Мґр. Михал Павліч, ПгД.: ДУХОВНА ПОЕЗІЯ ЛЮДМІЛЫ ШАНДАЛОВОЙ (Дакілько позначок ку зборнику Напю ся водічкы.)

Abstract
In our article, we deal with the collection of spiritual poetry by Ľudmila Šandalová, entitled I‘ll Drink Water (Напю ся водічкы), which the author herself described as „little prayers“. In this paper, we analyze the collection as a whole from the perspective of the four dimensions of prayer (quantity, style, purpose and target), with which we want to characterize the lyrical subject present in the verses as well as the author‘s approach to the given genre.

Kеywords: Ľudmila Šandalová. Prayer as a Literary Genre. Rusyn Literature.
Contemporary Rusyn Literature. Rusyn Poetry

1. Вступ

Перед пару рокaми бы было можне арґументовати, же сучасна русиньска література на Словакії є лем доменов (най)старшой писательской ґенерації. Маєме на думцї главнї авторів, котры были актівны уж перед веце як тридцать роками і дале в наступнім періодї третёго русиньского оброджіня. Авторів, котрых мож покладати за скушеных і освідченых класіків сучасной русиньской літературы як напр. Марія Мальцовска, Штефан Сухый ці Миколай Ксеняк. Період третёго русиньского народного оброджіня є
про теперїшню русиньску історію і културу вызначный в тім, же в духу значіня слова ренесанція обновив і в конечнім дослїдку дав русиньскій літературї надїй на далшу екзістенцію і самостатный розвой.

Час але іде неупроснї дале, спомеджі спомянутой троїцї авторів уж жыє лем єден, і може ся натискати вопрос, што пак? Де дале і на чіїх плечох ся понесуть крочаї русиньской літературы, кедь ту раз старша ґенерація не буде? Якы авторы будуть глядати новы можности єй екзістенції? Кедь бы сьме мали „палцём вказати‟ на дакілько особ в сучасній русиньскій літературї, сьме сі істы, же меджі нима бы было і мено Людмілы Шандаловой.

2. Людміла Шандалова

Шандаловой першым поетічным твором по русиньскы быв стих Карпаты, Карпаты…, і хоць векшына Шандаловой творчости ся експліцітнї не заоберать русиньскыма реаліями ці тематіков народой ідентіты¹ (найвеце то платить про біоґрафічный Червеный берег²), но єднозначнї можеме повісти, же авторка пише літературу про Русинів і на їх хосен, што можно повісти главнї на закладї єй драматічной творчости.

Авторка на себе упрямила векшу позорность в роцї 2013 выданём зборника вершованок про дїти з назвов Подьте дїти, што вам повім³, на котру о пару років надвязала зборником Ани бы сьте не вірили⁴. Книжкы суть характерны темов домашнїх і екзотічных звірят, простыма рітмізованыма вершами і высокыма пожадавками на языкову уровень ці естетічну сторінку – од кваліты папіря аж по вкусны мінімалістічны ілустрації.

Авторка розумує в сучасній русиньскій реалітї і найважнїйшій вызві пережытя Русинів на Словакії – едукації. То ся рефлектує і в тім, же авторчины публікації суть выданы двойґрафічнї, в азбуцї і латиніцї, што сприступнює єй літературу про шыршый округ чітателїв, як бы была написана лем в азбуцї. За далше поверджіня того речіня поважуєме тыж другу часть творчости – сценарї театралных гер написаных про дїти і молодеж (Wi-фінтена принцезна⁵, Юрко а поклад⁶, Чудесна лавочка⁷, Дївчатко і жебрак⁸, Приповідка з лїса⁹), котры были інсценованы і презентованы в школьскых представлїнях Основной умелецькой школы у Свіднику ці на Русиньскім фестівалї в тім самім містї. Авторка є в области русиньской літературы актівна тыж як директорка обчаньского здружіня тота аґентура¹⁰, котрого цїлём є підпоровати русиньску народностну меншыну.

