Русиньскы байкы: Осиф Кудзей – Цукерь, мед і феферонкы

Перецїнїня

В єдній церькви при Высланцї
пришов такой по вінчанцї
жених ку священникови
і потихше ёму повів:
„Хочу ся вас опросити,
кілько вам мам заплатити?‟

„На то не є певна сума,
каждый мі дасть, як сі здумав.
То подля того, пан Глиста,
як ся му любить невіста.‟

Жених пошматрав в ґероку
і подав му пятьевровку.

Піп посмотрив на молоду,
пак до мішка – аж досподу.
Вытяг з нёго руков правов
дві пятьдесят – як выдавок.

     Нераз Мішо, Палё, Кубо,
     не вінчають ся про любов,
     многы сі невісты беруть
     про пінязї, про карьєру…


Радікалізм

Єдного дня в лїтнїм часї,
по фотбаловім запасї
Еф-Це-Біле – Штарт-Червене
повідать домашнїм тренер,
сімдесятник Ілько Ґула,
по дебаклї вісем нула:

„Ганблю ся за вас, пайташе,
так то уж не піде далше!
Мусиме ся задумати,
як зачаи выгравати.
Я сі з тым ламав головку –
зроблю із вас цімбаловку!‟

Нераз за платы немалы,
за пінязї грїшны,
грають професіоналы
нелем фотбал смішный.


Дезорьєнтація

Раз маїтелёви ТЕСКА
пришла вечур есемеска,
то ёго мілый сын Ото
писав му зо школы тото:

„Скоро дай дачім великым
перевезти до Африкы
дакілько медвідїв білых,
бо іншак ті, няньку милый,
ту в школї Святой Софії
пропаду з ґеоґрафії!‟

   Дакому дефіціт знаня
     компензують евра няня.

Юрко Харитун: Наш край – наш рай (рецензія)

Автор выданой книжкы Юрко Харитун є єдным із найоблюбенїшых і найоцїнёванїшых поетів сучасной русиньской літературы на Словакії. Харитун є автором ряду зборників поезії, спомяньме главно зачаткы  ёго творчости у зборнику Гуслї з явора (1995) і цікл зборників поезії з назвами: Мої жалї (2010), Мої сны (2011), Мої незабудкы (2013) і Мої надії (2014). У зборнику Мої жалї є главнов темов вырївнёваня ся з травмов, котру запричінило примушене выстїгованём ся з родного села про ставбу водной гатї Старина. А за тоту публікацію у 2012 роцї став лавреатом найвысшого оцїнїня – Премії Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского научного центра в США.

Далшов вызначнов частёв Харитуновой творчости суть зборники русиньского фолклору, ку вызначным творам належыть зборник дїтьского фоклору Дякую, мамко! (2017) і зборник народных співанок Нашы співаночкы як дївчат віночкы (2018).

В новім зборнику з наввов Наш край – наш рай Харитун презентує десяткы стишків короткого розсягу, котры мож задїлити ку рефлексівній, любовній і інтімній ліріцї. Многы стихы суть чутєвым вызнанём, а адресатами почутків є природа Харитунового родного краю, авторове одношіня к акту творїня і писаня стихів, частым мотівом є тыж любов ку женї ці чоловікы вообще. Лірічный субьєкт Харитуновых стихів інтерпретуєме як есенцію поета, котрый у своїй поезії презентує шпеціфічне вниманя каждоденного світа, зачарованость природов і виджіня детаілів, котры нормалным оком не видиме. Стихы вказують на автора як на „неполїпшытельного‟ романтіка, котрый наперек вшыткым неґатівным скушеностям і жывотным ранам (выстїгованя з родного села) все докаже позерати на світ быз затерпкнутости ці неґатівных проявів.

То але не значіть, жебы автор у своїх стихах не робив і з такыма емоціями, як є смуток, носталґія ці жаль за старым домівством, в зборнику ся находять і такы стихы. Авторове творче літературне діятельство є у стихах описане як іста прихогіґіена ці способ вырївнёваня ся і приниманя реалности, іде тыж о потребну самореалізацію – така є основа автора. Ай кедь новый зборник обсягує словне споїня „наш рай‟, у стихах ся проявлять особне ці обще людьске одношіня ку природї і дїдовизнї, як бы служыв на ославлёваня родного краю з цїлём укрїпити народну ці реґіоналну ідентічность, зборник представлять поетове особне вызнаня на высокій умелецькій уровни.

