Творы Євґенія Фенцика діставають ся ку чітателям (автор Петро Медвідь)

Перебрана статя із Лем.Фм, автор Петро Медвідь.

В тых днях діставать ся ку чітателям нова публікація з Выдавательства Пряшівской універзіты в рамках серії Русиньска класіка.

Тандем літературознателів із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Валерій Падяк і Михал Павліч, по двох публікаціях, в якых пошоровали творы Анатолія Кралицького, і выбері пєс з репертоара Театру Александра Духновіча, одкрывають про сучасного чітателя далшу вызначну русиньску особность і його творчу дідовизну.

Три найважнішы творы

Книга з назвов Євґеній Фенцик. Творы приносить три цілы, комплетны творы того вызначного священика, поета, прозаіка, драматіка і публіцісты другой половины 19-го столітя. Но подля редакторів выданя, іде о три найважнішы літературны творы, із веце як двасто, котры Фенцик почас свого жывота написав.

Веце мож прочітати на оріґіналнім сайтї рецензії: https://www.lem.fm/tvory-yevgeniya-fentsika-distavayut-sya-ku-chitatelyam/

Вышла книжка творів Євґенія Фенцика

В роцї 2022 узрило світло світа далша книжка русиньской літературы народного оброджіня. Едіторы доц. Мґр. В. Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. выдали в минулости уж дві публікації творів Анатолія Кралицького, вызначной русиньской особности 19. сторіча. В роцї 2019 была выдана публікація Творы, о рік публікація Анатолій Кралицькый. Князь Лаборець.

Едіторы теперь приношають одборной і шырокой чітательской верейности далшого русиньского писателя, котрого творчость нажаль не была выдана уж 140 років! Книжку творів Євґенія Фенцика творять три творы, прозаічны тексты Нищіє духом, Учитель-Неборак,  а єден твір русиньской драматурґії, Покореніє Ужгорода. В публікації ся тыж находять Додаткы доц. Мґр. В. Падяка, к. н., котрый описав жывот Євґенія Фенцика, ёго значіня в русиньскій літературї а ёго принос про свій народ. Так само доц. Падяк в окремій части высвітлює прінціпы і проблемы транслітерації творів (не лем) Є. Фенцика.

Євґеній Фенцик быв єдным із найактівнїшых писателїв періоду народного оброджіня Карпатьскых Русинів а тыж вызначный русиньскый літературный науковець, редактор а выдаватель знамого часопису Листок. В літературї ся проявив як поет, прозаік і драматік, і як історик карпаторусиньской літературы. Заховало ся по нїм выше 200 публікацій, но ёго творчость нїґда не была дотеперь выдана в єдній збірцїї в книжнїй подобі. Аж дотеперь…

Книжка вышла з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Книга: Євґеній Фенцик. Творы

Едіторы: Валерій Падяк, Міхал Павліч

Рік выданя: 2022

ISBN 978-80-555-2878-6

Почет сторінок: 400

Приправлює ся далша книжка із серії Русиньска класика

Едіторске дуо доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. і Мґр. Михал Павліч, ПгД. рихтують про чітательску верейность, одборну і шыроку, далшу книжку з едіції Русиньска класика. За послїдны рокы выдали дві книжкы творів Анатолія Кралицького, вызначного русиньского писателя періоду народного оброджіня, з творчостёв котрого ся чітателї дотеперь не мали много можностей стрїтнути.

Дасть ся повісти, же є справный час на вырівнаня далшых довгів мінулости – рихтує ся нове выданя творів Євґенія Фенцика. Творів, котры не были од жывота автора нїґда знова выданы.

Книжка буде репрезентовати творчость отця Євґенія Фенцика, котрый ся в літературї проявив як поет, прозаік і драмарік, і як історік карпаторусиньской літературы. В періодічній тлачі по ним зісталов веце як 200 публікацій. Є. Фенцик быв сучасником вызначных персон русиньской історії на выходній Словакії як А. Павловіч, прозаік А. Кралицькый, політік і співзакладатель Матїцї словеньской А. Добряньскый, поет Ю. Ставровскый-Попрадов і далшы. Ёго творчость але дотеперь нїґда не была знова выдана в книжнїй подобі. Цїлём даного проєкту є выданя книжкы выбраных творів Є. Фенцика, главнї художной літературы, але тыж публіцістікы а історічно-етноґрафічных творів.