По веце як десятёх роках творчости Людмілы Шандаловой мож повісти, же авторка ся в русиньскій літературї выпрофіловала як творця літературы про дїти і молодых, і як писателька, котра не оставать лем в комфортї знамого жанру чі способу писаня. Шан-
далова пише поезію, прозу і драму, а і хоць оставать вірна літературї про дїти і молодых, снажить ся вывияти і не стаґновати. То пітверджує і єй найновша выдана книжка – зборник духовной поезії Напю ся водічкы¹¹.

3. Духовна поезія в сучасній русиньскій поезії

Духовна поезія не є в сучасній русиньскій літературї вынятковым жанром, мож доконця повісти, же реліґійну тематіку мож найти в творчости веце русиньскых писателїв, што рефлектує велику важность духовного жывота і віровызнаня про Русинів.

За вшыткых треба спомянути главнї поета Мілана Ґая, котрого творчость з векшой части мож зарядити к духовній поезії (напр. зборникы поезії Молитва Русина¹² ці З нами Бог¹³). Ґаёва творчость є присвячена дорослым чітателям i він ся венує реліґійным темам – вызнаня віры к Богу, свідомости, согрїшіню і покаяню ся, смертелности тїла і несмертелности душы а под.¹⁴ Напроти тому, Шандаловой духовна поезія в зборнику Напю ся водічкы ся пригварять дїтьскому чітателёви. Тота часть творчости Людмілы Шандаловой мать початкы в православнім молодежнім часописї Істина, де єй раз до місяця выходжають стишкы про дїти з набоженьсков тематіков, котры сама авторка назвала „малыма молитвами‟.¹⁵

4. Молитва

Выходжаючі з авторчиного означіня жанру – молитвы – спробуєме Шандаловой зборник інтерпретовати з той позіції. Молитва є в рамках літературной наукы означована як лірічный жанер, оріґінално орална ліріка к реліґійным обрядам, котра выражать подякованя і просьбы віруючіх. Мать медітатівный і дідактічный характер.¹⁶ Спомеджі розлічных молитв можеме спомянути главнї Pater noster (Отче наш). В жанрї авторьской лірікы быв в контекстї темы духовной поезії про дїти знамый і оцїнёваный словацькый поет Мілан Руфус і ёго Modlitbičky¹⁷ ці Nové modlitbičky¹⁸.

В общім змыслї є молитва комунікаціёв адресованов Богу (або Богім), хоць много людей через молитву комунікує із усобшыма мілованыма особами ці їх душами. Молитва є все інтеракчна і малоколи чісто внутрїшня актівіта індівідуала.¹⁹ „Є то здрой сполоченьской солідарности і конфлікту, індівідуалный і колектівный рітуал, котрый вытварать продовжуючу сімболічну інтеракцію з божсков рішов, механізм, котрый зміцнює віру в надприродне.‟²⁰ Молити ся мож індівідуалнї або і в ґрупі людей (найчастїше в церькви).

При штудію научной літературы о молитві сьме натрафили на інтересный текст науковцїв Пола Фреса а Роріго Джовнса²¹, котры на закладї соціолоґічного выскуму молитв задефіновали із соціолоґічного погляду штири дімензії молитвы:
„1. квантіта або множество молитвы, котра позоставать з єй довжкы, фреквенції і конзістенції молїня;
2. штіл молитвы, котрый дає інформацію о тім, до якой міры конкретны правила ведуть чоловіка в молитві;
3. учел молитвы, то значіть то, што ся практізуючій снажить досягнути молитвов
4. цїль або адресат молитвы, котрый означує надприродного партнера в молитві (напр. Бог, конкретный святый або і абстрактна годнота).‟²²

