Нова публікація: Karpatská Rus – Historický atlas

Недавно у Выдавательстві Пряшівской універзіты в Пряшові вышов словацькый переклад анґліцькой публікації із 2017-го року автора, узнаваного науковця, академіка, проф. Др. Павла Роберта Маґочія. Репрезентатівна публікація має множество якостных історічных мап. В книзї, окрем іншого, мож прочітати заднє слово:

„Карпатьска Русь ся дословно находить в самім сердцю Европы. Єствують доконця два памятникы збудованы в роках 1870 і 1970 у выходній части Карпатьской Руси, котры означують точный ґеоґрафічный центер европского контіненту. Карпатьска Русь є тіпічнов погранічного теріторіёв, на котрій ся стрїчають ґеоґрафічны, політічны, етноліґвістічны, реліґійны і соціално-кліматічны граніцї. Посеред той фасцінуючой розмаїтости маёрітной популації традічно творили карпатьскы Русины, котры овпливнёвали остатнї народы жыючі в їх сусїдстві: Мадярів, Словаків, Поляків, Румунів, Жыдів, Нїмцїв, Ромів/Циґанів а в пізнїшій добі Чехів, Українцїв і Росіян.

Карпатьска Русь: Історічный атлас дає чітателёви подробны інформації о тій вынятковій комплексній теріторії. Творять го 34 капітолы із фаребныма мапами, котры хронолоґічно указують розвиток нелем на історічній теріторії Карпатьской Руси, але і на шыршій теріторії середнёй Европы. Кажда мапа є доповнена леґендов, котра приближує ґеоґрафічны, етноліґвістічны, културны і історічны приналежны мапы. Частёв публікації є список поужытых жрїдел і реґістер.

* * *

О АВТОРОВИ

Павел Роберт Маґочій є професором історії і політічных наук на Торонтьскій уніварзітї, де є на челї Катедры україньскых штудій Джона Яремка. Меджі ёго веце як 875 штудій у сферї історії, соціолінґвістікы, картоґрафії, бібліоґрафії і іміґратьскых штудій тыж належать публікації: A History of Ukraine: the Land and its Peoples  (Історія Україны: Земля і єй народы, 2010),  This Blesed Land: Crimea and the Crimean Tatars (Благословена земля: Крым і крымскы Татары, 2014), With Their Backs to the Moutains: A History of Carpathian Rusʼ and  and Carpatho-Rusyns (Хрептом ку горам: Історія Карпатьской Руси і карпатьскых Русинів, 2015), Jews and Ukrainians: a Millenium of Co-Existence (Жыде і Украєїнцї: Росіяне і тісячроча, 2016) і Historical Atlas of Central Europe (Історічный атлас середнёй Европы, 2018)‟.

 

Здрой: http://www.cms3.rusynacademy.sk/?24-2-2023-karpatska-rus-historicky-atlas

Бісїда о жывотї Александра Духновіча (награвка)

Дорогы слухачі, наше радіо русин ФМ в співпраці з історічнов комісіёв Округлого стола Русинів Словеньска про вас приготовило нову релацію На кус історії, котрой цілём є популарізовати русиньску історію і єй вызначны особности. Темов днешнёго выданя релації буде творчость Александра Духновіча. Слухайте нас у середу 12-го апріля о 20.00 год.

На кус історії / Na kus istoriji

Вышoв часопис РУСИН 2/2023

PDF мож чітати ту

В тім чіслї мож прочітати такы статї:

  • Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ: Жыва леґенда
  • Michal BYCKO, PhD.„Pretože v smútku je pravda!“ 
  • ПаедДр. Мґр. Анна СИМКОВА: Александер Зозуляк з душов маляря
  • ТгЛіц. о. Франтїшек КРАЙНЯК: Месіяньскы псалмы
  • Karpatská Rus: Historický atlas
  • Анна ПЛЇШКОВА, Кветослава КОПОРОВА, Василь ЯБУР, Зденка ЦІТРЯКОВА, Михала ГОЛУБКОВА: Першыраз в історії русиньского літературного языка вышли Правила русиньской высловности з ортоепічным словником
  • Мґр. Петро МЕДВІДЬ: В Ужгородї одпрезентовали літературный алманах
  • ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД.: 14. научный зборник Studium Carpatho-Ruthenoruм
  • Мґр. Михал ПАВЛІЧ, ПгД: ПОЗДРАВЛЇНЯ РУСИНІВ на рік 2023 ч. 2
  • Мілан ҐАЙ: Хто Ты перед Богом, чоловіче?, Уж нам збігли рочкы
  • Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Капкы росы
  • Петра СЕМАНЦЁВА: Як ся розгадали великоднї доброты
  • Мґр. Михал ПАВЛІЧ, ПгД: Даніела Капралёва – Зузанчины мудроты
  • Луція ПАВЛІСКОВА: Домініка Новотна – приклад про молодыы і старшых Русинів
  • Презідентка СР прияла челных представителїв народностных меншын
  • Фестівал русиньской співанкы і гумору в Свіднику – На фіґлярьску ноту
  • Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня
  • Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Вмер Іван Бровді, автор скулптуры карпатьского медвідя
  • Одбыв ся 56. научный семінар карпаторусиністікы
  • Членьска громада Сполку русиньскых писателїв Словеньска
  • В. ВУЯЧИЧ: Награда за животне дїло ДКВ уручена Ирини Гарди Ковачевич
  • Мґр. Петро МЕДВІДЬ:Асімілачна корупція
  • Пестрофаребность як путь на зміцнїня демокрації
  • Севериян КОСОВСКЫЙ: Studium Carpatho-Ruthenoru  вертат по перерві
  • „Єм єден з вас‟ , говорив Якубиско. Вмер вызначный словацькый режісер з русиньского Койшова
  • Петро МЕДВІДЬ: Одбыла ся бісїда о Духновічови

 

PDF мож чітати ту:

Click to access rusyn_02-2023.pdf

Вышов зборник Studium Carpatho-Ruthenorum 2022: Штудії з карпаторусиністікы 14

Зборник мож чітати на сторінцї Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові:

Click to access SCR_2022-final.pdf

Далшы выданы публікації штудій мож найти ту:

https://www.unipo.sk/cjknm/hlavne-sekcie/urjk/akcie/scr/

 

Вступне слово едіторкы

Научный зборник Studium Carpatho-Ruthenorum 2022/Штудії з карпаторусиністікы 14 представлює вісем штудій з розлічных областей карпаторусиністікы, причім, як ся стало традіціёв, розшырили сьме коло авторів о єдно нове мено.

Штудії суть рефлексіёв на найновшы здобыткы наукы в области карпаторусиністікы, а то нелем в контекстї Русинів на Словакії за послїднї рокы. Таков є ай перша – лінґвістічна штудія проф. Др. Михайла Фейсы із Новосадьской універзіты у Сербії Нови правопис руского язика. Як сама назва штудії наповідать, єй автор, котрый є заєдно ай сполуавтором нового выданя пpавил правопису войводиньскых Русинів ай з ортоґрафічным словником описує процес роботы над новыма правилами правопису, про котры барз важным базовым матеріалом  были першы правила, выданы перед 50 роками Миколом Кочішом під назвов Правопис руского язика (1971).

Друга публікована штудія є з области історії Русинів. Автор – доц. ПгДр. Володимир Фенич, к. н. з Ужгородьской народной універзіты єй дав назву: Під Kарпатами: Нова концепція історії землі і народів з багатьма іменами. Нарис 1: Tериторія і народи верхнього потисся від королівської стоянки кам’яної доби до входження в склад аварського каганату (1 млн. років тому – VIII ст.) і наісто буде інтересным штудійным матеріалом про тых, котры ся інтересують найстаршов історіёв заселёваня теріторії під Карпатами і преферують новы методы приступу к інтерпретації історічных фактів.

Третя штудія є з области соціолоґії: Špecifické  problémy jazykovej a národnej sebareflexie Rusínov na Slovensku v duchu sčítania obyvateľov, domov  bytov v rokoch 1991 – 2021 і єй авторков є директорка Музея русиньской културы у Пряшові – ПгДр. Мґр. Люба Кралёва, ПгД., котра спрацовала выслїдкы пос­лїднёго списованя жытелїв на Словакії (проходило в роцї 2021) і зробила інтересны заключіня в одношіню к мінорітї Русинів на Словакії в порівнаню з попереднїма списованями.

Мено Мґр. Михал Павліч, ПгД. не є в русиньскій літературї незнамым. Молодый літерат, абсолвент вшыткых трёх ступнїв высокошкольского штудія штудійного проґраму русиньскый язык і література в комбінації із словацькым языком ся уж дакілько років інтензівно венує сучасній русиньскій літературї на Словакії. Зато ёго тему „Білы місця“ або потенціалы русиньской літературы на Словакії можуть вывжыти про далшы баданя нелем теоретіци літературы, але тема нукать ай „навод“ сучасным русиньскым писателям, котрым боком бы ся могли пустити у своїх творах односно тематікы, але ай жанрів, котры в сучасній русиньскій літературї на Словакії хыбують.