Книжка выйде з фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Вышла книжка 30 років Театрa Александра Духновіча. Выбер із репертоара

В роцї 2020 вышла книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к.н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. 30 років Театра Александра Духновіча. Выбер із репертоара (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020).Цїлём выданой публікації было указати роботу Театра Александра Духновіча як популарізатора світовой драматурґії в русиньскым языку, тым тыж повказати на можности русиньского языка, до котрого мож переложыти хоцьякы творы світовой класікы. Вшыткы тоты творы суть до днешнёго дня в архіві ТАД в режійній подобі.

Книжка представлює субор выбраных текстів з репертоара ТАД в Пряшові, котры репрезентують можности русиньского языка в текстах світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії. В книжцї суть публікованы світознамы творы як Гамлет (В. Шекспір), Село Степанчіково (Ф. М. Достоєвскый), Дядя Ваня (А. П. Чехов), Америка (Ф. Кафка), Непробудженый (М. Кукучін), Сконана кавалерія (Дю. Папгаргаї), Прінцовы галушкы або Угорьскый Сімпліціссімус (В. Турок) ці Адолф Івановіч Добряньскый (К. Горак).

Книга презентує екзістенцію світовой класікы нелем в світовых языках, але тыж і в русиньскім языку, популарізує світову драматічну творчость в русиньскім языку, як і оріґіналну русиньску драматічну творчость.

В публікації ся находить вступна часть єдного з едіторів, доц. Мґр. Валерія Падяка, к.н., в котрій пише о актівітах і значіню Театра Александра Духновіча в Пряшові, о еволуції карпаторусиньской драматурґії за послїднїх 30 років. Ядром публікації суть творы світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії.

Тота публікація є інтересна про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію, таксамо є і добрым штудійным матеріалом про літератів і штудентів русиньского языка і културы.

Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Книга: Театер Александра Духновіча: 30 років. Выбер із репертоара. (Divadlo Alexandra Duchnoviča: 30 rokov. Výber z repertoára)

Едіторы: Валерій Падяк, Міхал Павліч

Рік выданя: 2020

ISBN 978-80-555-2656-0

Чісло сторінок: 400

ВЫШЛА ДАЛША ЦЇННА КНИЖКА ТВОРІВ АНАТОЛІЯ КРАЛИЦЬКОГО

Далша цїнна книжка творів Анатолія Кралицького є на світї. Книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к. н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. з назвов Анатолій Кралицькый: Князь Лаборець. Выбраны творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020) надвязує на книжку выдану в роцї 2019 (Анатолій Кралицькый: Творы, 2019).

Кралицького тексты были за ёго жывота публікованы на сторінках розлічных журналів ці антолоґій, но свою цїложывотну продукцію ся му не подарило позберати і уцїлено выдати. Концём 20. стороча ся науковцям подарило выдати лем часть з Кралицького прозаічных текстів в окремых выданях.

 

Цїлём выданой публікації є популарізовати творчость А. Кралицького як єдного з найталентованїшых представителїв будительского напряму в карпаторусиньскій літературї 20. стороча. Публікація ся складать з 32 выбраных текстів писателя А. Кралицького, котра репрезентує автора нелем як прозаіка, але і перекладателя, публіцісту а автора статей о історії ґрекокатолицькых монастырїв.

У 2020 роцї Фонд на підпору културы народностных меншын – Kultminor – підпорив выданя далшой книгы творів А. Кралицького. Новый зборник выходить під назвов «Князь Лаборець: Выбраны творы» і репрезентує творы писателя главно народно-патріотічного напряму. Помеджі характерны творы як «Князь Лаборець», «Федор Петрюк» ці «Не ходи, Грицю, на вечерниці!» і др., нове выданя презентує ряд інтересных, але забытых прозовых творів писателя. Многы із них были опублікованы іщі за жывота писателя, веце ся не перевыдавали і суть унікатнов «terra incognita» писателёвого творчого наслїдства. Іде о тексты «Свято-Юрский монастырь в Лівадії», «Желізной волі человік», «Распятие пред судом», «Село Выдренувка», «Прометей» і др.

В публікації ся находить вступна часть єдного з едіторів, доц. Мґр. Валерія Падяка, к. н., в котрій пише о жывотї і творчости А. Кралицького, роздїлює авторів творчій період на дакілько частей, оцїнює тыж роботу іншых літературных науковцїв, котры ся занимали творчостёв А. Кралицького.

Публікація ся складать з частей: 1. Вступна часть доц. Мґр. В. Падяка, к. н., 2. Дїло А. Кралицького: части Проза, Переклады і адаптація,  З історії Чіну св. Василія Великого, Публіцістіка, 3. Додаткы.

Тота публікація є інтересна про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію, таксамо як і штудійный матеріал про літератів і штудентів русиньского языка і културы.

Книжка вышла з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Книга: Анатолій Кралицькый: Княз Лаборець. Выбраны творы.