В праксі то значіть, же зажыток з молитвы людей ся одлишує на закладї того, ці ся молить куртше і менше часто, або довше і частї ше, тыж ці є молитва звязана певныма правилами, котры треба дотримлёвати і не мож їх порушити, або ці є штіл молїня волнїшый, слободнїшый. Учел молитвы (котрый є веце важный як квантіта молитвы) гварить о тім, чом індівідуал вступує до молитвы (о што просить – петічна молитва, пожадуюча молитва або непетічна – медітація, конверзація з Богом) і што од нёй очекує. О тім, ці є заміряный на внутрїшнїй світ індівідуала (тугу по змінї налады або перспектівы) або на вонкашню реаліту (молиме ся о зміну во вонкашнїм світї). А наконець, цї є адресат молитвы абстрактный і непрямый, або шпеціфічный і актівный (то значіть, ці є то сотворїня, котре пережывать емоції і їх выядрює).²³

Квантіта молитвы гварить о притомности звыку і рутіны, штіл назначує, ці сполоченьскы граніцї і граніцї ґрупы суть вольны або стріктны (што є леґітімнов молитвов а што нї, волнїшый штіл молїня уможнює чоловіку комуніковати з божсков ентітов способом, якый покладать за справный і вгодный), учел молитвы ся односить ку вірї індівідуала а зіщує, до якой міры надприродны обчекованя напрямують ёго справованя і вытваряють світоназор.

А наконець – цїль або адресат молитвы гварить о привязаности24 комунікуючого к адресатови молитвы, о емоціоналнім і соціалнім ставі віруючого. Авторы конштатують, же „молитвенна скушеность ілуструє як приїманы практікы і сімболы міняють емоціоналны ставы, моралны перцепції, а сполоченьскы ідентіты продукують розлічны способы віджіня світа і екзістенції в нїм.‟²⁵

Хоць іде о соціолоґічный погляд, думаме собі, же є принайменшім натілько інтересный, абы сьме го поужыли як істый навод на аналізу літературного жанру молитвы і характерізованя творчости Людмілы Шандаловой в зборнику Напю ся водічкы.

5. Духовна поезія Людмілы Шандаловой

Во векшынї стихів ся находить дїтьскый лірічный субєкт, котрый не є віково ани інакше близше шпеціфікованый, але адресованя молодшому дїтьскому віку ся потверджує в темах вершів, главнї в їх языку (авторка много раз поужывать здрїбнены назвы) і в цїлковій наладї повказуючій на невинну радость дїтвака із світа навколо нёго. Подобный приступ авторка заховала і при вершах присвяченых найвекшым церьковным святам. Верш „Ісуску з небочка / я ся так радую!‟ (с. 24) є выядрїнём чістой, нічім нескаженой дїтиньской радости. В меншій кількости припадів (в поєдных
вершах) іде о члена родины ведучого дїтину ку вірї (стих До церькви: „Подь, Божа дїтынко, / лем ступай фрышнїше / бо уж ся серденько / на дзвонї колыше‟, с. 18).

Кедь будеме выходжати з дефініції молитвы як комунікації з божсков ентітов, в книжцї Людмілы Шандаловой Напю ся водічкы ся находить много стихів, котры представлюють бісїду дїтьского лірічного субєкту з адресатом – ці є то Бог (або обертаня ся на нёго) або іншый репрезентант божскых ідеалів, напр. конкретный хрістіяньскый святый (Ісус Хрістос, Марія – мати Божа, святый Миколай) або ближе нешпеціфікованый ангел. Во верші Нянїчку в небі ся дїтьскый лірічный субєкт пригварять Ісусови Хрістови тыж як ку свому вітцёви (в значіню отець вшыткых людей): „Нянїчку в небі / я твоя дїтина / вію днесь Тебі / віночок без терня.‟ (с. 14).