Авторкы далшых трёх штудій суть молоды, надїйны бадателькы, докторандкы, котры сі выбрали карпаторусиністіку як научну дісціпліну за предмет своїх научных бадань.

Мґр. Даръя Вашічкова докторандка із Інштітуту выходоевропскых штудій Філозофічной факулты Карловой універзіты в Празї ся венує діалектолоґії славяньскых языків з акцентаціёв на русиньскый язык і в зборнику публікує тему: О некоторых многозначных орнитонимах в карпаторусинских диалектах. Наісто про многых прислушників русиньской народностной меншыны, главнї тых з рядів молодшой ґенерації, суть цїлком незнамы такы назвы птахів як дрімнюх, дремнюх  (лїтаюча мыш, netopier), або пуга (саміця совы, але такым словом называють ай радугу в селї Колоніця, окр. Снина), котры авторка находить в записах знамого бадателя Івана Панькевича і кон­фронтує із властныма баданями, котры реалізує в сучасности в пригранічных селах на Словакії і на Українї.

Докторандка з Катедры історії Філозофічной факулты Пряшівской універзіты – Мґр. Радка Ондеркова в своїй штудії Podkarpatská Rus v medzivojnovom období, котра была частёв єй бакаларьской роботы, приносить інтересны факты і околности, котры наконець привели ід зачленїню теріторії Підкарпатьска Русь к першій Чеськословеньскій републіцї в роцї 1918.

Третёв докторандков, котра публікує в тогорочнім зборнику є Мґр. Александра Тіхвонёва, з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Єй соціолінґвістічна тема Vplyv Andreja Bačinského na vývoj rusínskeho jazyka творить сучасть єй докторьской дізертації і, надїєме ся, буде вызначным внеском ід бадательскым выслїдкам соціолінґвістікы в русиньскім контекстї.

Як сьме уж спомянули, в каждорочнім зборнику представлюєме ай новых авторів. Ай в тім роцї комплекс научных статей завершує штудія новой авторкы, котра в зборнику публікує по першый раз. Тема є з области етнолоґії: Hudobný aspekt v etnickej identite Rusínov і представлює єй абсолвентка Мґр. Яна Томкова, котра в тім роцї закончіла штудії етнолоґії і културной антрополоґії на Філозофічній факултї Карловой універзіты в Празї і в рамках своёй діпломовой роботы робила баданя в области розвоя музичного фолклору меджі молодов ґенераціёв Русинів.

Штудії тогорочного зборника Studium Carpatho-Ruthenorum 2022/Штудії з карпаторусиністікы 14 суть пестры, з розлічных областей капраторусиністікы, о што ся снажиме каждый рік, но в тім роцї публікує найвеце молодых авторів.  То нам дає індіцію, же карпаторусиністіка ся стає перспектівнов научнов дісціплінов. Віриме, же к тому приспівають ай семінары карпаторусиністікы, котры Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові орґанізує уже штернадцять років (з двойрочнов перервов, із прічіны пандемії КОВІД), і выступным документом тых семінарів є зборник научных штудій Studium Carpatho-Ruthenorum/Штудії з карпаторусиністікы.

Надїєме ся, же в роцї 2023 семінары карпаторусиністікы будуть продовжовати і будуть ся тїшыти холем такій участи, яку сьме зазнаменали перед пандеміёв.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., едіторка

Вышoв часопис РУСИН 1/2023

PDF мож чітати ту

В тым чіслї мож прочітати тоты статї:

Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Миколай Ляш быв оцїненый Орденом Людовіта Штура

ПгДр. Люба КРАЛЁВА, Пг.Д.: Ганка Сервіцька – шістьдесятнічка

Буковскый апелує на новы самосправы творити комісії на охрану меншын

PhDr. Mgr. Ľuba KRAĽOVÁ, Ph.D.: Rusíni na Slovensku v transformačných procesoch po roku 1989 – špecifické problémy jazykovej a národnej sebareflexie (2)

Мґр. Михал ПАВЛІЧ, ПгД.:  ПОЗДРАВЛЇНЯ РУСИНІВ на рік 2023 ч. 1

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД.: Одбыв ся семінар ку Літературному конкурзу Марії Мальцовской 9