Мґр. Михал ПАВЛІЧПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

 

Автор: Юрко Харитун

Назва книжкы: Наш край – наш рай

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-24-7

Почет сторинок: 88 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Юрка Харитуна: Наш край – наш рай (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР книжка Юрка Харитуна з назвов Наш край – наш рай.

 

 

Автор: Юрко Харитун

Назва книжкы: Наш край – наш рай

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-24-7

Почет сторинок: 88 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла послїдня книжка Миколая Ксеняка: Одповідж собі сам (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР послїдня книжка Миколая Ксеняка з назвов Одповідж собі сам.

 

 

Автор: Миколай Ксеняк

Назва книжкы: Одповідж собі сам

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-21-6

Почет сторинок: 96 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Миколай Ксеняк: Одповідж собі сам (рецензія)

Недавно умершый (1. 2. 2020 у Ружомберку) Миколай Ксеняк, родак із Камюнкы, належав до найстаршой ґенерації русиньскых авторів, але єдночасно быв і єдным із найактівнїшых. А треба підкреслити, же є лавреатом найвысшого оцїнїня – Премії Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского научного центра в США

Ёго літертурну творчость мож роздїлити на дакілько частей: выховны байкы заложены на алеґорічній подобности (мож ту  спомянути зборникы Выбраны байкы, 2002; Углы погляду, 2011; Недоповіджене, 2018; Кошарик плодів, 2019 і іншы), тексты з дротарьсков тематіков (книжкы О камюньскых майстрах, 1994; Біда Русинів з дому ваганяла, 2002; Жменї родной землї, 2009), а в послїднїх роках главно ославны поетічны творы з характерістічныма властивостями оды (Формованя русиньской ідентіты, 2016; Резонанції на книжкы і події, 2018).

Цїла ёго літературна творчость діспонує нелем основныма функціями літературы, яков є умелецька і забавна, але і выховна і актівізачна, автор дає собі за цїль выховно впливати на свого чітателя, зміцнёвати і підпоровати ёго народну ідентічность і посередництвом своёй творчости інформовати о вызначных особностях і подіях із русиньской історії. Творчость М. Ксеняка є зато єднозначно народно-будительска.

Перша половина теперь выданого зборника під назвов Позаставлїня Русинів

Обсягує выховно-навчалны рефлексівны стишкы, в котрых автор роздумує над предками Русинів, котры ся усадили праві на ґеооґрафічній теріторії Карпат, причім од задумовань о зачатках народа поступно переходить до сучасности. Окремы тексты мають уж традічно велику кількости інформацій ці натяків на історічны події ці особности, Ксеняк тыж поужыв рідкосны слова з русиньской лексікы (ґеоґрафічны назвы, господарьскы терміны), зато зборник може заінтересовати нелем історічно добрї зорьєнтованого русиньского чітателя, якый докаже собі посмаковати над текстом, але і простого чітателя, в котрім збудить інтерес о далшы знаня.

В другій половинї зборника ся автор запрезентовав втогды найновшыма текстами з ёго байкарьской творчости, котры мож характерізовати поучінями о класічній езоповскій байцї з поетічных словників (значіть тексты короткой епікы, котры за помочі звірячіх ролей на основі алеґорічной подобности і персоніфікації крітікують людьскы характеровы властивости і недостаткы, на кінцї тыж не хыбує понаучіня, респектівно гуморный аж сатірічный авторьскый коментарь).