Часть вершів обсягує апострофічне ословлїня („Складам ручкы ку молитві, / прошу Тебе, Боже‟, с. 29; „Ангеличку, стражничку, / хочу тя молити, (…) Ангеле любенькый‟, с. 30; „Ісуску міленькый…‟, с. 36), даколи є то во формі зволаня повного емоції і радости („Ісуску з небочка, я ся так радую!‟, с. 24; „О, Маріє, мати міла, / душічка мі звеселїла –‟, с. 32). Бог є годнотово характерізованый як змысел жывота, поміч і рада, веджіня і моралный компас в жывотї.

В збoрнику тыж можеме найти вершы, де ся дїтина пригварять ку природному світу, напр. в Незабудцї апелує на квітку, абы была вдячна і скромна: „Незабудь, квіточку, / незабудь подяку, / за мілость Божію, / за мілость трояку.‟ (с. 10); Фіалочцї присуджує
скромность і покору: „А ты скромненько сидиш на краї лїса / І днесь листочкы до неба звертали ся / До неба смотрять а нїґда не долов‟ (с. 78).

З погляду учелу молитвы можеме повісти, же в зборнику ся находжають вершы-молитвы петічного і непетічного характеру. В петічных вершох ся найчастїше жадать або просить о Божу охрану в змыслї Божой притомности ці веджіня („… на охрану зошлий – дай мі – єдного із крылочками.‟, с. 32), загнаня страху („Бы-м ся не бояла‟, с. 32) або даколи іде лем о просте скромне желаня добрых снів: „До нёй сничкы, Боже, / уткай мі. Ты можеш. / Лем ты можеш знати / як мі їх уткати.‟ (с. 16). Нїґда не йде о желаня або просьбу за дашто себецьке.

Субєкт тыж жадать од Ісуса угасити жажду по познаню, котра є характерный про дїтину спознаваючу світ: „Ці мать небо влагу вічну? / Глядам одповідь. (…) Науч ня, Ісуску, правдї, / няй угашу смед.‟ (с. 10). Дїтя в Шандаловой вершох спознавать нелем фізічный, але і духовный світ, снажить ся найти одповідь на вопросы розлічных
аспектів віры („Ісуску міленькый, што значіть постити? (…) Як іщі, Ісусе, молить ся дїтина? (…) Што іщі мі треба, Ісусе, робити?‟, с. 36). Положены вопросы суть снагов о потверджіня ці схвалїня назорів дїтьского субєкту, указує ся, же субєкт є на справній дорозї і сам поступно приходить к познаню, же жыти з Богом і подля Бога є жыти честно і моралнї. Дїтьскый субєкт ся так венує себарефлексії і інстроспекції, пригварять ся неприямо і сам ку собі а упевнює в собі моралны цїнности і цности: „Серденько моє / кротко ся тримай (…) Не впущай пыху / душічко моя‟ (с. 22).

Вершы непетічного характеру выядрюють позітівны емоції як подяку (родічі суть браны як пожегнаня, за котре цалком природно дякуєме Богу: „При мамцї за каждый дничок / Ісусе, дякую.‟, с. 26) або радость з екзістенції — суть выядрїнём невинного надхнїня дїтвака, котрый обявлює світ навколо і находить красу всягды коло себе. А хоць чоловік може в доспелости тото надхнїня легко стратити, тот факт в книжцї не є коментованый, зато і гармонічный тон цїлого зборника не є нияк нарушеный.

Може найтяжше ся выядрює ку квантітатівній сторінцї молитвочок в зборнику, лірічный субєкт не можеме подробити зрахованю ці міряню довжкы, фреквенції або конзістентности молїня. В істім змыслї але можеме найти одповідь в постою лірічного субєкта к молїню. Дітвак у Шанадловой вершах внимать молїня як дашто природне, каждоденне і подобнї як Бог притомне в каждій сторінцї (людьской) екзістенції. Не значіть то, же бы к акту молїня приступовав як ку самозреймости, або рутінї без значіня ці глубшого пережываня, праві наспак. Іде все о акт комунікації, котрый мать велику годноту, а дїтвак собі то усвідомлює.