Едіторы: Валерій Падяк, Міхал Павліч

Рік выданя: 2020

ISBN 978-80-555-2657-7

Почет сторінок: 400

Приправлює ся книжка 30 років Театру Александра Духновіча. Выбер із репертоара

Приправлює ся книжка едіторів доц. Мґр. В. Падяка, к.н. і Мґр. Міхала Павліча, ПгД. з назвов 30 років Театру Александра Духновіча. Выбер із репертоара (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020).

В публікації будете мочі найти тексты світовой, російской, словеньской і русиньской драматурґії. Якы тексты будете мочі найти в тій книжцї? Книга буде презентовати світову драматічну класіку в русиньскім языку, популарізує світову драматічну творчость в русиньскім языку, як і оріґіналну русиньску драматічну творчость.

Тота публікація як і перша книжка може быти інтереснов про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію.

Книжка выйде з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Приправлює ся далша книжка творів А. Кралицького

Приправлює ся далша книжка творів Анатолія Кралицького., котра буде надвязовати на книжку выдану в роцї 2019 (Анатолій Кралицькый: Творы, 2019).

Назва новой книжкы буде нести мено славной русиньской персоны і знамій ровномінного твору Анатолія Кралицького, князя Лаборця.

В публікації Анатолій Кралицькый: Князь Лаборець. Выбраны творы (Выдавательство Пряшівской універзіты, 2020) будете мочі найти нелем знамы творы автора як «Князь Лаборець», «Федор Петрюк» ці «Не ходи, Грицю, на вечерниці!» і др., але і дотеперь другый раз непублікованы прозовы творы писателя. Іде о тексты як «Свято-Юрский монастырь в Лівадії», «Желізной волі человік», «Распятие пред судом», «Село Выдренувка», «Прометей» і другы.

Тота публікація як і перша книжка може быти інтереснов про одборну верейность, котра ся інтересує о русиньску літературу, културу і історію.

Книжка выйде з підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.

Вызначный успіх члена Сполку русиньскых писателїв – Валерія Падяка

(На Філозоґічній факултї Універзіты Коменьского в Братїславі ся габілітовав на доцента Мґр. Валерій Падяк, к. н.)

Новый академічный рік на Пряшівскій універзітї про Інштітут русиньского языка і културы зазначів далшый вызначный крок допереду у розвою нелем карпаторусиністікы як научной дісціпліны, але ай едукації штудентів, котры вырїшать дану дісціпліну штудовати.

День 24. септембер 2020 быв тым вызначным днём, коли по релатівно довгім (пятьрочнім) адміністратівнім процесї выступив перед Научнов радов Філозофічной факулты Універзіты Коменьского, габілітачнов комісіёв і шыроков публіков з габілітачнов лекціёв на тему: Просвіщіня верзус народна традіція: Карпаторусиньска драма зачатку 19. стороча Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы. Членами комісії были проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. з Універзіты Коменьского в Братїславі, проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД. з Пряшівской універзіты, доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., опонентами – проф. ПгДр. Петер Каша, к. н. з Пряшівской універзіты, проф. Др. Елейн Русинко з Мерілендьской універзіты в США, і проф. Михаіл Капраль, к. н. з Научно-бадательского інштітуту А. Годины в Будапештї. Рїшінём габілітачной комісії, котрой ґарантом і председом быв проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. і по процедурї тайного голосованя Научной рады Філозофічной факулты Універзіты Коменьского став ся Мґр. Валерій Падяк, к. н. доцентом в шпеціалізації Славяньскы языкы і літературы.

 

Валерій Падяк ся народив 13. юна 1959 в Ужгородї на Українї. По скончіню середнёй школы продовжовав в штудіях на Ужгородьскій штатній універзітї шпеціалізацію російскый язык і література (1977 – 1982). Наслїдно зачав робити як учітель – філолоґ на середнїй школї, а таксамо творив школьскы учебникы. Притім ся інтензівно веновав передовшыткым літературї писаній російскым языком, котра у свій час выникала на теріторії сучасного Закарпатя. Выслїдком тых снажінь была дізертація на тему:  “Русская классика в литературном процессе Закарпатской Украины (вторая пол. ХІХ – нач. ХХ веков)”. Дізертацію обгаїв в роцї 1990 на Інштітутї літературы Т. Шевченка, Академії наук Україньской ССР у Києві під веджінём професора Василя Микитася, знамого совєтьского шпеціалісту на раннїй період розвоя літературы історічной Підкарпатьской Руси.

