Руського в минулости. Ёго сына Івана, котрый ся народив і до дорослости жыв в Снинї, і до Руськго приходив на вакації, записаны пригоды з Руського так заінтересовали, же з няньком зачав довгорочны записы оформляти книжно. На жаль, отець ся выданя першой Івановой книжкы із Руського Спомины на валал під Бескідом в роцї 2020 уже не дожыв,“ пише выдаватель.

Книжка Стары рущаньскы пригодыяк інформує выдаватель, є продовжінём пригод записаных Яном Боднаром, а умелецькы оформленых Іваном Боднаром.

Цїны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд удїлює од 2005-го року літературну Цїну Александра Павловіча за найлїпшый літературный твор написаный по русиньскы і Премії Александра Павловіча за літературный твор написаный по русиньскы і за тлумачіня літературного твору зо словацького на русиньскый язык.

Цїны і Премії Александра Павловіча суть все удїлёваны творам, котры вышли в попереднїх двох роках. Цїну і Премії удїлює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію журї.

Два рокы тому Цїну Александра Павловіча за оріґіналный твор в русиньскім языку здобыла книжка Даніелы Капралёвой із назвов Серна в нераю, котра вышла у 2018-ім роцї, і выдало єй так само Обчаньске здружіня Колысочка. Премію Александра Павловіча втогды здобыв поет Юрко Харитун із збірков поезії під назвов Моя тринадцята, котру выдала Академія русиньской културы в Словацькій републіцї у 2019-ім роцї.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.

 

Напю ся водічкы Людмілы Шандаловой здобыла премію Книжка рока ПСК 2020

Людміла Шандалова є облюбленов і по заслузї оцїнёванов авторков поезії, прозы і драмы, в послїднїх роках ся авторка профілує главнї як писателька літературы про дїти і молодеж. А праві єдна така книжка здобыла премію Книжка рока ПСК 2020. Іде о збірку духовной поезії про молодшых чітателїв Напю ся водічкы (тота аґентура, 2020), котра є выдана двойґрафічнї, тзн. віршы суть в русиньскім языку в азбуцї і в латиніцї. Уж традічнї є книжка в шумнім ґрафічнім спрацованю. Укажку з книжкы сьме недавно публіковали і на нашій сторінцї.

Здрой фотоґрафії: Podduklianska Knižnica Svidník (фейсбукова сторінка)

 

Авторцї к оцїнїню за цїлый Сполок русиньскых писателїв Словеньска ґратулуєме!

Вiтязём Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2019 ся стала Людміла Шандалова

     У четверь 12-го децембра 2019-го року ся в Пряшові завершив 6. рочник Літераутного конкурзу Марії Мальцовской за найлїпшы літературны творы, в рамках ёго выгодночіня была і презентація оцїненых творів.

       Літературный конкурз Марії Мальцовской быв выголошеный Сполком русиньскых писателїв Словеньска в сполупрацї з Академіёв русиньской културы в Словацькій републіцї і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. До літературного конкурзу ся тот рік запоїло девять авторів з прозовыма і поетічныма творами, котры дотеперь не были публікованы. Одборна порота, котра творы оцїнёвала і презентовала, была в зложіню Міхал Павліч, Кветослава Копорова і Аліца Вєтошевова. Вынятковость шестого рочника конкурзу была главнї в тім, же до конкурзу ся запоїли дві новы авторкы – Вєра Горїшня і Марія Шмайдова, перша з поетічныма творами, друга з прозов.

Злїва доправа: Міхал Павліч (порота), Людміла Шандалова, Кветослава Копорова (порота), Марія Шмайдова, Аліца Вєтошевов (порота).

     А праві третє місце здобыла писателька Марія Шмайдова, котра ся презентовала з куртыма прозовыма творами про дїтьского чітателя. Шмайдовой тексты мож описати як на себе надвязуючій ціклус куртой прозы, авторской приповідкы, в котрых розповідать о подїях зо жывота родинкы. Шмайдова ся замірявать на персоны малых дїтей, на Тімонка і на Біянку. Порота оцїнїла інтересный авторкін штіл і забавны гравы описы. В рамках своїх текстів Шмайдова повказала, же є способна вытворіти мале міле розпоіданя, котре мать потенціял заінтересовати дїтьского чітателя.

     Друге місце здобыв Юрко Харитун, скушеный русиньскый поет, котрый в тім рочнику як і по мінулы рокы своїма віршами пітверджів, же го можеме поважовати за поета тїлом і душов. Харитун ся презентовав віршами куртого розсягу, котрый подобнї ако векшыну поетовой творчости мож прирядити к рефлексівній, любовній і к інтімній ліріцї. Много віршів є вызнанём емоцій поета, адресатом котрых є природа авторовго походжіня, ёго одношіня к творіню і писаню віршів, любов к женї і чоловіку в общім зміслї. Харитуна мож означіти за романтіка, котрый і через неґатівны скушености все знать найти на світї много красного.

     Вітязом конкурзу ся стала Людміла Шандалова, котра за пару років писаня русиньской літературы указала, же знать флексібілнї писати поезію, прозу а драму на высокій естетічній уровни, і про дїтьского чітателя і про доспелого. Авторка ся в тім рочнику презентовала із природнов, рефлексівнов а інтімнов ліріков. Шандалова ся концентрує на жыву і нежыву природу Карпат, котра є описана з помочов ємных метафор. Шандалова має звладнуту нелем обсягову, але і формалну сторінку стішків, авторка експеріментує і з менше штандардныма формами, як є вольный вірш, різны тіпы рімів а под. Єй поезія є все рітмічна і мелодічна, не находяють ся ту жадны недокінчены полотовары, але фіналны верзії.

За цїлу одборну пороту авторам дякуєме і ґратулуєме!

Міхал Павліч