Вышла нова публикація: Александер Духновіч. Творы

В роцї 2023 творівый тандем доц. Мґр. Валерій Падяк, к.н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. робили на далшій публікації творів русиньской літературной класикы.

Падяк-Павліч в мінулости уже выдали дакілько зборників творів писателїв періоду народного оброджіня, так само ся концентрують на выдаваня сценарів выняткового Театру Александра Духновіча в Пряшови, котрого многы сценарї были дотеперь лем в архіви.

Публікаціёв Александер Духновіч: Творы концептуално і ґрафічно патрить до серії Русиньска класика, котра ся зачала формовати праві творами Анатолія Кралицького (2019) а нескорше і Євґенія Фенцика (2022). Цїлём тогорїчного проєкту было дале популаризовати творчость Александра Духновіча, котрый быв єдным з головных і найвеце знамых писателїв будительского періоду в карпаторусиньскій літературї 19. сторїча на Словакії. Книжка ся складать із текстів з области публіцістікы, етноґрафії а історії, дакотры тексты вышли по першый раз од часів першых выдань. На зачатку книжкы є традичнї одборна статя едітора доц. Валерія Падяка о жывотї а творчости Александра Духновіча, за котров є головна часть публікації – поетічны, прозаічны і драматічны Духновічовы творы. Єдночасно суть ту публікованы і тексты літературы факту як історічно-етноґрафічны тексты і додаткы освітлючі жывот а творчость найвекшого русиньского будителя.

Тота публікація собі найде много чітателїв головнї у шырокой одборной верейности, котра ся інтересує о русиньску літературу, а хосенна буде і про штудентів русиньского языка і літературы.

Проєкт быв фінанчнї підпореный Фондом на підпору културы народностных меншын.

58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал

58. семінар карпаторусиністікы – Александер Духновіч: Моя ліра и кимвал

30. октобра 2023 в засїдалнї ФГПН (Факулты гуманітных і природных наук) на Пряшівскій універзітї ся одбыв семінар карпаторусиністікы. Семінары уже пятнадцятый рік (од р. 2009) орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Read more

Театер Александра Духновіча уведе на сцену гру Александра Духновіча

Театер Александра Духновіча уведе на сцену гру Александра Духновіча Головный тарабанщік. 
Премєра:
28-го апріля 2023

Головный тарабанщік (Велика сцена, 19.00 год., 1-ша премєра)

 

 

 

Пєсу Головный тарабанщік Александер Духновіч написав у 1852-ім роцї, но темы, котры в нїй одкрывать, суть веце як актуалны. Тадь припады здобытя функції ці тітулу не найчестнїшыма способами видиме і днесь. Любов двох молодых людей все належить до тых найчістїшых чувств. А почливость ід родічім є моралным імператівом. Рівноправность каждого чоловіка, каждого народа, доднесь не є вырїшеным, законченым дїлом. Інсценацію Головный тарабанщік Театер Александра Духновіча дає до репертоару як даня чести при нагодї 220-ой рочніцї народжіня народного будителя Русинів, по котрім несе назву.

Листкы мож купити ту:

http://www.divadload.sk/event/601350/hlavny-bubenik

Інформації перебраны із сторінкы Театра Александра Духновіча і сторінкы Лем.фм.

Бісїда о жывотї Александра Духновіча (награвка)

Дорогы слухачі, наше радіо русин ФМ в співпраці з історічнов комісіёв Округлого стола Русинів Словеньска про вас приготовило нову релацію На кус історії, котрой цілём є популарізовати русиньску історію і єй вызначны особности. Темов днешнёго выданя релації буде творчость Александра Духновіча. Слухайте нас у середу 12-го апріля о 20.00 год.

На кус історії / Na kus istoriji

Прот. Мґр. Петро Савчак, ПгД.: Александер Павловіч – Боёвник за духовну ідентіту Карпатьскых Русинів200 років од народжіня „маковiцького соловея‟.

АЛЕКСАНДЕР ПАВЛОВІЧ – БОЁВНИК ЗА ДУХОВНУ ІДЕНТІТУ КАРПАТЬСКЫХ РУСИНІВ

(200 років од народжіня „маковiцького соловея‟.)

Петро САВЧАК

 

Кедь хочеш скуточні прильнути к народу (=своїм людем), можеш то зробити лем через Боґа, котрый є Творцём і Ґосподарём народа. Кедь не войдеш через тоту брану, потім будеш перескаковати ограду і прийдеш к народу як вовк, а не як пастырь – подля слова Хрістового. Бо народ Божый є Божов нивов, Божым властництвом. Народ то знать, тым познанём і жыє а через тото познаня і оцїнює приятеля і неприятеля,‟[1] – тото суть слова великого сербского народовця і вызначноґо хрістіаньского святого – св. Николая Веліміровіча – єпіскопа жічского, котры подля мого нагляду в повности выстигують і нашого народного будителя Александра Павловіча. Read more