Ксеняк, Миколай

Публікації

  • Байкы (1963, 1970, 1974)
  • Сміх і гіркість серця (1977)
  • Віночок з терня (1980)
  • Дорогоцінна знахідка (1985)
  • О камюньскых майстраx (1994)
  • Біда Русинів з дому выганяла (2002)
  • Выбраны байкы (2002)
  • Жмені родной землі (2009)
  • Озвены (2009)
  • Зеркалїня/Zrkadlenie (2010)
  • Углы погляду (2011)
  • Споминкы і очекованя (2013)
  • Нашы горізонты (2015)
  • Формованя русиньской ідентіты (2016)
  • Медвідята на прогульці (2016)
  • Приповідкы і байкы (2016)
  • Резонанції на книжкы і подїї (2017)
  • BÁJKY pre každého (2019)
  • Одповідж собі сам (2020)

 


Жывотопис

Миколай Ксеняк ся народив  4. децембра 1933-го року в бідній камюньскій ґаздівскій родинї. По основній школї в родній Камюнцї пішов до Руськой ґімназії в Пряшові, потім поступив на Інштітут руського языка і літературы в Празї. По ёго скончіню учітелёвав на основній школї в Ружомберку, пізнїше ся став директором ґімназії в тім містї, де одробив 23 рокы. Хоць свій плодный жывот прожыв далеко од родной Камюнкы, часто ся до нёй вертав нелем фізічно, але і своёв літературнов творчостёв. О любви ід свому родному краю свідчать ёго слова: „Родный край про мене значіть студенку, з котрой черьпам цїлый жывот. Тот, хто ся в тім краснім краю народив, хто вдыхнув ёго воздух, хто ся набрав родных співанок, приповідок, хто перешов тот край, хто там пас коровы, орав, сїяв, косив, тот не може забыти нїґда. І нїґда на нёго не забуде. На людей, котры коло нёго жыли і котры го выховали…“

Быв єдным з найактівнїшых авторів старшой ґенерації русиньскых писателїв, котрого богату творчость творять главнї байкы, література про дїти і молодеж, поезія, проза, драматічны творы, повіданя ці автобіоґрафічны тексты. Миколай Ксеняк быв єдиным з русиньскых писателїв, котрый свою літературну творчость присвятив темі русиньскых дротарїв. Якраз на тоту тему написав книжку Біда Русинів з дому выганяла (книжку у 2002-ім роцї выдав Світовый конґрес Русинів), за котру быв автор в роцї 2003 оцїненый высше споминанов меджінароднов Преміёв Александра Духновіча. В публікації ся находить і ёго здраматізована Приповідка о дротарёви, котра мала в роцї 1994 успішну премєру на сценї Театру Александра Духновіча в Пряшові. Многы ёго творы были презентованы в русиньскій редакції Народностно-етнічного высыланя в Пряшові і в Кошіцях, ёго байкы часто декламовали участници Духновічового Пряшова – цїлословацького конкурзу русиньской поезії, прозы, малых сценічных форм і народного розповіданя, на котрый часто приходив і сам автор Миколай Ксеняк. Родне село Камюнка, ёго жытелї і їх судьба были тым найосновнїшым жрідлом і іншпіраціёв богатой Ксеняковой творчости. Окрем многых публікацій нас о тім пересвідчує книжка, котру під назвов О камюньскых майстрах (по камюньскы) іщі в роцї 1994 выдала Русиньска оброда. Василь Хома, першый председа Сполку русиньскых писателїв Словеньска, тоту книжку назвав русиньсков епопеёв. Коротко повіджено – книжка презентує цїлорочный жывот, котрым даколи жыло село Камюнка і ёго люде (церьковны свята з традіціями і вшыткы роботы на ґаздівстві). Подля многых експертів тота публікація претендує на добрый русиньскый документ філмовой ці театралной подобы. Миколай Ксеняк одышов з того світа 1. фебруара 2020 у віцї 87 років, похованый є на цінтерю в Ружомберку.


Оцінїня

  • Цїна Александра Павловіча – 2007 – Миколай Ксеняк (Премія за переклад баёк Заборьского і іншых…; в рамках Цїны А. Павловіча: Байкы, Пряшів: СРПС, 2006
  • Премія Алескандра Духновіча – 2003 – Миколай Ксеняк (збірка прозы і поезії, Біда Русинів з дому выганяла, 2002, Выбраны байкы, 2002)

 

 

Pridaj komentár

Vaša e-mailová adresa nebude zverejnená. Vyžadované polia sú označené *