Недїльны віршы: Юрко Харитун

ПОРОЖНЄ ГОРНЯ

Ты была чаша
повна вина
Од жажды хтось выпив
тебе до дна
Менї остало
малёване
але порожнє горня

ДАКОЛИ

Думкы лїтають як мотылї
як над Бескидом орлы
Лїзуть як по стїнї павукы
На душі огник
А коли іщі чую
співанку нашу
На сердцю ватра горить

ЗЕРНЯТКА

Стою під лїсков
Не падать додж
Орїшкы
Домів принесу
повны кешенї
Ростовчу
Зернятка положу
на долонь мамі

Недїльны віршы: Елена Хомова-Грінёва

2020-ый рік
Перешла потїха,
настали днї страху і біда,
безнадія світом панує.
Стихли люде, жывот застав
як годинкы в домі на стїнах.
Очі як два звіздочкы світять:
што буде, як довго, чом? –
ся нїмо каждого просять.
Зложыме рукы в молитвах,
просиме Господа на небесах
о поміч і благодать.

Teрня
Кілько думок в голові,
колють як терня,
тяжко спознати добро,
бы згынула кривда,
няй ожыє сумлїня,
заквітне цвітом голова,
рану колячого бодака
загоїть любов світа…

Недїльный гумор: Меланія Германова

То демокрація?!

Тоталітной влады сьме ся позбавили,

Скоро півсторочне барз скоро забыли –

Крічали, топтали, што самы зробили –

Што ся з нами стало?! Так сьме ся змінили…

 

Выберайте партію, в якій вам пасія,

Бо у нашім штатї уж демокрація,

В тій демокрації барз добрї такому,

Хто побаламутить розумы каждому.

 

В каламутній водї є добрї плавати,

Ай малы „рыбкы‟ там легко їмати –

Такых „демократів‟ всягды є невроку,

А „подникателїв‟ – то на каждім кроку…

 

Але нелем у нас і у цїлім штатї –

Тов демокраціёв ся фурт оганяти –

Поперевертали нарубы ґерокы,

Од честной роботы надалеко рукы.

 

Днешня діаґноза – клептоманія,

Але што поробиш, кедь декокрація…

Ту сі каждый робить, што му є пасія –

Не демокрація, але – анархія…

 

 

Граблї і болото!

Пішов сын на Чехы і цалком ся змінив,

На свій язык, звыкы барз він скоро забыв,

Бо пінязї змінять, веру, не єдного –

Став ся великый „Чех‟, веру, із нёго.

 

Родічі го домів престрашнї чекали,

Неєдно писемко слызами обляли –

– За тобов, сыночку, лем саме чеканя,

Стратили сьме очі з того вызераня…

 

– Хочеме на тебе мы обыстя дати,

Але як без тебе го переписати?

– Обыстя на мене?! Новина неплана –

Сів він до ріхлика – дома быв до рана…

 

По властнім обыстю ходив як даякый пав,

Ани з родічами не гварив, але řikav…

– Забыв , вшытко забыв, родічі ёйкали –

Што то за чудака сьме ся дочекали?!

 

Спамятав ся їх „Чех‟, помогло му тото,

Як в новых топанках скочів до болота –

– Sakra, to je blato – бы го поразило,

Так ся стелепаты – в Чехах то не было…

 

– Sakra, та то граблї, не міг сі помочі,

Кедь му штось поряднї бухло меджі очі.

Осиф Кудзей: Байкы

Молитва
В церьковцї в селї Бодружаль
молить ся жена за мужа:

„Мати Божа, дай мі любов,
най смотрю на Гриця любо;
дай мі мудрость, Мамко мила,
жебы єм го похопила;

терпезливость мі дай, Мати,
бы-м з ним могла вытримати;
дай мі спокій, чіста Дїво,
най з ним не говорю з гнївом…

Лем не дай, Мамочко мила,
жебы до ня вошла сила,
бо як буду міцна така,
та забю того бортака!“

Покы в тобі сидить злость,
То не маш покоры дость.
А молитва без покоры
не підойме ся догоры.

Read more

Домініка Новотна: Як ся Лiза стратила

До воблака ся дре сонце. Когут спiвать уже пятый раз, но Алжбетку спiд перины ани не видно. До хыжкы прибiг Хвостик, котрый ся єй уже не може дочекати, так брехотом
будить малого спахтоша. Алжбетка ся ани не гнула, а так ся Хвостик закусив до перины i стяг ю долов iз постелї. В тiм ся Алжбетка порушала, перетерла вочi, сїла на постіль натягла рукы i голоснї захавкала.

Read more

Елена Хомова: Віршы

Гускы

Вышла гуска з гусятами
за світлого рана,
купати ся до водічкы,
перша іде мама.

За нёв малы гусятенька,
до воды втїкають,
свої ножкы і крылочка
во водї мачають.

Ґа-ґа, -мати ґаґать,
лем ся не потопте,
омыйте ся, окупайте,
шорик за мнов зробте!

Выйдеме там на бережок,
водічку стреплеме,
брыдке піря выторгаме,
там ся попасеме.

Read more

Миколай Ксеняк: Поздравлїня

Час –
морьскый прилив:
штось вышмарить на певнину,
штось сі возьме в далечіну
а людьскы ступляї
дрїбным піском змыє,
но хосенны дїла
до памяти історії
так врыє,
же їх ани девятый вал
не змыє.

Read more

Штефан Смолей: Ястраб і Курка, Чудный сон

Ястряб і Курка
Ястряб прилетїв до саду
Сїв на стару сливку.
В курнику відїв дримати
Тучну, рябу Курку.
Думав собі:
„Як бы Курку выкликати?
Што бы выдумати?
Жебы із той тучной Куркы
Добрый обід мати.“
Ястряб Курцї став шептати:
„Курко, глядам собі жену.
Хочу ся женити.
Курко чув єм, лїпшу як ты,
Тяжко обявити.“ Read more

Юрко Харитун: Віршы

Без крыл
не мож лїтати
Без сердця
любити
Без поезії
Не можу жыти



Там найдеме слїды
Што так споминкы вернути
До ТАД-у зайти
До Руського дому на бісїды
На концерт до Чорного орла
Коло Торісы походити
Під памятник Духновіча
Будителя
Квіткы положыти
Пробудити сны
З очей одлетять хмары
На Пряшівскых улічках
спляснуть жалї на душі
там найдеме свої слїды Read more

1 8 9 10 11 12 13