Ксеняк ся але пріорітно все замірёвав на актуалны сполоченьскы і народны проблемы Русинів на Словакії, а то платить і в тым припадї. У великій части укажок ся находить повторюючій ся мотів народной ідентічности, ці уж іде о голошіня ся ку русиньскій народности, поужываня русиньского языка або снажіня выкликати у своїх краянів к народно-будительскій актівности. Окрем ясных русиньскых тем, ту можеме натрафити тыж на постійны темы баёк, якыма суть крітіка бірокрації, алкоголізму ці слабой едукації, меджіґенерачны роздїлы ітд. Далшым роздїлом є і то, же Ксеняк не поужывав лен звірячі ролї ку высловлїню своїх посуджінь, але так само і реалны поставы з історії Русинів ці Словаків, як є Василь Турок-Гетеш, Михал Стренк, Еміл Кубек, Енді Варгол ці Людовіт Штур. Вдяка алеґорічній подобности Ксеняк раз скрито, даколи цалком прямо і без выкручань крітікує хыбыючу народну гордость, ханьбіня ся за свій родный язык ці непоужываня азбукы в писаных текстах. Автор без компромісів нелем насталять остре дзеркало крітікы, єдночасно ся але снажыть привести своїх краянів ку задуманю ся, ку порозумлїню, же мають міць змінити світ, лем треба ся актівізовати.

Найновша публікація уж небогого Миколая Ксеняка під назвов Одповідж собі сам є репрезентатівным зборником, котрым завершыв дві главны части авторовой цїложывотной творчости, а то жанер байкы і ославных текстів з тематіков із русиньской історії. З той причіны рекомендую, жебы найновшый зборник собі прочітало шыроке коло русиньскых чітателїв.

Мґр. Михал Павліч, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

 

Автор: Миколай Ксеняк

Назва книжкы: Одповідж собі сам

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-21-6

Почет сторинок: 96 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Меланії Германовой: Смутне і веселе (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР збірка балад Меланії Германовой з назвов Смутне і веселе.

 

 

Автор: Меланія Германова

Назва книжкы: Смутне і веселе (збірка балад)

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-20-9

Почет сторинок: 196 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Штефан Смолей: Отрошынкы щастя (рецензія)

Русиньскый писатель Штефан Смолей із Меджілаборець, родак села Рошківцї,  ся у своїй довгорічній літературній творчости, подобно як є то звыком ай у іншых авторів, не занимав лем із єдным літературнyм жанром ці поступом. Смолей є найзнамішый як прозаїк (проза Нагода або судьба, 2009, роман Бурї над Бескидами, 2013, за котрый бы оцїненый Преміёв Александра Духновіча за русиньску літературу од Карпаторусиньского naučnoho центра в США), але занимать ся і байками (Чудный світ, 2011), лірічно-епічныма стишками (Не ганьб ся, Русине!, 2005; Мамко наша, 2016), як і белетрізованым описом звыків і традіцій у русиньскых селах. В ёго прозаічных текстах суть главныма особами обычайны сільскы люде, котрых жывот є повный радости, але і старостей. Автор указує незломность і силу людьской волї, котра і наперек проблемам і жывотным пробам ся не огне, але вытримать. В тым припадї автор тыж підкреслив вартость силных родинных односин.

Нова книжка автора, котра є ёго 30. публікаціёв („літературный рекордман сучасной русиньской літературы на Словакії“), мать назву Отрошынкы щастя. Є то інтереснов, жанрово невыграненов книжков. У прозаїчній части твору суть описаны спросины і наслїдна свадьба (але на обалцї є мотів із тым звязаный – свядьбянов ночов). Ту не іде о етноґрафічно, детаілно документованый текст, скорїше іде о белетрізованый опис традіцій і звыків, котры автор у молодости зажыв і на котры споминать. До того опису традіцій Смолей закомпоновав протаґоністів, пару залюбленых молодых людей із села, Василя і Зузку, котры рыхтують свадьбу.

В далшых частях тексту Смолей ся намісто опису свадьбяных звыків занимать главно любовлёв двох молодых людей, котра є централнов темов авторового рукопису. В тых лірічно-епічных текстах  автор спрацовлює різны аспекты одношіня і любови, нелем первістну залюбленость, выражіня чутя і формованя їх одношіня, але о неістоту, ваганя ці страх із неприятя родічами.

Вдякам Смолеёвому приступу к темі можеме повісти, же текст може быти вгодный про школьску практіку, нелем на годинах русиньского языка, але наприклад і на декламацію русиньской поезії і прозы, а інсценізованя сценок русиньскых традіцій і звыків, в тым припадї конкретно спросин і свадьбы.

