Дві премії А. Павловіча здобыли книжкы выданы Сполком русиньскых писателїв

Цїна і дві премії А. Павловіча

(Удїлює Літературный фонд в СР – выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію одборной пороты)

 

Цїну Александра Павловіча за умелецькый твір в русиньскім языку за рокы 2024 i 2025 здобыла публікація авторок Каткы Романяковой і Марты Ржаговой: Співанкы нашой мамкы/Pesničky našej mamičky. Книжку выдало ОЗ Колысочка – Kolíska в роцї 2025. Штатутарька здружіня  і авторка уведженого проєкту ПгДр. Мґр. Люба Кралёва, Пг.Д. в слові од выдавателя написала, што єй мотівовало зробити выскум русиньского пісенного фолклору села Слеюш в Румуньску (посередництвом навщівы двох жыючіх носителёк того фолклору, авторок уведженой публікації), де одышли в року 1844 русиньскы фамилії з Камюнкы, Орябины і далшых русиньскых сел северного Спіша. 200 русиньскых родин ся але по Другій світовій войнї вернуло назад домів, респ. переселило ся в рамках Чехословацькой републікы до северных Чех і на Мораву, де векшына їх потомків жыє доднесь і дале пестує унікатный фолклор своїх предків. В Скеюшу (в реґіонї Банату) тогды жыли ай Нїмцї, Словаци, Мадяры, Чехы і Румуны. Якраз тот факт давав предпоклад взнику праві такого унікатного співанкового фолклору, овпливненого розлічныма културами. Околности переселїня Русинів із Спіша до історічного реґіону Банат, котрый дістала під свою адміністрацію дінастія Габсбурґів (днесь роздїленого меджі Сербію і Румунію), як ай характерістіку співанкового фолклору з той области приближыв у вступнім слові к публікації етноґраф Мґр. Тімотей Федор з Музея русиньской културы у Пряшові. Публікація є выдана двойґрафічно – латинков і азбуков.

Літературный фонд у Братїславі удїлює попри главній цїнї ай премію. За рокы 2024 і 2025 были удїлены аж дві премії. Першу здобыла Марія Шмайдова за зборник повідань Осїнь на Комарнику, в котрій описує удалости конця Другой світовой войны. Міро Жолобаніч быв другым оцїненым преміёв А. Павловіча за книжку про найменшых: Коцурик з Тополї, до котрой зробив ай красны ілустрації. Обидві книжкы выдав Сполок русиньскых писателїв Словеньска, авторков проєкту уведженых публікацій была ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., бывша председкыня сполку.

Вшыткым оцїненым ґратулуєме!

Мґр. М. Павліч, ПгД.

председа і штатутарь

Сполку русиньскых писателїв Словеньска.

Pridaj komentár

Vaša e-mailová adresa nebude zverejnená. Vyžadované polia sú označené *