Недїльны віршы: Людміла Шандалова
Вечур
Над полём зтемнїло
затихло ку ночі
кряче птах неміло
день є уж без моцї
І воздух схолодив
хвіє ся одразу
Дзвін з турнї без сходів
дав голос образу
Перинов Господнёв
земля ся прикрыла
з надїї… а до нёй
старости завила
Осїнь
Чвірінкать на дубі
під небом голубым
пташок із осени
Листочок мідяный
велё їх спаданых
строму нехосенных
Оджыли през лїто
молодость зо світом
дали му надїю
Летить сі чорный птах
осїнь є допита
ани ся не смію…