Розпад Совєтьского союзу і створїня у 1991 роцї незалежной Україны з єй амбіціями смерованыма к демократізації і торговій економіцї, то вшытко принесло новы можности і про В. Падяка, котрый в роцї 2000 вырїшив засновати своє властне выдавательство. Ёго замыслом было заснованя выдавательства, котре бы ся шпеціалізовало на высокоякостну книжкову продукцію, яка бы приспіла піднятю културной уровни ёго родного Закарпатя. З одступом років мож конштатовати, же тот цїль ся му подарило надміру выповнити.

Фотоґрафія: 33. научный семінар карпаторусиністікы

Почас двох десятьроч свого єствованя «Видавництво Валерія Падяка» приправило до друку і выдало понад 300 публікацій, з котрых немала часть приспіла к розвою културы карпатьскых Русинів в найшыршім розуміню слова  і карпаторусиністікы як научной дісціпліны. Треба зазначіти, же автором значной части публікацій главнї бібліоґрафічного і научного характеру є Валерій Падяк, котрый не перестав научно робити в области карпаторусиньской літературы і културы. Тоты ёго актівіты довели до того, же в роцї 2010 наступив робити на Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты як єй першый шпеціаліста на русиньску літературу. Треба припомянути, же із взником самостатного Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (2008) выник вопрос, як забезпечіти лекції русиньской літературы про штудентів денной і екстерной формы штудія а ту треба признати, же за часів тоталітного режіму (1945-1989) не была выдана ани єдна моноґрафія, ани єден учебник, або приручник про школы, котрый бы ся занимав русиньсков літературов. Валерій Падяк ся став тым шпеціалістом, котрый нелемже поменовав русиньску літературу, але ай встановив, огранічів предмет свого баданя. У своїх штудіях пробує давати одповідї на вопросы тіпу: Што охоплює поменованя русиньска література? Є то література, котра зображує темы із жывота Русинів? Є то література писана авторами Русинами, або ай авторами-Нерусинами? А кедь є то література о Русинах, тогды то має быти література писана лем по русиньскы, або ай іншыма языками?

Як высокошкольскый учітель Валерій Падяк забезпечує дісціпліны: Вступ до штудованя русиньской літературы, Старша русиньска література і култура, Русиньска народнобудительска література, Русиньска література меджівойнового періоду, Сучасна русиньска література і култура, Русиньска література про дїти і молодеж, Русиньскый професіоналный театер, Русиньска драматічна творчость, Перегляд світовой русиньской літературы і културы, Вызначны особности русиньской літературы і културы, Выбраты капітолы з історії русиньской літературы і културы, Выбраты капітолы з новішой і сучасной літературы і културы. Окрем того, Валерій Падяк є і учітелём на Меджінародній лїтнїй школї русиньского языка і літературы, де великій популарности меджі штудентами ся тїшать ёго лекції з русиньского народопису (шпеціално сценарії: Лопатка, Великдень у Русинів….).

проф. ПгДр. Антон Еліаш, ПгД. і доц. Валерій Падяк, к. н.

Выслїдком ёго понад десятьрочной учітельской практікы на Інштітутї русиньского языка і літературы є ряд в першім шорї высокошкольскых приручників і учебників з тематіков розвоя русиньской літературы од найстаршых часів. Першым з них быв высокошкольскый приручник: Нарис історії карпаторусиньской літературы (ХVI. – XXI. стороча) заміряный на історію літературы карпатьскых Русинів у вшыткых карпаторусиньскых реґіонах (історічна Підкарпатьска Русь, Пряшівска Русь, Лемковина, Войводина) і на історію еміґрантьской русиньской літературы в США. Автор публікацію поступно доповнёвав. У вызначній мірї му в тім дїлї допомогло штудійне перебываня на Торонтьскій універзітї в Канадї і на Піттсбурґскій універзітї в США в роках 2014-2016. В тім часї (в рамках свого перебываня) зробив діґіталны копії (понад 7 000 сторінок) многых літературных зборників і іншой друкованой літературной продукції карпаторусиньской літературы, котры суть днесь доступны про каждого штудента ці бадателя в Бібліотецї карпаторусиністікы, што ся находить на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ.  Так Нарис історії... вышов до того часу уже в штирёх выданях в трёх языках (русиньскім, україньскім, польскім) на Українї (Ужгород, 2010), на Словакії (Пряшів, 2012), в Канадї (Торонто, 2016) і в Польщі (Кросно, 2017), причім дві послїднї доповнены выданя были класіфікованы як моноґрафії. В роцї 2015 вышов В. Падякови далшый высокошкольскый учебник: Історія карпато-русиньской літературы і културы: Драматічна творчость і народный театер на Підкарпатьскій Руси (1848-1989). В роцї 2018 вышла комплетно перероблена і доповнена історія драматічной творчости Русинів, высокошкольскый учебник під назвов: Історія карпаторусиньского народного театра і драматурґії (Пряшів: 344 с.). Тота публікація представлює розвой драматічной творчости од 18. стороча по сучасность. Автор в нїй венує позорность важному періоду – початку історії русиньской драматічной творчости, єй початковым прімітівным формам – поганьскому обряду (лопатка – гры коло мертвого) і хрістіаньскому обряду (бетлегем). Акцент дає на такы важны періоды у розвою драматурґії як освітянство і взник школьского театра у 18. сторочу, періоду взнику націоналізму і формованя народной драматурґії в другій половинї 19. стороча, взник народностного театра в меджівойновім періодї і ёго оброджіня в сучасности – по пів сторочу тоталіты.