Мірослав ЖОЛОБАНІЧ: Піняженка

Людміла ШАНДАЛОВА: Птах на небі, Споминка, Думкы, Влак жывота, Осуде, Воякови, Бою ся, Там далеко

Марія ШМАЙДОВА: Під диков грушков

Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ: Споминаме на науковця-лінґвісту Василя Латту

Мґр. Петро МЕДВІДЬ: В Мадярьску собі припомянули священомученика Теодора Ромжу

Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братїславской Єпархії

Академік Павел Роберт МАҐОЧІЙ: Выголошіня честного председы СКР односно сітуації на Українї Statement by the Honory Chairman World Congress of Rusyn on the Situation in Ukrajine

Новый Націоналный совіт Русинів є конштітуованый. Председом ся став Йоакім Рац

Мґр. Домініка НОВОТНА: KORENE Vira, Naďija. Любов

Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Вказал ся 5. Рапорт з реализациі Польском Республиком Рамовой конвенциі про охорону нацийональных і етнічных меншын

Мґр. Петро МЕДВІДЬ: Другым віцепріматором ся став Русин – Петро Крайняк, мол.

 

PDF мож чітати ту:

Click to access rusyn_01-2023.pdf

 

Вышла друга книжка Марії Шмайдовой – Максовы новы чіжемкы

В роцї 2022 узрїла світло світа нова книжка зачінаючой авторкы Марії Шмайдовой. Хто ся але інтересує о Літературный конкурз Марії Мальцовской, котрый Сполок русиньскых писателїв Словеньска буде в тім роцї реалізовати уж десятый рік, про того Шмайдова не є незнамов особов. Прозаічка была в роках 2019 і 2022 оцїнена третїм містом за оріґіналну прозаічну творчость в русиньскім языку. Недовго по першім оцїнїню ся авторка могла тїшыти з першой выданой книжкы в русиньскім языку із сімпатічнов назвов У дїдка на дворї (Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2020).

Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Мaрія Шмайдова – Під диков грушков (укажка) – 3. місто

Теперь ся чітателям пригварять зо сторінок новой книжкы з неменше мілов назвов – Максовы новы чіжемкы. Публікацію творить 24 куртых прозаічных текстів а є адресована найменшым чітателям русиньской, але і словеньской літературы. Чіжемкы вышли в двох языках, дякуючі тому ся можуть малы чітателї, але і їх родічі здоконалёвати в русиньскім языку, все з можностёв нагляднутя на словеньскый переклад на тій самій сторінцї. Того року Сполок русиньскых писателїв приправив проєкт на третю книжку Марії Шмайдовой з назвов Під диков грушков, котра заведе дїтьскых чітателїв до світа дрібных хробачіків і іншой мушковины.

Книжку Максовы новы чіжемкы выдало ОЗ Колысочка – Kolíska, котре в минулости публіковало уж дакілько книжок про дїти, мож спомянути Юрка Харитуна, Миколая Ксеняка, Гелену Ґіцову-Міцовчінову ці Івету Мелнічакову.

Новій книжцї жычіме штонайвеце спокійных чітателїв і успіх нелем в русиньскім світї.

 

Ганс Хрістіaн Андерсен – Приповідкы (рецензія)

Ганс Хрістіан Андерсен – Приповідкы

Мінорітны языкы (а русиньскый безвынятково) мусять боёвати з проблемом, якый  языкы маёріты звычайно не рїшать. Низша престиж языка, недостаточный розвиток русиньского школства і низше самоусвідомлїня хоснователїв русиньского языка, котры ним много раз комунікують лем в рамках родинной сферы, але не в публічнім просторї (бо го все внимають як діалект або „язык села‟) – то є часть прічін, котрых наслїдком є, же русиньска література ці уж в оріґіналї, або в перекладї мать омного менше чісло чітателїв, як бы собі заслужыла. Наперек такій сітуації, напр. Театер Александра Духновіча уж довгодобо успішно доказує, же русиньскый язык є достаточно розвинутый, способный і хосновательный ай на інсценованя драматічных творів світовой літературы (напр. Гамлет, Дон Кіхот, Америка…).

В подобнім дусї мож згоднотити і почін орґанізації Молоды.Русины, котра в роцї 2021 выдала зборник класічных приповідок Ганса Хрістіана Андерсена в русиньскім перекладї. Подобнї як веце русиньскых авторів ці выдавателїв (ОЗ Колысочка – Kolíska, tota agentura), і тот выдаватель собі выбрав праґматічне рїшіня выдати зборник в русиньскім языку, но в двох ґрафічных сістемах, чім ся розшырює округ чітателїв і о тых, про котрых є азбука (не аж так непреконательнов) барьєров. Єдночасно так выбранов формов языка, а тыж выбером класікы світовой літературы про дїти і молодеж ся книжка адресує молодшым чітателям.

