Недїльны віршы: Миколай Ксеняк
НАШЫ ПОДОБЫ ЖЫВОТА
Ту ся родили
І роками зрїли
Нашы подобы жывота –
Свойска култура, обряд,
Чудесны співы, крої,
Ту лем ряфали, терли,
Ту го пряли, ткали дрелих
На ногавкы, плахты,
Покровцї, канафаскы;
Ту на вечурках при свічках
Вышывала дївка квіткасте оплїча.
Ту крайчірь шыв холошнї, гунькы,
Стригав скоряны керпцї і кожухы;
Ту цімерман обдумовав,
Як окресати сосну,
Жебы на міліметрик
Запасовала до ставбы дому, –
І го трапило наряджіня,
Же деревяну церьков
Сміє збудовати
Без єдиного клинця;
Трапить го, як докінчіти святыню
І віруючім сприступнити престол,
Де бы і они могли достойно
Бога хвалити
Родным словом.
Світ признавать:
Ставбы деревяных святынь
То не є річ нагодна,
То дїйсность законна,
То дїло терпезливости і духа ,
То свідітельство дїдовизны,
Мудрых предків,
Яке нам завидять
І прастары народы світа.