Елена Хомова: Віршы
Рыбка
В ярку рыбка плавать
і хвостиком махать,
в чістій водї ю видиме,
в коломутній не збачіме.
Не шмаряйме із камінём,
бо ся скрыє выстрашено.
Де єсь, рыбко, де ты плаваш,
у ярочку щастя глядаш?
Аж до моря, оцеану,
пруд воды тя долов знесе
і до світа далекого
твої сны навсе однесе.
Ластівочка
З теплых країв ластівочка
з яри прилетїла,
в стайни собі до гнїздочка
яєчка зносила.
З яєчок ся ластівочкы
по часї выклюли,
дзёбачіком од мамочкы
малы мушкы їлы.
Мама з ласков ся старала,
хробачкы носила,
а дїтвора цїлком мала
на то ся тїшыла.
Чекайте ня, добры будьте,
з гнїзда не выпадьте!
Казала їм старостливо,
же їх чекать красный жывот.
Коник
Гей, конику, мій братику,
подь, підеме на музику,
в друге село на долинї.
Понесеш ня на хырбетї,
по березї, по ровинї.
Як я буду танцёвати,
на музицї з фраїрочков,
та ся будеш призерати,
коло вівса під облачком.