Марош Крайняк і ёго трілоґія – тема 52. семінара карпаторусиністікы
Марош Крайняк і ёго трілоґія – тема 52. семінара карпаторусиністікы
20. фебруара 2019 ся одбыв далшый із серії семінарів карпаторусиністікы. Выступаючов на семінарї была проф. ПгДр. Марта Соучкова, ПгД. з Інштітуту словакістікы і медіалных штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты у Пряшові. Тема семінара: К поетіцї творчости Мароша Крайняка індіковала літературну проблематіку. Мароша Крайняка можеме назвати русиньскым автором нелем подля походжіня (народив ся в селї Вышня Ядлова коло Свідника), але ай зато, же хоць ёго книжкы не выходять по русиньскы, але по словацькы, текст вшыткых ёго дотеперь выданых (Carpathia, 2011; Entropia, 2012; Informácia, 2013; Pogodowitz, 2016) є засадженый до русиньского контексту – автохтонной теріторії Русинів – северовыходной Словакії, а таксамо приляглых гранічных областей з Польском і Українов.
О тім, же є Марош Крайняк автором годным позорности свідчіть оцїнїня Anasoft litera 2012 за ёго дебут – Carpathia, a наслїдно за другу поблікацію Entropia – знову оцїнїня Anasoft litera 2013. Марош Крайняк здобыв таксамо друге місто в чітательскій анкетї Книжной реві – Книга рока 2011 в катеґорії Дебут рока за книжку Carpathia. Літературный крітік Марек Копча о ёго дебутї Carpathiа написав: „Дебутова проза Мароша Крайняка приносить зрїлый, умелецькы цїнный погляд на історічны і актуалны проблемы Русинів через оптіку школованого і сензітівного сучасника.Такый способ представлїня реґіоналной і народностной темы є в словацькій літературї незвычайный, прото стоїть за позорность“.
Марош Крайняк ай своёв другов книжков – Entropia, а наслїдно ай третёв – Informácia потвердив, же успіх ёго дебуту не быв нагодный. Хоць ниґде у высшеуведженых трёх публікаціях не є уведжена ґеоґрафічна назва краю, до котрого автор засадив своїх героїв, так, як не є прямо уведжена народность, о котру іде, з непрямых назнаків (суть поменованы напр. русиньскы умелцї – Дезідер Міллый, Енді Варгол, але ай знамы про заінтересованых поставы, котры жыли, або жыють у Свіднику, котрый автор таксамо прямо не менує) ся мож додумати, же бісїда є о Русинах. Періпетії історічного розвоя русиньского народа, котрого сучастёв в єдній етапі жывота ся став ай Марош Крайняк (ці уж прямо, або посередництвом розповідей близкых), як видно, не охабили молодого автора легковажным, наспак, выпровоковали го ку умелецькій выповідї.
Тріптіх Мароша Крайняка быв переложеный до штирёх языків – чеського, польского, білоруського і мадярьского. Як выплынуло з наслїдной діскусії, може бы стояло за то, нелем розшырити переклад о русиньскый язык, але, як сконштатовала професорка Соучкова, здраматізовати текст і дати му простор на сцені ТАД. Будеме ся надїяти на доброго перекладателя і драматурґа, котрый зареаґує на дану вызву.
Позад семінара была презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы, котра была споєна з автоґраміадов трёх притомных авторів выданых публікацій – Людмілы Шандаловой, Міра Жолобаніча і Яны Любімовой (як едіторкы книжкы свого помершого мужа – вызначного музичного складателя, походжінём Русина – Владїміра Любімова). Далшыма авторами, котрым вышли в роцї 2018 новы книжкы, і котры, на жаль, не могли прийти на семінар были: Осиф Кудзей, Штефан Смолей, Юрко Харитун, Даньєла Капралёва, Миколай Ксеняк, Анна Сервіцка і Миколай Коневал.
Сумарізуючі можеме сконштатовати, же за минулый рік вышло на Словакії по русиньскы десять новых публікацій умелецькой літературы (поезії, прозы і фолкорных текстів), што є на так малый народ, якым суть Русины красне чісло. Бодай бы так было ай надале, але што є найважнїше, бодай бы сьме мали штонайвеце чітателїв тых книжок. Єднов з них ся стала ай професорка Марта Соучкова, котру русиньска література заінтересовала як професіоналку.
Позываме Вас на далшый семінар карпаторусинітікы. Тот буде в апрілю (о точній датї будеме інформовати) і прияла на нёго позваня знама словацька етнолоґічка Мґр. Катаріна Надаська, ПгД.
Кветослава КОПОРОВА,
Фото: Міхал ПАВЛІЧ
