Укажка з книжкы Мілана Ґая: Правдива выповідь

Соловей
Соловей у близкім лїсї
заспівав весело
і обывателїм лїса
послав так знамено.
Послав го голосным співом
скоро, завчас зрана,
і збудив із спаня
так лїсного пана.
Надавати зачав медвідь
рычанём із горы,
бо выходив він акурат
із глубокой норы.
Хто лем собі то дозволив
співом ня збудити,
і так скоро завчас рана
мене насердити?
Выстрашыло барз і пташків
голосне рычаня,
зобудило їх на стромох
із ночного спаня.
Но а як скончів соловей
свій спів у потічку,
гнедь спознали, хто є винный
за ранню розцвічку.
Рїка Лаборець
Коли выйдеш меджі Верьхы
на берег высокый,
увидиш Лаборець-воду,
якый він глубокый.
В Чертіжняньскім хотарї
спід землї выходжать,
а по дразї до далека
вшыткы воды зберать.
А в Гуменнім уж є нёго
дость велика плоха,
бо злїва до нёго тече
щі вода Ціроха.
При Стретавцї коло Воян
смерує до Угу,
котрый тече з Україны
з северу до югу.
Над електрарнёв Вояны
воды згромаждює,
бо цїлый великый завод
із нёв засобує.
Латоріцю стрїтить тиху,
барз лїнивый єй „крок‟
і вєдно течуть корытом
уж як рїка Бодроґ.
(Мілан Ґай: Правдива выповідь, Пряшів: Академія русиньской културы в СР, 2021, ISBN 978–80–89798–26–1, с. 21–25)