Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы
14. марца 2023 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універз іты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв в тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ.
Выступаючов на семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна, котра ся шпеціалізує на русиньску літературу найстаршой ґенерації Русинів, што іщі в періодї перед Першов світовов войнов, або тїсно по нїй еміґровали до США. До своёй презентації закомпоновала цїнну фотодокументацію, напр. імінґрантьску шыфу, котра приплавала до Ню Йорку в роцї 1905, або шыфу повну еміґрантів, меджі котрыма были і Русины, котра доплавала до Еліс Айленд в роцї 1913. Поступно ся нашы Русины в „Новім світї“зачали змагати і ставляли собі церькви (фотоґрафія найстаршой ґрекокатолицькой церькви в Пенсілванії є з року 1887), закладовали розлічны сполкы і орґанізації (цїннов є фотоґрафія Братства апостолів Петра і Павла, котре основали парохіане о. Алексія Товта в містї Мінеаполіс в роцї 1891, або і тітулна сторінка новинкы Американскій русскій вѣстникъ, што выходила в роках 1892–1952 в Пенсілванії і вадавав єй сполок Соєдиненіє). Тему Ку ґенезї еміґрантьской літературы карпатьскых Русинів в США представила выступаюча в контекстї трёх ґенерацій карпаторусиньскых авторів в США, причім підкреслила, же предметом єй інтересу є главнї перша – найстарша ґенерація, репрезентована передовшыткым ґрекокатолицькыма священиками. Тота ґенерація сі у своїй творчости заховала язык своїх предків (быв презентованый дакількома варіантами, а поступно і двома ґрафічныма сістемами – азбуков і словацьков латиніцёв).
Діскусія, котра наслїдовала позад лекції ся несла в тонї припомянутя вызначных особностей – Русинів, котры за „великов млаков“ досягли успіхы і стали ся світово знамыма за свої вынятковы скуткы, або за цїложывотны актівіты ці досягнутя нелем на полю літературы і културы. На семінар пришли їх потомкове, родина, ці краяне і поспоминали на них.
Перепоїнём на сучасну русиньску літературу было представлїня найновшых публікацій, котры вышли од послїднёго семінара, як ай автоґраміада, бо на семінару были притомны ай дакотры русиньскы авторы, котрым недавно вышли новы публікації.
В Місяцю книгы, котрым ся марець традує, сьме так оддали почливость нелем минулым, але ай сучасным русиньскым авторам і їх творчому потенціалу, котрым обогачують русиньску літературу.
-
- Домініка Новотна
-
- Публікум
-
- Благожеланя панї Сливковій
-кк-
Фото: З. Цітрякова.
Свої поезії публіковала в русиньскых періодіках: Народны новьнкы, Русин, Інфо Русин, Русиньскый народный календарь, Русиньскый літературный алманах. В роцї 2002 єй поезія вышла у зборнику Тернёва ружа, у 2008 роцї Марії Ґіровій-Васьковій вышов зборник поезії під назвов Родне знїздо, де є надрукованых выше 50 прекрасных поетічных творів, меджі котрыма не хыблять спомины на родне село. Остатнїй єй зборник поезії Спомины сердця вышов в роцї 2022. З нагоды юбілея желаме нашій юбілантцї міцне здоровя, велике родинне щастя, красны выслїдкы у єй далшім културнім дїятельстві і надїєме ся, же нас потїшить іщі даякым зборником поезії.