Публікація мать двадцять выбраных Андерсеновых розповідань в русиньскім языку (перекладателькы: Анна Кузмякова і Алена Янцурова), котры были переложены із словацького перекладу (нажаль, переклад з авторового оріґіналного языка до  русиньского бы собі жадав детайлне знаня тых двох языків, а може бы ся ани не дав зреалізовати). Публікованы суть ноторічно знамы приповідкы як Царёвы новы лахы, Палцулёчка, Мала морьска русалка  і т.д., але і менше знамы тексты. В книжцї є тыж добрї описаный жывот, творы і літературна дїдовизна Ганса Хрістіана Андерсена, в заключіню є куртый русиньско-словацькый словничок.

Окрему похвалу собі заслужить ґрафічне спрацованя публікації. Представлює драгокам перекладовой русиньской літературы, котрый нелем обсягом, але і формов доказує, же творцёве і перекладателї літературы в русиньскім языку бы мали одшмарити страх з „низкой‟ престижы русиньского языка, а єднозначнї бы мали реалізовати і амбіціознїшы проєкты, якым є неспорнї уведжена книжка. Публікація є доповнена о ґрафічну управу а ілустрації Яна Курінця, котры суть ємны, оку лагодячі, вгоднї доповнюють приповідкы а без преганяня творять досправды квалітный книжный умелецькый твір. На Андерсеновых приповідках в русиньскім языку видно педантну, чутливу роботу вшыткых особ. Выслїдком той роботы є книжка, котра є міцным арґументом в обгаёбі престижы русиньского языка. Книжка, на котру бы было горде і велике выдавництво літературы в языку маёріты.

Літературный конкурз Марії Мальцовской 2022: Мaрія Шмайдова – Під диков грушков (укажка) – 3. місто

I.

На лїсній лучцї стояла стара грушка. Роками поряднї згрубла і скора на нїй была рапава. Вшыткы мурянкы і вшеліяка хробач легко вылїзала горї нёв, аж до кошатой коруны. Конарївля росло дошырока. Не была то грушка, яка звычайнї росте в людьскых загородках. Ани грушкы не были такы, якы познаме з обходу. Росли на нїй лем пусты, дрібненькы грущата. Было їх на грушцї каждый рік барз велё. Може зато, же были такы дрібны, конарї годни были їх утримати вшыткы на собі.

Осїнь того року приходжала помалы. Як надходив холоднїшый час, листя на грушцї ся зачінало перемінёвати. Ёго фарба была спочатку зелена. Морозу не было, зато помалы але істо, діставало листя жовтасто-червену фарбу. Грушочкы наберали солодкастый смак, котрый быв каждым днём інтензівнїшый. Довкола старой грушкы была зелена лучка. Ани холоднїшы днї не змінили єй сыто зелену фарбу. Гев-там ся переблисла в травцї світяча, жовтаста фарба квіткы златобылькы, яка овелё перевышовала зелену травку. Златобылька ся пышно выпинала над остатнє ростлинство.

 

ІІ.

‒  Ав-ав, праві єсь мі впала на моє прекрасне квітя. Iщі же єсь ня не доламала, ‒  скаржила ся златобылька і посмотрила долов на землю, де праві допала дика грушка.

‒  Чом єсь собі роздумала вырости праві ту, під нашов мамов-грушков. Мусиш быти приправлена, же нас ту впаде іщі немало.

‒ Я ту выросла вєдно з моїма сестрічками златобыльками на хосен звіряткам, што жыють в лїсї. Уж жадне квітя теперь в осени не потїшить їх очка, лем наше златобылькове.

‒ Мы, дикы грушочкы cьме тыж на хосен вшыткых звірят. Довго-предовго іщі будуть попід стром переходжати а закаждым собі на нас посмакують. Хоць бы нападав і снїг, та собі ёго попереграбують, а під ним нас найдуть.

Таку собі вели бісїду грушочкы і златобылька.

Осїннє сонечко меджітым засвітило на лїсну лучку. Праві вышло над недалекый лїс. Зелены грушкы ся блискали од раннёй росы. Жовты головкы златобылёк ся одражовали од лучів сонечка. Bытворяли жовты ниткы, якы звязовали єднов лінійков сонечко з головками квіток. Златобылькы і грушочкы на грушцї обернули свій погляд на выход сонця. За собов охабили лем довгы тїнї, якы смеровали на запад.