Мґр. Михал ПАВЛІЧПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

 

Автор: Штефан Смолей

Назва книжкы: Отрошынкы щастя

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-22-3

Почет сторинок: 120 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Штефана Смолея: Отрошынкы щастя (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР книжка Штефана Смолея з назвов Отрошынкы щастя.

 

 

Автор: Штефан Смолей

Назва книжкы: Отрошынкы щастя

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-22-3

Почет сторинок: 120 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Вышла нова книжка Елены Хомовой-Грінёвой: Уяцькыма дражками (АРК 2020)

               В авґустї 2020 вышла у Академії русиньской културы в СР перша збірка поезії Елены Хомовой-Грінёвой з назвов Уяцкыма дражками.

 

 

Автор: Елена Хомова-Грінёва

Назва книжкы: Уяцкыма дражками (збірка поезії)

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-19-3

Почет сторинок: 64 с.

Рік выданя: авґуст 2020

Елена Хомова-Грінёва: Уяцькыма дражками (рецензія)

В рамках сучасной русиньской поезії і прозы на Словакії ся стїчаме скоро з тыма істыма менами, як Осиф Кудзей, Юрко Харитун або Штефан Сухый. Іде о скушеных авторів, котры уж мають за собов веце як десятку книжок, русиньскым чітателям суть знамы, до істой міры є можно од них чекати нелем умелецьку уровень їх літературных творів, але і  тематічне заміряня і формалне справованя їх будучіх текстів.

Зато каждый менше знамый автор своёв творчостёв приверне нашу увагу і меджі русиньскама чітателями выкличе вопрос: буде продовжовати по знамій дорозї в сучасній русиньскій літературї, або собі зволить іншу, нарочнїшу путь? Русиньскы авторы середнёй ґенерації, як Людміла Шандалова, Даніела Капралёва ці Владїслав Сивый належать к „літературным турістам‟, преферуючім нарочнїшый і менше пробаданый терен.

Зо стишками Елены Хомовой-Грінёвой, родачкы з Удола, котра теперь жыє і творить в Старій Любовнї, ся не стрїчаме по рершый раз, авторка уж вецераз взяла участь у Літератрурнім конкурзї Марії Мальцовской із стихами, якы были написаны главно про молодшого, дїтьского чітателя, але теперь приходить з першым своїм самостатным зборником поезії.

Як і назва Уяцькыма дражками наповідать, Елена Хомова-Грінёва у своїй творчости ся рїшыла скорше надвязати на „дражкы‟ русиньской традіції, єй стишкы суть сітуованы до тіпічного оточіня русиньской літературы – до села і навколишнёй природы. Іде о композічно простїшы стишкы з єднозначным вызнамом і без комплікацій при інтерпретації, котры можно задїлити к природній і рефлексівній ліріцї.

Можеме але повісти, же наперек традічным темам і простотї, нас представленый зборник лірікы несподївав, бо авторка в нїм честно спрацовлює множество найрознороднїшых вызнамів і термінів, почутків і емоцій, або запахів і смаків скриваючіх ся в природї і на селї (смыслове і емоціоналне пережываня, контакт з природов, простота сільского жывота, ёго гармонія), або в термінї „русиньскый‟ (напр., традіції, любов к отчізнї, значіня і вартость родины), але і переселїня  ся за роботов і порожнї хыжы на селах ітд.).

У зборнику мож натрафити на віршы різного характеру, ці іде о природну, народно-возродительску ці рефлексівну ліріку, і кедь предложеный текст є авторкіным першым зборником поезії, текст є єднотный і цїлістный. Множество окремых вызнамів і напарек дакотрым недостаткам створює єдно цїле, різнофаребный калейдоскоп ці мозаіку русьского єствованя.

Мґр. Михал Павліч, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

 

Автор: Елена Хомова-Грінёва

Назва книжкы: Уяцкыма дражками (збірка поезії)

Выдаватель: Академія русиньской културы в СР

ІСБН: 978-80-89798-19-3

Почет сторинок: 64 с.

Рік выданя: авґуст 2020

1 2 3 12