В подобнім дусї, часть вершів ся подобать формов або каденціёв класічній молитві (можеме спомянути напр. стих Ангеличку мій зачінаючій подобнї як знама молитва Ангеличку, мій стражничку і кончаючій словом „Амінь‟, с. 30; форма молитвы-просьбы У твоїм світлї, с. 40, ці подякованя за пережытый день в стиху Молитва на каждый день, с. 60). Шандаловой молитва але не є стріктнї вязана реліґійныма формулками або „сухов‟, „доспелацьков“ важностёв. Вольный штіл молитвочок є подобный природному справованю дїтины – представлює скорше упрімну і безпосередню бісїду без даякых фалошностей або окрас ці „ходжіня коло горячой кашы‟.

В прінціпі так зборник выядрює думку, же така форма молитвы є леґітімна а цалком впорядку (тадь докаже то і мале дїтя!), і утверджує так чітателя, же Бог є все доступный про каждого з нас. Лем треба хотїти…

6. Заключіня

Зборник духовной поезії Напю ся водічкы поважуєме за єден з найлїпшых творів Людмілы Шандаловой. Уж у першых зборниках поезії про дїти, котры представлёвали просты вершы о звірятках, было ясне, же у авторкы є естетічна сторінка єй літературной творчости на высокім місцї. Платить то і про Напю ся водічкы – старостливый выбер слов і вершованя, мінімалістічна красота ілустрацій і нічім ненарушены годноты заміру.

Цїлково можеме повісти, же зборник дїтьской духовной поезії Людмілы Шандаловой ся вызначує позітівнов наладов, гармоніёв і змірливостёв, не находжають ся ту вершы з неґатівныма емоціями як є гнїв або жаль, але праві наспак, іде о выядрїня гармонічного одношіня ідеалізованой дїтиньской невинности ку божскому прінціпу. Можеме повісти, же верш „Я щі лем дїтина, я знам лем любити…‟ (с. 36) нелем точно описує дїтьску простоту, упрімность і нефалшованость, але єдночаснї доконало репрезентує цїлый выдареный зборник.