‒ Днесь нам буде приємнї, стара грушко, бо подовать тепленькый, южный вітор, ‒  тїшить ся златобылька за вшыткы свої дружкы.

‒  Вера, вера, зимушнёго северного вітра собі през зиму іщі ужыєме, ‒  задумала ся грушка і спокійно, тихо зашелестїла.

ІІІ.

Під стромом ся кажду осїнь нагромадить копа зосхнутого листя, яке нападать зо старой грушкы. Праві під листём є чаровный світ, в якім жыють вшеліякы дрібненькы звірятка. Звірятка жыють нелем над землёв, але і під листём, в моху, деякы і в глинї, в крякох, або на стромі. Бігають, плазять ся, або лїтають. Єдны суть актівны през день, другы в ночі. Тоты ночны може хотять перед вшыткыма сховати свою красоту.

В єден підвечур, в тихости лїса зашустїли в повітрю крыла якогось лїтаючого чуда.

‒ Я єм найкрасшый ночный мотыль. Лїтам лем в ночі. Як бы єм вылетїв през день, вшыткы бы одпали од моёй красоты і великости, ‒ хвалить ся сам про себе мотыль. Лїтать дале понад лїсну лучку, понад грушку, попід лїс. Довго лїтать, обзерать собі околіцю, роздумує, де бы ся усадити.

‒ Хто єсь ты, одкаль єсь пришов а што ту хочеш?, – заставив ся заступ мурянок, якы в шорї хотїли лїзти по своїй знамій трасї з мурянчаной копкы, аж під стару грушку, а потім вылїзти горї нёв.

‒ Тебе cьме ту іщі не відїли. Ёй, якый єсь великый, ‒  перекриковали ся мурянкы єдна през другу.

Мотыль пару раз перелетїв коло грушкы і „запарковав“ ся на грубім конарї. Зачудовано смотрив і слухав, што за вопросы му кладуть мурянкы. Одповідати їм ани не стигав, лем обертав головку і крылцята з бока на бік. Мурянкы, што вышли аж на грушку, нараз збачіли штось ужасне: Мотыля невидимой красоты і великости. Таку касу іщі нїґда не відїли!

Стара грушка в тім моментї зашелестїла. Мурянкы збыстрили слух.

‒ Уж было начасї, жебы єсь ся зъявив. Я ту уж може сто років чекам, коли до ня прийде на навщіву окань грушковый. Моя сусїда – полёва черешня і сливка мі все лем повідали, же ся дочекам раз своєй родины  ‒  оканя. Нащастя, дочекала єм ся. Ты єсь барз взацна навщіва, што не приходить лем так. Зістань жыти ту, в моїй корунї, буду тя хранити.

Помалы ся схылёвало к вечеру. Мотыль спокійно полїтовав коло коруны старой грушкы.

‒ Дякую ті, стара грушко, же єсь ня прияла. Сама добрї знаш, же дикы грушкы і мы, ночны мотылї – оканї грушковы, жыєме одвіків як єдна родина. Можу ту закликати свою дружку оканьку? Будеме ту вєдно жыти – мотыляча родинка і стром.

Мурянкы, што вышли аж горї на грушку, ся помалы зачали вертати до свого дому і звістовали, же є ту новый жытель.

‒ Дайте знати вшыткым у вашій мурянчаній копі, же тот  мотыль нияк раз не пошкодить ани мене-стром, ани мої плоды-грушочкы, ‒ повідать грушка мурянкам і голосно сі дале шелестить.

‒ Мої гусеніцї не зроблять велику шкоду, погрызуть лем дас пару листків, ‒  высвітлює окань вшыткым довкола.

ІV.

Вечур незатримано поступовав а вшыткы звірятка, якы ту жыли, побрали ся спати. Окань зачав полїтовати по тмі коло грушкы, причім выдавав незвычайный звук і пах. Лїтав скоро цїлу ніч – зато ся і зве ночный мотыль. Занедовго ся коло нёго зъявив і другый мотыль. Під ясным місячком і трепотаючіма звіздами на белаво-чорнім небі  полїтовала одразу пара мотылїв. Обтерали ся крылками, трепотїли нима і тїшыли ся новому обыстю. Усадили ся ту, жебы вєдно зо старов грушков і сусїдами-мурянками перечекали зиму.

1 2 3 4 5 47