Як видно, Валерій Падяк є міморядно плодным і шырокоспектралным автором. Окрем высше уведженой книжковой продукції написав ай ряд штудій, публікованых нелем в домашнїх, але главнї в загранічных зборниках. Свої штудії презентовав на многых научных конференціях і позваных штудійных перебыванях з котрых мож спомянути холем тоты найвызначнїшы: Позване перебываня на Інштітутї славістікы Універзіты у Відню, позваня на научный семінар, орґанізованый катедров Україністічных штудій Торонтьской універзіты в  Торонтї (Канада),  позваня прочітати лекцію в Карпато-русиньскім културнім і едукачнім центрї в Піттсбурґу (США) і др.

З ёго научной продукції мож спомянути такы найвызначнїшы штудії як: Аматерьске театралне двиганя у карпаторусинів часу меживойня і закладины національного театра: еволуція драматурґії од легкых водевілїв до складных драматічных форм; Кінець русофільства! До проблеми періодізації карпаторусинськой літературы другой половины 19. ст.; Неізвістні кириличні уббіжникы Андрія Бачіньского; Плаве кача по Тисині… перша світова война у карпаторусиньскім пісеннім фолклорі; Іван Кізак і проблема оціненя еволуції карпаторусиньской літературы другой половины XIX.  зачаток XX столітя: упадок русофілства, стаґнація «мадяронства» ці крішталізація русинства?; Незнамый сценарій русиньского бетлегема із села Ставне на Підкарпатьскій Руси і ёго одповідник із села Великый Липник на Пряшівскій Руси і десяткы далшых.

Валерій Падяк як шпеціаліста в области русиньской літературы єй ай членом Сполку русиньскых писателїв Словеньска, де ся в сучасности актівізує з молодым колеґом Мґр. Міхалом Павлічом, ПгД., главнї на приправі і выданю антолоґії русиньской літературы. Самособов, слїдує ай продукцію сучасных русиньскых авторів, пише рецензії і штудії на выданы публікації красной літературы, з котрыма наслїдно выступать, главнї на семінарах карпаторусиністікы.

В сучасности В. Падяк робить на приправі далшого высокошкольского учебника, котрый планує выдати під назвов: Історія русиньской поезії і прозы. Як конштатує В. Падяк, тым бы были забезпечены скоро вшыткы штудійны дісціпліны (повинны ай выберовы) в рамках штудія русиньской літературы.

Робота высокошкольского педаґоґа і научного працовника – то є ай рїшаня научных проєктів і здобываня на них ґрантів. Валерій Падяк є як главным рїшытелём, так ай сполурїшытелём научных проєктів в рамках научных аґентур КЕҐА, Аґентуры про штруктуралны фонды Европской унії Міністерства школства СР, Фонду на підпору културы народностных меншын і др.

До того часу Інштітут русиньского языка і културы має акредітованый лем єден штудійный проґрам – учітельскый штудійный проґрам (бакаларьскый і маґістерьскый ступінь) русиньскый язык і література в комбінації предметів. Будеме ся надїяти, же професіоналный поступ доц. Валерія Падяка, к. н. дасть Інштітуту можность при новій акредітації, котра ся зачне приправлёвати од того акдемічного рока, нарихтовати далшый штудійный проґрам – русиньскый язык і култура, о котрый сьме зазнаменали в послїднїх роках векшый інтерес, як о дотеперїшнїй – учітельскый.

Доцентови Валеріёви Падякови, к. н. – нашому колеґови жычіме много успіхів нелем в професіоналнім, але ай в особнім жывотї і тїшиме ся, же перед десятёма роками ся рїшыв прияти понуку робити в нашім колектіві на благо Русинів і карпаторусиністікы, до чого му жычіме много сил.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.,

председкыня Сполу русиньскых писателїв Словеньска.

1 2 3 4