АРХІВ: Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica
Юрко Харитун на меджінароднім фестівалї поезії Ars Poetica
В днях 17.-21. октобра 2013 ся в Братїславі одбыв ХІ. річник фестівал меджінародного фестівалу поезії, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав Юрко Харитун, родак із Остуржніцї, днесь уж неєствуючого села бывшой Стариньской долины. Стариньска долина, на містї котрой в 70-тых роках минулого стороча выбудовали велику гать, як резервар питной воды про цїлый край є про нёго невычерьпным жрідлом ёго поетічной творчости.
Ёго участь на фестівалї нас несподївала. Поезія Юрка Харитуна была годночена нелем як барз успішна, але по русиньскы писана – про многых участників і обявна, несподївана. Подля слов нашого успішного поета векшына участників не мала ани найменшу представу о тім, же десь на северовыходї Словакії компактно жыє міноріта, котра має свій знормованый язык і ним пишуть поеты, прозаікы…. Таке узнаня тїшить. Тым веце, же Словакію на фестівалї репрезентовали лем троє поетів: Аґда Баві Паін (1976), успішный словацькый поет з Кошіць, Ерік Шімшік, таксамо словацькый поет і прозаік з Братїславы і Юрко Харитун, русинськый поет з Кежмарку. Юрко Харитун своёв поезіов вказав, же русиньскый язык валушный достойно репрезентовати свій народ ай посередництвом поетічного слова. Про нашого поета зась быв іншпіратівный польскый поет Роберт Рібек, а тыж італіаньскый поет Даньєл Кундарі. З іншых держав і літератур были заступлены чеська, польска, нїмецька, анґліцька, руська, ґрузіньска, болгарьска, іспаньска, італіаньска, фіньска, з про нас далекых і незнамых – література в языку маратьскім (єден з індіцькых языків, котрым комунікує приближно 120 міліонів людей), з Америцького контіненту была заступлена література США (Мічіґен, Ореґон, Джорджа). Інтересне было, же многы з участників – поетів писали нелем в єднім языку, але в дакількых, а тыж факт, же їх поетічны творы были переложены до розлічных языків. Так дакотры поезії Юрка Харитуна переложыв до словеньского языка Валерій Купка. Выступом з фестівалу є поетічна збірка, в котрій суть представлены авторы народных літератур і суть там надрукованы їх поезії, котры были інтерпретованы на фестівалї, причім многы з них суть переложены до словацького языка. Меджі нима ай поезія Юрка Харитуна, котрый є барз вдячный за таке позваня. Несподївало го, же орґанізатором – директором фестівалу быв родак Русин із села Старина окр. Стара Любовня, пан Мартін Солотрук, котрому хоче высловити подякованя за высоко якостну уровень фестівалу.
Юрко Харитун є гордый, же є Русин, і своїм краянам хоче одказати: „Тїшу ся, же мы – Русины маєме можность творити у своїм языку, але таксамо ай нашы дїти ся можуть свій материньскый язык учіти в школах – од основной школы, аж по універзіту. Вывжывайме тоту можность, жебы наше потомство не забыло на свою колыску, свою співанку, молитву, не забыло на своїх предків. А што є главне, не ганьбийме ся за своє. Наш язык є достойный, чути го все частїше нелем на выходї, але ай в Братїславі, о чім єм ся мав можность пересвідчіти. Решпектують го, а будуть го решпектовати ай надале, кідь мы самы – ёго носителї будеме го гордо шырити по світї.“
Любителїв поезії Юрка Харитуна можеме потїшыти, бо за пару днїв выйде з друку ёго далша поетічна збірка під назвов Мої незабудкы, котра є вольным продовжованём серії попереднїх двох – Мої жалї (2009) і Мої сны (2010).
Кветослава КОПОРОВА,
Председкыня Сполку русиньскых писателїв Словеньска,
Пряшів.