---

¹ В рамках той темы хочеме спомянути конштатованя Мґр. Іваны Сливковой, ПгД. зо статї о творчости Елены Хомовой-Грінёвой: „Viacero vrstiev znakov rusínskeho kultúrneho areálu reflektuje jednotlivé obdobia konštituovania minority, pričom tento proces, ako sa zdá aj na základe ukážok z tvorby Eleny Chomovej-Hriňovej, stále neukončený a aj v 21. storočí pretrváva v hlboko spoločensky zakorenených predstavách o potrebe apelu na sebaidentifikáciu a uvedomenie si vlastnej kultúrnej identity, ktorá je súborom tradičných rusínskych hodnôt.‟ SLIVKOVÁ, І. (2021). K dvom básnickým zbierkam Eleny Chomovej-Hriňovej. In: Kопорова, K. (ed.). Studium Carpatho-Ruthenorum 2021. Štúdie z karpatorusinistiky 13. Prešovská univerzita v Prešove – Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry, s. 28.
² ШАНДАЛОВА, Л. (2016б). Червеный берег. Бырно: тота аґентура, ISBN 978-80–972058-1-2, 248 c.
³ ШАНДАЛОВА, Л. (2013). Подьте дїти, што вам повім. Свідник: тота аґентура, ISBN 978-80-971504-7-1, 64 с.
⁴ ШАНДАЛОВА, Л. (2018a). Ани бы сьте не вірили. Свідник: тота аґентура, ISBN 978- 80-972058-4-3, 64 c.
⁵ ШАНДАЛОВА, Л. (2015). Wi-фінтена прінцезна. Свідник: тота аґентура, ISBN 978- 80-972058-0-5, 51 c.
⁶ ШАНДАЛОВА, Л. (2018в). Юрко а поклад. Свідник: тота аґентура, ІSBN 978-80- 972058-5-0, 60 c.
⁷ ШАНДАЛОВА, Л. (2018б). Чудесна лавочка. Свідник: тота аґентура, ISBN 978-80- 972058-6-7, 64 c.
⁸ ШАНДАЛОВА, Л. (2016а). Дївчатко і жебрак. Свідник: тота аґентура.
⁹ ШАНДАЛОВА, Л. (2014). Приповідка з лїса. Свідник: тота аґентура.
¹⁰ Інтернетова сторінка обчаньского здружіня тота аґентура є: https://tota.sk/
¹¹ ШАНДАЛОВА, Л. (2020). Напю ся водічкы. Свідник: тота аґентура, ISBN 978-80- 972058-7-4, 80 с.
¹² ҐАЙ, М. (2012). Молитва Русина. Пряшів: Академія русиньской културы в СР, ISBN 978-80-89441-24-2, 104 c.
¹³ ҐАЙ, М. (2019). З нами Бог. Пряшів: Академія русиньской културы в СР, ISBN 978- 80-89798-17-9, 96 с.
¹⁴ ПАВЛІЧ, М. (2019). Мілан Ґай. In: Ґай, М. З нами Бог. Пряшів: Академія русиньской
културы в СР, ISBN 978-80-89798-17-9, с. 96.
¹⁵ КОПОРОВА, К. (2019). Людміла Шандалова. Доступне з: <https://rusynlit.sk/index.php/2019/05/31/1088/>
¹⁶ PETERKA, J. (2007). Teorie literatury pro učitele. Jíloviště: Mercury Music & Entertainment s.r.o., ISBN 978-80-239-9284-7, s. 252.
¹⁷ RÚFUS, M. (2014). Modlitbičky. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, ISBN 9788010026012, 72 s.
¹⁸ RÚFUS, M. (2019). Nové modlitbičky. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, ISBN 9788006006080, 94 s.
¹⁹ FROESE, P. — JONES, R. (2021). The Sociology of Prayer: Dimensions and Mechanisms [online]. In: Social Sciences 10: 15, s. 3. Dostupné na: <https://doi.org/10.3390/socsci10010015>
²⁰ Тамже.
²¹ Тамже.
²² Тамже, с. 1.
²³ Тамже, с. 4.
²⁴ Выходжаючі з теорії привязаности, теорії псіхіатра і псіхоаналітіка Джона Бовлбі о одношінях меджі людми. Anonym, 2021. Attachment theory. [ціт. 2021-12-27]. Доступне з: <https://en.wikipedia.org/wiki/Attachment_theory>
25 FROESE, P. — JONES, R. (2021). The Sociology of Prayer: Dimensions and Mechanisms [online]. In: Social Sciences 10: 15, s. 2. Dostupné na: <https://doi.org/10.3390/socsci10010015>

ЛІТЕРАТУРА

ANONYM. (2021). Attachment theory. [ціт. 2021-12-27]. Доступне з: <https://en.wikipedia.org/wiki/Attachment_theory>

FROESE, P. — JONES, R. (2021). The Sociology of Prayer: Dimensions and Mechanisms [online]. In: Social Sciences 10: 15. Dostupné na: <https://doi.org/10.3390/socsci10010015>

PETERKA, J. (2007). Teorie literatury pro učitele. Jíloviště: Mercury Music & Entertaimеnt s.r.o., ISBN 978-80-239-9284-7, 346 s.

RÚFUS, M. (2014). Modlitbičky. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, ISBN 9788010026012, 72 s.

RÚFUS, M. (2019). Nové modlitbičky. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, ISBN 9788006006080, 94 s.

SLIVKOVÁ, І. (2021). K dvom básnickým zbierkam Eleny Chomovej-Hriňovej. In: Kопорова, K. (ed.). Studium Carpatho-Ruthenorum 2021. Štúdie z karpatorusinistiky 13. Prešovská univerzita v Prešove – Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry, ISBN 978-80-555-2863-2, s. 21-29.